Рішення

від 12.02.2024 по справі 583/59/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/59/24

2/583/264/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про розірвання договорів оренди землі, стягнення індексації,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

04.01.2024 року представник позивачки адвокат Абрамович Г.О. звернулася до суду з вказаним позовом, яким мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0779, загальною площею 2,3666 га та земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0781, площею 2,4746 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (бувшої Бакирівської сільської ради) Охтирського району, Сумської області. 16.06.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3666 га строком на 10 років. Орендна плата за договором, а саме за п. 9 «вноситься у грошовій формі та розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3185,19 грн., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 Договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 Договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. 13.08.2018 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз-Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз-Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПАТ «Райз-Максимко». Також п.3.2 додаткової угоди визначено що у термін з 2017 року орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 7644,46 грн. 16.06.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,4746 га строком на 10 років. Орендна плата за договором, а саме за п. 9 «вноситься у грошовій формі та розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3185,19 грн., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 Договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 Договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. 13.08.2018 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз-Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз-Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПАТ «Райз-Максимко». Також п.3.2 додаткової угоди визначено що у термін з 2017 року орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 7644,46 грн. ОСОБА_1 неодноразово звертала увагу орендаря на те, що той неналежним чином виконує умови по договорам, а саме в частині п.10 «Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Проте орендар ухилявся від виконання свого обов`язку по договору, жодного разу не провів розрахунок по орендній платі з урахуванням індексації. Орендар прямо ухиляється від свого обов`язку, який прямо передбачений в договорі та єістотною його умовою. Вважає, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати, також є порушенням умов договорів оренди земельної ділянки. Тому просить розірвати договір оренди землі № 117/15, який укладено 16.06.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо оренди земельної ділянки площею 2,3666 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0779, розірвати договір оренди землі № 118/15, який укладено 16.06.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо оренди земельної ділянки площею 2,4746 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0781; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь позивачки невиплачену індексацію в розмірі 17239,06 грн.

Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.01.2024 рокувід представникаТОВ «РАЙЗПІВНІЧ» надійшоввідзив напозовну заяву,в якомузазначив пробезпідставність танеобґрунтованість позовнихвимог зогляду нанаступне.Так, позивачка залишила поза увагою, що правовідносини які склалися між сторонами є договірними, а не контролюючими, позивачка не навела доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача, згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати. Розмір орендної плати та її індексація визначаються за домовленістю сторін. Порядок індексації орендної плати законом не передбачений. Цей механізм сторони повинні передбачити в договорі оренди земельної ділянки (який індекс застосовувати, з якого періоду). Однак в договорі оренди земельної ділянки, укладеному ОСОБА_1 з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» така інформація відсутня. На даний момент сторони не уклали додаткову угоду, у якій чітко було б прописано процедуру індексації орендної плати. Позивачка в своїй позовній заяві стверджує про те, що неодноразово зверталась до орендаря, вказуючи на те, що останній не належним чином виконує п.10 Договору. Проте, жодних доказів того, що ОСОБА_1 зверталась до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» із пропозицією щодо узгодження порядку виплати індексації по договору, позивачкою не надано. В той час як зміст договору визначають самі сторони на принципі свободи договору. Розрахунки, додані позивачкою до позовної заяви, зроблені некоректно, не відповідають обставинам справи. На підставі вищевикладеного просить в задоволенні позову відмовити, а також надали клопотання про відмову в задоволенні вимог представника позивача щодо стягнення судових витрат, а також клопотання про застосування строків позовної давності.

30.01.2024 року від представника ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 12.02.2024 року відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.02.2024 року від представника відповідача надійшли документи, якими він нібито надає інформацію про виплату орендної плати орендодавцю, зокрема копію додаткових угод від 20 грудня 2020 року (а.с.67-71), однак суд не приймає їх до уваги, оскільки в порушення ч.9 ст.83 ЦПК України суду не надано підтвердження надсилання їх копій іншим учасникам справи, до того сторона не обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк разом з відзивом в розумінні ст. 83 ч. 8 ЦПК України. Відомостей про внесення даних про вказані додаткові угоди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права суду не надано.

Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0779, загальною площею 2,3666 га та земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0781, площею 2,4746 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (бувшої Бакирівської сільської ради) Охтирського району, Сумської області., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Багацькою О.М. та зареєстроване в реєстрі за № 2-253 та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Багацькою О.М. та зареєстроване в реєстрі за №2-251 (а.с.10.13).

Право власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами (а.с.12,15).

16.06.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3666 га строком на 10 років. Орендна плата за договором, а саме за п. 9 «вноситься у грошовій формі та розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3185,19 грн., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 Договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 Договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня (а.с.16-17).

Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 15.07.2015 року (а.с.18).

13.08.2018 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз-Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз-Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПАТ «Райз-Максимко». Також п.3.2 додаткової угоди визначено що у термін з 2017 року орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 7644,46 грн. (а.с.21)

16.06.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,4746 га строком на 10 років. Орендна плата за договором, а саме за п. 9 «вноситься у грошовій формі та розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3185,19 грн., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 Договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 Договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня (а.с.22-23).

Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 15.07.2015 року (а.с.25).

13.08.2018 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз-Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз-Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПАТ «Райз-Максимко». Також п.3.2 додаткової угоди визначено що у термін з 2017 року орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 7644,46 грн. (а.с.27).

Як зазначає позивачка, орендар сплачув орендну плату, але не в повному розмірі, оскільки не сплачував індексацію, яка передбачена договором і є складовою орендної плати. Тому остання була змушена звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

За змістом частини першоїстатті 16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 41 Конституції Українипередбачено,що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України, Цивільнии кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першійстатті 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписамистатті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першоїстатті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першоїстатті 3 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізстаттею 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 3 та 4статті 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Сторони укладаючи договір оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом.

Згідно з пунктом 38 договору оренди передбачено, що дія договорів припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто, наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання рішенням суду на вимогу однієї із сторін наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Положенням пункту 10 договору було погоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Зазначене узгоджується з пунктом 3 частини першої статті3, статтею627 ЦК України, якими до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, що передбачає, зокрема, добровільне узгодження умов договору оренди землі при його укладенні.

Посилання представника відповідача на те, що законодавством не передбачено порядок індексації орендної плати, суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Позивачкою доведено, що орендна плата їй сплачувалася без врахування індексації, а відповідач не спростував цього.

Отже, судом встановлено, що з боку відповідача здійснювалася систематична сплата орендної плати позивачці не у повному обсязі, визначеному договором, тобто існує невиконання умов договору.

Розмір орендної плати за умовами п. 10 договорів оренди, має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а доводи відповідача, про те, що сторони не врегулювали питання, яким саме чином/способом та в якому порядку обчислювати індексацію, є безпідставними.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки, яка впливає на зміну суми орендної плати, має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки або під час внесення відповідних змін до вже діючого договору оренди за згодою сторін такого договору. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Відповідно до статті 21 Закону України"Про оренду землі"орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Устатті 141 ЗК Українисеред підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства, які регулюють відносини, пов`язані з орендою землі, зокрема, положеньЦК України, дає підстави зробити висновок, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д"статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до ч. 1ст.15 Закону «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до висновку щодо застосування норми права, викладеного в п.66 Постанови ВС від 16 березня 2020 року по справі № 922/1658/19, колегія суддів судової плати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин положенняст. 21 Закону України«Про оренду землі»необхідно застосовувати у такий спосіб: нормами статті 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Статтею 32Закону України«Про орендуземлі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Судом встановлено, що відповідачем істотно порушено договір, а саме не в повному обсязі сплачувалася орендна плата, що згідно із частиною другоюстатті 651 ЦК Україниє підставою для розірвання за рішенням суду договорів оренди земельних ділянок.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Крім того, суд вважає, що права позивачки підлягають захисту шляхом стягнення з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ»на користь позивача суму невиплаченої індексації за договором оренди землі.

Позивачкою надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019-2023 роки,з урахуванням яких суд провидить розрахунок індексації орендної плати.

Суд не погоджується з розрахунком індексації орендної плати за договором оренди наведений позивачкою та зазначає розрахунок за договором №117/15 від 16.06.2015 року.

Так, розрахунок індексації здійснюється за формулою: [Сума індексації] = [Орендна плата]х [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Орендна плата], де: [Орендна плата] - сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Базовий місяць обрахування індексації орендної плати є вересень 2018 року, що є наступним після внесення змін до договору оренди 13.08.2018 року щодо розміру орендної плати.

За 2019 рік: 7644, 46 грн. х 110,218 % - 7644, 46 грн. = 780,6 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 780,6 грн. = 8425,06 грн.

За 2020 рік: 7644, 46 грн. х 115,720 % - 7644, 46 грн. = 1201,7 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 1201,7 грн. = 8846,16 грн.

За 2021 рік: 7644, 46 грн. х 125,546 % - 7644, 46 грн. = 1952,85 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 1952,85 грн. = 9597,31 грн.

За 2022 рік: 7644, 46 грн. х 161,178 % - 7644, 46 грн. = 4676,72 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 4676,72 грн. = 12321,18 грн.

За 2023 рік: 7644, 46 грн. х 166,030 % - 7644, 46 грн. = 5047,63 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 5047,63 грн. = 12692,09 грн.

Розрахунок розміру індексації за договором №118/15 від 16.06.2015 року.

Базовий місяць обрахування індексації орендної плати є вересень 2018 року, що є наступним після внесення змін до договору оренди 13.08.2018 року щодо розміру орендної плати.

За 2019 рік: 7644, 46 грн. х 110,218 % - 7644, 46 грн. = 780,6 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 780,6 грн. = 8425,06 грн.

За 2020 рік: 7644, 46 грн. х 115,720 % - 7644, 46 грн. = 1201,7 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 1201,7 грн. = 8846,16 грн.

За 2021 рік: 7644, 46 грн. х 125,546 % - 7644, 46 грн. = 1952,85 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 1952,85 грн. = 9597,31 грн.

За 2022 рік: 7644, 46 грн. х 161,178 % - 7644, 46 грн. = 4676,72 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 4676,72 грн. = 12321,18 грн.

За 2023 рік: 7644, 46 грн. х 166,030 % - 7644, 46 грн. = 5047,63 грн. - сума індексації. Загальний розмір орендної плати 7644, 46 грн. + 5047,63 грн. = 12692,09 грн.

Розрахунок загальної суми заборгованості за двома договорами оренди з урахуванням виплачених сум орендної плати відповідачем.

За 2019 рік орендна плата мала становити за обома договорами 16850,12 грн., фактично виплачено орендарем 19875,59 грн. заборгованість відсутня.

За 2020 рік орендна плата мала становити за обома договорами 17692,32 грн., фактично виплачено орендарем 18346,68 грн. заборгованість відсутня.

За 2021 рік орендна плата мала становити за обома договорами 19194,62 грн. - фактично виплачено 18346,68 грн. = 847,94 грн. (недоплата).

За 2022 рік орендна плата мала становити за обома договорами 24642,36 грн. фактично виплачено 16817,78 грн. = 7824,58 грн. (недоплата).

За 2023 рік орендна плата мала становити за обома договорами 25384,18 грн. фактично виплачено 16817,78 грн. = 8566,4 грн. (недоплата).

Отже загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки становить 17238,92 грн.

Від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У відповідності достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом Українивизначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальний.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (ст. 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначенастаттею 258 ЦК України.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 11березня 2020року №211«Про запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби Covid-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ№ 392 від 20.05.2020,№ 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу Covid-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України№ 530-ІХвід 17березня 2020року «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни,спрямованих назапобігання виникненнюі поширеннюкоронавірусної хвороби(COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (ч. 2ст. 14-1Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом Українивід 30березня 2020року №540-IX«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів України,спрямованих назабезпечення додатковихсоціальних таекономічних гарантійу зв`язкуз поширеннямкоронавірусної хвороби(Covid-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакціїЗакону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають і строки позовної давності. Всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 679/1136/21, який відповідно положень ч. 4 ст.263ЦПК України враховується судом під час розгляду даної справи.

15.03.2022 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.03.2022 року.

Вказаним законом було доповнено розділ «Прикінцевіта перехідні положення» Цивільного кодексу Українипунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до статті 253ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Враховуючи вищезазначені норми суд зазначає, що строки позовної давності для звернення до суду позивачем не пропущені.

Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2023 року у справі №728/1765/21 (провадження №61-6640св21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 (провадження №61-5238св22).

Оскільки строк позовної давності заявлених позовних вимог до набрання чинності вказаних законів не сплив, тому клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності не заслуговує на увагу суду.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з вищевикладених підстав.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено стягнути невиплачену індексацію в розмірі 17239,06 грн., судом задоволено частково вимоги та стягнуто 17238,92 грн., тобто позов задоволено на 99 %, а тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 3597,29 грн. (3633,63 х 99 %) за вимогу майнового характеру.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача було надано до суду договір №61 від 01.01.2024 року, акт від 09.02.2024 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих) послуг за договором №61, квитанцію №17 від 09.02.2024 року про сплату ОСОБА_1 13626 грн. за надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, врахувавши сукупність обставин цієї конкретної справи, а саме: категорію справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, види наданих адвокатом послуг, затрачений час на надання таких послуг, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, а також враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважає за необхідне стягнути розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн., який буде достатній в даному випадку та не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,76, 81,263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № 117/15, який укладено 16.06.2015 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонернимтовариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0779, загальною площею 2,3666 га

Розірвати договір оренди землі № 118/15, який укладено 16.06.2015 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонернимтовариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0781, площею 2,4746 га.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«РАЙЗ ПІВНІЧ»накористь ОСОБА_1 невиплачену індексацію в розмірі 17238,92 грн., відмовивши в решті вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 13597,29 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 12.02.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»(вул.Заводська,4 смт Степанівка, Сумського району, Сумської області, код ЄРДПОУ 34264631).

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т. О. Ярошенко