ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2024 Справа № 914/3624/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів;
до відповідача: Житлово-Будівельного кооперативу №81, м. Львів;
про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі).
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Житлово-Будівельного кооперативу №81 про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі).
Ухвалою суду від 18.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.
На адресу суду від відповідача 12.01.2024р. надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 1121/24.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач як теплопостачальна організація та оператор зовнішніх мереж, надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідачу за адресою
АДРЕСА_1 станом на день набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» був приєднаний до зовнішніх інженерних мереж і не оснащений вузлами комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.
Таким чином, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено обов`язкове обладнання усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж гарячого водопостачання та зовнішніх водопровідних мереж будинковими вузлами обліку, відповідно гарячої і холодної води, а обов`язок з оснащення будівель такими вузлами покладено на оператора зовнішніх мереж, яким є Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго ».
Позивач стверджує, що 12 лютого 2020 року в загальному та безперешкодному доступі на офіційному веб-сайті за посиланням http://zte.lviv.ua/information#hide4 Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», як оператора зовнішніх інженерних мереж, було опубліковано та розміщено «Повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку на гаряче водопостачання» у будинках у місті Львові, зокрема в будинку АДРЕСА_2 . Окрім цього, Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» також, було доведено до відома власників (співвласників) будівлі інформацію про намір встановити вузол комерційного обліку кожного власника (співвласника) будівлі шляхом розміщення на звороті квитанції про щомісячне нарахування плати за наданні послуги.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 444 днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Як стверджує позивач, у червні 2023 року, Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» зважаючи на те, що відповідач протягом двох місяців з дня отримання повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку на гаряче водопостачання не повідомив підприємству про надання згоди на встановлення вузла комерційного обліку чи про намір самостійно обладнати будівлю таким вузлом, повторно надіслало засобами поштового зв`язку на зареєстровану адресу відповідача повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку у будинку АДРЕСА_2 на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах.
Однак, відповідач залишив без відповіді згадане повторне повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку у будівлі.
Як зазначає позивач, відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.
Позивач стверджує, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з відповідачем порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку гарячого водопостачання, проте відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, до приміщення будинку не допустив, самостійно вузол комерційного обліку теплової енергії у строки, передбачені Законом не встановив, а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку АДРЕСА_2 вузлом комерційного обліку теплової енергії іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку.
З огляду на вищенаведене, позивач просить суд встановити Львівському комунальному підприємству «Залізничнетеплоенерго» безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 1*4,5 метра - загальною площею 4,5 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслення ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води для житлового будинку АДРЕСА_2 .
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що про намір встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) членів ЖБК №81 жодним чином не було поінформовано. На думку відповідача, встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту в односторонньому порядку без відома і згоди членів ЖБК №81 є грубим порушенням чинного законодавства.
Відповідач покликається на приписи статті 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також відповідач вказує, що відповідно до статті 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
З огляду на вищенаведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обставини, встановлені судом.
Відповідно до пунктів 2.1.1., 2.1.2. Статуту від 22.01.2020р., Львівське комунальне підприємство Залізничнетеплоенерго створене з метою отримання прибутку, повного задоволення потреб населення та юридичних осіб в тепловій енергії, яка використовується для опалення приміщень, отримання гарячої води і промислових технологічних процесів. Згідно із пунктом 2.2.1 Статуту, одним із основних видів діяльності підприємства є виробництво, транспортування та реалізації теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання житлового фонду, об`єктів соціально- культурного та промислово-виробничого призначення міста і підприємницької діяльності.
Львівським міським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» відповідно до технічного завдання на виготовлення проектної документації (паспорту) вузла обліку гарячої води (ВОГВ) для ж/б на АДРЕСА_2 виготовлено паспорт вузла обліку гарячої води (ВОГВ) для ж/б на АДРЕСА_2 з метою здійснення оснащення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 вузлами комерційного обліку. Копія вказаного паспорту долучена позивачем до матеріалів справи.
На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 № 444 «Про затвердження Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку», позивачем 12.02.2020р. було розміщено повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку відповідача на сайті ЛМКП "Залізничнетеплоенерго" (http://zte.lviv.ua/upload/images/VKO/IMG_0014.pdf). Копія вказаного повідомлення долучена до матеріалів справи. Як вбачається із сайту ЛМКП "Залізничнетеплоенерго" оприлюднено повторне повідомлення від 07.08.20р. (http://zte.lviv.ua/upload/images/ VKO/IMG_20200807_
0014.pdf)
Як стверджує позивач, ним також, було доведено до відома власників (співвласників) будівлі інформацію про намір встановити вузол комерційного обліку кожного власника (співвласника) будівлі шляхом розміщення на звороті квитанції про щомісячне нарахування плати за наданні послуги. Доказів на підтвердження вказаних обставин сторонами суду не представлено.
Позивач стверджує, що 01.06.2023р. представники позивача прибули для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, відповідач не допустив позивача до приміщення, про що складено відповідний Акт про недопуск до виконання робіт від 01.06.2023р. Акт підписано представниками позивача - начальником котельні - ОСОБА_1 та інженером ВТВ - Мищишин М.М. та копію долучено до матеріалів справи.
До матеріалів справи додано копію листа ЛМКП "Залізничнетеплоенерго" № 07/576 від 13.06.2023р., яким позивач просив відповідача надати доступ до нежитлового приміщення згідно креслення ситуаційного плану розташування вузла комерційного обліку для житлового будинку АДРЕСА_2 , про що повідомити підприємство у відповідь на вказаний лист протягом чотирнадцяти днів з дня його отримання. Доказів надіслання чи вручення відповідачу вказаного листа позивачем суду не представлено.
Позиція суду.
Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України та рішеннями органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» є теплопостачальною організацією-суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Пунктом 3 ч. 2 ст.6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зі змінами від 10.04.2014р. №1198-18) виконавцем послуг з постачання теплової енергії визначено теплопостачальну організацію, якою є Львівське міське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго».
Відповідач є житлово-будівельним кооперативом зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , який відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про кооперацію» є юридичною особою, утвореною фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Згідно з статтею 3 цього ж Закону метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Взаємовідносини сторін цього спору врегульовано Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Частиною 3 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444 «Про затвердження Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку» затверджено Порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку (далі Порядок № 444).
Відповідно до п. 3 Порядку № 444 оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузла комерційного обліку повідомляє власникам (співвласникам) будівлі про намір встановити такий вузол за формою згідно з додатком (далі - повідомлення).
Згідно із п. 4 Порядку № 444 повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення: на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.
Оператор забезпечує доведення до відома власників (співвласників) будівлі інформації про намір встановити вузол комерційного обліку шляхом повідомлення на паперовому носії кожного власника (співвласника) будівлі протягом тридцяти днів з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.
За приписами п. 5 Порядку № 444 днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.
У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.
За умовами п. 6 Порядку № 444 власники (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:
згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку;
намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.
Як вбачається із матеріалів справи та сайту позивача, позивач розмістив повідомлення про намір установити вузол комерційного обліку у будинку АДРЕСА_2 на своєму офіційному веб-сайті 12.02.2020р. та повторно 07.08.20р.
01.06.2023р. представники позивача прибули для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 ., та склали Акт про недопуск до виконання робіт від 01.06.2023р.
Доказів надання Житлово-Будівельним кооперативом №81 відповіді з передбачених пунктом 6 Порядку № 444 суду не представлено.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09 серпня 2018 року № 206 «Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку» затверджено Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку (Порядок № 206).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 206 у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку власник (співвласники) будівлі не повідомив(ли) оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, а також у разі, якщо власник (співвласники) повідомив(ли) про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, але не зробив(ли) цього протягом чотирьох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку, оснащення будівлі вузлом комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.
Пунктом 18 Порядку № 206 встановлено, що у разі встановлення вузла комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж, власник (співвласники) будівлі надає(ють) доступ фахівцям оператора зовнішніх інженерних мереж до місця встановлення вузла комерційного обліку.
Таким чином, судом встановлено обставини щодо дотримання позивачем процедури повідомлення власника (співвласників) будівлі про майбутнє встановлення лічильника води та ненадання відповідачем згоди на встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю.
У випадку, якщо власника будівлі не влаштовують умови (у тому числі й технічні), на яких оператор зовнішніх інженерних мереж має намір встановити лічильник води, власник будівлі має право відмовитись від послуг оператора зовнішніх інженерних мереж та самостійно встановити лічильник, залучивши іншу спеціалізовану організацію.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.
Пунктом 2 частини 1 статті 395 Цивільного кодексу України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).
Відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Частинами 1 та 3 статті 402 Цивільного кодексу України встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
За змістом частин 1, 3 статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.
Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.
Суд критично оцінює покликання відповідача на те, що задоволення позовних вимог призведе до порушення права власності відповідача, оскільки встановлення сервітуту не обмежує право власності відповідача, задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, яка обладнується вузлом комерційного обліку, прямо передбачене приписами вказаного Закону.
Станом на день прийняття рішення, доказів в спростування наведених обставин суду не надано.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України). Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування, визнаються встановленими, позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Встановити Львівському міському комунальному підприємству «Залізничнетеплоенерго» (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця С.Петлюри, будинок 4 А, ідентифікаційний код 20784943) безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 1*4,5 метра - загальною площею 4,5 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслення ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води для житлового будинку АДРЕСА_2 .
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 81 (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця Виговського, будинок 63, ідентифікаційний код 20851272) на користь Львівського міського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця С.Петлюри, будинок 4 А, ідентифікаційний код 20784943) 2684,00грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 13.02.2024р.
Суддя Іванчук С.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116954606 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні