Ухвала

від 13.02.2024 по справі 904/318/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про витребування доказів

13.02.2024м. ДніпроСправа № 904/318/24

За клопотанням Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" (м. Марганець Дніпропетровської області)

про витребування доказів

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімотек" (смт. Слобожанське Дніпропетровської області)

до Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" (м.Марганець Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 42 070 грн. 24 коп. Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімотек" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" (далі - відповідач) заборгованість за поставлений товар у загальному розмірі 42 070 грн. 24 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 30 240 грн. 00 коп. - основний борг;

- 9 991 грн. 15 коп. - інфляційні втрати;

- 1 839 грн. 09 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару відповідно до видаткової накладної № 1 від 14.01.2022, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 30 240 грн. 00 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2022 року по січень 2024 року в сумі 9 991 грн. 15 коп., а також 3% річних за період прострочення з 15.01.2022 по 24.01.2024 у сумі 1 839 грн. 09 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 26.01.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 6776/24 від 09.02.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача на свою користь компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. 00 коп., обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод" заперечує існування договірних зобов`язань між ТОВ "Хімотек" та ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод" за договором поставки № ХМ20151006/01 від 14.01.2022, оскільки такий договір ніколи не укладався;

- пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України чітко визначає, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Отже, договори між юридичними особами повинні вчинятись у письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їхніми установчими документами;

- відповідач звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження існування будь-яких заявок, листів, телеграм від відповідача щодо замовлення товару, що виключає волевиявлення сторони у спірних правовідносинах. Крім того, позивач вважає видаткову накладну доказом спрощеної форми укладання договору поставки, що суперечить, як вимогам законодавства, так і здоровому глузду. Так, видаткова накладна, про яку веде мову позивач має нумерацію - "№ 1", при цьому, договір поставки за твердженнями позивача має нумерацію "ХМ20151006/01", що свідчить то те, що дані документи є абсолютно різними. Крім того, у наданій позивачем копії податкової накладної зазначено, що вона складена до договору ХМ20151006/01. З вказаного слідує, що повинен був існувати договір ХМ20151006/01, до якого була виписана видаткова накладна № 1, отже договір є першопричиною, а накладна - наслідком. Зазначене спростовує твердження ТОВ "Хімотек" щодо існування договірних відносин між ним та ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод";

- відповідач наголошує, що видаткова накладна не підтверджує факт укладення договору купівлі-продажу. Видаткова накладна не підтверджує наявності зобов`язальних відносин між сторонами, тобто не може підтверджувати факту укладення договору;

- відповідач, який перебуває у зоні бойових дій, не отримував від позивача ані рахунку № 1 від 14.01.2022, ані претензії в порядку досудового врегулювання спору, що свідчить про недобросовісну поведінку сторони, яка не маючи договірних відносин з ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод", намагається збагатитись за рахунок донарахування інфляції та 3% річних;

- місто Марганець включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами відповідно наказу 224 від 27.11.2023): як території активних бойових дій у період з 09.09.2022 по 31.05.2023; як території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси у період з 31.05.2023 і по нині (посилання на нормативно-правовий акт: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text).

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 6777/24 від 09.02.2024), в якому він просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімотек" докази у справі №904/318/24, а саме: договір поставки № ХМ20151006/01, який би укладався між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімотек" та Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод"; докази вручення Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод" рахунку № 1 від 14.01.2022, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімотек".

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- відповідно до змісту позовної заяви ТОВ "Хімотек" стверджує, що 14.01.2022 між сторонами було укладено договір поставки № ХМ20151006/01 шляхом відвантаження постачальником товару - ТОВ "Хімотек", за видатковою накладною, покупцю - ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод", з одночасним виставленням рахунку на оплату поставленого товару;

- видаткова накладна, про яку веде мову позивач має нумерацію - "№ 1", при цьому, договір поставки за твердженнями позивача має нумерацію "ХМ20151006/01", що свідчить то те, що вказані документи є абсолютно різними. Крім того, у наданій позивачем копії податкової накладної зазначено, що вона складена до договору ХМ20151006/01. З вказаного слідує, що повинен існувати договір ХМ20151006/01, до якого була виписана видаткова накладна № 1, отже договір є першопричиною, а накладна - наслідком;

- відповідач заперечує проти факту укладання договору поставки № ХМ20151006/01 та вручення йому рахунку № 1 від 14.01.2022.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про витребування доказів, суд вбачає підстави для його задоволення, з огляду на таке.

Так, згідно з положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до пункту 4-5 частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте, суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У той же час, рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів, є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.

Одночасно, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частина 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Так, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві наведені суперечливі відомості, а саме: в абзаці 1 позовної заяви зазначено, що 14.01.2022 між сторонами було укладено договір поставки № ХМ20151006/01, але нижче по тексту позовної заяви позивач зазначає про те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір у спрощений спосіб (шляхом підписання видаткової накладної та виставлення рахунку на оплату).

Відтак, з метою всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об`єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне частково задовольнити подане відповідачем клопотання та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімотек" договір поставки № ХМ20151006/01 від 14.01.2022.

В частині вимог про витребування доказів вручення Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод" рахунку № 1 від 14.01.2022, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімотек" слід зазначити, що суд не вбачає підстав для задоволенні клопотання в цій частині, з огляду на те, що вказаний доказ не має істотного значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною 6 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною 10 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 81, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімотек" (вулиця Радгоспна, будинок 98, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005; ідентифікаційний код 39783548) договір поставки № ХМ20151006/01 від 14.01.2022.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Роз`яснити, що умисне невиконання рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню передбачає кримінальну відповідальність згідно з положеннями статті 382 Кримінального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний - 13.02.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко