Рішення

від 09.02.2024 по справі 400/10652/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 р. № 400/10652/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ-ЮГ", ПГУ, 87-В, кв.29,Миколаїв,54025,вул. Віті Хоменка,78,Миколаїв,54078

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 580514290703,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Юг» (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управлінням ДПС у Миколаївській області від 15.07.2021 № 580514290703.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, зафіксовані в акті перевірки є лише припущеннями податкового органу, не гуртуються на належних доказах, в свою чергу позивачем надавались відповідачу всі первинні документи, які підтверджують придбання товарів у контрагентів в перевіряєми період, а також їх подальше використання. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 08.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими та доведеними, а спірне рішення правомірним

Ухвалою від 15.06.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

У період з 03.06.2021 по 11.06.2021 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Юг», за результатами якої складено акт перевірки № 4277/14-29-07-03/31096185 від 18.06.2021 (далі - акт).

За висновками акту перевіркою встановлено порушення вимог п.198,1, п.198.3, ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результатi чого занижено податок додану вартість на загальну суму 7 748 526 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковою винесено податкове повідомлення рішення № 580514290703 від 15.07.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 9 685 657,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням в сумі 7 748 526 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 937 131,50 грн. Позивачем подавалась скарга до Державної податкової служби України, але рішенням про результатами розгляду скарги від 05.10.2021 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення № 580514290703 від 15.07.2021 без змін.

Позивач вважаючи протиправними оскаржуване податкове повідомлення - рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України.

Відповідно до абз. «а» п.198.1,п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно п.200.1,абз «б», «в» п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства та відповідно підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення № 580514290703 від 15.07.2021 став висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «КЕРIНГ СИСТЕМ», ТОВ «EKCIMA- ОПТ ЛТД», за жовтень 2019, ТОВ «ХIЛЛ КIНГС», ТОВ «ПРОМО ЕСТЕЙТ» за листопад 2019, ТОВ «ЦЕТЕРІС ПЛЮС», ТОВ «ПАРТНЕР ТРЕЙД ГРУП», ТОВ «ABTOCBIT ТОРГ», ТОВ «АРТ ЗАВРД» за грудень 2019 року, ТОВ «СТІН КОМПАНІ» за травень 2020, ТОВ «ТОРГОВА ФIРМА САТУРН» за вересень 2020 року, ТОВ «МЕРЕЖА ЕДЕЛ» за листопад 2020 року, ТОВ «ТЕРНОПТ СИНТЕЗ», ТОВ «КОНВЕЕРМАШ МИКОЛАIВ.» за листопад та грудень 2020 року.

Так, позивач у перевіряємий період на підставі договорів постачання здійснював господарські операції з контрагентами постачальниками ТОВ «КЕРIНГ СИСТЕМ», ТОВ «EKCIMA- ОПТ ЛТД», ТОВ «ХIЛЛ КIНГС», ТОВ «ПРОМО ЕСТЕЙТ», ТОВ «ЦЕТЕРІС ПЛЮС», ТОВ «ПАРТНЕР ТРЕЙД ГРУП», ТОВ «ABTOCBIT ТОРГ», ТОВ «АРТ ЗАВРД», ТОВ «СТІН КОМПАНІ», ТОВ «ТОРГОВА ФIРМА САТУРН», ТОВ «МЕРЕЖА ЕДЕЛ», ТОВ «ТЕРНОПТ СИНТЕЗ», ТОВ «КОНВЕЕРМАШ МИКОЛАIВ.». На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між цими контрагентами позивачем і до перевірки, і до суду надано копії договорів постачання, додаткових угод, специфікації, податкові накладні, рахунки та рахунки фактури, платіжні доручення, картки рахунків. Також, на підтвердження виконання договорів поставки, наявність та переміщення товарів позивачем надано видаткові накладні, акти виконаних робіт, ремонтні відомості, витяги з журналу довіреностей на отримання товарно матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) , картки рахунків.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивачем були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження придбання ТМЦ у контрагентів у перевіряємий період та подальше їх використання.

Крім того, суд враховує, що податковий кредит ТОВ Д.Енерджи сформовано на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до абз. 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак, під час реєстрації податкової накладної, контролюючий орган має перевірити накладну на відповідність вимогам податкового законодавства, а тому реєстрація податкової накладної підтверджує те, що податкова накладна була складена платником ПДВ за реальною господарською операцією.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних, як підставу для визнання угоди нереальною, оскільки ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, а натомість факт передання товару та набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною, які наявні в матеріалах справи.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 15.07.2023 № 826/3616/18, від 25 листопада 2022 року № 200/4458/20-а, від 13.07.2022 № 520/223/20.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ «КЕРІНГ СИСТМ», ТОВ «ЕКСІМА-ОПТ ЛТД», ТОВ «ПРОМО ЕСЕЙТ», ТОВ «АРТ ЗАВОД» є фігурантами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32020150000000003 від 29.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, враховуючи відсутність обґрунтувань про пов`язаність останньої із спірними у даній справі правовідносинами.

Також, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі N 160/3364/19 (провадження N 11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Також у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі. Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Усталеною є позиція Верховного Суду стосовно того, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

А відтак, за умови не встановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу .

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі 640/12206/19 від 14.03.2023.

Враховуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; відповідачем не надано доказів, які б визначали відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям та завданням діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності вказували не те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позов задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 22 700 грн, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ-ЮГ" (ПГУ, 87-В, кв.29,Миколаїв,54025 31096185) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) від 15.07.2021 № 580514290703.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ-ЮГ" (ПГУ, 87-В, кв.29,Миколаїв,54025 31096185) судовий збір у сумі 22 700 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя І. А. Устинов