Рішення

від 05.02.2024 по справі 916/4346/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4346/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шатохін М.С.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВО" (65009, Одеська обл., місто Одеса, вул. Генуезька, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 31982116);

про стягнення 226543,16 грн

1. Суть спору.

АТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№4905/23 від 05.10.2023) до "СКВО", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за Договором №2306000033 від 12.06.2023 загальному розмірі 226 543,16 грн, з яких 209 337,35 грн - пеня та 17 205,81 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про виконання відповідачем взятого на себе обов`язку в частині сплати рахунку №3 від 13.06.2023 з порушенням встановлених Договором строків.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.10.2023 було відкрито провадження у справі у справі №916/4346/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.11.2023.

13.10.2023 до суду від АТ "УКРТРАНСГАЗ" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 36397/23).

06.11.2023 до суду від АТ "УКРТРАНСГАЗ" надійшло клопотання про поновлення строку на подачу документів та долучення до матеріалів справи доказів (вх. № 36397/23).

У судовому засіданні 06.11.2023 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про перерву у розгляді справи до 04.12.2023.

Судове засідання 04.12.2023, не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп`ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.

Наказом "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" №46 від 07.12.2023 відновлено розгляд справ у судових засіданнях з 15.12.2023, секторам суддів та відділам Господарського суду Одеської області, окрім залів судових засідань, відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

Ухвалою суду від 12.12.2023 було розгляд справи №916/4346/23 призначено на 15.01.2024.

У судовому засіданні 15.01.2024 суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 05.02.2024.

22.01.2023 до суду від АТ "УКРТРАНСГАЗ" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують повноваження представника позивача (вх. № 36397/23).

Відповідач у судове засідання 05.02.2024 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про місце, дату та час судового засіданні шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65009, Одеська обл., місто Одеса, вул. Генуезька, будинок 1-А, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.10.2023 (т. 1 а.с. 74), ухвали суду від 12.12.2023 (т. 1 а.с. 85а), ухвали суду від 23.01.2024 (т. 1 а.с. 132).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 05.02.2024, за участю представника позивача, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ".

Як посилається позивач, між Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКВО» (відповідач, покупець) було укладено договір №2306000033 від 12.06.2023 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця труби, які були у використанні (Товари), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товари на умовах цього Договору.

Позивач звертає увагу суду, що згідно п. 3.1. Договору, розрахунки за Товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюється покупцем у розмірі 100% від ціни Договору, зазначеної в п. 2.1., протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від Продавця, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 12 цього Договору. В графі призначення платежу платіжного доручення на перерахування коштів Покупець вказує номер цього Договору.

Позивач зазначає, що керуючись п. 3.1. Договору, АТ «Укртрансгаз» 13.06.2023 рекомендованим листом №0815301018464 було направлено на адресу відповідача в тому числі рахунок №3 від 13.06.2023 на суму 6 156 981,00 грн., що відповідає ціні вказаної в п. 2.1. Договору, та підтверджується документами АТ «Укрпошта», а саме: накладною до рекомендованого листа №0815301018464, описом до рекомендованого листа №0815301018464.

Згідно тверджень позивача, відправлений ним рахунок №3 від 13.06.2023 був отриманий покупцем 21.06.2023.

Таким чином, на думку позивача, враховуючи умови п. 3.1. Договору та отримання покупцем 21.06.2023 рахунку №3 від 13.06.2023, останній днем для здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 100% від ціни Договору є 28.06.2023 (включно).

Але відповідач, всупереч взятим на себе зобов`язанням по Договору, тільки 02.08.2023 здійснив платіж на суму 6 156 981,00 грн згідно платіжної інструкції OCI5885_00000/79cc9cd2-4753-4f4c-a6f5-d879eda3b921 від 02.08.2023.

Вищезазначене на думку відповідача свідчить, що Відповідач виконав взятий на себе обов`язок в частині сплати рахунку №3 від 13.06.2023 з порушенням встановлених Договором строків на 34 календарних дні, що є порушенням умов Договору, прав і законних інтересів АТ «УКРТРАНСГАЗ», що, у свою чергу, стало підставою для нарахування відповідачу пені та відсотків річних.

3.2. Доводи ТОВ "СКВО" .

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався.

4. Обставини справи, встановлені судом.

12.06.2023 між Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКВО» (покупець) було укладено договір №2306000033 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця труби, які були у використанні (Товари), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товари на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.l. Договору, ціна Договору складається із загальної вартості Товарів, наведених у Специфікації до цього Договору і становить 6 156981,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 026 163,50 грн.

У п. 3.l. Договору сторони передбачили, що розрахунки за Товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюються покупцем у розмірі 100% від ціни Договору, зазначеної в п. 2.1, протягом 5 банківських днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від Продавця, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця, зазначений у розділі 12 цього Договору. В графі призначення платежу платіжного доручення на перерахування коштів Покупець вказує номер цього Договору.

Положеннями п. 3.2. та підп. 3.2.1. Договору передбачено, що остаточні розрахунки здійснюються сторонами після приймання покупцем всіх Товарів, наведених у Специфікації до цього Договору, на підставі даних про суму попередньої оплати, здійсненої Покупцем згідно п.3.l, та даних про загальну вартість Товарів прийнятих Покупцем за актами приймання-передачі Товарів, вказаних у п. 4.5, виходячи із такого: у випадку перевищення загальної вартості Товарів, прийнятих Покупцем за актами приймання-передачі Товарів, порівняно із сумою попередньої оплати здійсненою згідно п. 3.1. продавець надає покупцю рахунок-фактуру на доплату, який покупець сплачує в термін 5 банківських днів від дати його отримання.

Відповідно до п. 4.1. Договору, приймання-передача Товарів здійснюється партіями в межах Специфікації на підставі замовлень покупця, які покупець надсилає продавцю в письмовій формі після здійснення попередньої оплати згідно п. 3.1 цього Договору, далі - Замовлення.

Згідно п. 4.2. Договору, у замовленнях покупця зазначаються: назва, кількість і асортимент Товарів, вага приймання-передачі Товарів (не менше ніж за 10 робочих днів до запланованої дати вивозу Товарів), інформація про вантажоотримувачів, дата і час прибуття представників покупця на склад продавця для підготовки Товарів до приймання-передачі і вивезення.

Замовлення вважається узгодженим сторонами та прийнятим до виконання, якщо протягом 5 робочих днів з моменту його отримання продавець не повідомить листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо покупця про відмову від прийняття замовлення або про заперечення по окремих його умовах, або про перенесення дати приймання-передачі Товарів (вивозу Товарів).

Згідно п. 4.5. Договору, фактична кількість та вартість кожної переданої Продавцем і прийнятої Покупцем партії Товарів визначаються за результатами їх зважування та/або вимірювання і зазначаються в акті приймання-передачі Товарів, який складається одразу після зважування та/або вимірювання Товарів.

Складання акта приймання-передачі Товарів свідчить про те, що Покупець прийняв партію Товарів у кількості, зазначеній в цьому акті, і не має будь-яких претензій щодо визначення кількості та якості прийнятих Товарів.

Приймання-передача кожної партії Товарів здійснюється сторонами у строк погоджений сторонами у замовленні, за умови отримання продавцем від покупця попередньої оплати за Товар згідно п. 3.1 цього Договору. Продавець не здійснює передачі партії Товару покупцю у разі відсутності її попередньої оплати (п. 4.7. Договору).

У п. 4.8. Договору, сторони погодили, що продавець передає покупцю Товар, вільний від будь-яких прав та вимог третіх осіб, на базисних умовах EXW "Франко-завод (місце поставки - склад продавця згідно Специфікації)" (Інкотермс, Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).

Відповідно до п. 4.11. Договору, датою передачі партії Товарів визнається дата, вказана в акті приймання-передачі Товарів (п. 4.5).

За умовами п. 6.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Згідно п. 6.3. Договору, у разі неоплати або несвоєчасної оплати Товарів у строки, зазначені в пункті 3.1 цього Договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У випадку порушення Покупцем строків приймання, завантаження та вивозу партії Товарів зі складу Продавця у строки встановлені цим Договором Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 5% від вартості такої партії Товарів (п. 6.4. Договору).

Положеннями п. 6.5. Договору передбачено, що за вимогою продавця покупець сплачує нараховані йому продавцем пеню, штрафи протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня виставлення продавцем цієї вимоги.

Сплата пені та/або штрафу не звільняє Сторони від виконання зобов`язань за Договором (п. 6.10. Договору).

Відповідно до п. 6.11. Договору, закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

У п. 7.1. Договору сторони визначили, що обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо,

Згідно п. 7.2. Договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. 7.3. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово- промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.

У випадку невиконання вимог пунктів 7.2, 7.3 Договору, сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність (п. 7.4. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з частині передачі Товарів по « 31» грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

Також сторонами було погоджено Додаток до специфікації, згідно якої сторонами було визначено товар, місце поставки товару, ціну, кількість та загальну вартість товару (без ПДВ).

На виконання умов Договору Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СКВО" рахунок № 3 від 13.06.2023 на загальну суму 6 56 981,00 грн (з ПДВ), який було вручено відповідачу 21.06.2023.

27.06.2023 ТОВ "СКВО" звернулось до АТ "УКРТРАНСГАЗ" із листом за вих. № 125, у якому пояснювали складнощі, які виникли для підприємства відповідача щодо виконання зобов`язань по оплаті за договором, у зв`язку із чим просили позивача розглянути можливість заміни сторони у договорі, що передбачено пунктом 11.2. Договору, на компанію-партнера, який зможе замість відповідача провести оплату з правом на отримання податкового кредиту та отримати за договором товар.

Листом за вих. № 330/ВИХ-23/552 від 04.07.2023 АТ "УКРТРАНСГАЗ" повідомило ТОВ "СКВО" про відсутність згоди на передачу прав та обов`язків відповідача третім особам, відповідно до п. 11.2 Договору від 12.06.2023 № 2306000033.

06.07.2023 ТОВ "СКВО" звернулось до АТ "УКРТРАНСГАЗ" із листом за вих. № 184, у якому просили позивача дозволити провести оплату першого серпня для отримання податкового кредиту для полегшення вкрай тяжкого становища в умовах війни.

На виконання умов Договору 02.08.2023 ТОВ "СКВО" здійснило платіж на суму 6 156 981,00 грн згідно платіжної інструкції OCI5885_00000/79cc9cd2-4753-4f4c-a6f5-d879eda3b921.

02.08.2023 АТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до ТОВ "СКВО" із Претензією за вих. № 1001ВИХ-23-6154, у якій позивач висловив вимогу, щодо перерахування відповідачем пені та 3% річних, з огляду на порушення ним умов п. 3.1. Договору.

14.08.2023 ТОВ "СКВО" звернулось до АТ "УКРТРАНСГАЗ" із листом за вих. № 432, у якому просили позивача, з огляду на існування вкрай тяжкого становища, не дивлячись на здійснення попередньої оплати із порушенням встановлених договором строків, не вимагати нарахованих до стягнення штрафних санкцій.

Однак здійснення з боку ТОВ "СКВО" попередньої оплати із порушенням визначених у п. 3.. Договору строків, і стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення 209 337,35 грн пені та 17 205,81 грн 3% річних.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч.1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунки за Товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюється Покупцем у розмірі 100% від ціни Договору, зазначеної в п. 2.1., протягом 5 банківських днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від продавця, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 12 цього Договору. В графі призначення платежу платіжного доручення на перерахування коштів Покупець вказує номер цього Договору.

Тобто умовами Договору визначено, що відповідач на умовах попередньої оплати мав сплатити повну вартість Товарів.

Отже, відповідач повинен сплатити грошові кошти в розмірі вартості Договору відповідно до п. 2.1. Договору, протягом 5 банківських днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від Позивача.

Керуючись п. 3.1. Договору, АТ «Укртрансгаз» 13.06.2023 рекомендованим листом №0815301018464 було направлено на адресу Відповідача в тому числі рахунок №3 від 13.06.2023 на суму 6 156 981,00 грн., що відповідає ціні вказаної в п. 2.1. Договору, та підтверджується документами АТ «Укрпошта», а саме: накладною до рекомендованого листа №0815301018464, описом до рекомендованого листа №0815301018464.

Відправлений позивачем рахунок №3 від 13.06.2023 був отриманий покупцем 21.06.2023, що підтверджується відміткою про вручення 21.06.2023 на «Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» поштового відправлення №0815301018464 та роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про відстеження (трекінг) поштового відправлення №0515301018464.

Таким чином, враховуючи умови п. 3.1. Договору та отримання покупцем 21.06.2023 рахунку №3 від 13.06.2023, останній днем для здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 100% від ціни Договору є 28.06.2023 (включно).

Згідно з умовами п.п. 5.1.1., 5.1.6., п.5.1 Договору, покупець зобов`язався: оплачувати Товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього Договору; негайно письмово інформувати продавця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за цим Договором або про наявність обставин, що впливають на строки оплати, приймання, вивозу Товарів.

Однак відповідач, в супереч взятим на себе зобов`язанням по Договору, тільки 02.08.2023 здійснив платіж на суму 6 156 981,00 грн згідно платіжної інструкції №OCI5885_00000/79cc9cd2-4753-4f4c-a6f5-d879eda3b921 від 02.08.2023.

Вищезазначене свідчить, що Відповідач виконав взятий на себе обов`язок в частині сплати рахунку №3 від 13.06.2023 відповідно умов п. 3.1. Договору, з порушенням встановлених Договором строків для виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Вимагати сплати 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних в сумі 17 205,81 грн за період з 29.06.2023 по 01.08.2023 судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну правильність.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 209 337,35 грн, господарський суд зазначає наступне:

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно п. 6.3. Договору, у разі неоплати або несвоєчасної оплати Товарів у строки, зазначені в пункті 3.1 цього Договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем разом із позовною заявою розрахунок пені у розмірі 209 337,35 грн за період з 29.06.2023 по 01.08.2023, суд вважає його правильним та обґрунтованим.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 р. Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Водночас суд зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКВО", на виконання вимог п.п. 5.1.1., 5.1.6. п. 5.1. Договору, неодноразово зверталось до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" із листами: за вих. № 125 від 27.06.2023, № 184 від 06.07.2023, № 432 від 14.08.2023, у яких зазначало про вкрай тяжкі для нього умови праці, пропонувало здійснити заміну сторони зобов`язання або відстрочити здійснення попередньої оплати товару, однак такі пропозиції були відхилені позивачем.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст.219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені та штрафу, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру нарахованої пені на 50% до 104 668,68 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. При цьому суд також враховує, що стягнення 3% річних, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Між тим чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, однак підлягають частковому задоволенню, у зв`язку зі зменшенням суми пені.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2718,52 грн, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача без урахування зменшеного розміру пені.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВО" (65009, Одеська обл., місто Одеса, вул. Генуезька, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 31982116) на користь Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) пеню у розмірі 104 668 /сто чотири тисячі шістсот шістдесят вісім/грн 68 коп, 3% річних у розмірі 17 205/сімнадцять тисяч двісті п`ять/грн 81 коп. та судовий збір у сумі 2718/дві тисячі сімсот вісімнадцять тисяч/грн 52 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 12 лютого 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська