ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2024 р. Справа №914/1508/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіО.С. Скрипчук
суддівН.М. Кравчук
Б.Д. Плотніцького,
секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дрогобицької міської ради Львівської області б/н від 02.10.2023 (вх. № 01-05/3107/23 від 05.10.2023)
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 (повний текст рішення складено 11.09.2023, м. Львів, суддя Т.Я. Рим)
у справі № 914/1508/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гірка», м. Трускавець Львівської області
до відповідача: Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич Львівської області
про визнання угоди укладеною.
за участю представників:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Гапуняк Х.Б.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Гірка» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання угоди укладеною.
Позовна заява мотивована тим, що Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 30.01.2023 у справі № 914/2048/22, яким визнав укладеним договір оренди земельної ділянки площею 25,7703 га по вулиці Трускавецькій у місті Дрогобичі, кадастровий номер 4610600000:01:083:0035 (далі земельна ділянка), між ТОВ «Агро-Гірка» та Дрогобицькою міською радою. Вказане рішення набрало законної сили 02.03.2023.
В пункті 5 укладеного Договору оренди вказана нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки в розмірі 5 815 150,36 грн, однак позивач зазначає, що вказана вище нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки в розмірі 5 815 150,36 грн була розрахована помилково, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.04.2022р. №19-13-0.10-1071/2-22.
Дійсна ж нормативна грошова оцінка орендованої за Договором оренди земельної ділянки становить 468 209,53 грн., що підтверджується витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2023 року №НВ-4600187992023, у зв`язку з чим позивач просив суд визнати укладеною між Сторонами угоду про внесення змін до Договору оренди у редакції Позивача.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 позовні вимоги задоволено. Визнано укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-гірка» та Дрогобицькою міською радою Львівської області угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 25,7703 га на вулиці Трускавецькій у місті Дрогобичі, кадастровий номер 4610600000:01:083:0035 в наступній редакції: Орендодавець Дрогобицька міська рада Львівської області, в особі міського голови Кучми Тараса Ярославовича, який діє на підставі статуту територіальної громади, з одного боку, та Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-гірка», в особі директора Саліженко Ярослави Володимирівни, яка діє на підставі статуту, з другого, уклали цю угоду про внесення змін до договору оренди землі, укладеного 02.03.2023 за рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі № 914/2048/22 (надалі - Договір) про нижченаведене: 1. Сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: -У пункті 5 Договору цифри « 5815150,36» замінити цифрами « 468209,53»; -У пункті 9 Договору цифри та слова « 58151 гривень 50 коп.» замінити цифрами та словами « 4682 гривні 10 коп.». 2. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання повноважними представниками Сторін та є невід`ємною частиною Договору. 3.Угода складена в двох примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін. Стягнуто з Дрогобицької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-гірка» 2 684, 00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 9 300, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на виконання ухвали суду першої інстанції Головне управління Держгеокадастру у Львівській області пояснило, що різниця у нормативній грошовій оцінці земельної ділянки виникла у зв`язку з тим, що у витязі від 21.02.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована з урахуванням того, що це земельна ділянка населених пунктів, а витяг від 21.06.2023 з урахуванням того, що це земельна ділянка сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Насправді Земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надало суду витяг станом на 25.07.2023, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 468 209,53 грн.
Суд першої інстанції дослідивши матеріали справи вказав, що оскільки станом на час подання позову та його вирішення судом нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 468 209,53 гривні, відтак є підстави для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням суду Дрогобицька міська рада Львівської області подала апеляційну скаргу б/н від 02.10.2023 (вх. № 01-05/3107/23 від 05.10.2023), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарським судом Львівської області ухвалено рішення від 30.01.2023 у справі № 914/2048/22, яким визнано укладеним договір оренди, відповідно до умов якого нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 5 815 150,36 грн, з чим добровільно погодився позивач.
Відтак, апелянт вважає, що позивачем було конкретизовано усі його побажання в договорі, що затверджений рішенням Господарським судом Львівської області у справі № 914/2048/22. Жодних аргументів відповідача враховано не було, відтак відсутні підстави для внесення змін в вказаний договір.
Разом з тим, апелянт не погоджується з розміром стягнутих судових витрат на правову допомогу, вважає такі необгрунтованими та неспівмірними зі складністю справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Гірка» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
У судове засідання 07.02.2024 позивач явки уповноваженого представника не забезпечив.
У судове засідання 07.02.2024 з`явився представник відповідача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі виникли правові відносини на підставі договору оренди землі, який укладений за рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі № 914/2048/22. Зазначене рішення суду набрало законної сили 02.03.2023.
Згідно з положеннями Договору оренди від 02.03.2023:
Орендодавець (Дрогобицька міська рада Львівської області) надає, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Гірка») приймає у строкове платне користування земельну ділянку (пункт 1).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 25,7703 га, у тому числі: рілля 22,8599 га, пасовища 1,8902 га, під господарськими будівлями 1,0202 га (пункт 2).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 5 815 150,36 грн (пункт 5).
Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 58 151,50 грн за рік (пункт 9).
Розмір орендної плати переглядається раз на рік у разі… зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності (пункт 12).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (пункт 32).
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 29).
Розмір нормативної грошової оцінки Земельної ділянки в розмірі 5 815 150,36 грн визначено згідно з витягом із технічної документації № 1113 від 17.01.2022 (дата формування витягу 13.01.2022) (а. с. 50).
Орендну плату визначено в розмірі 58 151,50 грн 1 % нормативної грошової оцінки, а також з огляду на відсутність заперечень Дрогобицької міської ради.
Відповідно до інформації, яка міститься у витягах № 1113 від 17.01.202 та № 3667 від 05.11.2021 (а. с. 12-13), а також установлено аналізованим рішенням суду, Земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства.
Листом від 20.04.2022 № 19-13-0.10-1071/2-22 (а. с. 14-15) Головне управління Держгеокадастру у Львівській області проінформувало про помилки, виявлені при формуванні витягів від 05.11.2021 № 3667 та від 17.01.2022 № 1113. У зв`язку з виявленими помилками Головне управління просило вважати їх недійсними.
Дрогобицька міська рада отримала листа схожого змісту від 13.10.22 № 18-13-0.92-2556/15-22 (а. с. 31-32) від Відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки упродовж 2020-2022 років становила:
У 2020 році 463 603,80 грн, про що свідчить Витяг із технічної документації від 15.11.2022 № 97-13-0.92-4297/0293-22 (а. с. 111).
У 2021 році 463 603,80 грн, про що свідчить Витяг із технічної документації від 15.11.2022 № 97-13-0.92-4298/0293-22 (а. с. 108).
У 2022 році 465 341,81 грн, про що свідчить Витяг із технічної документації від 15.11.2022 № 97-13-0.92-4296/0293-22 (а. с. 112).
Саме цими документами керувалася Дрогобицька міська рада, звернувшись до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТОВ «Агро-гірка» 35 123,39 грн, збережених без достатньої правової підстави з огляду на неукладення договору оренди землі та несплату орендної плати за користування земельної ділянки упродовж 17.01.2020-31.10.2022 (а. с. 113-118).
В подальшому позивач отримав за допомогою електронних сервісів Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua ) два витяги з нормативної грошової оцінки земельної ділянки:
№ НВ-4600187992023, сформований 21.02.2023, за яким нормативна грошова оцінка становить 468 209,53 грн (а. с. 136).
№ НВ-9922882072023, сформований 21.06.2023, за яким нормативна грошова оцінка становить 322 984,83 грн (а. с. 139).
Ухвалою від 05.07.2023 місцевий господарський суд витребував у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зобов`язав надати пояснення щодо зміни розміру такої нормативної грошової оцінки.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надало пояснення (а. с. 133-134), що різниця у нормативній грошовій оцінці земельної ділянки виникла у зв`язку з тим, що у витязі від 21.02.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована з урахуванням того, що це земельна ділянка населених пунктів, а витяг від 21.06.2023 з урахуванням того, що це земельна ділянка сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надало витяг станом на 25.07.2023, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 468 209,53 грн (а. с. 140).
Позивач надіслав Дрогобицькій міській раді проект угоди про внесення змін до Договору оренди (а. с. 35-36), у якій зазначив про внесення змін до пунктів 5 та 9 Договору оренди у частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру річної орендної плати.
Листом від 18.04.2023 (а. с. 37-38) Дрогобицька міська рада відмовилась підписувати надісланий Позивачем проект угоди про внесення змін до Договору оренди. В обґрунтування зазначила, що текст Договору оренди затверджений рішенням суду, а виконання рішень суду є обов`язковим до виконання.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини дев`ятої статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі № 161-XIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
За загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Визначення договору оренди землі містить стаття 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
У статті 13 Закону України Про оренду вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У частині першій статті 30 Закону № 161-XIV передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша - третя статті 21 Закону № 161-XIV).
За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За правилами частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель..
Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.
У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Проаналізувавши вказані норми права слід зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
При цьому мінімальна ставка орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, визначена в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Отже, при розгляді справи необхідно враховувати як можливість зміни умов договору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так і розміру, ставки орендної плати щодо такої нормативної оцінки.
Дану позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного суду від 09.11.2021 по справі №635/4233/19
За змістом статті 13, частини першої статті 15 та статті статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
З аналізу нормативно-правових норм ПК України, статті 1 Закону України «Про оцінку земель», суд приходить до висновку, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №635/4233/19.
Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.
Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
Ухвалою від 05.07.2023 суд витребував у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зобов`язав надати пояснення щодо зміни розміру такої нормативної грошової оцінки.
На виконання ухвали суду Головне управління Держгеокадастру у Львівській області пояснило (а. с. 133-134), що різниця у нормативній грошовій оцінці земельної ділянки виникла у зв`язку з тим, що у витязі від 21.02.2023 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки розрахована з урахуванням того, що це земельна ділянка населених пунктів, а витяг від 21.06.2023 з урахуванням того, що це земельна ділянка сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надало суду витяг станом на 25.07.2023, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 468 209,53 грн (а. с. 140).
Згідно договору оренди землі, який укладений за рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі № 914/2048/22, колегією суддів встановлене наступне:
Розмір орендної плати переглядається раз на рік у разі… зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності (пункт 12).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (пункт 32).
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 29).
Позивач надіслав Дрогобицькій міській раді проект угоди про внесення змін до Договору оренди (а. с. 35-36), у якій зазначив про внесення змін до пунктів 5 та 9 Договору оренди у частині розміру нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та розміру річної орендної плати.
Листом від 18.04.2023 (а. с. 37-38) Дрогобицька міська рада відмовилась підписувати надісланий Позивачем проект угоди про внесення змін до Договору оренди. В обґрунтування зазначила, що текст Договору оренди затверджений рішенням суду, а виконання рішень суду є обов`язковим до виконання.
Відтак, колегія суддів зазначає, з огляду на те, що станом на час подання позову та його вирішення судом першої інстанції нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 468 209,53 гривні, що підтверджується матеріалами справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням суду вже затверджено в договорі нормативно грошову оцінку, з якою погодився позивач, відтак нема підстав вносити нові зміни, оцінюються критично колегією суддів, оскільки чинним законодавством та умовами спірного договору передбачено право внесення відповідних змін у разі зміни істотних обставин, таких як зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що розмір стягнутих судових витрат на правову допомогу необгрунтований та неспівмірний зі складністю справи, колегія суддів вказує наступне.
Судом першої інстанції стягнуто з Дрогобицької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-гірка» 9 300, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Колегія суддів зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Проте Скаржник не довів, що сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає хоча б якомусь із таких принципів як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви Позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Судові витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив стягнути з відповідача 4 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надав докази на підтвердження таких витрат.
Згідно з приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечив такі витрати, звернувши увагу на їх неспівмірність зі складністю справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, Позивач надав суду:
- Договір про надання правової допомоги № 01/11-23 від 15.11.2023. Пунктом 3.1 цього договору встановлено, що за надання правової допомоги… довіритель сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі, визначеному виходячи з обсягу фактично наданих адвокатом послуг… з розрахунку 1'000,00 грн за кожну годину роботи адвоката. Крім цього, довіритель сплачує адвокату окремо винагороду (гонорар) за участь адвоката… у судових засіданнях у розмірі 1500,00 грн за кожне судове засідання.
- Опис обсягу наданих послуг від 20.11.2023, згідно з яким адвокат надав Позивачу такі послуги:
1.1.Ознайомлення з апеляційною скаргою та підготовка відзиву на апеляційну скаргу 3000, 00 грн.
2.1.Участь у судовому засіданні 1 500, 00 грн.
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Беручи до уваги вищенаведені правові норми, дослідивши подані заявником (відповідачем) докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу у даній справі, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України та у співвідношенні із заактованими клієнтом і адвокатом видами правової допомоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1508/23 в сумі 4 500,00 грн.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області б/н від 02.10.2023 (вх. № 01-05/3107/23 від 05.10.2023) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 у справі № 914/1508/23 залишити без змін.
3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4.Стягнути з Дрогобицької міської ради (адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-гірка» (адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 63/1; ідентифікаційний код 43434082) 4500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 12.02.2024.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
СуддяН.М. Кравчук
Суддя Б.Д. Плотніцький
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116951347 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні