Рішення

від 12.02.2024 по справі 420/33766/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33766/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання Цогоєвої В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шугалевича І.В.,

представника відповідача Левченко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов (а.с.107-114 т.1) ОСОБА_1 до Одеської митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці Державної митної служби України №163-дс від 23.11.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким його - ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби з 04.12.2023, та яким припинено з 04.12.2023 державну службу на посаді головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці;

поновити його - ОСОБА_1 , на посаді головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці з 04.12.2023;

стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу на його - ОСОБА_1 користь, на посаді головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці з 04.12.2023 по день ухвалення рішення суду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив державну службу в органах Державної митної служби на посаді головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці (далі ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці) та оскаржуваним наказом №163-дс від 23.11.2023 припинено проходження ним державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Позивач вважає наказ №163-дс від 23.11.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що висновок за результатом проведеного розслідування є необґрунтованим та безпідставним, а також розслідування проведено з порушенням законодавства.

Позивач вказує, що його 14.03.2023 затримано та повідомлено про підозру за ч.3 ст.368 КК України (вимагання та отримання неправомірної вигоди службовою особою) в рамках кримінального провадження №42023160000000015 від 10.01.2023 року.

За вказаною подією спочатку на підставі доповідної записки начальника відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 12.07.2023 наказом від 13.07.2023 №310 призначено проведення перевірки з окремих питань, в наступному відкрите дисциплінарне провадження.

Висновок за результатами службового розслідування складений виключно на підставі його затримання та не могли бути встановлені під час службового розслідування.

В оскаржуваному наказі Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023 фактичні обставини викладені у тому ж формулюванні, що і слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси в ухвалі від 22.03.2023.

ОСОБА_1 зазначає, що дисциплінарною комісією йому фактично інкриміновано кримінальне корупційне діяння, оскільки в наказі встановлено дії, яким надається оцінка в рамках кримінального провадження №42023160000000015 від 10.01.2023, в той час як його вина в межах кримінального провадження ще не доведена, чим порушено принцип презумпції невинуватості, закріплений ст.62 Конституції України.

При цьому комісія не встановлювала зазначені у поданні обставини, оскільки вони ґрунтуються виключно на акті за результатами перевірки з окремих питань від 15.09.2023.

В оскаржуваному наказі також зазначається про те, що він уникав заходів для виявлення можливих фактів контрабанди та порушень митних правил, фактів ухилення від оподаткування задля пришвидшення митного оформлення та зняття форм митного контролю.

Позивач стверджує, що висновки зроблені в оскаржуваному наказі є недоведеними та безпідставними, оскільки він не проводив фізичний огляд вантажу, не був присутнім при його проведенні, не ставив і не знімав форми митного контролю в рамках відповідного митного оформлення, й окрім огляду за митними деклараціями митних процедур взагалі не виконував.

Позивач також звертає увагу на те, що формування дисциплінарної справи на підставі доповідної записки від 03.11.2023 продовжено з підстав недостатності матеріалів для підтвердження факту вчинення проступку. Між тим, у наказі не висвітлено, які матеріали були зібрані та досліджені дисциплінарною комісією після 03.11.2023, що підтвердили б факт вчинення проступку.

У змісті оскаржуваного наказу №163-дс від 23.11.2023 відсутні відомості про конкретні дії, які потягли за собою допущення відповідних наслідків, в тому числі негативного впливу та завдання шкоди репутації Одеській митниці. Позивач не заперечує факту наявності в мережі інтернет публікацій висвітлення події, що мала місце 14.03.2023 року, однак факт наявності тих чи інших публікацій не може слугувати підставою для звільнення з державної служби.

Позивач також вважає, що наказ від 13.07.2023 №310 про призначення проведення перевірки з окремих питань щодо дотримання ним норм чинного законодавства є необґрунтованим, оскільки перевірка з окремих питань не могла призначатися конкретно відносно фізичної особи, суть таких перевірок на думку позивача зводиться до перевірки діяльності структурних підрозділів, в той час як надання оцінки діям конкретних посадових (службових) осіб Держмитслужби та її територіальних органів відноситься до предмету службових розслідувань.

Призначення саме перевірки з окремих питань позбавило його права брати участь у такій перевірці, а саме отримувати інформацію щодо підстав проведення та питань, що підлягають перевірці; ознайомлюватись з документами, що підтверджують право уповноважених осіб на проведення перевірки; надавати пояснення з питань перевірки, а у разі незгоди з викладеною в акті про результати перевірки інформацією зауваження.

Позивач зазначив, що з 23.10.2023 року неодноразово звертався до дисциплінарної комісії з метою отримання матеріалів дисциплінарної справи, однак лише 01.12.2023 року матеріали дисциплінарної справи були направлені на його адресу, в той час як акт перевірки з окремих питань був наданий лише тимчасово для огляду. Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав в ході проведеної перевірки з окремих питань.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Одеська митниця притягнула його до дисциплінарної відповідальності наказом №163-дс від 23.11.2023 року з порушенням 6-місячного строку, який обчислюється з дня, коли начальник УБК та ПМП Одеської митниці дізнався про вчинення дисциплінарного проступку (14.03.2023 року).

Серед іншого зазначив, що відповідач при застосуванні найсуворішого дисциплінарного стягнення фактично не врахував його позитивну характеристику, попередню бездоганну поведінку, стажу професійної діяльності у майже 34 роки, відсутності дисциплінарних стягнень, високі показники виконання службових завдань, результати оцінювання його службової діяльності, наявності низки нагород, почесних звань, що є обставинами для пом`якшення відповідальності державного службовця, а також жодним чином не мотивував неможливості застосування до нього іншого виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення зі служби в поліції.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову (а.с.103 т.1).

Ухвалою суду від 15.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази по справі (а.с.124-125 т.1).

Представник відповідача подала до суду відзив на позов (а.с.132-149 т.1), в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначивши, що дисциплінарною комісією встановлено вчинення головним державним інспектором ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

У відзиві зазначено, що сутність вчинених позивачем порушень дисципліни полягає у встановлених перевіркою з окремих питань обставин, зокрема, того, що згідно з ухвалою Київського районного суду від 23.03.2023 у справі №947/8654/23 під час проведення в зоні діяльності ВМО №2 м/п «Одеса-внутрішній» Одеської митниці фізичного огляду вантажу «ліхтарі та газові плити» перед митним оформленням у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ «Ладкомпані» за безперешкодне митне оформлення вантажу та не вчинення штучних перешкод його оформленні. Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого систематичного збагачення ОСОБА_1 10.01.2023 повідомив представників ТОВ «Ладкомпані» про необхідність сплати неправомірної вигоди у розмірі 100 дол США за безперешкодне здійснення митного оформлення кожного вантажного контейнеру з вантажем. В подальшому 11.01.2023 ОСОБА_1 висловив вимогу представнику ТОВ «Ладкомпані» про необхідність сплати неправомірної вигоди у розмірі 200 дол США, яку отримав наступного дня 12.02.2023 за не створення штучних перешкод у митному оформленні одного вантажного контейнеру, отримувачем якого є ТОВ «Ладкомпані».

14.03.2023 приблизно об 11:50 год ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого систематичного збагачення отримав від представника ТОВ «Ладкомпані» раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 1000 дол. США за не створення штучних перешкод у митному оформленні п`яти вантажних контейнерів, отримувачем яких є ТОВ «Ладкомпані». Близько 12:00 год співробітниками УСБУ в Одеській області за участю відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури в рамках кримінального провадження від 10.01.2023 №42023160000000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, позивача затримано на рампі відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці.

Ухвалою Київського районного суду від 23.03.2023 у справі №947/8654/23 ОСОБА_1 відсторонено від посади головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці.

Представник відповідача у відзиві зауважив, що у ході проведення перевірки з окремих питань здійснено моніторинг засобів масової інформації, за результатом якого встановлено, що факт затримання позивача та наявність фото висвітлено в багатьох інтернет-ресурсах. Висвітлені у ЗМІ факти викликали суспільний резонанс та вплинули на авторитет державного органу Одеської митниці та Держмитслужби з негативної сторони, а також призвели до репутаційних втрат та підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади.

Враховуючи встановлені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , використовуючи свої посадові обов`язки, уникав заходів для виявлення можливих фактів контрабанди порушень митних правил, фактів ухилення від оподаткування для пришвидшення митного оформлення та зняття форм митного контролю під час проведення в зоні діяльності відділу митного оформлення №2 митного по «Одеса-внутрішній» Одеської митниці фізичного огляду вантажу «ліхтарі газові плити», у автомобілі АЕ6171XF, маючи злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ «Ладкомпані». ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище, під час пришвидшення митного оформлення та зняття форм митного контролю, отримав неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США від представників господарюючого суб`єкта, допустив вчинки, які зашкодили інтересам Держмитслужби та негативно вплинули на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.01.2024 року вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання по справі (а.с.152-153 т.1).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позові і пояснив, що подія, яка сталась 14.03.2023 року, є провокацією посадових осіб правоохоронних органів. Його затримання відбулось на рампі ВМО №2м/п «Одеса-внутрішній» Одеської митниці, де розташоване його робоче місце. Працівники УСБУ затримали його біля його власного зачиненого автомобіля, поблизу правого колеса якого лежала пачка сигарет (із грошима). Під час затримання ніготь його правої руки наче засвітився кольором. Він також вказав, що одночасно приблизно 10-15 машин проходять митне оформлення, але під час його затримання ТОВ «Ладкомпані» не проходила митне оформлення вантажу.

ОСОБА_1 пояснив, що за посадовими обов`язками не здійснює митне оформленням товарів, тому не міг уникати штучних перешкод для пришвидшення митного оформлення товару. Також зазначив, що згідно ст.266 МК України фізичний огляд вчиняється виключно за бажання декларанта, тому він не міг здійснювати фізичний огляд вантажу ТОВ «Ладкомпані».

Представник позивача у судовому засіданні також підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав, викладених у позові, наголошуючи на тому, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами окремої перевірки, висновки якої складені виключно на даних з Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином, механізм проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не дотримано.

Представник позивача у судовому засіданні звертав увагу на те, що начальник УБК та ПМП Одеської митниці дізнався про вчинення дисциплінарного проступку у день затримання позивача 14.03.2023 року, обізнаність якого також підтверджується направленням керівнику ухвал Київського районного суду по справі №947/8654/23 про відсторонення позивача від посади. Таким чином, відповідачем пропущено шестимісячний строк, протягом якого державного службовця може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, додатково зазначивши, що шестимісячний строк обраховується з моменту коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, що в даному випадку відбулось після отримання від дисциплінарної комісії Подання від 14.11.2023 року №7.10-25/567, складеного за результатами дисциплінарного провадження, яким встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Отже Одеською митницею дотримано строк, передбачений ч.3 ст.65 Закону України «Про державну службу».

Представник відповідача заперечувала доводи позивача щодо неможливості проведення перевірки з окремих питань відносно нього як посадової особи. Перевірка з окремих питань проводилась у відповідності до вимог Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок у Держмитслужбі, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.02.2020 №15 (далі Порядок №15) щодо стану організації роботи структурного підрозділу, а саме дотримання позивачем як посадовою особою структурного підрозділу ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці. На вказаних підставах перевірка з окремих питань також проводилась Одеською митницею відносно інших посадових осіб структурних підрозділів.

Представник відповідача зазначила, що матеріалами перевірки з окремих питань встановлено порушення ОСОБА_1 присяги, яке полягало у встановленому факті неодноразового отримання позивачем неправомірної вимоги від ТОВ «Ладкомпані», що підтверджується відкриттям кримінального провадження та інтернет ресурсами. Також зазначила, що у дисциплінарної комісії відсутній обов`язок повторно з`ясовувати вже встановлені перевіркою з окремих питань обставини.

У позивача як посадової особи Держмитслужби є можливість здійснення фізичного огляду вантажу. Факт затримання позивача на рампі підтверджує здійснення ним фізичного огляду вантажу ТОВ «Ладкомпані». Водночас, не вчинення штучних перешкод у митному оформленні не потребує обов`язкової постійної участі інспектора, дискреція якого може впливати на митний контроль (не обов`язково здійснення ним активних дій).

Під час розгляду справи у судовому засіданні ухвалою суду від 25.01.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи довідку №293 від 29.12.2023 про всі нараховані та виплачені позивачу складові грошового забезпечення, складену згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, та довідку від 24.01.2024 про перебування ОСОБА_1 на обліку в Одеському міському центрі зайнятості як безробітної особи (а.с.136-143 т.2). Також встановлено, що посада головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці, з якої звільнено позивача, є вакантною (а.с.117), що у ході судового засідання підтверджено представником Одеської митниці.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з питань проходження публічної служби, а саме проходження державної служби позивачем в Одеській митниці.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч.2 ст.1 Закону №889-VIII).

Частиною 1 ст.36 Закону встановлено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця.

Службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку (п.10 ч.1 ст.2 Закону №889-VIII).

Згідно зі ст.5 Закону правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.119 т.1), є державним службовцем та на підставі контракту №459 від 30.06.2021 року проходить державну службу на посаді головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці (категорія посади В), має спеціальне звання «Радник митної служби ІІІ рангу». Стаж державної служби позивача складає 33 роки 11 місяців 25 днів, дисциплінарних стягнень немає. Присягу державного службовця прийняв 04.07.1995 року (а.с.25/зв.-27, 98-101,103 т.2).

14.03.2023 року головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці ОСОБА_1 затримано співробітниками УСБУ в Одеській області за участю відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури в рамках кримінального провадження №42023160000000015 від 10.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Одеси по справі №947/8654/23 від 23.03.2023, 11.05.2023 та 09.06.2023 відсторонено ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці до 14.05.2023, 15.06.2023 та 08.08.2023 (а.с.108-113 т.2).

Начальник УБК та ПМП Одеської митниці Агоєв О. листом від 14.03.2023 №7.10-20-01/197 надіслав відділу внутрішньої безпеки та відділу чергових Одеської митниці інформацію про надзвичайну подію за участі ОСОБА_1 , що мала місце 14.03.2023 (а.с.76-77).

У свою чергу начальник відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці Бойко О. №7.10-25/351 від 12.07.2023 доповідною запискою повідомив в.о. начальника Одеської митниці Єрмакова Ю. про затримання 14.03.2023 року ОСОБА_1 та запропонував у відповідності до Порядку №15 розглянути питання про проведення перевірки з окремих питань щодо дотримання ОСОБА_1 норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів під час виконання своїх посадових обов`язків та умов контракту про проходження державної служби (а.с.68-69 т.2).

На підставі вказаної доповідної записки наказом Одеської митниці від 13.07.2023 №310 «Про проведення перевірки з окремих питань» та у відповідності до вимог Порядку №15 призначено у строк до 15.09.2023 провести перевірку з окремих питань щодо дотримання головним державним інспектором ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці ОСОБА_1 норм чинного законодавства України, підзаконних нормативно-правових актів, положення про структурний підрозділ, посадової інструкції та умов контракту про проходження державної служби під час виконання службових обов`язків (а.с.68 т.2), за результатами якої 15.09.2023 складений акт №7.10-25/427 (а.с.37/зв.-44).

В акті наведений зміст доповідної записки №7.10-25/351 від 12.07.2023 та ухвалі слідчого судді Київського районного суду від 23.03.2023 у справі №947/8654/23 щодо обставин затримання 14.03.2023 року позивача співробітниками УСБУ під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 1000 дол. США. Також комісією здійснено моніторинг засобів масової інформації, де висвітлено факт затримання ОСОБА_1 .

Комісія дійшла висновку, що внаслідок вчинення позивачем умисних дій з корисливих мотивів, з метою особистого систематичного збагачення, що суперечать покладеним на нього посадовим обов`язкам, вимогам контракту про проходження державної служби №1661 від 12.12.2022, порушено пункти 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та п.3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 №668 (далі Правила №668), що у свою чергу призвело до порушення вимог п.1, 2, 6, 7, 8 ч.1 ст.8 Закону №889-VIII.

Також висновком комісії є те, що головний державний інспектор Новиченко Ю.С., використовуючи свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовуючи свій статус та інформацію про місце роботи, систематично одержуючи неправомірну вигоду для себе чи інших осіб, здійснив проступок, що призвів до неповаги прав, свобод і законних інтересів його колег, а також честі держави та державного органу в цілому. Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, призвело до порушення ним Присяги державного службовця.

Згідно з актом про результати перевірки з окремих питань комісією запропоновано порушити дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку (а.с.44 т.2).

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу суб`єктом призначення.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (ч.1 ст.69 Закону №889-VIII).

Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.122019 року №1039 (далі Порядок №1039) визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Наказом Одеської митниці від 16.10.2023 №133-дс порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці ОСОБА_1 , утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи здійснення дисциплінарного провадження та затверджено її склад (а.с.11 т.2).

Згідно з наказом у якості підстави порушення дисциплінарного провадження зазначена доповідна записка керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань та акт про результати перевірки з окремих питань від 15.09.2023 (а.с.1/зв. т.2).

Згідно з п.24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити, зокрема: пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (п.25 Порядку №1039).

Відповідно до п.33-34 Порядку №1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

На підставі наказу Одеської митниці від 03.11.2023 року формування дисциплінарної справи продовжено на підставі доповідної записки від 03.11.2023, у якій вказано на недостатність матеріалів для підтвердження факту вчинення проступку (а.с.56 т.2).

14.11.2023 року дисциплінарна комісія направила на адресу в.о. начальника Одеської митниці подання, згідно з резулятивною частиною якого за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_1 , внаслідок неналежного виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами п.1, 2, 6, 7, 8 та останнього абзацу ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу», пунктів 5 та 10 Контракту про проходження державної служби №459 від 30.06.2021, підпунктів 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктів 3 та 5 Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затвердженої наказом Держмитслужби від 02.09.2021 року№668, порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх службових обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеської митниці.

Дисциплінарна комісія у поданні рекомендувала за вказані порушення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби (а.с.3-11 т.2).

Наказом Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023 відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби 04.12.2023 року на перший робочий день після закінчення відпустки з підстав неналежного виконання основних обов`язків державного службовця визначених у нормативних актах вказаних у поданні (а.с.13-27 т.1).

Відповідно до п.1,2,6,7 та останнього абзацу ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу», зазначених в оскаржуваному наказі, державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

В пунктах 5,10 Контракту визначені завдання та обов`язки ОСОБА_1 .

Згідно з пп.3.1.1 та пп.3.1.3 п.3.1 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій Працівників; неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби.

Відповідно до п.3.12 Кодексу працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Пунктом 4.3 Кодексу визначено, що працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію Працівника або Держмитслужби.

Згідно з п.5.1,5.3 Кодексу працівники повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових (службових) обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами. Працівникам забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах

чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Щодо порушення пунктів 3 та 5 Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, то в наказу вказані пункти 3 та 5, проте вказані правила містять розділ 3 «Загальні обов`язки працівників» (підпункти 3.1 - 3.18) та розділ 5 «Використання службового становища» (підпункти 5.1-5.3).

В описовій частині наказу вказується про порушення: п.3 Правил щодо необхідності працівників діяти неупереджено, незважаючи приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання; п.5 Правил щодо дотримання вимог законодавства, які полягають у недопущенні використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересів третіх осіб.

Позивач не погоджуючись із застосованим дисциплінарним стягнення, його обґрунтуванням щодо порушенням ним службових обов`язків та службової дисципліни, вважаючи наказ Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Заслухавши позивача, його представника та представника Одеської митниці, дослідивши заяви по суті справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В оскаржуваному наказі зазначено, що позивач звільнений, зокрема, відповідно до ст.64, п.1 ч.2 ст.65, п. 4 ч.1,ч.5 ст.66, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Статтею 64 Закону «Про державну службу» визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.65 Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком є, зокрема, порушення Присяги державного службовця (п.1 ч.2 ст.65 Закону).

Частиною 1 ст.66 Закону визначено, що до державних службовців застосовується, зокрема, такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби (п.4).

Згідно з ч.5 ст.66 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1,3,7,9-11,13,14 ч.2 ст.65 Закону.

Частиною 1 ст.87 встановлені підстави для припинення державної за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (п.4).

Таким чином, позивач звільнений за порушення Присяги державного службовця.

Аналіз правомірності застосування такої підстави звільнення як порушення Присяги державного службовця та правові висновки з цього питання наведені у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 року у справі №420/6190/20, від 13.02.2019 року у справі №803/1303/16, від 05.06.2019 року у справі №826/13803/16, від 14.04.2020 року у справі №815/6549/16, від 28.01.2021 року у справі №803/1564/16,від 27.04.2020 року у справі № 826/10854/17.

Так, з тексту Присяги наведеної у ч.1 ст.36 Закону України №889-VIII, випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

За такого правового врегулювання порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Водночас порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного авторитету органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, установлені внаслідок ретельного службового розслідування.

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Отож, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження державної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Судом встановлено, що відносно позивача після події його затримання 14.03.2023 року проведено спочатку перевірку на підставі наказу Одеської митниці від 13.07.2023 №310 «Про проведення перевірки з окремих питань» у відповідності до вимог Порядку №15 щодо дотримання ним норм чинного законодавства України, підзаконних нормативно-правових актів, положення про структурний підрозділ, посадової інструкції та умов контракту про проходження державної служби під час виконання службових обов`язків, за результатами якої 15.09.2023 складений акт №7.10-25/427.

У наступному на підставі вказаного акту та згідно з наказом Одеської митниці від 16.10.2023 №133-дс порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та сформовано дисциплінарну справу.

Позивач вважає, що відповідач не мав права призначати перевірку з окремих питань відносно фізичної особи, оскільки Порядок №15 регламентує проведення перевірок з окремих питань структурних підрозділів митниці.

Проте суд вказані доводи позивача вважає необґрунтованими. Дійсно за обсягом питань, що підлягають перевірці, перевірки можуть бути комплексними, тематичними і з окремих питань. Згідно п.п.2.1.4 Порядку №15 перевірка з окремих питань - це перевірка структурних підрозділів територіальних органів Держмитслужби, під час якої перевіряються окремі елементи системи внутрішнього контролю, що організовується та проводиться за рішенням керівника територіального органу Держмитслужби у межах повноважень.

Проте пунктом п.2.1.1 Порядку №15 визначене загальне поняття внутрішньої перевірки - це комплекс заходів, що проводиться уповноваженими особами в Держмитслужбі, її територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери її управління, для вивчення та оцінки стану організації роботи з будь-яких питань діяльності служби, дотримання вимог нормативно-правових актів, розпорядчих та інших документів Держмитслужби, виявлення та запобігання порушенням цих вимог, з`ясування причин та умов, що призвели до таких порушень, у тому числі періодичної оцінки виконання окремих завдань та функцій для проведення аналізу результативності системи внутрішнього контролю, внесення пропозицій та прийняття управлінських рішень. А пунктом 7.4. Порядку №15 передбачено, що посадові (службові) особи структурних підрозділів Держмитслужби, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, які належать до сфери її управління, відповідальні за напрями роботи, які підлягають перевірці, у межах повноважень мають право: 1) отримувати від осіб, уповноважених на проведення перевірки, інформацію щодо підстав проведення та питань, що підлягають перевірці; 2) ознайомлюватись з документами, що підтверджують право уповноважених осіб на проведення перевірки: 3) на будь-якому етапі перевірки надавати уповноваженим особам, які її проводять, усні та письмові заяви, пояснення з питань перевірки, а у разі незгоди з викладеною в акті про результати перевірки інформацією зауваження.

Таким чином, призначення перевірки з окремих питань, що стосується позивача та дотримання ним норм чинного законодавства України, підзаконних нормативно-правових актів, положення про структурний підрозділ, посадової інструкції та умов контракту про проходження державної служби під час виконання службових обов`язків, не суперечить положенням Порядку №15, а не реалізація посадовою особою наданих прав, у тому числі надання пояснень, під час такої перевірки, не свідчить про порушення її проведення.

Проте досліджений судом акт перевірки від 15.09.2023 №7.10-25/427 свідчить про відсутність здійснення уповноваженими особами комплексу заходів для вивчення та оцінки стану організації роботи з будь-яких питань діяльності служби позивача, дотримання ним вимог нормативно-правових актів, розпорядчих та інших документів Держмитслужби, оскільки змістом акту перевірки є зміст ухвали слідчого судді Київського районного суду від 23.03.2023 у справі №947/8654/23 щодо обставин затримання 14.03.2023 року позивача співробітниками УСБУ під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 1000 дол. США. Доповнений вказаний акт моніторингом засобів масової інформації, де висвітлено факт затримання ОСОБА_1 .

Також у висновку акту вказано, що головний державний інспектор Новиченко Ю.С., використовуючи свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовуючи свій статус та інформацію про місце роботи, систематично одержуючи неправомірну вигоду для себе чи інших осіб, здійснив проступок, що призвів до неповаги прав, свобод і законних інтересів його колег, а також честі держави та державного органу в цілому. Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, призвело до порушення ним Присяги державного службовця.

Проте будь-яких фактів, посилань на доказову базу вказаних порушень позивачем, окрім наведеного змісту ухвали суду щодо подій його затримання, акт не мітить.

На підставі вказаного акту та згідно з наказом Одеської митниці від 16.10.2023 №133-дс порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та сформовано дисциплінарну справу.

Згідно з ч.1 ст.73 Закону України №889-VIII дисциплінарна справа формується з метою збору дисциплінарною комісією інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку.

За приписами ч.2 ст.73 Закону дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно п.33 Порядку №1039 пропозиція (подання) дисциплінарної комісії складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У мотивувальній частині, у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку, зазначаються: - факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; - обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; - ступінь вини державного службовця; - характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; - відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

Дослідженням мотивувальної частини подання від 14.11.2023 №7.10-25/56 судом встановлено, що подання складене комісією виключно на підставі акту перевірки з окремих питань від 15.09.2023 №7.10-25/427, тобто також відображають лише зміст ухвали слідчого судді Київського районного суду від 23.03.2023 у справі №947/8654/23 та публікацій ЗМІ про затримання позивача.

Додатково відібрані пояснення у позивача та його безпосереднього керівника.

У поясненнях від 25.10.2023, наданих ОСОБА_1 дисциплінарній комісії, він зазначив, що проступків проти інтересів служби та порушення присяги не здійснював та виконував свої посадові обов`язки у відповідності з чинним законодавством. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку ОСОБА_1 не усвідомив та не визнав.

Безпосередній керівник ОСОБА_1 , начальник ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці Колюбаєв Я. у наданих комісії поясненнях зазначив, що додаткові обставини та факти затримання підлеглого йому не відомі.

Також у поданні зазначений зміст акту перевірки в частині того, що комісією встановлено, що головний державний інспектор ОСОБА_1 , використовуючи свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовуючи свій статус та інформацію про місце роботи, систематично одержуючи неправомірну вигоду для себе чи інших осіб, здійснив проступок, що призвів до неповаги прав, свобод і законних інтересів його колег, а також честі держави та державного органу в цілому. Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, призвело до порушення ним Присяги державного службовця.

Подання як і висновок акту з окремих питань будь-яких фактів вказаних порушень позивачем, окрім наведеного змісту ухвали суду щодо подій його затримання, не містить.

Аналіз матеріалів перевірки з окремих питань, акту перевірки та матеріалів дисциплінарної справи і подання дисциплінарної комісії свідчить про їх тотожність.

Представник відповідача зазначила, що матеріалами перевірки з окремих питань встановлено порушення ОСОБА_1 присяги, та стверджувала, що у дисциплінарної комісії відсутній обов`язок повторно з`ясовувати вже встановлені перевіркою з окремих питань обставини.

Таке твердження представника відповідача є неспроможним, оскільки завдання і мета перевірки з окремих питань та дисциплінарного провадження не є тотожними.

Дисциплінарною справою повинно бути доведено порушення Присяги позивачем, тобто його несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця.

Звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

За приписами статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Між тим, в оскаржуваному наказі за вказаною у ньому подією не наведено мотивів для застосування як самостійної підстави для звільнення позивача за порушення присяги у зв`язку порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань окремо від кримінального провадження.

А інша частина змісту наказу щодо недобросовісного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, призвело до порушення ним Присяги державного службовця не містить окремо від кримінального провадження конкретних обставин дій, бездіяльності позивача з відповідними доказами порушення ним службових обов`язків, встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань.

Суд вважає, що дисциплінарною комісією не вжито заходів щодо об`єктивного встановлення обставин, а висновки побудовані на припущеннях. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень за наслідком проведення службового розслідування, не доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, відповідно, підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади держаної служби, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що наказ Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

У той же час суд не приймає доводи позивача щодо порушення шестимісячного строку застосування дисциплінарного стягнення, який на думку позивача обчислюється з дня затримання (14.03.2023 року), з огляду на наступне.

Згідно ч.5 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Відповідно до п.34 Порядку №1039 у резолютивній частині подання дисциплінарної комісії зазначаються, зокрема: висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини 2 статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

14.11.2023 року дисциплінарною комісією складено подання №7.10-25/567, у якому зазначено, що дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку. У такому разі притягнення до дисциплінарної відповідальності 23.11.2023 наказом №163-дс свідчить про не порушення шестимісячного строку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ч.5 ст.74 Закону №889-VIII.

Щодо посилання позивача на його позитивну характеристику, попередню бездоганну поведінку, стажу професійної діяльності, відсутності дисциплінарних стягнень, результати оцінювання його службової діяльності, то відповідно до подання дисциплінарної комісії від 14.11.2023 №7.10-25/567 дисциплінарною комісією встановлено наявність обставин, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність державного службовця попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень (а.с.10 т.2).

Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч.8 ст.235 КЗпП України).

Позивач у змісті позову просить поновити його на посаді з 04.12.2023, однак згідно матеріалів справи 23.11.2023 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби 04.12.2023 року - на перший робочий день після закінчення відпустки (наказ Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023).

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (п.4 ч.1 ст.7 Закону №889-VIII).

Згідно ч.5 ст.7 Закону №889-VIII наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці з 05.12.2023 року (наступного дня після звільнення).

Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Час вимушеного прогулу з дня звільнення до прийняття рішення суду (з 05.12.2023 по 01.02.2024) складає 43 (грудень 19, січень - 23, лютий - 1) робочих дні.

Таким чином, стягненню з Одеської митниці на користь позивача підлягає середня заробітна плата позивача за весь час вимушеного прогулу у сумі 52222,21 грн (1214,47 грн х 43) без обов`язкових відрахувань.

Судом встановлено, що позивач після його звільнення 21.12.2023 року став на облік у центрі зайнятості (а.с.136 т.2), відповідно отримував допомогу по безробіттю. Проте суд вважає, що вказані обставини не впливають на суму стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з відповідача на користь відповідача, оскільки питання відшкодування коштів виплачених з Фонду соціального страхування на випадок безробіття регламентовано іншим законодавством, а саме відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. У подальшому питання погашення цього відшкодування роботодавцю у разі сплати працівнику суми коштів за вимушений прогул вирішується роботодавцем з працівником у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду про стягнення вказаних сум у порядку регресу.

У відповідності з п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді посаді головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці та в частині стягнення з Одеської митниці на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з 05.12.2023 по 04.01.2024 включно за 23 робочих дня (1214,47 грн х 23) в сумі 27932,81 грн без обов`язкових відрахувань.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023 року, поновлення його на посаді головного державного інспектора ОВ №1 УБК та ПМП Одеської митниці з 05.12.2023 року (наступного дня після звільнення) та стягнення з Одеської митниці на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.12.2023 по 01.02.2024 у сумі 52222,21 грн без обов`язкових відрахувань.

А також відповідно до п.2-3 ч.1 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у змісті позову заявив, що витрати на правничу допомогу складають 30000 грн та докази понесених ним витрат на правничу допомогу будуть надані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Станом на час розгляду справи до суду не надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що перешкоджає встановленню судом розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 134, 139, 241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці №163-дс від 23.11.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби 04.12.2023 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці з 05.12.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.12.2023 року по 01.02.2024 року у сумі 52222,21 грн без обов`язкових відрахувань.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці та в частині стягнення з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з 05.12.2023 року по 04.01.2024 року включно за 23 робочих дня в сумі 27932,81 грн без обов`язкових відрахувань.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва