Рішення

від 12.02.2024 по справі 420/7198/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7198/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ясні Зорі (місцезнаходження: 66050, Одеська область, Подільський райн., смт. Слобідка, вул. Вокзальна, 1А; код ЄДРПОУ 31358742) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови № 116980 від 20.05.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ясні Зорі (місцезнаходження: 66050, Одеська область, Подільський райн., смт. Слобідка, вул. Вокзальна, 1А; код ЄДРПОУ 31358742) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови № 116980 від 20.05.2019 року.

Ухвалою від 18.09.2023 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до провадження адміністративну справу №420/7198/19.

22.09.2023 року (вх. №ЕП/38210/23) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

20.12.2023 року (вх. №ЕП/47469/23) представником АТ «Укрпошта» до канцелярії суду подано інформаційний лист.

21.12.2023 року (вх. №ЕП/47572/23) представником АТ «Укрпошта» до канцелярії суду подано інформаційний лист.

28.09.2023 року (вх. №ЕП/39127/23) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

02.01.2024 року (вх. №228/24) представником АТ «Укрпошта» до канцелярії суду подано інформаційний лист.

15.11.2023 року (вх. №ЕС/15008/23) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи без участі.

02.01.2024 року (вх. №63/24) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про заміну позивача правонаступником.

Усною ухвалою від 19.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання замінено позивача на належного.

Ухвалою від 19.01.2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

05.02.2024 року (вх. №5037/24) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №116980 від 20.05.2019 року, що винесена Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на травнспорті з ТОВ «Подільке-зерно» (ТОВ Ясні Зорі) стягнуто штраф у сумі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено ч. 1 абз 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що останній діяв у межах наданих їм повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання 05.02.2024 року сторони по справі не з`явились, в матеріалах справи від представника позивача та представника відповідача наявні клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, у звязку з чим суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ясні Зорі Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №135803 від 28.03.2019 року складеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області під час перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ «Подільське-зерно» (Товариства з обмеженою відповідальністю Ясні Зорі), виявлено порушення вимог наказів Мінтрансзв`язку №340 від 07.06.2010 та №385 від 24.06.2010 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього закону, а саме без протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Надалі, постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №116980 від 20.05.2019 року, що винесена Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на травнспорті з ТОВ «Подільке-зерно» (ТОВ Ясні Зорі) стягнуто штраф у сумі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено ч. 1 абз 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням та справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не повідомив належним чином про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки позивачем було отримано супровідний лист від 22.05.2019 року №12964/32/24-19 поштовим конвертом разом з актом проведення перевірки оскаржувану постанову №116894 від 20.05.2019 року..

Надаючи оцінку цим обставинам, суд наголошує на тому, що позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

По суті виявленого порушення суд зазначає таке.

Так, відповідно до приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Згідно з приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пункту 1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно з пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.7 Інструкції №385, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Приписами пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Отже, приписи Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів допускають можливість здійснення перевезень вантажними автомобілями з повною масою понад 3,5 тонн без обладнання на них діючих та повірених тахографів за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, що ведеться останнім.

В ході перевірки не встановлювалась наявність у водія індивідуальної контрольної книги водія, як вбачається з акту перевірки №135803 від 28.03.2019 року перевірка стосувалась навіть не її наявності, а саме перевірки та адаптації тахографа.

На підставі цього акту відповідачем прийнято відносно позивача постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу на суму 1700 грн., за допущення порушення, передбачене ч. 1, абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 19).

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників.

Так, відповідно до абз.3, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема,надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, як зазначено в частині 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, є автомобільний перевізник.

Відповідно до Розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Форму товарно-транспортної накладної наведено у додатку 7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Згідно затвердженої форми у товарно-транспортній накладній має бути зазначений автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.

Суду не надано докази того, що при проведенні перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було перевірено у водія товарно-транспортну накладну, згідно з якої він перевозив вантаж, що підтверджується самим актом перевірки, оскільки в ньому відсутня інформація про товарно-транспортну накладну, а відтак не встановлено належними документами автомобільного перевізника.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами провину позивача у порушенні чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ясні Зорі (місцезнаходження: 66050, Одеська область, Подільський райн., смт. Слобідка, вул. Вокзальна, 1А; код ЄДРПОУ 31358742) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови № 116980 від 20.05.2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з Безпеки на транспорті № 116980 від 20.05.2019 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ясні Зорі (код ЄДРПОУ 31358742) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2024 року.

СуддяО.М. Тарасишина