Рішення

від 09.02.2024 по справі 440/9852/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа №440/9852/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО 2012" до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО 2012" (надалі - ТОВ "АГРО 2012", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека), відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки), у якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 20.06.2023 №191680 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" з огляду на відсутність порушення вимог наказів Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" та від 24.06.2010 №385 "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті". За твердженням позивача, пунктом 1.4 Положення №340 передбачено, що його приписи не застосовуються під час надзвичайних ситуацій, тоді як на території України з 12.03.2020 установлено режим надзвичайної ситуації з урахуванням поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, термін дії якого було продовжено до 30.06.2023.

Крім того позивач вказав про вчинення перевезень виключно по території України, тоді як відповідно до пункту 1.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 24.06.2010 №385, її розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали, у відзиві на позов представник відповідачів просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 28-36/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що спірна постанова відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою. Зазначила, що у ході проведення 19.05.2023 рейдової перевірки транспортного засобу, що використовувався позивачем на підставі договору оренди, виявлено порушення вимог ЄУТР та статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за які передбачена статтею 60 названого Закону, а саме - відсутність роздруківки даних роботи водія, водій не використовує особисту картку водія. На переконання представника відповідачів, жодні виключення у частині неможливості проведення рейдових перевірок дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт в частині належної експлуатації транспортних засобів з установленими тахографами, у тому числі їх належного документального забезпечення, під час дії режиму надзвичайної ситуації, зокрема, медико-біологічного характеру, та запровадження особливого правового режиму воєнного стану, - відсутні, а вимоги щодо наявності обов`язкових документів щодо фіксації часу роботи та відпочинку водіїв не обмежені виключно міжнародними перевезеннями.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

25.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідач у спірних відносинах допустив довільне трактування норм закону /а.с. 53-55/.

У запереченні на відповідь представник відповідача наголошувала на помилковості доводів позивача, оскільки приписи пункту 1.4 Положення №340 не відміняють як норми Інструкції №385 (щодо обов`язку водія мати при собі роздруківку даних роботи тахографа, картку водія і пред`явити в ході перевірки), так і не скасовують відповідальність, що передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, за відсутність документів на момент перевірки /а.с. 59-62/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

19.05.2023, на підставі направлення на рейдову перевірку від 15.05.2023 №008200 /а.с. 42, зі звороту/, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Scania д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом, що використовується ТОВ "АГРО 2012", на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 19.05.2023 №252721, у якому зафіксовано порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", наказів Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 та від 24.06.2010 №385, а саме - на момент перевірки відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_1 за 19.05.2023 на паперовому носії, водій не використовує особисту картку водія /а.с. 43, зі звороту/.

Листом від 07.06.2023 вих.№41454/34/24-23 відповідач повідомив ТОВ "АГРО 2012" про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 20.06.2023 /а.с. 45-46/.

Повідомлення отримане позивачем 10.06.2023, про що свідчать дані трекінгу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600028184996 /а.с. 47/.

20.06.2023, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки прийнято постанову №191680 про застосування адміністративно-господарського штрафу, на підставі якої до позивача застосований штраф відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн /а.с. 42/.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник, окрім іншого, повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

За змістом абзацу третього частини другої статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, частиною першою статті 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

А частиною другою цієї статті передбачено, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством /частина третя статті 18 Закону №2344-III/.

За змістом пункту 1.5 розділу I наказу Мінтрансзв`язку від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (надалі - Положення №340), робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Вимоги Положення №340, згідно з пунктом 1.3 цього Положення, поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів (п. 3.3 Інструкції №385).

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій у редакції Закону України від 03.06.2021 №1534-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю").

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з абзацом першим пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення рейдової перевірки, серед яких значиться перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Оцінка судом обставин справи

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З аналізу наведених вище норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону №2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

При цьому до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (пункт 3.3 Інструкції №385).

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №120/554/23 та враховані судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд зазначає, що позивач у ході розгляду справи жодним чином не спростовував та не заперечував достовірність твердження відповідача про відсутність у водія ОСОБА_1 на момент проведення рейдової перевірки 19.05.2023 роздруківки даних роботи водія та особистої картки водія до цифрового тахографа.

Так само цей спір не стосується наявності чи відсутності обов`язку ТОВ "АГРО 2012" установити на транспортний засіб контрольний пристрій (тахограф), адже, як зазначено у акті від 19.05.2023 №252721, транспортний засіб позивача на момент проведення рейдової перевірки був обладнаний цифровим повіреним контрольним пристроєм (тахографом).

Натомість у спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону №2344-ІІІ за здійснення перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ, а саме - відсутність роздруківки даних роботи водія.

Позивач у поданій до суду позовній заяві стверджував про відсутність підстав для застосування до спірних відносин приписів Положення №340 та Інструкції №385 з огляду на запровадження на території України на момент проведення перевірок режиму надзвичайної ситуації, а також з огляду на здійснення перевезень виключно по території України.

Оцінюючи наведені доводи позивача, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її складових, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 11 Кодексу цивільного захисту України, встановлюються за рішенням Кабінету Міністрів України - для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для кількох окремих її функціональних чи територіальних підсистем.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" з подальшими змінами, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемію, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації, що тривав до 30.06.2023.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначає Положення №340, згідно з пунктом 7.1 якого, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340, (...) вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

У свою чергу пунктом 1.4 Положення №340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Однак, на думку суду, дія пункту 1.4 Положення №340 розповсюджується на перевізників у випадках коли така надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.

Проте позивач не навів жодних обставин, які б свідчили про перевезення вантажу з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків та не повідомив обставин, які би унеможливлювали або перешкоджали виконанню ним вимог пункту 6.1 Положення №340.

У свою чергу, сам лише факт запровадження в Україні надзвичайного стану у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338-р з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення жодним чином не свідчить про здійснення всіх перевезень без виключень з метою ліквідації наслідків цієї надзвичайної ситуації та не є безумовною підставою для перевізників не дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, посилання позивача щодо існування, як на дату проведення перевірки, так і на момент прийняття спірної постанови, режиму надзвичайної ситуації, яка була запроваджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338-р, є безпідставними.

Поряд з цим слід зауважити, що навіть у разі припущення про непоширення Положення №340 на здійснення перевезень вантажів під час надзвичайних ситуацій, таке Положення і не встановлює відповідальності за відсутність окремих документів у водія транспортного засобу на момент проведення рейдової перевірки, а лише врегульовує особливості робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Водночас згідно з пунктом 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Тож обставини, на які посилається позивач, не звільняють перевізника від обов`язку дотримання приписів Інструкції №385.

У спірних відносинах позивача притягнуто до відповідальності саме за відсутність документів, передбачених Інструкцією №385, а не за недотримання режиму роботи водіїв, що є предметом регулювання Положення №340.

Суд зауважує, що чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена, а тому державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Обов`язковими для здійснення внутрішніх перевезень є картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, завдяки яким здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

Отож під час рейдової перевірки водій зобов`язаний надати особам, які проводять перевірку, з-поміж іншого, роздруківку даних роботи водія. Відсутність (не пред`явлення) вказаних документів на час проведення перевірки, незалежно від здійснення міжнародного чи внутрішнього перевезення, є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Матеріалами справи підтверджено здійснення транспортними засобами позивача внутрішніх перевезень вантажу без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке у силу абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення.

Твердження позивача щодо протиправного здійснення відповідачем перевірки транспортного засобу ТОВ "АГРО 2012", оскільки такій перевірці підлягають транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення, суд вважає помилковими, оскільки пунктом 1.3 Інструкції №385 не передбачено, що ця Інструкція не поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами в межах території України.

Позивач, будучи повідомленим про розгляд справи, на засідання не з`явився, не надав контролюючому органу додаткових пояснень чи документів, що свідчили б про відсутність у його діях складу правопорушення, за яке до нього застосовані штрафні санкції.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У цій справі відповідач довів належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині відсутності у водія транспортного засобу ТОВ "АГРО 2012" на момент проведення 19.05.2023 рейдової перевірки роздруківки даних роботи водія на паперових носіях та, як наслідок, правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн.

Натомість позивач у ході розгляду справи у суді не спростував доводи контролюючого органу про вчинення ним правопорушення та не надав суду доказів на підтвердження протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "АГРО 2012" повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн /а.с. 20, 21/.

Позовна заява ТОВ "АГРО 2012" також містила клопотання про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідачі доказів понесення судових витрат під час розгляду цієї справи суду не надали.

З урахуванням наведеного, зважаючи на ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачами, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО 2012" до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба