Ухвала

від 12.02.2024 по справі 380/2743/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 лютого 2024 рокусправа № 380/2743/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради до Західного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку, -

в с т а н о в и в

Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради (адреса місцезнаходження: 82391, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Східниця, вул. Золота Баня, 3; ЄДРПОУ: 44582338) звернувся до суду із позовом до Західного офісу Державної аудиторської служби (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8; ЄДРПОУ: 40165856), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-10-20-014412-а. яка оголошена та проведена Відділом житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 122, 160, 161 КАС України.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII).

Частиною першою статті 8 Закону №922-VII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Частинами шостою та десятою статті 8 Закону №922-VII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Таким чином, строк на оскарження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі згідно з частиною десятою статті 8 Закону №922-VII, становить десять робочих днів з дня його оприлюднення. Вказана норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України і тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Як видно з матеріалів справи, спірний висновок щодо закупівлі № UA-2023-10-20-014412-а було оприлюднено 13.12.2023, про що також позивач зазначає у тексті позовної заяви. Відтак останнім днем на оскарження вказаного висновку є 27.12.2023.

Проте позивач звернувся до суду лише 25.01.2024.

Позивач просить поновити строк на звернення до суду у вказаній справі у прохальній частині позовної заяви, проте жодних причин, які можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку позивачем у позовній заяві не зазначено.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для подання належних доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві позивач обґрунтовує протиправність оскаржуваного висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-10-20-014412-а із покликанням на описані в позовній заяві обставини.

Проте до позовної заяви не долучено жодних доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, окрім оспорюваного висновку про результати моніторингу закупівлі.

Відтак позивачу необхідно надати до суду усі наявні в нього докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача електронного кабінету. Крім того, як видно з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у позивача відсутній зареєстрований кабінет у ЄСІТС.

Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України (в редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами») така реєстрація є обов`язком позивача, а не правом.

Таким чином, позивачу необхідно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надати до суду відомості про реєстрацію такого кабінету, а також відомості, які дають можливість ідентифікувати належність вказаного електронного кабінету позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою-підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач заявив одну вимогу немайнового характеру, судовий збір за яку становить 3028 грн.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як видно з довідки начальника відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/2743/24 за позовом Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради до Західного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування рішення комп`ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа» вже внесений до бази даних по справі №380/1989/24 судді Сподарик Н.І.

Таким чином, додана до позовної заяви квитанція №68402259 від 24.01.2024 про сплату судового збору є доказом оплати судового збору при поданні позовної заяви у справі №380/1989/24, а відтак не може вважатися доказом сплати судового збору в адміністративній справі №380/2743/24. Крім того, сплачена згідно з вказаною квитанцією, сума судового збору є недостатньою згідно зі ставкою судового збору, встановленою у 2024 році.

Відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн та подати до суду квитанцію про сплату судового збору.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради до Західного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна