Ухвала

від 13.02.2024 по справі 184/2697/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 184/2697/21

провадження № 61-284ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Скіфське містечко» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Скіфське містечко» (далі - ОСББ «Скіфське містечко») звернулося до суду із зазначеним вище позовом.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 12 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСББ «Скіфське містечко» відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня

2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСББ «Скіфське містечко» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Скіфське містечко» заборгованість за витратами на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, за період з грудня 2018 року по грудня 2021 року, у розмірі 2 942,88 грн, інфляційні втрати за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 328,47 грн та 3 % річних

у розмірі 132,01 грн, а всього 3 403,36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Скіфське містечко» заборгованість за витратами на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, за період з грудня 2018 року по грудня 2021 року, у розмірі 1 471,44 грн, інфляційні втрати за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 164,24 грн та 3 % річних

у розмірі 66,01 грн, а всього 1 701,69 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року у цивільній справі №184/2697/21 за позовом ОСББ «Скіфське містечко» до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Скіфське містечко» судових витрат понесених на оплату судового збору у розмірі 3 669,83 грн скасовано. Вирішено компенсувати понесені ОСББ «Скіфське містечко» витрати на оплату судового збору у розмірі 3 669,83 грн за рахунок Держави.

У іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада

2022 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 05 квітня 2023 року в справі за позовом ОСББ «Скіфське містечко» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено (провадження № 61-6890ск23).

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року у справі №184/2697/21.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року

у вказаній справі.

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про роз`яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року

у вказаній справі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у роз`ясненні ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року у цивільній справі №184/2697/21.

04 січня 2024 року ОСОБА_1 , шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, у змісті якої просить оскаржувані судові рішення скасувати. Справу повернути до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.

1. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 січня 2024 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 02 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року залишено без руху. Запропоновано заявникові: 1) На підтвердження наведених обставин пропуску строку надати відповідні докази та звернутися до суду з відповідним клопотанням; 2) Уточнити касаційну скаргу із посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої

статті 389 ЦПК України, надати суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням всіх учасників справи, їх реквізитів, зокрема із зазначенням їх місця проживання чи перебування та інших обов`язкових реквізитів та надати копії виправленої касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк, ОСОБА_1 , шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із клопотанням на виконання вимог ухвали від 19 січня 2024 року, зокрема надав клопотання, у змісті якого порушив питання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, уточнив підстави касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року,

а також надав докази направлення клопотання та касаційної скарги на адреси інших учасників справи.

2. Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у клопотанні, викладеному у змісті клопотання, наданого на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 січня 2024 року, заявник просить цей строк поновити, посилаючись на те, що останній пропущено з поважних причин, оскільки касаційну скаргу було подано після розгляду Дніпровським апеляційним судом заяви про роз`яснення оскаржуваної ухвали

від 02 листопада 2023 року, за результатами розгляду якої, Дніпровським апеляційним судом було постановлено ухвалу від 14 грудня 2023 року, яка також оскаржується ОСОБА_1 у касаційному порядку.

Відповідно, заявник вважає, що строк пропущено не з його вини, а з вини Дніпровського апеляційного суду, відповідно строк на звернення до суду з касаційною скаргою пропущено заявником з поважних підстав.

Крім того, заявник вказує на те, що є особою з інвалідністю, відповідно був позбавлений можливості звернутися до Верховного Суду із касаційною скаргою раніше.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Ураховуючи наведені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

Щодо оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада

2023 рокупро відмову у відкритті провадження про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

Касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду

від 02 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду

від 05 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 11 листопада 2022 року обґрунтовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки, на переконання заявника, суди помилково не взяли до уваги відсутність у ОСОБА_4 повноважень щодо підписання позовної заяви та апеляційної скарги на момент звернення до суду, наслідком чого стало ухвалення необґрунтованого, не вмотивованого та незаконного судового рішення.

Саме відсутність у ОСОБА_4 повноважень зокрема на звернення до суду як із позовом, так і з апеляційною скаргою, заявник вважав нововиявленою обставиною.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення

у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, вирішується судом

у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду

є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Пункт 1 частини першої стаття 424 ЦПК України зазначає, що строк подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, визначається для учасників справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», які є чинними, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Суд апеляційної інстанції у змісті ухвали від 02 листопада 2023 року вірно вказав, що ОСОБА_1 у змісті заяви не наведено жодної з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у відповідності до вимог частини другої статті 423 ЦПК України.

Відтак, у змісті касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що нововиявленою обставиною є саме відсутність повноважень у ОСОБА_4 вчиняти дії в інтересах ОСББ «Скіфське містечко».

Встановивши, що заявником у змісті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду

від 05 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 11 листопада 2022 року не наведено підстав для перегляду постанов суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на необхідність розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення

у зв`язку з нововиявленими обставинами, а процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не можуть вважаютися нововиявленими обставинами, водночас можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення

у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нелюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Інші доводи касаційної скарги в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції у змісті оскаржуваної ухвали від 02 листопада 2023 року статті 423 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені

у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року

є необґрунтованою, відповідно у відкритті касаційного провадження в зазначеній частині слід відмовити з підстав, визначених частиною четвертою статті 394 ЦПК України.

Щодо оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня

2023 рокупро відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року

Касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду

від 14 грудня 2023 року про відмову у роз`ясненні ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанов Дніпровського апеляційного суду у справі № 184/2697/21 обґрунтовано помилковістю висновків апеляційного суду про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення, оскільки судді, на переконання заявника, мали перевірити наявність повноважень ОСОБА_4 вчиняти дії в інтересах ОСББ «Скіфське містечко».

Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі

№ 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення

у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі

№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

З огляду на те, що роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання, Дніпровський апеляційний суд у змісті ухвали від 14 грудня 2023 року дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у роз`ясненні ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у цивільній справі №184/2697/21.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року убачається, що касаційна скарга у зазначеній частині

є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 02 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Скіфське містечко» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць