Постанова

від 07.02.2024 по справі 953/10981/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/10981/20 Головуючий суддя І інстанції Демченко С. В.

Провадження № 22-ц/818/648/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірною, зобов`язати усунути порушення та у десятиденний строк забезпечити зарахування заборгованості по аліментах за період з лютого по липень 2022 року у розмірі 11590 грн.

Скарга мотивованатим,що навиконанні відділупримусового виконаннярішень Управліннязабезпечення примусовоговиконання рішеньу Луганськійобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїперебуває виконавчепровадження №64004675з примусовоговиконання виконавчоголиста №953/10981/20,виданого 11грудня 2020року Київськимрайонним судомм.Харкова напідставі рішеннявід 13жовтня 2020року простягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів наутримання неповнолітньоїдитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,урозмірі2318грн,аленеменше 50%прожитковогомінімумудля дитинивідповідноговіку,щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

З метою забезпечення виконання вищевказаного рішення суду позивачка звернулася до відділу примусового виконання рішень із заявою про поновлення виконання рішення суду про стягнення аліментів, але 04 серпня 2022 року їй було відмовлено у виплаті заборгованості по аліментах за період з лютого по липень 2022 року у розмірі 11590 грн.

Як підставу для відмови у виплаті заборгованості по аліментах вказано те, що у працівників відділу примусового виконання рішень відсутній доступ до рахунку для обліку депозитних сум Міловського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області, у зв`язку з чим відсутня можливість повернути грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 .

Після чого заявниця двічі зверталася до Міністерства юстиції України зі скаргами, в яких просила повернути грошові кошти, які перебувають у розпорядженні органів Міністерства юстиції України, та отримала відповіді про те, що Управлінням вживаються заходи щодо вирішення питання про отримання доступу відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до рахунку для обліку депозитних сум Міловського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Станом на дату звернення з відповідною скаргою грошові кошти заявниці повернуті не були, що свідчить про бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів з примусового виконання рішень суду в межах виконавчого провадження №64004675 під час примусового виконання виконавчого листа №953/10981/20, виданого 11 грудня 2020 року Київським районним судом м. Харкова.

У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу в частині відмови в задоволенні скарги про зобов`язання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області ММУ усунути порушення та в десятиденний строк забезпечити зарахування заборгованості по аліментам за період лютий-липень місяці 2022 року в сумі 11500 грн на її банківську картку, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що інформації про фактичне направлення матеріалів провадження до чергового органу державної виконавчої служби до суду не надано.

Не звернуто уваги на те, що такі передачі відбувалися впродовж більше ніж півтора року, але при цьому не здійснювалися заходи з метою забезпечення надходження коштів на її рахунок.

Вказує, що суд ухилився від встановлення обставин справи, зміст скарги полягав у забезпеченні отримання нею грошей, які необхідні для виховання дитини, проте це питання судом не вирішено.

Відзиву на скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи частково скаргу суд першої інстанції зазначив, що уповноважені особи відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не вжили у період часу з лютого до липня 2022 року жодних достатніх та ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого листа № 953/10981/20, виданого 11 грудня 2020 року Київським районним судом м. Харкова, тим самим проявив бездіяльність усупереч вимогам статей 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», які регламентують здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення з використанням можливостей, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а саме: не вживав заходів щодо отримання доступу до рахунку для обліку депозитних сум, відкритого Міловським відділом державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), не здійснив перевірку надходження стягнутих із заробітної плати боржника коштів на рахунок для обліку депозитних сум Міловського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Доказів протилежного уповноваженою собою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суду не надано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на повноваження та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судового рішення, суд вважав, що орган державної виконавчої служби у даному випадку не вчинив всі передбачені законом дії та законодавчо визначені механізми для відновлення доступу до рахунку для обліку депозитних сум, відкритому Міловським відділом державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у процесі виконання вищевказаного судового рішення.

За викладених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги у частині визнання бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірною.

Щодо вимог про зобов`язання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення та у десятиденний строк забезпечити зарахування заборгованості по аліментах за період з лютого по липень 2022 року у розмірі 11590 грн, то суд відмовив у задоволенні скарги у цій частині, оскільки з досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що 13 жовтня 2023 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про передачу виконавчого провадження до Старобільського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тобто станом на день розгляду вказаної скарги, виконавче провадження № 64004675 не перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Рішення оскаржено в частині відмови в задоволенні скарги про зобов`язання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області ММУ усунути порушення та в десятиденний строк забезпечити зарахування заборгованості по аліментам за період лютий-липень місяці 2022 року в сумі 11500 грн на банківську картку скаржника, тому в іншій частині не переглядається.

Відповідно дост.1Закону України"Провиконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (частина другастатті 2 ЦПК України).

У ч.1ст.11 ЦПК Українипередбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з ч.1ст.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18

Судом встановлено,на виконанні у Міловському відділі державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження № 64004675 з примусового виконання виконавчого листа № 953/10981/20, виданого 11 грудня 2020 року Київським районним судом м. Харкова на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2020 року про збільшення розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2014 року.

Зі змісту листа заступника начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лаптінова В. № 8739/19295/23/22/03.5Л від 04 серпня 2022 року слідує, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 1074/к від 10 березня 2022 року встановлено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні простій у роботі Міловського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

08 липня 2022 року Міністерство юстиції України видало наказ № 2870/5 «Про визначення органу державної виконавчої служби, який здійснюватиме примусове виконання рішень», яким визначило, що під час воєнного стану відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) буде здійснюватися примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція Міловського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

З долучених до скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органів державної виконавчої служби із заявами та скаргами щодо невиконання у період часу з лютого по липень 2022 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2020 року.

Крім того, як слідує зі змісту вищевказаних листів, станом на час розгляду звернень ОСОБА_1 у працівників відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відсутній доступ до рахунку для обліку депозитних сум, відкритого Міловським відділом державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з технічних причин.

13 жовтня 2023 року заступник начальника примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову у виконавчому провадженні № 64004675 про передачу виконавчого провадження, якою постановлено передати виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 953/10981/20, виданого 11 грудня 2020 року Київським районним судом м. Харкова, на виконання до Старобільського відділу державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Тобто на час розгляду скарги виконавче провадження № 64004675 не перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тому відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

Наведені у скарзі доводи не знайшли свого належного підтвердження у матеріалах справи та є безпідставними.

Наведене свідчить, що вирішуючи цей спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, відповідно до ст. 89 ЦПК України повно та всебічно встановив обставини справи на підставі наявних у справі доказів, надав їм належну оцінку з урахуванням доводів та заперечень сторін, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростували, тому відповідно до статті 375ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 лютого 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді - Ю.М. Мальований.

О.В.Маміна.