Рішення

від 07.02.2024 по справі 926/3589/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

07 лютого 2024 року Справа № 926/3589/23

За позовом Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради м. Чернівці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Буд 2022» м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області м. Хмельницький

про стягнення 11270,10 грн.

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Вівчарюк І.Б.,

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

У судовому засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради м. Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ «Реал-Буд 2022» м. Чернівці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області м. Хмельницький, про стягнення з відповідача 11270,10 грн., що становить завищення вартості виконаних відповідачем робіт при виконанні договорів підряду.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.01.2024 р. у задоволенні згаданого позову відмовлено.

08.01.2024 року до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, за якою просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою від 08.01.2024 року подану заяву призначено до розгляду на 18.01.2024 року.

18.01.2024 р. розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Бутирського А.А. у щорічній відпустці, у зв`язку з чим ухвалою від 25.01.2024 р. розгляд прави відкладено на 31.01.2024 р.

Ухвалою від 31.01.2024 р. вирішення спору перенесено на 07.02.2024 р.

07.02.2024 року учасники справи у судове засідання не з`явилися, проте позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення поданої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до положень статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та проведенням експертизи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Інтереси відповідача в суді представляв адвокат Чепишко Дмитро Вікторович на підставі договору про надання правничої допомоги від 13.09.2023 року, укладеного між ТОВ «Реал-Буд 2022» і адвокатом Чепишком Дмитром Вікторовичем.

Так, в обґрунтування поданої заяви відповідач надав: договір про надання правничої допомоги від 13.09.2023 року, який укладений відповідачем та адвокатом Чепишком Д.В.; додаток № 1 до згаданого договору від 13.09.2023 р., згідно якого вартість однієї годити правничої допомоги становить 1500,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2024 року на суму 90000,00 грн. Згідно зазначених документів відповідачу надано правову допомогу на загальну суму 9000,00 грн за 6 годин роботи адвоката, виходячи з погодинної ставки 1500,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

За приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи ціну позову (11270,10 грн.), вартість витрат відповідача на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн. є завищеною.

Дослідивши матеріали справи, заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у даній справі у сумі 6000,00 грн.

Решту витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн суд залишає за відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву представника ТОВ «Реал-Буд 2022» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, код ЄДРПОУ 44327100, вул. Героїв Майдану, 176 м. Чернівці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Буд 2022», код ЄДРПОУ 44733953, вул. Ентузіастів, 5, м. Чернівці 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

3.У задоволенні решти вимог відповідача відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.02.2024 р.

Суддя Бутирський А.А.