Постанова

від 12.02.2024 по справі 658/3871/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 658/3871/21

Головуючий в 1 інстанції: Лященко В.В. Дата і місце ухвалення: 01.02.2022 р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Карпенко Олександра Валерійовича, Головного управління Національної поліції в Херсонській області, третя особа Каховський ВП ГУНП в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Карпенко Олександра Валерійовича, Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просив скасувати постанову від 02.11.2021 року серія ГАБІ №324383, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати по наданню правничої допомоги адвоката у розмірі 9000 грн.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 лютого 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано постанову серії ГАБІ №324383 по справі про адміністративне правопорушення від 02.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.44-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170, 00 грн., провадження у даній справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454, 00 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 500, 00 гривень, а всього стягнути 954 гривні.

Повернуто ОСОБА_1 надмірно сплачений відповідно до квитанції №90 від 10.11.2021 року судовий збір у розмірі 454, 00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині визначення суми стягнення витрат за надання правничої допомоги ОСОБА_1 , через свого представника Черноморченко М.М., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 01.02.2022 р. в частині стягнення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 500,00 грн. та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути 9000,00 грн.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідачем не надано жодних заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу. Разом з тим, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 року зупинено апеляційне провадження у справі №658/3871/21 у зв`язку з відсутністю матеріалів справи №658/3871/21 та введенням воєнного стану, так як відсутня об`єктивна можливість розгляду цієї справи.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року поновлено провадження у справі №658/3871/21, оскільки станом на 05.02.2024 року воєнний стан не скасовано, а матеріали паперової справи до суду апеляційної інстанції не надходили, однак судом встановлено, що в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» наявні відскановані матеріали адміністративної справи №658/3871/21, що дає суду можливість розглянути справу.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2021 року інспектором СРПП ВП №1 Каховського РВП ГУНП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Карпенком Олександром Валерійовичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ГАБІ № 324383, згідно якої останній 02.11.2021 року о 18:00 годині знаходився у магазині ЄВА без засобів індивідуального захисту, маски чи респіратора, які закривають ніс та рот, чим порушив пп. 2 п. 1 Постанови КМУ№ 1236 від 09.12.2020 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Постановою від 02.11.2021 року серія ГАБІ №324383 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 гривень.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення суд першої інстанції зазначив, що ГУ НП в Херсонській області, як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на адвоката у розмірі 9000,00 грн. є явно завищеними, а тому в цій частині задовольнив позов частково, стягнувши на користь позивача 500,00 грн.

Надаючи правову оцінку в межах доводів апеляційної скарги, а саме щодо визначення розміру витрат на адвоката колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй заяві просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

На підтвердження своєї позиціє позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 03.11.2021 року, Додаток №1 до договору від 05.11.2021 року, Акт виконаних робіт від 15.12.2021 року, Акт виконаних робіт від 19.01.2022 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача понесених останньою витрат на професійну правничу допомогу в сумі 500 грн., оскільки, на думку суду, таке відшкодування є справедливим і обґрунтованим, а також співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

Судова колегія вважає, що на підставі судової справи заявлені позивачем до відшкодування 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт). Крім того, зазначена категорія спорів є типовою та в судах перебувала велика кількість справ з аналогічними позовними вимогами.

При цьому, предметом спору у цій справі є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 170,00 гривень, що є неспівмірним з заявленими 9000 грн. на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а тому колегія суддів вважає, що виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення на користь позивача 500 грн. понесених витрат на адвоката.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги і скасування рішення немає.

А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 лютого 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук