Ухвала

від 24.01.2024 по справі 910/13794/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви

про відстрочку виконання рішення суду

м. Київ

24.01.2024Справа № 910/13794/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О., при секретарі судового засідання Осьмак Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/13794/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська СЕС"

вул. Антенна, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

вул. Симона Петлюри 27, м. Київ 32,01032

про стягнення 38 555 813,41 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олешківська СЕС" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі-відповідач) про стягнення 38 555 813,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати електричної енергії за договором №15572/01 від 17.09.2018, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення суми основного боргу у розмірі 27 505 875,00 грн., пені в розмірі 6 592 015,72 грн., а також 3% річних у розмірі 674900,19 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 857 611,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30.10.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 провадження у справі №910/13794/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська СЕС" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 38 555 813,41 грн. в частині стягнення заборгованості за електричну енергію за жовтень 2021 року у розмірі 16 799, 98 грн. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська СЕС" 27 489 075,02 грн. заборгованості, 674 900,19 грн. 3% річних, 1857611,25 грн. інфляційного збільшення та 450 324,42 грн. судового збору.

29.12.2023 Державним підприємством "Гарантований покупець" до суду подано заяву про відстрочення виконання судового рішення терміном на 1 рік.

У зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у відпустці із 28.12.2023, питання про призначення заяви до розгляду вирішується суддею після виходу із відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 розгляд заяви про відстрочку виконання рішення у справі №910/13794/23 призначено на 24.01.2024.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська СЕС" в судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив.

Представник Державного підприємства "Гарантований покупець" з`явився у судове засідання 24.01.2024, підтримав доводи, що наведені у заяві про відстрочення, просив суд її задовольнити.

Розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13794/23, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Так, в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що зобов`язання за Договором повинні виконуватися ним у передбаченому Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 порядку (далі - Порядок).

Зокрема, забезпечити виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб, ніж шляхом додержання механізму встановленого Законом та Порядком, неможливо з огляду на вартість зазначеної електроенергії. В той же час вказаний Договір укладений Гарантованим покупцем не на підставі його вільного волевиявлення, а саме на виконання покладених спеціальних обов`язків згідно з Законом, Порядком.

Виконання грошових зобов`язань за Договором обумовлено покладенням на ПрАТ НЕК "Укренерго" та Гарантованого покупця спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. НЕК "Укренерго" є таким же учасником спірних правовідносин, як і Гарантований покупець, приймає участь у спірному зобов`язанні, в т.ч. у його виконанні, є його учасником, хоча обсяг прав і обов`язків вказаних учасників різний. Витрати на виконання НЕК "Укренерго" цих спеціальних обов`язків, передбачені в структурі тарифу останнього на послуги з передачі електричної енергії на 2021 рік, що встановлений Постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису, що затверджується Регулятором.

Покладення на НЕК "Укренерго" зазначених спеціальних обов`язків змістом яких є саме забезпечення оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом породжує обов`язок останнього оплатити відпущену електричну енергію виробниками за "зеленим" тарифом шляхом здійснення повної оплати вказаної Послуги Гарантованому покупцю. Тобто, в даному випадку має місце грошове зобов`язання, в якому є кілька боржників (складне зобов`язання).

У свою чергу, невиконання НЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків з такими виробниками Гарантованим покупцем.

- часткова оплата Відповідачем вартості послуг за спірний період Позивачу;

- відсутність в Положенні джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання ПСО ринку електричної енергії;

- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;

- фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону);

- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»;

- участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури;

- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332.

Також заявник вказує, що внаслідок збройної агресії господарська діяльність учасників ринку електричної енергії, ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії, несвоєчасна оплата у повному обсязі Гарантованому покупцю вартість послуги та ін.

Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача щодо ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" та щодо інших обставин, по суті, зводяться до відсутності відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" або будь-яких інших осіб в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підгрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/13794/23.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/13794/23 відмовити.

2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 12.02.2024

Суддя М.О. Лиськов