ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
28 лютого 2024 рокусправа № 380/2743/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради до Західного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку, -
в с т а н о в и в
Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради (адреса місцезнаходження: 82391, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Східниця, вул. Золота Баня, 3; ЄДРПОУ: 44582338) звернувся до суду із позовом до Західного офісу Державної аудиторської служби (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8; ЄДРПОУ: 40165856), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-10-20-014412-а. яка оголошена та проведена Відділом житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради.
Суд ухвалою від 12.02.2024 залишив позовну заяву без руху з підстав несплати позивачем судового збору та пропуску строку на звернення до суду та встановив строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Представник позивача 23.02.2024 подав клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке мотивоване тим, що на виконання оскаржуваного висновку моніторингу позивач направив ТзОВ «Агрошляхбудсервіс Стрий» листа за вих. № 88 від 20.12.2023 щодо розірвання договору № 22.35 від 20.11.2023. В свою чергу ТзОВ «Агрошляхбудсервіс Стрий» листом від 15 січня 2024 року за вих. № 4 відхилило пропозицію розірвати договір, про що позивачу стало відомо з моменту отримання даного листа 19 січня 2024 року. Таким чином, про порушення свого права, а саме: про відмову ТзОВ «Агрошляхбудсервіс Стрий» підписати додаткову угоду про розірвання Договору, пов`язаного з оскарженням висновку, позивачу стало відомо 19 січня 2024 року. Також просить врахувати факт введення на території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації.
При вирішенні питання про поновлення строку суд виходить з такого.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-10-20-014412-а.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII).
Частиною першою статті 8 Закону №922-VII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Частинами шостою та десятою статті 8 Закону №922-VII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Таким чином, строк на оскарження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі згідно з частиною десятою статті 8 Закону №922-VII, становить десять робочих днів з дня його оприлюднення. Вказана норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України і тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Як видно з матеріалів справи, спірний висновок щодо закупівлі № UA-2023-10-20-014412-а було оприлюднено 13.12.2023, про що також позивач зазначає у тексті позовної заяви. Відтак останнім днем на оскарження вказаного висновку є 27.12.2023.
Проте позивач звернувся до суду лише 25.01.2024, що свідчить про пропуск ним строку звернення до суду з даним позовом.
Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Тобто на особу, яка звертається з відповідною заявою, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку.
Вирішуючи питання відносно того чи є наведені позивачем причини з приводу пропуску процесуального строку звернення до суду з даним адміністративним позовом поважними, суд враховує таке.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Аналіз вищевказаних норм КАС України дає підстави стверджувати про обов`язок суду з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
В підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивач покликається на звернення до ТОВ «Агрошляхбудсервіс Стрий» щодо розірвання договору на виконання оскаржуваного висновку моніторингу, однак позивачем не наведено жодних аргументів, яким чином вказана обставина перешкоджала позивачу звернутися до суду у строки, визначені законом. Поважність причин пропуску строку законодавець чітко пов`язує з наявністю саме непереборних обставин, які не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. В спірному ж випадку позивач власне покликається на вжиття ним заходів для усунення викладених в оскаржуваному висновку порушень, що свідчить про визнання ним викладених у висновку порушень та відсутність волевиявлення для його оскарження в судовому порядку. Суд зазначає, що ця обставина додатково підтверджує наявність у позивача можливості своєчасно оскаржити висновок моніторингу до суду у разі незгоди з ним, а невикористання такої можливості пов`язано виключно з відсутністю волевиявлення позивача, що не є поважною причиною для поновлення пропуску строку звернення до суду в такому випадку.
Суд також зазначає, що будучи обізнаним про короткі строки (10 робочих днів) звернення до суду з таким позовом, позивач звернувся до ТОВ «Агрошляхбудсервіс Стрий» із листом про розірвання договору лише на 7 день після оприлюднення висновку і протягом місяця часу не вживав жодних заходів для отримання відповіді на звернення, доказів зворотнього позивачем не подано. Відтак суд не погоджується з доводами позивача про вчинення ним дій, спрямованих на захист свого порушеного права і не вбачає можливості поновити пропущений строк на звернення до суду з цих підстав.
Щодо посилання позивача на факт введення на території України воєнного стану, суд зазначає, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам лише факт запровадження воєнного стану на території України, без обґрунтування неможливості звернення позивача до суду у передбачені КАС Україні строки без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, не може вказувати на наявність об`єктивних причин та перешкод для своєчасної подачі позовної заяви.
Суди Львівської області, в тому числі Львівський окружний адміністративний суд, у відповідності до вимог статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон №389-VIII) не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя під час запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Позивачем не надано доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача та не вказано жодної іншої обставини, яка б об`єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом строку.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на подання позовної заяви протягом законодавчо встановленого строку, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого позивача.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Відтак, суд доходить висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, вказаних у позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Вказане зумовлює повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї матеріалів згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Повернення позовної заяви та надання позивачу права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
На підставі п.2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст. 122, 123, 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
визнати неповажними причини пропуску Відділом житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради строку звернення до суду з даним позовом, які зазначені в клопотанні про поновлення строку та в його задоволенні відмовити.
Позовну заяву Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради до Західного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернути позивачеві сплачену суму судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117376907 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Чаплик Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні