Рішення

від 06.02.2024 по справі 335/3578/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3578/20 2/335/699/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О.І.,

представника позивача адвоката Волошиної Є.В.,

представника відповідача адвоката Хмарського Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізького державного медичного університету, правонаступником якого є Запорізький державниймедико-фармацевтичнийуніверситет,до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 р. Запорізький державний медичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням) у сумі 128949,35 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 01.09.2010 відповідача зараховано студентом першого курсу Запорізького державного медичного університету та укладено угоду від 01.09.2010 про підготовку фахівця з вищою освітою. За укладеною угодою відповідач проходила навчання за державним замовленням і прийняла на себе зобов`язання після закінчення вищого навчального закладу відпрацювати не менше 3 років за місцем направлення; у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати вартість навчання. У 2016 році відповідач отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря. Одночасно з отриманням диплому відповідач отримав направлення на роботу в державному секторі економіки (державні та комунальні заклади), відповідно до списку працевлаштування персонально кожного випускника, однак, закінчивши навчання в інтернатурі у 2018 р. до місця працевлаштування КУ «Приазовська ЦРЛ» не прибув. Необхідний термін роботи відповідач не відпрацював, порушивши п. 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Наказом МОЗ України від 25.12.1997 № 367, що свідчить про його відмову приступити в подальшому до роботи за направленням та відпрацювати три роки молодим спеціалістом в державній медичній установі. Згідно з розрахунком позивача, витрати державного бюджету з підготовки відповідача за державним замовленням у зв`язку з його не відпрацюванням встановленого терміну в державному секторі склали 128949,35 грн., у т.ч. 69165 грн. фактичних витрат на навчання, 59784,35 грн. стипендії. Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), п. 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.1996 №77/96, позивач просив стягнути з відповідача суму витрат державного бюджету з його підготовки за державним замовленням у розмірі 128949,35 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (а.с. 26).

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи (а.с. 24).

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 позовні вимоги Запорізького державного медичного університету до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням) задоволені в повному обсязі, внаслідок чого з ОСОБА_1 на користь Запорізького державного медичного університету стягнуто збитки розміром 128949,35 грн. та судовий збір розміром 2102,00 грн. (а.с. 3637).

Ухвалою суду від 03.10.2023 задоволено заяву Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, замінено стягувача Запорізький державний медичний університет на Запорізький державний медико-фармацевтичний університет у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 335/3578/20, виданого 30.05.2022 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на підставі вищезазначеного заочного рішення. Також, цією ухвалою поновлено Запорізькому державному медико-фармацевтичному університету строк для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 7273).

27.11.2023 надійшла заява ОСОБА_2 в особі представника адвоката Хмарського Р.Б. про перегляд заочного рішення від 01.07.2020 (а.с. 8488) разом із клопотанням про поновлення процесуального строку (а.с. 8990).

Ухвалою суду від 05.12.2023 поновлено ОСОБА_1 в особі представника адвоката Хмарського Р.Б. процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву ОСОБА_3 в особі представника адвоката Хмарського Р.Б. про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 у цій справі, призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження на 16.01.2024 на 13:00 год., встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У встановлені судом строки заяви по суті справи від учасників процесу не надходили.

16.01.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено судом у судовому засіданні 16.01.2024.

Ухвалою суду від 16.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про зупинення провадження у справі.

06.02.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено судом у судовому засіданні 06.02.2024.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, що викладені у ньому.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що він у липні 2019 року закінчив інтернатуру та з 01.08.2019 перебував на лікарняному. 07.09.2019 він прибув до КНП «Приазовська центральна районна лікарня», 08.09.2019 у нього була зміна. Отже, він працював у вказаному медичному закладі за направленням. 09.09.2019 він звільнився з КНП «Приазовська центральна районна лікарня» та невдовзі працевлаштувався лікарем-хірургом до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, де і працює дотепер. З 21.07.2022 призваний на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації до закінчення воєнного стану, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 (Запорізький військовий госпіталь) на посаді медичної сестри поліклініки. Звільнення з КНП «Приазовської центральної районної лікарні» пояснив тим, що за сімейними обставинами не мав можливості проживати в смт. Приазовське та працювати у вказаній лікарні, він звертався до лікарень м. Запоріжжя з метою переведення. Однак, йому пояснили, що переведення займе тривалий час, водночас йому запропонували роботу в КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, тому він після розмови з головним лікарем КНП «Приазовська центральна районна лікарня» подав заяву про звільнення за власним бажанням. Враховуючи, що після звільнення він працевлаштувався у інший медичний заклад державного сектору економіки, вважав безпідставним стягнення з нього витрат державного бюджету з його підготовки за державним замовленням у розмірі 128949,35 грн. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених відповідачем. Окрім того, зауважив, що долучені до позовної заяви документи не відповідають фактичним обставинам справи, адже відповідач звертався до МОЗ з метою його переведення до м. Запоріжжя. Він не ухилявся від роботи, прибув за направленням до КНП «Приазовська центральна районна лікарня», де деякий час працював, після чого звільнився за власним бажанням. Менше ніж через місяць після звільнення влаштувався лікарем-хірургом до іншої лікарні. На період військової служби за ним зберігається місце роботи у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.09.2010 між Запорізьким державним медичним університетом МОЗ України в особі керівника професора Ю.М. Колесника та студентом ОСОБА_1 укладено та підписано типову угоду про підготовку фахівців з вищою освітою № 2010143 (а.с. 7).

Відповідно до цієї типової угоди, студент зобов`язується: оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками, що передбачені вимогами відповідних кваліфікаційних характеристик фахівця і його майбутньої професійної діяльності за спеціальністю; прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів, країни навчання в установленому порядку. Угода набирає чинності з моменту підписання (а.с. 7).

30.06.2016 відповідач отримав диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 та здобув кваліфікацію лікаря, що підтверджено копією диплома спеціаліста (а.с. 8).

Відповідно до списків персонального працевлаштування кожного випускника 1-го медичного факультету Запорізького державного медичного університету 2016 року випуску від 05.02.2016 ОСОБА_1 направлено до КУ «Приазовська ЦРЛ» на посаду лікаря-хірурга.

Наказом Департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації від 12.07.2016 № 273-О ОСОБА_1 зараховано на посаду лікаря-інтерна зі спеціальності «Хірургія» до КУ «Приазовська ЦРЛ» з 01.08.2016 по 31.07.2019 (а.с. 15).

Відповідно до сертифікату № 4016 лікаря-спеціаліста, ОСОБА_1 21.06.2019 атестувався на визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії при ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти» і наказом від 27.06.2019 за № 144 йому присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю хірургія.

Відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації від 02.10.2019 № 01-3/2081 ОСОБА_1 після закінчення інтернатури до роботи не приступив (лист головного лікаря КНП «Приазовська ЦРЛ» від 04.09.2019 № 315) (а.с. 9).

Разом із тим, надаючи оцінку даному листу, суд вважає, що зазначена у ньому інформація не в повній мірі відповідає фактичним обставинам справи.

Так, з копії трудової книжки відповідача випливає, що він 01.08.2016 прийнятий до КУ «Приазовська центральна районна лікарня» на посаду лікаря-інтерна зі спеціальності «хірургія», та 09.09.2019 був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (підстава наказ № 60 від 09.09.2019) (а.с. 98).

Отже, ОСОБА_1 прибув після закінчення інтернатури 31.07.2019 до вказаної лікарні та працював у ній до моменту звільнення 09.09.2019.

Згідно зі статтями526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, та відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 21 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженогонаказом МОЗ України від 25.12.1997 № 367, який втратив чинність на підставі Наказу МОЗ № 1452 від 11.08.2022, але був чинним на період виникнення та регулював спірні правовідносини між сторонами, випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільненоза власнимбажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Як вже зазначено судом та матеріалами справи підтверджено, відповідач дійсно навчався у Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України у період з 01.09.2010 по 30.06.2016 та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря.

Відповідач надав згоду прибути до КУ «Приазовська ЦРЛ», про що поставив свій особистий підпис у списку персонального працевлаштування кожного випускника 1-го медичного факультету Запорізького державного медичного університету 2016 року випуску. Після закінчення інтернатури він працював у вказаній лікарні до моменту звільнення за власним бажанням 09.09.2019, тобто відповідач звільнився з роботи у вказаній лікарні до спливу трьох років після закінчення інтернатури.

За таких обставин, відповідач не звільняється від обов`язку відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати позивачеві всі витрати, як це передбачено п. 21 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженогонаказом МОЗ України від 25.12.1997 № 367.

Згідно з розрахунком фактичних витрат на навчання ОСОБА_1 за період з 01.09.2010 по 30.06.2016 та довідкою про доходи та суми утримань за весь період навчання ОСОБА_1 , сума втрат державного бюджету по випускнику ОСОБА_1 складається з: вартості навчання студента, який навчався за державним замовленням 69 165 грн.; розміру стипендії, яку випускник отримав протягом навчання 59784,35 грн. (а.с. 13, 14). Зазначений розрахунок не було спростовано відповідачем та його представником під час розгляду справи на засадах змагальності. Правильність цього розрахунку не оспорювалась.

Відтак, враховуючи умови угоди, положення вищенаведених приписів чинного законодавства, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Запорізького державного медичного університету, правонаступником якого є Запорізький державниймедико-фармацевтичнийуніверситет,до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням) у вищезазначеному розмірі.

Доводи відповідача та його представника про те, що ОСОБА_1 після звільнення працевлаштувався до іншої лікарні державного сектору економіки, в якій він працює і дотепер, вищенаведених висновків суду не спростовують. Суд зауважує, що чинним законодавством передбачено певну процедуру переведення випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, яку відповідачем дотримано не було, оскільки дана процедудра передбачала отримання згоди МОЗ на підставі звернення керівника медичного закладу.

Так, в матеріалах справи наявна копія клопотання директора КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 13.08.2019 № 01-09/906, на адресу директора Департаменту охорони здоров`я Запорізької держадміністрації, в якому ставиться питання про працевлаштування на посаду лікаря-хірурга травматологічного відділення з ліжками політравми (після перенаправлення МОЗ України, бюджетна форма навчання) ОСОБА_1 (а.с. 105).

Однак, на адвокатський запит адвоката Хмарського Р.Б. Департаментом охорони здоров`я Запорізької обласної військової адміністрації надано відповідь за № 6967/01-04-вс від 27.11.2023, за змістом якої після закінчення медичного закладу ОСОБА_1 скерований МОЗ України до КНП «Приазовська центральна районна лікарня» (направлення № 142). Листом від 04.2019 № 315 керівництво КНП «Приазовська центральна районна лікарня» повідомило Департамент про те, що ОСОБА_1 01.08.2019 не приступив до роботи. Враховуючи зазначене, Департаментом повідомлено ЗДМУ (лист від 02.10.2019 № 01-3/2081) про неприбуття на роботу ОСОБА_1 . До вказаної відповіді додано копію листа від 02.10.2019 № 01-3/2081, в якому вказаний Департамент повідомляє ЗДМУ, що ОСОБА_1 , який скерований МОЗ України до КНП «Приазовська центральна районна лікарня», після закінчення інтернатури до роботи не приступив (лист головного лікаря КНП «Приазовська центральна районна лікарня» від 04.09.2019 № 315). Копія листа головного лікаря КНП «Приазовська центральна районна лікарня» від 04.09.2019 № 315 також додана до відповіді на адвокатський запит.

З дослідженої судом довідки Форми ОК-5 випливає, що за серпень та вересень 2019 року в ПФУ відсутні відомості щодо доходу ОСОБА_1 , отриманого від КНП «Приазовська центральна районна лікарня». На роботі в КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР Шабанов М.О. почав отримувати доходи з жовтня 2019 року.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, шо ОСОБА_1 дотримана процедура переведення до іншого медичного закладу у встановленому порядку, його працевлаштування на нове місце роботи відбулось після звільнення 09.09.2019 за власним бажанням з КНП «Приазовська центральна районна лікарня», а відтак відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_1 не має компенсувати втрати державного бюджету з його підготовки як фахівця за державним замовленням.

Таким чином, позовні вимоги Запорізького державного медичного університету, правонаступником якого є Запорізький державниймедико-фармацевтичнийуніверситет,до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, в розмірі 2102,00 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 7680, 89, 141, 142, 259, 265, 273, 274279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Запорізького державного медичного університету, правонаступником якого є Запорізький державниймедико-фармацевтичнийуніверситет,до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням) задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету втрати державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням в розмірі 128 949 (сто двадцять вісім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 35 копійок, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 лютого 2024 року.

Повний текст рішення виготовлений 12 лютого 2024 року (з урахуванням того, що 11 лютого 2024 року є вихідним днем).

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач Запорізький державний медичний університет, ЄДРПОУ 02010741, адреса: пр. Маяковського, буд. 26, м. Запоріжжя, 69035;

Правонаступник позивача Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, ЄДРПОУ 45030873, адреса: пр. Маяковського, буд. 26, м. Запоріжжя, 69035;

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Шалагінова