Постанова

від 13.02.2024 по справі 210/2779/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1972/24 Справа № 210/2779/23 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р.Є. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/2779/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

секретар судового засідання - Юрченко Г.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2023 року, яке ухвалене суддею Скотарем Р.Є. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), третя особа Первинна професійна спілка виробництва та транспорту «ЩИТ», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 з 29 липня 1996 року працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», остання посада - з 11 вересня 2014 року - машиніст тепловозу.

27 квітня 2023 року представниками відповідача позивачу було повідомлено про те, що його звільнено з підприємства, і вручено копію наказу №253/к «Про звільнення з підприємства ОСОБА_1 ».

В трудовій книжці у записі про звільнення вказано посилання на звільнення у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню роботи за професією машиніста тепловоза, за п. 2 ст. 40 КЗпП України, а також міститься посилання на наказ № 253/к від 27квітня 2023 року.

Зі своїм звільненням і відповідно із зазначеним наказом №253/к від 27 квітня 2023 року позивач не погоджується, вважає їх незаконними, у зв`язку з чим позивач підлягає поновленню на роботі судом.

Так, 29 квітня 2005 року відповідачем було видане позивачу посвідчення, яке надає право самостійно керувати тепловозом, посвідчення № НОМЕР_1 . Саме на підставі вище вказаного посвідчення позивач спершу залучався до виконання робіт машиніста тепловозу, а потім з вересня 2014 року займав посаду машиніста тепловозу. Дане посвідчення є діючим та не скасовувалось та не анульовувалося відповідачем, отже тривалий стаж роботи за вище вказаною посадою фактично підтверджує наявність кваліфікаційних знань, умінь, навичок у позивача, як у працівника.

Проте, відповідач вважає підставою для звільнення ОСОБА_1 події ще від 10 липня 2021 року, а саме, що в зміні з 7.00 години до 19.00 години, при виконанні маневрової роботи тепловозом ТЕМ-2 №374, машиніст тепловоза (металургійного виробництва) залізничного цеху №2 транспортного департаменту ОСОБА_1 , допустив проїзд на заборонений сигнал світлофора. 11 серпня 2021 року було проведено засідання Кваліфікаційної комісії з проведення випробувань і видачі свідоцтв на право керування локомотивом в залізничному цеху №2. Згідно п. 2 прийнятих рішень (протокол від 11.08.2021) машиніста тепловозу залізничного цеху №2 транспортного департаменту ОСОБА_1 , позбавлено права керування локомотивом (тепловозом). Розпорядженням від 11.08.2021 №2866 машиніста тепловозу (металургійного виробництва) залізничного цеху №2 транспортного департаменту ОСОБА_1 з 11.08.2021 відсторонено від роботи. Зрештою саме, обставини вказаних подій з огляду на зміст оскаржуваного Наказу стали підставою для звільнення та обґрунтуванням невідповідності займаній посаді, однак за вказані відповідачем обставини у липні 2021 року, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права керувати тепловозом (відповідно до Розпорядження №2865 від 11.08.2021 року) та відсторонено від роботи (відповідно до Розпорядження №2866 від 11.08.2021 року).

Оскільки, протягом одного року позивач більше не притягувався до відповідальності, тому фактично з 12 серпня 2022 року строк дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права керувати тепловозом закінчився, а тому з того часу ОСОБА_1 вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення та керівництво ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» мало забезпечити його роботою у відповідності до навичок, знань та кваліфікації. Крім того, в розпорядженні про притягнення позивача, як працівника, до дисциплінарної відповідальності відсутні обставини щодо вилучення посвідчення.

Вбачається в діях ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» порушення порядку про підтвердження професійного рівня позивача щодо відповідності кваліфікаційним вимогам та посадовим обов`язкам.

Позивач вважає, що має право на отримання від відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Приймаючи до уваги, що позивача було звільнено 27 квітня 2023 року (у його денну зміну), тому приблизний розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, станом на подання позовної заяви (25.05.2023 року), буде становити 39,39 * 180 (кількість робочих годин при графіку роботи «день-ніч-48»)) = 7 090,20 грн, отже сума середнього заробітку має визначатись судом на момент прийняття рішення по справі з розрахунку мого середнього динного заробітку у розмірі 39,39 грн/год, та враховуючи розмір середньомісячного заробітку 14 180, 00 грн.

Посилаючись на викладене, просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 27квітня 2023 року № 253/к про звільнення ОСОБА_1 , з підприємства за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню роботи за професією машиніста тепловоза (металургійного виробництва) залізничного цеху №2 транспортного департаменту, з 27 квітня 2023 року; поновити ОСОБА_1 , на роботі у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді машиніста тепловоза (металургійного виробництва) залізничного цеху №2 транспортного департаменту; стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по момент ухвалення рішення по справі (із розрахунку 39,39 грн за год. або із середньомісячного розмір заробітку 14 180,00 грн).

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно прийняв до уваги доводи відповідача щодо повідомлення позивача про можливість пройти навчання, не врахувавши, що, на запит позивача, відповідач не повідомив позивачу: ні коди буде проведено попереднє тестування, ні де відбудеться відповідне тестування, не повідомив період, в який має проводитись навчання перед проведенням іспиту, ні де буде проведено відповідне навчання, тощо. Суд дійшов хибного висновку про те, що при вивільненні ОСОБА_1 відповідачем було дотримано вимог ч. 2 ст. 40 КЗпП України. Так, матеріали справи не містять доказів відмови позивача ОСОБА_1 від переведення на запропоновані посади, навпаки, він на кожному повідомленні вказував, що хоче працювати на підприємстві, проте йому не надають усіх вакансій.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Морозову О.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Ботвінка О.А.. який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 15.12.1971 року працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 11 вересня 2014 року на посаді машиніста тепловоза що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 9-11).

Відповідно до п.1.1. Робочої інструкції машиніста тепловозу дільниці експлуатації рухомого складу залізничного цеху №2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» РІ 172.8311.005, затвердженої 24.02.2021 року, кваліфікаційні вимоги до посади «машиніст тепловозу» - машиністом тепловозу дільниці експлуатації рухомого складу залізничного цеху №2 може бути особа не молодше 18 років, яка має професійно-технічну освіту та пройшла медичний огляд, інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки, яка має свідоцтво на право керування локомотивом і стаж роботи помічником машиніста тепловоза не менше двох років (а.с.12).

Згідно Журналу ознайомлення робочих з робочими інструкціями та змінами до них Залізничного цеху № 2, ОСОБА_1 ознайомлений 13.03.2021 року (а.с.50).

Розпорядженням ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 2865 від 11.08.2021 року на підставі протоколу від 11.08.2021 року № 2 машиніста тепловоза ОСОБА_1 позбавлено права керування локомотивом (тепловозом) на один рік, відсторонено від роботи з 11.08.2021 року (а.с.13-14).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу дніпропетровської області від 27 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа Первинна професійна спілка виробництва та транспорту «Щит» про стягнення заробітної плати - залишено без задоволення (а.с.51-58).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2022 року - залишено без змін (а.с.59-63).

Ухвалою Верховного суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 січня 25023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року повернуто заявнику (а.с.64-66).

Відповідно до п. 4.6. «Порядка проведения испытаний, выдачи и хранения свидетельств на право управления локомотивом» П 172-02:2020, затвердженого директором ТД 06.08.2020 року, машиніст тепловозу, позбавлений права керування локомотивом, може знову отримати свідоцтво (посвідчення) на право керування локомотивом тільки після повторного навчання, здачі тестів і випробувань у порядку, встановленому цим Порядку. Зазначені особи допускаються до навчання і здачі випробувань по закінченню 1 року з моменту позбавлення права керування локомотивом (а.с.20).

Відповідно до Листа ознайомлення ОСОБА_1 ознайомлений з положенням 17.07.2020 року (а.с.78 зворот).

Листом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 01.11.2022 року ОСОБА_1 запропоновано прийняти участь у попередньому тестуванні для подальшого навчання за професією машиніст тепловоза (а.с. 16).

29 листопада 2022 року ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було надано запит на час та місце проведення попереднього тестування для подальшого навчання за професією машиніст тепловоза (а.с.17).

Начальником відділу з навчання та розвитку персоналу ОСОБА_2 . 28.12.2022 року ОСОБА_1 було надано відповідь на запит № 1453-1 щодо навчання (а.с.18).

Згідно Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 14.03.2023 року ОСОБА_1 не надав посвідчення на право керування локомотивом (тепловозом) у відповідності до робочої інструкції (а.с.82-83).

ОСОБА_1 14.03.2023 року було надано Перелік вакантних робочих місць в структурних підрозділах підприємства, які комплектуються станом на 14.03.2023 року, які надаються для ознайомлення і можливого перепрацевлаштування ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис (а.с.84-88).

14.03.2023 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було складено Акт про відмову ОСОБА_1 від переводу (а.с.89).

ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним Актом, про що свідчить його підпис (а.с.89).

ОСОБА_1 27.04.2023 року було повторно надано Перелік вакантних робочих місць в структурних підрозділах підприємства, які комплектуються станом на 27.04.2023 року, які надаються для ознайомлення і можливого перепрацевлаштування ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис (а.с.91-93).

Згідно Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 27.04.2023 року про надання роботи ОСОБА_1 не обрав жодну вакансію із запропонованих (а.с.94).

ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним Актом, про що свідчить його підпис (а.с.95).

Відповідно до Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 27.04.2023 року ОСОБА_1 відмовився від переводу на іншу роботу (а.с.96).

ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним Актом 27.04.2023 року, про що свідчить його підпис (а.с.99).

22.03.2023 року директором департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Заболотною Ю. було надано до Профспілкового комітету Первинної професійної спілки виробництва та транспорту «Щит» подання про надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з машиністом тепловозу залізничного цеху №2 транспортного департаменту ОСОБА_1 за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з недостатньою кваліфікацією, що перешкоджає виконання даної роботи (а.с.21).

11 квітня 2023 року Первинною професійною спілкою виробництва та транспорту «Щит» директору департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було надано відповідь на подання № 145-332 від 22 березня 2023 року, згідно якої Первинна професійна спілка виробництва та транспорту «Щит» не надає своєї згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , машиністом тепловозу залізничного цеху №2 транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 24 зворот).

Наказом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 27 квітня 2023 року № 253/к ОСОБА_1 було звільнено з підприємства за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню роботи за професією машиніста тепловоза (металургійного виробництва) залізничного цеху №2 транспортного департаменту, з 27 квітня 2023 року (а.с.12).

Згідно довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про середню заробітну плату ОСОБА_1 , середньомісячний заробіток за лютий - березень 2023 року склав 14180,00 гривень (а.с.25)

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з додержанням вимог чинного законодавства, у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника - статями 38 і 39 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - статями 40, 41, 43, 43-1 КЗпП України та підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - статтею 45 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті18 постанови від

06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Порядок звільнення - це певна процедура, яка передбачає послідовність дій сторін трудового договору, спрямованих на його припинення, а тому залежить від того, хто виступає ініціатором розірвання трудових відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про звільнення за пунктом 2 частин першої статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв`язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Враховуючи наведене, суд може визнати звільнення працівника правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладених на нього трудових обов`язків, а від переведення на іншу роботу відмовився.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.1. Робочої інструкції машиніста тепловозу дільниці експлуатації рухомого складу залізничного цеху №2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» РІ 172.8311.005, затвердженої 24.02.2021 року, кваліфікаційні вимоги до посади «машиніст тепловозу» - машиністом тепловозу дільниці експлуатації рухомого складу залізничного цеху №2 може бути особа не молодше 18 років, яка має професійно-технічну освіту та пройшла медичний огляд, інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки, яка має свідоцтво на право керування локомотивом і стаж роботи помічником машиніста тепловоза не менше двох років (а.с.12).

Розпорядженням ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 2865 від 11.08.2021 року на підставі протоколу від 11.08.2021 року № 2 машиніста тепловоза ОСОБА_1 позбавлено права керування локомотивом (тепловозом) на один рік, відсторонено від роботи з 11.08.2021 року (а.с.13-14).

Відповідно до п. 4.6. «Порядка проведения испытаний, выдачи и хранения свидетельств на право управления локомотивом» П 172-02:2020, затвердженого директором ТД 06.08.2020 року, машиніст тепловозу, позбавлений права керування локомотивом, може знову отримати свідоцтво (посвідчення) на право керування локомотивом тільки після повторного навчання, здачі тестів і випробувань у порядку, встановленому цим Порядку. Зазначені особи допускаються до навчання і здачі випробувань по закінченню 1 року з моменту позбавлення права керування локомотивом (а.с.20).

Однак, починаючи з 12.08.2022 року і по 01.11.2022 року ОСОБА_1 повторне навчання не пройшов та не звертався до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з приводу проходження попереднього тестування на отримання свідоцтва (посвідчення) на право керування локомотивом.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повідомив позивачу: ні коди буде проведено попереднє тестування, ні де відбудеться відповідне тестування, не повідомив період, в який має проводитись навчання перед проведенням іспиту, ні де буде проведено відповідне навчання, тощо, колегією суддів відхиляються, оскільки згідно листа від 28.1.2022 вих. №1453-1, доданного до матеріалів спарви позивачем ОСОБА_1 , останнього було повідомлено, що для поновлення працівника на роботі, пов?язаній із рухом поїздів, він повинен скласти іспит з професії машиніста тепловозу, для чого спочатку планується проведення періодичного навчання. На підприємстві впроваджено модульне навчання, в рамках якого при навчання за проіесією необхідно пройти тестування на початку навчання для визначення поточного рівня знань та подальшої форм навчання, а наприкінці навчання - повторне для допуску до кваліфікаційного іспиту. Тестування проводиться у комп?ютерному класі Університету АрселорМіттал в Україні. Дату проведення тестування можна погодити у телефонному режимі за номером НОМЕР_3 . Навчання буде організовно на балі Залізничного цеху №2, строк навчання за професією «машиніст тепловоза» - 2,5 місяця. Після закінчення навчання буде проведено кваліфікаційний іспит, дату та місце якого буде додаткового погоджено наприкінці навчання (а.с. 18).

Тобто, позивачу ОСОБА_1 було надано вичерпну інформацію щодо проведення періодичного навчання та порядку складня іспиту з професії машиніста тепловозу, однак останній не виявив зацікавленості у навчанні та не погодив дату проходження тестування.

Згідно Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 14.03.2023 року ОСОБА_1 не надав посвідчення на право керування локомотивом (тепловозом) у відповідності до робочої інструкції (а.с.82-83).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що кваліфікація позивача ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді - «машиніст тепловоза», а тому наявні правові підстави для його звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП в першу чергу пропонується робота: відповідної спеціальністю, а якщо такої роботи немає, інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або нижчим рівнем оплати праці).

Згідно ст. 49-2 КЗпП України, відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 вакансії, що були на підприємстві на момент його вивільнення та відповідали його кваліфікації.

Так, 14.03.2023 року ОСОБА_1 було надано Перелік вакантних робочих місць в структурних підрозділах підприємства, які комплектуються, станом на 14.03.2023 року, які надаються для ознайомлення і можливого перепрацевлаштування ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис (а.с.84-88). 14.03.2023 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було складено Акт про відмову ОСОБА_1 від переводу (а.с.89). ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним Актом, про що свідчить його підпис (а.с.89).

27.04.2023 року ОСОБА_1 було повторно надано Перелік вакантних робочих місць в структурних підрозділах підприємства, які комплектуються, станом на 27.04.2023 року, які надаються для ознайомлення і можливого перепрацевлаштування ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис (а.с.91-93). Згідно Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 27.04.2023 року про надання роботи ОСОБА_1 не обрав жодну вакансію із запропонованих (а.с.94). ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним Актом, про що свідчить його підпис (а.с.95). Відповідно до Акту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 27.04.2023 року ОСОБА_1 відмовився від переводу на іншу роботу (а.с.96). ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним Актом 27.04.2023 року, про що свідчить його підпис (а.с.99).

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів відмови позивача ОСОБА_1 від переведення на запропоновані посади спростовуються вищевикладеним.

Доводи ж відповідача ОСОБА_1 про те, що на кожному повідомленні вказував, що хоче працювати на підприємстві, однак йому не надають усіх вакансій, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позвиачеві було запропоновано не всі наявні вакантні посади, які він може обіймати. При цьому, зазначаючи про бажання працювати на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», позивач не виявив зацікавленості у проходженні навчанняза професією «машиніст тепловоза» та не звернувся до роботодавця із заявою на переведення на будь-яку із запропонованих йому посад.

Отже, відповідач вжив всіх можливих заходів, спрямованих на працевлаштування позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що роботодавцем було дотримано вимог ст. 49-2 КЗпП України при його звільненні.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.

Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, Первинна професійна спілка виробництва та транспорту «Щит» не надала своєї згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 машиністом тепловозу залізничного цеху №2 транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за п. 2 ст. 40 КЗпП України, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 12 серпня 2022 ркоу вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, а відсутність посвідчення на право керування локомотивом не є підставою для ствердження відсутності кваліфікаційних навиків у працівників (а.с. 24).

Натомість, судом першої інстанції встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що кваліфікація позивача ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді - «машиніст тепловоза», а тому відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» правомірно звільнив позивача без згоди профспілкового органу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правові підстави для залишення позивача на роботі відсутні, а при його звільненні відповідачем дотримані вимоги закону й трудові права позивача не порушені, у зв`язку з чим підстав для поновлення позивача на роботі немає.

Погоджується колегія суддів й з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачена можливість стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу лише у разі винесення рішення про поновлення працівника на роботі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2023 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 лютого 2024 року

Головуючий:

Судді: