Постанова

від 05.02.2024 по справі 918/99/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року Справа № 918/99/19(918/180/22)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Запорожець І.А., Куцоконь Ю.П.

відповідача - Пахомов І.Ю.

третьої особи - не з`явився

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/99/19 (918/180/22) (суддя Пашкевич І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (65049, м. Одеса, вул. Палубна, буд. 9/4, код ЄДРПОУ 38346157) від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович (14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, буд.9, Свідоцтво арбітражного керуючого №1632 від 09.08.2013)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова 6/1, код ЄДРПОУ 20953647)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Олена Олександрівна (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 15, код ЄДРПОУ 03356000)

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/99/19 (918/180/22) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Олена Олександрівна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45642525 від 21.02.2019 прийняте державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Оленою Олександрівною, на підставі якого за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, що складається з адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1760 кв м. ст. панелі, складу і столярної майстерні загальна площа 980,4 кв. м. ст. цегла, навісу для зберігання тари загальна площа 129,4 кв.м., ст. цегла, кузні загальна площа 68,8 кв.м, допоміжного комплексу загальна площа 1416,1 кв.м ст. цегла, розчинного вузла загальна площа 74 кв.м ст. цегла, мойки автоцистерн загальна площа 49,7 кв.м ст. цегла, складу цукру загальна площа 1056 кв.м ст. панелей, будівлі дільниці згущеного молока загальна площа 3707,9 кв.м ст. цегла, прохідної загальна площа 26,9 кв.м ст. цегла, варочної дільниці загальна площа 480,1 кв.м ст. шлакобетон, матеріального складу загальна площа 312,6 кв.м ст. цегла, майстерні загальна площа 146,3 кв.м ст. цегла, електропідстанції загальна площа 67.1 кв.м ст. цегла, авто гаража загальна площа 550,5 кв.м ст. цегла, насосної станції загальна площа 20,4 кв.м ст. цегла, цільномолочного цеха загальна площа 1057 кв.м ст. цегла, насосної №2 загальна площа 73,8 кв.м ст. цегла, насосної №3 загальна площа 20,9 кв.м ст. цегла, складу готової продукції загальна площа 463,2 кв.м ст. цегла, теплопункту загальна площа 91,2 кв.м ст. цегла, цеху лактози загальна площа 215,1 кв.м ст. панелі, насосної станції загальна площа 70,8 кв.м ст. цегла, та розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, номер запису про право власності №30401157, та визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" на цілісний майновий комплекс, що складається з адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1760 кв м. ст. панелі, складу і столярної майстерні загальна площа 980,4 кв. м. ст. цегла, навісу для зберігання тари загальна площа 129,4 кв.м., ст. цегла, кузні загальна площа 68,8 кв.м, допоміжного комплексу загальна площа 1416.1 кв.м ст. цегла, розчинного вузла загальна площа 74 кв.м ст. цегла, мойки автоцистерн загальна площа 49,7 кв.м ст. цегла, складу цукру загальна площа 1056 кв.м ст. панелей, будівлі дільниці згущеного молока загальна площа 3707,9 кв.м ст. цегла, прохідної загальна площа 26,9 кв.м ст. цегла, варочної дільниці загальна площа 480,1 кв.м ст. шлакобетон, матеріального складу загальна площа 312,6 кв.м ст. цегла, майстерні загальна площа 146,3 кв.м ст. цегла, електропідстанції загальна площа 67.1 кв.м ст. цегла, автогаража загальна площа 550,5 кв. м ст. цегла, насосної станції загальна площа 20,4 Кв.м ст. цегла, цільномолочного цеха загальна площа 1057 кв.м ст. цегла, насосної №2 загальна площа 73,8 кв.м ст. цегла, насосної №3 загальна площа 20,9 кв.м ст. цегла, складу готової продукції загальна площа 463,2 кв.м ст. цегла, теплопункту загальна площа 91,2 кв.м ст. цегла, цеху лактози загальна площа 215,1 кв. м ст. панелі, насосної станції загальна площа 70,8 кв.м ст. цегла, та розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова 6/1, код ЄДРПОУ 20953647) на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (65049, м. Одеса, вул. Палубна, буд. 9/4, код ЄДРПОУ 38346157) арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича (14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, буд. 9; а/с Суми ВПЗ 40000; Свідоцтво арбітражного керуючого №1632 від 09.08.2013) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору та 48 325 (сорок вісім тисяч триста двадцять п`ять) грн 12 коп. судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у справі №918/99/19 (918/180/22). Видано наказ.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 26.10.2023 у справі №918/99/19 (918/180/22) Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу до свого розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 року в справі № 918/99/19 (918/180/22). У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович (14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, буд. 9, Свідоцтво арбітражного керуючого N 1632 від 09.08.2013) до відповідача Акціонерного банку "Південний", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державного реєстратора Хмельницького БТІ Дубас О.О., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в межах справи № 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" відмовити у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь Акціонерного банку "Південний" 103 721, 50 гривень судових витрат.

Апелянт зазначає, що в силу приписів статті 75 ГПК України в рамках даної справи не підлягають доказуванню наступні обставини:

- факт наявності договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;

- факт наявності простроченого зобов`язання, що стало підставою для ініціювання звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов укладеного договору іпотеки та надсилання відповідних повідомлень в силу приписів статті 35 ЗУ "Про іпотеку", так само й факт отримання відповідних повідомлень з боку боржника та іпотекодавця;

- факт наявності, на момент звернення стягнення звіту про вартість майна, на яке звертається стягнення в силу приписів статті 37 ЗУ "Про іпотеку".

Скаржник вважає, що суд першої інстанції повинен був лише дослідити відповідність та законність дій державного реєстратора вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 04.02.2019 року) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 08.12.2018 року), тобто в редакціях, які діяли на момент проведення реєстраційної дії, а не встановлювати вартість іпотечного майна на дату звернення стягнення та реєстрації права власності за Банком, так як цьому випадку - незгоди з замовленою та проведеною оцінкою предмета іпотеки (яка доречно мала місце 06.02.2019 року, рецензія на неї була здійснена 14.02.2019 року, а в свою чергу реєстрація права власності відбулось 21.02.2019 року) - не відноситься до предмета доказування в справі про оскарження рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

Додатково зазначає, що суд першої інстанції, встановивши наявність усіх необхідних документів на дату реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем повинен був винести рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. З огляду на вказане, питання незгоди з вартістю предмету іпотеки не може ставити під сумнів законність дій державного реєстратора, оскільки до її обов`язків не входить перевірка ринкової вартості предмету іпотеки, визначеної відповідно до умов договору та закону. Питання відповідності вартості предмету іпотеки, згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності, реальній ринковій вартості на момент здійснення звіту про оцінку може впливати на розмір залишку заборгованості (чи відсутності такого залишку), в даному випадку це розмір кредиторських вимог, визначений в реєстрі кредиторів відповідною ухвалою безпосередньо в справі про банкрутство, а не у справі про скасування рішення державного реєстратора.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/99/19 (918/180/22) від 23.11.2023 витребувано матеріали справи з Господарського суду Рівненської області. 29.11.2023 матеріали справи №918/99/19 (918/180/22) надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/99/19(918/180/22); розгляд апеляційної скарги призначено на "16" січня 2024 р. об 15:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

Запропоновано позивачу - у строк до 15.12.2023 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Запропоновано третій особі - у строк до 15.12.2023 надати суду письмові пояснення щодо апеляційної скарги та докази надсилання копії письмових пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

15.12.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/99/19 (918/180/22), в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до "05" лютого 2024 р. об 11:30 год.

В судове засідання 05.02.2024 з`явився представник позивача, який заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, а також представник відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надали усні пояснення по суті спору

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

03 квітня 2017 року між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" і TOB "МІЛК ВОРД" (далі разом - Позичальники, а окремо кожен з них - Позичальник) укладено генеральну угоду про кредитування №AGS2017-01190 (надалі - Генеральна угода), відповідно до умов якої Банк на прохання будь-якого з Позичальників відкриває кредитні лінії на умовах викладених в Генеральній угоді та відповідних Кредитних договорах, які укладаються окремо з кожним з Позичальників, відповідно до положень Генеральної угоди.

03 квітня 2017 року між ПАТ АБ "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Мілк - Маркет" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № АL2017-01193, згідно п.1.1 якого банк зобов`язується відкрити позичальнику кредитну лінію (далі - кредит) в рамках генеральної угоди про кредитування №АGS2017-01190 від 03.04.2017, а позичальник зобов`язується повернути кредит згідно п. 1.5 генеральної угоди, графіку повернення траншу (ів) та графіку зміни ліміту, зазначеному у п. 1.5 даного договору не пізніше 31.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 21,5 % річних.

У відповідності до п.1.5 кредитного договору № АL2017-01193 сума заборгованості позичальника за кредитним договором може збільшуватися при акцепті банком наступних заявок, не перевищуючи, при цьому максимальної суми в розмірі 18 000 000, 00грн. та враховуючи графік зміни ліміту.

23 лютого 2018 року між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" підписано додаткову угоду до кредитного договору від 03.04.2017, у відповідності до якої сторони домовились п.1.5 кредитного договору викласти в наступній редакції: сума заборгованості позичальника за кредитним договором може збільшуватися при акцепті банком наступних заявок, не перевищуючи, при цьому максимальної суми в розмірі 15 254 244,00грн. та враховуючи графік зміни ліміту.

05 квітня 2017 року між ТОВ "МІЛК ВОРД" (далі іпотекодавець, позичальник-1), що діє в забезпечення власних зобов`язань та як майновий поручитель Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Мілк-Маркет" (далі позичальник - 2) (далі - сумісно - позичальник) та ПАТ АБ "Південний" (далі - іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір (далі - Іпотечний договір, договір іпотеки), згідно з п. 1.1 предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 1.5 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки перед іншими кредиторами іпотекодавця.

За Іпотечним договором іпотекою забезпечується виконання солідарних зобов`язань Позичальників, що випливають з Генеральної угоди про кредитування №АGS2017-01190 від 03.04.2017, укладеної між іпотекодержателем та Позичальниками, Кредитних договорів, укладених в рамках цієї генеральної угоди про кредитування за №АL2017-01194 від 03.04.2017, укладеним між іпотекодержателем та Позичальником-1 (ТОВ "МІЛК ВОРД") та за №АL2017-01193 від 03.04.2017, укладеним між іпотекодержателем та Позичальником-2 та всіх додаткових угод до них, в тому числі додаткових угод, що будуть укладені в майбутньому щодо будь-яких змін умов вказаних договорів (далі - Кредитний договір), в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру кредиту, зміни строку повернення кредиту, зміни відсотків ставки, розмірів комісій, штрафів, згідно з яким іпотекодержатель зобов`язується надати позичальникам кредит в розмірі та в строки, визначені кредитним договором, а позичальники солідарно зобов`язуються на умовах, визначених в кредитному договорі повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити комісії, штрафи та пені, передбачені умовами кредитного договору (п.1.2 договору).

У відповідності до п. 1.3 Іпотечного договору іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, якщо предмет застави буде прийнятий на утримання іпотекодержателем; витрат на страхування предмету іпотеки, якщо витрати на страхування предмету іпотеки зроблені іпотекодержателем; збитків, завданих порушенням іпотекодавцем умов цього договору; збитків, завданих порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з п. 1.5 договору в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (далі - предмет іпотеки), що є власністю іпотекодавця, а саме цілісний майновий комплекс, загальною площею 12838,2 кв.м., розташований за адресою: Хмельницька область, місто Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1, який складається з адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1760 кв м., цегляного складу і столярної майстерні загальною площею 980,4 кв. м., цегляного навіса для зберігання тари загальною площею 129,4 кв.м., цегляної кузні загальною площею 68,8 кв.м, цегляного допоміжного комплексу загальною площею 1416,1 кв.м, цегляного розчинного вузла загальною площею 74 кв.м, цегляної мойки автоцистерн загальною площею 49,7 кв.м, ст. панелей склад цукру загальною площею 1056 кв.м, цегляної будівлі дільниці згущеного молока загальною площею 3707,9 кв.м., цегляної прохідної загальною площею 26,9 кв.м., шлакобетонної варочної дільниці загальною площею 480,1 кв.м ст., цегляного матеріального складу загальною площею 312,6 кв.м, цегляної майстерні загальною площею 146,3 кв.м, цегляної електропідстанції загальною площею 67.1 кв.м, цегляного автогаража загальною площею 550,5 кв.м, цегляної насосної станції загальною площею 20,4 кв.м, цегляного цільномолочного цеха загальна площею 1057 кв.м, цегляної насосної №2 загальною площею 73,8 кв.м., цегляної насосної №3 загальною площею 20,9 кв.м, цегляного складу готової продукції загальною площею 463,2 кв.м, цегляного теплопункту загальною площею 91,2 кв.м., ст. панелі цеху лактози загальною площею 215,1 кв.м, цегляної насосної станції загальною площею 70,8 кв.м. (далі - предмет іпотеки, цілісний майновий комплекс, майно).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, виданого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Якимишиним С.Є. 31.01.2013 за реєстровим №60. Право власності на предмет іпотеки зареєстроване приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Якимишиним С.Є. 31.01.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єктом нерухомого майна 4504868212, номер запису про право власності 67243, що підтверджується Інформаційною довідкою № 84277305, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 05.04.2017.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6821210100:14:004:0012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 58932868212, загальною площею 5, 32 га, цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, вулиця Кам`янецька/провулок Молочноконсервний відносно якої встановлені земельні сервітути згідно з переліком.

Згідно з п. 1.8. Договору на момент укладення цього договору Предмет іпотеки знаходиться в задовільному стані, придатний для його цільового використання.

У п. 1.9. Договору сторони дійшли згоди, що за домовленістю сторін вартість предмету Іпотеки становить 12 393 512 грн 75 коп. без ПДВ, що є ринковою вартістю предмету іпотеки, визначеною на підставі Звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське бюро консалтингу та оцінки" 07.02.2017 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 15276/13, виданий Фондом Державного Майна України 14.10.2013).

Сторони домовились не рідше 1 раз на рік (з метою визначення ринкової вартості предмету іпотеки) здійснювати переоцінку вартості предмета іпотеки на підставі висновку оцінювача майна - співробітника банку, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, або на підставі звіту про оцінку майна, наданого незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

Витрати для проведення первинної оцінки та подальшої переоцінки несе іпотекодавець, крім внутрішньої переоцінки, яка здійснюється з метою визначення ринкової вартості предмету іпотеки на підставі висновку оцінювача майна - співробітника банку.

Іпотекодержатель має право здійснити незалежну оцінку/переоцінку предмету іпотеки за свій рахунок у разі несплати іпотекодавцем послуг незалежного суб`єкта оціночної діяльності з оцінки/переоцінки.

Пунктом 1.10.3. договору передбачено, що іпотекодавець засвідчує, що на момент укладення цього договору, на підставах передбачених чинним законодавством, на предмет іпотеки може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 1.13 договору у разі часткового виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, право звернення на предмет іпотеки зберігається в первісному обсязі.

Забезпечене іпотекою зобов`язання, вважається виконаним, якщо кредит повернутий (погашений), сплачено відсотки за користування кредитом, штрафи та пені, передбачені умовами кредитного договору, а також відшкодовано інші витрати, пов`язані з його виконанням (п. 1.14 договору).

Згідно п. 1.15 договору іпотекодавець ознайомлений з умовами кредитного договору та розуміє, що є можливість змін його умов відповідно до додаткових угод, що можуть бути укладені в майбутньому.

Іпотекодержатель, з метою задоволення своїх вимог має право:

- звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого - небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані (п. 2.1.7.1 договору);

- вимагати дострокового виконання позичальником/іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором: повернення кредиту, сплати процентів, комісій, винагород, штрафних санкцій (штрафів, пені), інших заборгованостей, а в разі невиконання вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема порушення позичальником якогонебудь із зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору (п. 2.1.7.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору іпотекодавець солідарно з позичальником несуть відповідальність перед іпотекодержателем. Іпотекодавець несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості предмету іпотеки.

Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за кредитним договором і за цим договором, яке виникає у іпотекодержателя у випадку невиконання (часткового невиконання) позичальником своїх зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором, у випадку невиконання (часткового невиконання) іпотекодавцем своїх зобов`язань за цим договором та в інших випадках, передбачених цим договором (п. 3.2 договору).

Звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом позасудового врегулювання, або в примусовому порядку відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до розділу 5 Закону України "Про іпотеку" спосіб стягнення: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі (п. 3.3 договору іпотеки).

У відповідності до п. 3.4 договору іпотекодержатель розпочинає позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30 календарних днів іпотекодавцем не буде виконана вимога про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором та/або умов цього договору (перебіг 30 денного строку обраховується в порядку, передбаченому п 2.3.18 цього договору). Спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки визначається іпотекодержателем у цій вимозі. Сторони домовились, що у разі виникнення передбачених законом/договором підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, не направляючи попереднє повідомлення іпотекодавцю.

Згідно з п. 4.1. Іпотечного Договору, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку, зокрема, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" за вартістю, яка визначається на підставі незалежної експертної оцінки. Згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" це застереження вважається Договором про задоволення вимог іпотекодержателя і є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Як вбачається із п. 4.3. Договору визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість предмета іпотеки зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Виготовлення звіту замовляє іпотекодержатель. Витрати на проведення експертної оцінки несе іпотекодавець. У разі несплати іпотекодавцем витрат на проведення експертної оцінки іпотекодержатель має право здійснити експертну оцінку предмета іпотеки за свій рахунок та включити (з метою відшкодування) витрати на проведення оцінки до складу витрат, пов`язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки. Звіт про оцінку підлягає рецензуванню. Звіт про оцінку предмета іпотеки, за наслідками рецензування якого встановлено, що звіт відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів з оцінки майна, є остаточним і перегляду за ініціативою будь-якої зі сторін цього договору не підлягає.

Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до 31.03.2027; у разі якщо до 31.03.2027 зобов`язання за цим кредитним договором повністю не виконані, договір діє до повного виконання всіх зобов`язань за вказаним договором та додатковими угодами до нього.

Договір підписано, скріплено відтиском печатки сторін, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. та зареєстровано в реєстрі за №201.

Судом встановлено, що ПАТ АБ "Південний" звернувся до ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" та ТОВ "МІЛК ВОРД" з вимогою вих. №14-15094БТ від 16.03.2018, згідно з якою вимагалось в тридцятиденний строк погасити заборгованість, яка станом на 16.03.2018 складає 15 559 234,63 грн., з яких 15 254 244,00 грн. заборгованість, власне за кредитом, 304 490,63 грн. заборгованості за процентами. Крім того, Банк повідомив, що у разі, якщо у вказаний строк заборгованість погашена не буде, банк буде змушений ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку визначеному ст. 36 - 38 Закону України "Про іпотеку" та Розділом 4 Договору іпотеки або шляхом вчинення виконавчого напису.

Сторонами не заперечується, що вимогу відповідача вих. №14-15094БТ від 16.03.2018 отримано ТОВ "МІЛК ВОРД" 23.03.2018 та не було задоволено.

20 липня 2018 року ПАТ АБ "Південний" звернулось до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки від 05.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. за № 201, про звернення стягнення на предмет іпотеки цілісний майновий комплекс для погашення заборгованості за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017 за період з 03.04.2017 по 16.07.2017 у сумі 16 846 595,92 грн., а також для відшкодування витрат стягувача на оплату послуг нотаріуса по вчиненню виконавчого напису.

30 липня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О.І. вчинено виконавчий напис № 846, згідно якого запропоновано звернути стягнення на цілісний майновий комплекс, який на підставі договору іпотеки від 05.04.2017 забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017. За рахунок коштів, отриманих від реалізації обладнання пропонується задовольнити вимоги ПАТ АБ "Південний" за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017.

З огляду на викладене, судом встановлено, що ПАТ АБ "Південний" використав своє альтернативне право на звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 05.04.2017, передбачене п. 3.3. Іпотечного договору, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису № 846 від 30.07.2018.

У подальшому ПАТ "АБ "Південний" скористався ще одним способом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, - згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в Іпотечному договорі.

Так, 21.02.2019 у зв`язку із незадоволенням вимоги №14-15098БТ від 16.03.2018 про дострокове погашення заборгованості ПАТ АБ "Південний" звернув стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 05.04.2017, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. за № 201.

21 лютого 2019 року державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Оленою Олександрівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45642525 та проведено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки цілісний майновий комплекс за ПАТ АБ "Південний" (номер відомостей про речове право 30401157) (далі - оспорюване рішення державного реєстратора).

01 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний") про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45642525 від 21.02.2019, прийняте державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Оленою Олександрівною.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/99/19 (918/180/22) позов задоволено. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/99/19 (918/180/22) та мотивами суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV "Про іпотеку" (тут і далі, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України "Про іпотеку").

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, зокрема, статтями 35-37 Закону України "Про іпотеку".

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 61 Порядку № 1127 від 25.12.2015 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Як вбачається з матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог позивач, серед іншого, вказує, що відповідачем зареєстровано за собою право власності на предмет іпотеки у позадоговірний спосіб за неправомірно визначеною, заниженою більш як у 2 рази вартістю та доводить іншу вартість предмета іпотеки станом на дату набуття права власності Банком.

На переконання позивача набуття у власність предмета іпотеки мало ознаки недобросовісності, зловживання правами кредитора та було здійснене як на шкоду боржнику, так і іншим кредиторам, вимоги яких могли б бути погашеними за рахунок вартості такого майна у разі його реалізації за дійсною ринковою ціною.

Відповідач, в свою чергу, вказує, що реальною вартістю майна є 5 800 103 грн 27 коп., яка визначена у Звіті про незалежну оцінку майна від 06.02.2019, на який наявна рецензія від 14.02.2019 і що висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц, на які покликається позивач в обґрунтування своєї правової позиції, не можуть бути застосовані при вирішенні означеного спору.

Доводить суду, що реалізував своє право на стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку", за вартістю об`єкта іпотеки, що визначена на підставі незалежної експертної оцінки. При цьому ані договором іпотеки, що укладений між ТОВ "МІЛК ВОРД" із ПАТ АБ "Південний", ані ст. ст. 35 Закону України "Про іпотеку", не передбачено обов`язку іпотекодержателя зазначати у вимозі про усунення порушень вартість, за якою буде здійснено звернення стягнення, а тим більше отримувати погодження цієї вартості боржником. Право вибору суб`єкта оціночної діяльності для виготовлення звіту щодо визначення ринкової вартості майна, за умовами договору іпотеки належить лише іпотекодержателю. Такі умови договору іпотеки є чинними, а сам договір не визнавався недійсним. Іпотекодержатель замовив звіт про незалежну експертну оцінку нерухомого майна, який датований 06.02.2019, та замовив рецензування виготовленого звіту, датоване 14.02.2019, на підставі яких було визначено вартість предмета іпотеки. Рецензія від 05.10.2020 на рецензію, що з`явилась через півтора роки після рецензії 14.02.2019 є безпідставною, позаяк звіт про оцінку предмету іпотеки, за наслідками рецензування якого встановлено, що звіт відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів з оцінки майна, є остаточним і перегляду за ініціативою будь-якої зі сторін договору іпотеки не підлягає. Вказана умова у сукупності із іншими умовами договору іпотеки виключає погодження іпотекодавцем ціни та не ставить питання переходу права власності в залежність від волі іпотекодавця. Сам факт наявності звіту та його рецензії на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, за 3 роки існування спорів та вирішення їх по суті, ніким під сумнів не ставився. Спірним виявилось питання вартості через півтора роки після звернення стягнення. Однак вартість предмета іпотеки може лише впливати на розмір погашених перед банком вимог, а відповідно і на реєстр вимог кредиторів, однак аж ніяк не може слугувати підставою для скасування рішення.

Таким чином, предметом доказування у даній справі, серед іншого, є реальна вартість майна, яке відповідач набув у власність у зв`язку з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Іпотечного договору від 05.04.2017 та як наслідок проведення 21.02.2019 державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1.

Так, пунктом 4.3. іпотечного договору сторони погодили, що визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість предмету іпотеки зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", виготовлення звіту замовляє Іпотекодержатель. Витрати на проведення експертної оцінки несе Іпотекодавець. У разі несплати Іпотекодавцем витрат на проведення експертної оцінки Іпотекодержатель має право здійснити експертну оцінку предмета іпотеки за свій рахунок та включити (з метою відшкодування) витрати на проведення оцінки до складу витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки. Звіт про оцінку підлягає рецензуванню. Звіт про оцінку предмету іпотеки за наслідками рецензування якого встановлено, що звіт відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів з оцінки майна є остаточним, і перегляду за ініціативою будь-якої з сторін цього Договору не підлягає.

Іпотекодержатель ПАТ АБ "Південний" для переходу до нього права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку використав Звіт про незалежну оцінку майна (цілісного майнового комплексу (комплексу будівель і споруд) виконаний Інвестиційно-консалтинговим бюро "ТРІАДА" розпочатий 06 лютого 2019 року, завершений 07 лютого 2019 року), та Рецензію на Звіт про незалежну оцінку майна, виконану 14.02.2019 року ПП "Дельта-консалтінг", відповідно до висновків яких ринкова вартість цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1 на 06.02.2019 року складала 5 800 103, 27 грн.

Разом з тим, згідно з п. 1.9. іпотечного договору, вартість предмету Іпотеки становить 12 393 512 гри 75 коп. без ПДВ, що є ринковою вартістю предмету іпотеки, визначеною на підставі Звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське бюро консалтингу та оцінки" 07.02.2017 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 15276/13, виданий Фондом Державного Майна України 14.10.2013).

Тобто, ПАТ АБ "Південний", звертаючи стягнення на предмет іпотеки менше ніж через 2 роки після його укладення, набув у власність майно за ціною, що вдвічі нижча аніж та яка визначена у іпотечному договорі від 05.04.2017.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до п.1.9. іпотечного договору, сторони домовились не рідше ніж 1 раз на рік здійснювати переоцінку вартості предмета іпотеки на підставі висновку оцінювача майна - співробітника банку, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача або на підставі звіту про оцінку майна, наданого незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Однак, зазначена переоцінка іпотекодержателем не здійснювалася, як і не проводилася останнім поточна технічна інвентаризація предмету іпотеки (хоча вимога про проведення такої інвентаризації, як обов`язкову передумову звернення стягнення на предмет іпотеки, міститься в п.4.2 іпотечного договору).

Тобто, будь-яких документів, з яких можна було б встановити, що майно у період із дати укладення договору до дати звернення стягнення на майно вдвічі втратило у вартості, ПАТ АБ "Південний" боржнику не надав; також і вимога іпотекодержателя від 16.03.2018 не містила інформації ані про проведення оцінки іпотечного майна, ані про рецензування, ані про вартість майна за якою відбудеться зарахування вимог іпотекодержателя.

Окрім того, як вбачається із п. 4.3. Договору витрати на проведення експертної оцінки повинен був нести іпотекодавець і лише у разі несплати ікотекодавцем витрат на проведення експертної оцінки іпотекодержатель мав право здійснити експертну оцінку предмета іпотеки за свій рахунок; натомість, іпотекодержатель в порушення умов договору, здійснив оцінку без відома іпотекодавця.

Відтак, маючи обґрунтовані сумніви з приводу належного визначення іпотекодержателем вартості предмету іпотеки, ліквідатор замовив рецензію на Звіт про незалежну оцінку майна: цілісного майнового комплексу (комплексу будівель і споруд), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, а також замовив проведення оцінки відповідного нерухомого майна.

Згідно рецензії на Звіт про незалежну оцінку майна: цілісного майнового комплексу (комплексу будівель і споруд), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, від 05.10.2020 № 201005/1, виготовленої Представництвом Експертної ради УТО у Рівненській області, було зроблено висновок, що Звіт про незалежну оцінку майна: цілісного майнового комплексу (комплексу будівель і споруд), що знаходиться за адресою: Хмельницька область; Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, виготовлений ТОВ "Інвестиційно-консалтингове бюро "ТРІАДА", не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

В звіті відсутні копії технічних паспортів, тому наведені фізичні характеристики нерухомості перевірити неможливо. Наведений у Звіті огляд ринку нерухомості не дає можливості сформулювати судження про цінові характеристики ринку подібної до об`єкту оцінки нерухомості в м. Городок Хмельницької області. Розрахунок вартості проведений із суттєвими недоліками, зібраних оцінювачем доказів недостатньо для проведення достовірної оцінки.

Зокрема, некоректно відображена інформація про ціни та характеристики 2-х об`єктів порівняння, що вплинуло на вартість об`єкта оцінки. Використані методичні підходи та процедури не в повній мірі відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що діяли на момент оцінки, та реалізовані із суттєвими недоліками.

Натомість, згідно Звіту про оцінку будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, загальною площею 12838,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Городок, провулок Молочнокосервний, 1 виготовленою 08.10.2020 ПП "Експерт-Рівне-Консалт" на замовлення ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД", ринкова вартість іпотечного майна станом на 06 лютого 2019 року становила 12 265 200,0 грн.

26 липня 2022 року Господарським судом Рівненської області у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу щодо визначення дійсної ринкової вартості станом на 06 лютого 2019 року цілісного майнового комплексу за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, за результатами якої Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надано суду висновок щодо дійсної ринкової вартості станом на 06 лютого 2019 року цілісного майнового комплексу за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, яка складає 12 309 000, 00 грн.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ПАТ АБ "Південний", недобросовісно використавши для реєстрації права власності на ЦМК звіт про оцінку який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, набув у власність предмет іпотеки за Іпотечним договором від 05.04.2017 за заниженою більш як у два рази вартістю останнього, в зв`язку з чим відсутні правові підстави вважати про дотримання справедливого балансу інтересів сторін кредитних правовідносин внаслідок вчинення державним реєстратором оскаржуваних у цій справі дій.

Колегією суддів враховується, що апелянт фактично намагається довести, що у разі формального виконання останнім, як іпотекодержателем, вимоги закону про проведення оцінки іпотечного майна при зверненні стягнення шляхом набуття права власності на останнє, правові підстави для скасування відповідного рішення державного реєстратора - відсутні, при цьому невиконання іпотекодержателем умов договору про порядок проведення оцінки, відповідність звіту про проведення оцінки вимогам законодавства, та достовірність висновків відповідної оцінки - є неістотними та несуттєвими обставинами.

При наданні оцінки цим доводам, колегією суддів приймається до застосування практика ВС, сформована при вирішенні даної категорії спорів. Так, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц (на які посилається позивач), де предметом позову були вимоги про скасування реєстрації речового права, права власності на іпотечне майно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у матеріалах справи відсутні відомості про отримання іпотекодавцем письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, інформацію про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Крім того, правильно встановлено, що оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності (станом на 10 вересня 2016 року) не проводилась. Тому Верховний Суд у справі № 306/2053/16-ц дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог - без змін.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 917/2101/17 підтверджено необхідність врахування висновку Великої Палати Верховного суду у справі №306/2053/16-ц про істотність обставини ціни набуття права власності на предмет іпотеки при зверненні іпотекодержателем стягнення на іпотечне майно у позасудовий спосіб, що є загальним для відповідної категорії спорів.

Не зважаючи на те, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц ухвалена за інших установлених фактичних обставин справи, у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 зазначено, що висновок Великої Палати Верховного суду у справі №306/2053/16-ц про істотність обставини ціни набуття права власності на предмет іпотеки при зверненні іпотекодержателем стягнення на іпотечне майно у позасудовий спосіб є загальним для відповідної категорії спорів та повинен застосовуватись при розгляді спорів щодо скасування державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем внаслідок набуття ним права власності на предмет іпотеки у позасудовий спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №914/953/19.

Тобто, істотною обставиною у відповідних спорах є саме ціна набуття права власності на предмет іпотеки при зверненні іпотекодержателем стягнення на іпотечне майно у позасудовий спосіб, а не виключно наявність чи відсутність оцінки відповідного предмету іпотеки при такому стягненні.

У постанові КГС ВС від 29.08.2023 у справі № 910/3867/19 зазначено, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 306/1224/16-ц та від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц сформульовано висновки щодо необхідності подання державному реєстратору документа про оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем. Акцентовано увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною.

Таким чином, аналіз наведеної судової практики свідчить про те, що відсутність оцінки (або неправильна оцінка чи оцінка, надана неналежним суб`єктом оцінювання тощо) предмета іпотеки на момент переходу права власності свідчить про порушення процедури державної реєстрації і є підставою для скасування державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

У постанові від 08.11.2023 у справі № 201/3254/18 КЦС ВС, посилаючись на постанову ВП ВС від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження N 12-83гс21), суд зазначає, що:

"Якщо позивач (іпотекодавець) вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьому позивач повинен довести, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача.

… Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

…Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за АТ "Мегабанк", заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 30.12.2019 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Слід ще раз звернути увагу, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою".

Зважаючи на вищевикладене судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ПАТ АБ "Південний" на предмет іпотеки, зважаючи на набуття останнім у власність ЦМК на підставі звіту який не відповідав вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а отже не міг бути використаний при відповідному стягненні.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/99/19 (918/180/22) залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №918/99/19 (918/180/22) повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "12" лютого 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.