Рішення

від 13.02.2024 по справі 227/2346/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.02.2024 227/2346/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Притуляка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Свіонтек В.М.

прокурора Олійник Г.В. (в режимі ВКЗ)

представника першого відповідача Кучеренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, до Шахівської сільської ради, повноваження якої тимчасово здійснює Шахівська сільська військова адміністрація Покровського району Донецької області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом Шахівська сільська військова адміністрація Покровського району Донецької області та ОСОБА_1 , в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Шахівської сільської ради від 26.06.2020 року №VII-59/45 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність», яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну для комунальної власності (кадастровий номер 1422087700:02:000:1144) загальною площею 2,0000га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. А також прокурор просить стягнути з відповідачів судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 при зверненні до Шахівської сільської ради із клопотанням про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шахівської сільської ради Донецької області, всупереч вимог ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, приховав той факт, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та не повідомив про це. Шахівська сільська рада Донецької області на момент прийняття оспорюваного рішення не перевірено факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Такі дії призвели до незаконного вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим №1422087700:02:000:1144, загальною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Шахівської сільської ради та просила їх задовольнити, зазначивши, що для витребування спірної земельної ділянки необхідно спочатку скасувати рішення Шахівської сільської ради.

Представник Шахівської сільської ради, повноваження якої тимчасово здійснює Шахівська сільська військова адміністрація Покровського району Донецької області в судовому засідання не заперечувала щодо позовних вимог, просила їх задовольнити. Однак, що зазначила, що при зверненні ОСОБА_1 не повідомив, що ним вже було реалізовано своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільська рада не зобов`язана була перевіряти це, а тому просила витрати по сплаті судового збору покласти лише на ОСОБА_1 .

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги та винести рішення згідно вимог чинного законодавства.

Другий відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про розгляд справи, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не надав.

Заслухавши пояснення прокурора, представника першого відповідача в судовому засіданні та дослідивши безпосередньо письмові докази, що надані сторонами та містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

17.02.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 2.00га, безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1027-СГ від 28.04.2017р. надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 2.0000га, безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №915-СГ від 18.04.2018р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 2.0000 га, безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства та надано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку, площею 2,0000 га (кадастровий номер 1422083300:01:000:1316) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства, без зміни цільового призначення.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.06.2019р. ОСОБА_1 продав вказану вище земельну ділянку ОСОБА_3

17.12.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Шахівської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 2,00га, безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів для ведення особистого селянського господарства. Зазначив, що з нормами статей 116,121 Земельного кодексу України ознайомлений.

Рішенням сесії Шахівської сільської ради від 27.01.2020р. №VII-53/62 надано ОСОБА_1 дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, комунальної власності площею 2,000га, в тому числі: 2,0000га ріллі (кадастровий №1422087700:02:000:1144). Земельна ділянка розташована на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів.

Рішенням сесії Шахівської сільської ради від 26.06.2020р. №VII-59/45 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів площею 2,000га в тому числі: 2,0000га ріллі (кадастровий №1422087700:02:000:1144). Також передано у власність гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Посилаючись на те, що вказане рішення щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки прийнято з порушенням ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, оскільки ОСОБА_1 вже реалізовував своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яке може бути реалізовано лише один раз, прокурор просить визнати незаконним та скасувати рішення Шахівської сільської ради від 26.06.2020 року №VII-59/45 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер №1422087700:02:000:1144 загальною площею 2,0000га. При цьому зазначає, що скасування даного рішення необхідне для подальшого звернення до суду із позовом про витребування незаконної отриманої ОСОБА_1 земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Наведеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також згідно з ч.5 ст. 56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Системне тлумачення ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає змогу зробити висновок про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже прокурор, звертаючись до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, а іншою - відсутність такого органу.

Відповідно дост..ст.5,6Закону України«Про Державнийконтроль завикористанням таохороною земель»,державний контрольза використаннямта охороноюземель усіхкатегорій таформ власностіздійснює центральнийорган виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферіземельних відносин.Державний контрольза використаннямта охороноюземель такожздійснюють виконавчіоргани сільських,селищних,міських раду межахповноважень,визначених законом,у разіприйняття відповідноюрадою рішенняпро здійсненнятакого контролю.До повноваженьцентрального органувиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферіземельних відносин,належать,зокрема здійсненнядержавного контролюза використаннямта охороноюземель участині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор зазначає, що звертався до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з листом від 11.05.2023р. з повідомленням про виявлені порушення вимог чинного законодавства, із з`ясуванням того, чи будуть Управлінням вживатися заходи реагування з приводу можливої подвійної приватизації, а саме ініціювання питання щодо звернення до суду з позовом про визнання незаконним рішення про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки №1422087700:01:000:1144.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №10-5-0.62-1166/2-23 від 06.06.2023р. Покровську окружну прокуратуру було повідомлено про те, що Управління не наділене повноваженнями звертатися до суду з приводу оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо передачі у власність земельної ділянки.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для його звернення до суду зі даним позовом.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт «б»).

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в»).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, безоплатне набуття у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер №1422087700:01:000:1144 для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Шахівської сільської ради Покровського району Донецької області не відповідає наведеним вище норма земельного законодавства, оскільки ОСОБА_1 повторно скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності, що законом не передбачене.

З урахуванням викладеного рішення сесії Шахівської сільської ради від 26.06.2020р. №VIII-59/45 ««Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » не відповідає вимогами ст.ст.116, 121 ЗК України.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

За змістом ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Нормами глави 29 ЦК України передбачені такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Як зазначалось вище, звертаючись до Шахівської сільської ради за дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 діяв неправомірно, неправдиво вказавши, що право на безоплатну приватизацію по вищезазначеному цільовому призначенню вона не використав. В подальшому Шахівська сільська рада, приймаючи рішення щодо надання дозволу на розробку документації, її затвердження та передачу землі у власність, не перевірила обставина, необхідні для передачі землі у приватну власність громадян, та прийняла рішення, яке не відповідає закону.

Таким чином, судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника територіальної громади та на момент розгляду даної справи не повернута.

Як зазначив Верховний Суд в постанові № 285/4831/22 від 11.10.2023р., для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державного акту на право власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

У вказаній постанові Верховний Суд також зауважив, що і Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, провадження № 14-338цс18, та інших.

Серед способів захисту речових правЦК Українивиокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Подібні за змістом висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, провадження № 12-97гс19, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, провадження № 12-104гс19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-52гс20.

Отже, з огляду на те, що дії прокурора у даній справі спрямовані на захист права власності Шахівської територіальної громади на земельну ділянку, яке було порушено ОСОБА_1 , належним та ефективним способом захисту цього права є саме позов про витребування земельної ділянки, який, в свою чергу, може обґрунтовуватися незаконністю рішення сесії Шахівської сільської ради від 26.06.2020р. №VII-59/45.

Само по собі скасування вказаного рішення жодним чином не призведе до відновлення порушеного права Шахівської територіальної громади на земельну ділянку.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зроблено висновок про те, що обрання позивачем неналежного (неефективного та/або неправомірного) способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання незаконним та скасування рішення Шахівської сільської ради є неефективним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилання прокурора на неможливість без скасування рішення Шахівської сільської ради звернутися до суду із позовом про витребування земельної ділянки є необґрунтованими та не відповідають усталеній практиці Верховного Суду з цього питання.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 45, 46 ЦК України, ст. ст. 78, 90, 116, 121, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263265, 273, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, до Шахівської сільської ради, повноваження якої тимчасово здійснює Шахівська сільська військова адміністрація Покровського району Донецької області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.02.2024 року.

Суддя С.А. Притуляк

08.02.24