Ухвала

від 12.02.2024 по справі 911/2875/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2875/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2023 (суддя Бацуца В.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 (колегія суддів: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург" (далі - Кооператив)

про визнання дій та рішення правління кооперативу незаконними, визнання наказу голови правління кооперативу незаконним, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Кооперативу про визнання дій правління Кооперативу від 24.06.2021 щодо поновлення ОСОБА_1 такими, що не відповідають вимогам закону; визнання рішення правління такими, що не відповідають вимогам закону; визнання наказу від 17.06.2021 №4 "Про поновлення на роботі", виданого головою правління ОСОБА_2 , таким, що не відповідає вимогам закону; зобов`язання голови правління ОСОБА_2 видати новий наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді голови правління за формою, що відповідає вимогам законодавства; зобов`язання голови правління ОСОБА_2 допустити ОСОБА_1 , поновленого на посаді голови правління, до відповідного робочого місця та здійснити передачу ОСОБА_1 печатки та всіх необхідних для роботи голови правління документів; зобов`язання голови правління ОСОБА_2 скоригувати табель обліку використання робочого часу за час вимушеного прогулу щодо ОСОБА_1 ; зобов`язання голови правління ОСОБА_2 внести зміни до особової картки та особової справи ОСОБА_1 ; стягнення з Кооперативу середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного (поновлення) звільнення.

2. Господарський суд Київської області рішенням від 09.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023, позов задовольнив частково; стягнув з Кооперативу на користь ОСОБА_1 86 938,40 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; відмовив в задоволенні решти позовних вимог.

3. 19.11.2023 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023, в якій просить їх скасувати в частині невирішених позовних вимог та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; в частині про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу оскаржувані рішення залишити без змін.

4. 27.11.2023 надійшли заперечення відповідача проти відкриття касаційного провадження, які мотивує, зокрема, пропуском строку на касаційне оскарження.

5. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрований в системі "Електронний суд" з 15.05.2021, а 19.09.2023 в цій системі було викладено повний текст оскаржуваної постанови; вказане підтверджує факт отримання ОСОБА_1 повного тексту постанови саме 19.09.2023 та, як наслідок, сплив строку на касаційне оскарження 09.10.2023.

6. Верховний Суд ухвалою від 11.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог, встановлених п.5 ч.2 цього Кодексу, а також на підставі ч.3 ст.292 ГПК та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Верховний Суд визнав неповажними наведені скаржником причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.

7. 08.01.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла, зокрема, заява про поновлення строку на касаційне оскарження.

8. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повторно посилається на положення ч.2 ст.288 ГПК та те, що повний текст постанови він отримав 02.11.2023 у відповідь на заяви скаржника про видачу судового рішення (копії яких наявні в матеріалах справи).

9. Окрім цього, скаржник посилається на положення абз.2 ч.5 ст.6 ГПК, відповідно до якої Електронний кабінет забезпечує можливість обміну документами, та ч.6 ст.6 ГПК, відповідно до якої інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

10. Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження та доводи заперечень відповідача проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

11. Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

12. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02).

13. Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

14. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

15. Верховний Суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

16. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого скаржника.

17. У повторно поданій заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник, посилаючись на ч.2 ст.288 ГПК, фактично навів ті ж самі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які колегія суддів раніше визнала неповажними в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.

18. Заява не містить нових доводів щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, натомість у ньому містяться додаткові обґрунтування тих підстав, що вже були оцінені Верховним Судом.

19. Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 11.12.2023 про залишення касаційної скарги без руху, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП "Діловодство спеціалізованого суду", документ в електронному вигляді - постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 доставлено ОСОБА_1 19.09.2023 о 18:17, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

20. Отже, з урахуванням положень ч.6 ст.242 ГПК датою вручення оскаржуваного судового рішення є 20.09.2023, тому передбачений положенням ч.2 ст.288 ГПК двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 10.10.2023, у той час як касаційну скаргу було подано лише 19.11.2023.

21. Посилання скаржника на положення абз.2 ч.5 та ч.6 ст.6 ГПК є необґрунтованими з огляду на таке.

22. Відповідно до ч.7 ст.6 ГПК особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

23. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (п.2 та абз.2 п.5 ч.6 ст.242 ГПК).

24. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК).

25. Отже, оскільки скаржник зареєстрував електронний кабінет, хоча в силу положень ч.6 ст.6 ГПК не зобов`язаний був цього робити, суд, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК, вручає будь-які документи у справах, в яких скаржник бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.

26. Вказане не позбавило скаржника права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК), яким скаржник і скористався.

27. Однак, відповідно до ч.6 ст.242 ГПК днем вручення судового рішення є саме день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, тобто 20.09.2023.

28. Враховуючи зазначене, передбачений положенням ч.2 ст.288 ГПК двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 10.10.2023.

29. Частина 3 ст.288 ГПК передбачає, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 цього Кодексу.

30. Однак, як було зазначено, інших доводів щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник не навів.

31. Відповідно до ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

32. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.293 цього Кодексу.

33. Відповідно до п.4 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

34. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №911/2875/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 на підставі п.4 ч.1 ст.293 ГПК, оскільки підстави, зазначенні скаржником в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними.

35. Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке підлягає залишенню без розгляду, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 у справі №911/2875/21.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/2875/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023.

3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець