Рішення

від 01.02.2024 по справі 440/4178/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4178/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

представника позивача адвоката Панченко О.О.,

представника відповідача в режимі відеоконференції Дубаневича О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №440/4178/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування довідки і висновку,

В С Т А Н О В И В:

25.04.2022 адвокат Панченко Олена Олександрівна, здійснюючи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК, Національне агентство), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 04.07.2022 (т. 4 а.с. 1-3), просить суд:

- визнати протиправною та скасувати довідку НАЗК від 10.01.2022 №18/22 "Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області";

- визнати протиправним та скасувати Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, затверджений заступником голови НАЗК ОСОБА_2 12.01.2022.

Представник позивача у позовній заяві повідомляє про незгоду позивача із висновками відповідача про порушення вимог пунктів 2, 3, 5, 7, 9 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», викладеними у довідці №18/22 від 10.01.2022, які ґрунтуються на судженнях про те, що ОСОБА_3 , як суб`єкт декларування, при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначила недостовірні відомості про вартість земельних ділянок; земельну ділянку, вказавши невірний кадастровий номер земельної ділянки; вартість земельних ділянок, які належать позивачу на праві користування (емфітевзису), вказавши вартість земельних ділянок з кадастровими номерами; вид об`єкта нерухомості, який належить їй на праві приватної власності; дату набуття права користування (оренди) земельною ділянкою; власника земельної ділянки; вартість автомобіля вантажного; дату набуття права та вартість автомобіля вантажного; дату набуття членом сім`ї права власності; незазначення відомостей про цінне рухоме майно; незазначення відомостей про отриманий дохід та зазначення недостовірних відомостей про розмір отриманого доходу від підприємницької діяльності; розмір отриманого членом сім`ї (дочкою) доходу у вигляді дивідендів; фізичну особу або юридичну особу, яка має право розпоряджатися рахунком; фінансове зобов`язання, яке виникло перед АТ «Креді Агріколь Банк».

На переконання сторони позивача оскаржувані рішення є протиправними, так як ними надано невірну оцінку обставинам, що склалися, а також перекручено подану декларантом інформацію. У спірній довідці НАЗК сформовано висновки про зазначення ОСОБА_1 недостовірних відомостей у декларації, зокрема щодо відомостей, які зазначені у підпунктах 3.1.-3.32 п. 3, п.п. 4.1.- 4.11 п. 4, п.п. 5.1.-5.9 п. 5, п.п. 6.1., 6.2 п. 6, п.п. 9.1-9.3 п. 9 розділу 3.1. довідки та, як наслідок, формування НАЗК висновку про те, що такі дані відрізняються від достовірних на суму 105296490,11 грн, що не відповідає дійсності.

Повні перевірки декларацій, за твердженням представника позивача, мають на меті перевірити, зокрема, достовірність задекларованих відомостей. Порядок №56 визначав цей термін як «відповідність дійсності», а недостовірність як «невідповідність дійсності», що не пояснювало належним чином предмету перевірки. Лише нещодавно в Порядку №144/20 поняття «достовірність» набуло дещо чіткішого змісту: «відсутність розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації, та відомостями, що містяться у правовстановлюючих документах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, а також точність відображеної в декларації оцінки задекларованих активів». Звідси - роль рішення за результатами повної перевірки полягає у тому, аби зафіксувати розбіжності, якщо такі є, та, з урахуванням положень законодавства, а також пояснень декларанта, встановити наявність ознак адмінправопорушень чи злочинів.

У заяві про уточнення викладу обставин позову (т. 3 а.с. 169-170) адвокат Панченко О.О. вказала про свою описку, оскільки на момент проведення перевірки декларації позивача діяв Порядок №26/2, з урахуванням чого відкоригувала мотиви заявленого позову.

Стверджує, що висновки, викладені в оскаржуваних довідці та в обґрунтованому висновку відповідача, ґрунтуються на припущеннях, зокрема щодо вартості транспортних засобів, відображених у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації, де судження відповідача обґрунтовані інформацією, наданою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, але не у вигляді висновків судової експертизи чи висновків експертного дослідження, а у вигляді цінової інформації щодо можливої ціни транспортного засобу.

Крім цього представник позивача стверджує про те, що оскаржувані рішення прийняті поза межами строків, встановлених для перевірки декларацій. Зазначає, що проведення перевірки поданої позивачем декларації було доручено 23.06.2021 о 16:24:51. У листі від 22.11.2021 №41-01/83630-21 відповідач вказує, що строк перевірки продовжено на 60 календарних днів з 22.10.2021, а в оскаржуваній довідці зазначає, що строк проведення перевірки завершився 20.12.2021. Проте відповідач не надав доказів прийняття рішення про продовження строку проведення перевірки на 60 календарних днів з 22.10.2021 (рішення керівника структурного підрозділу за погодженням із заступником голови НАЗК). Натомість наявна лише копія доповідної записки. Тому уповноважена особа повинна була скласти та підписати довідку про результати проведення повної перевірки декларації до 03.11.2021. У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня наступного за днем погодження довідки складає та підписує відповідний обґрунтований висновок, тобто до 17.11.2021.

Вважає, що допущені позивачем при заповненні декларації за 2020 рік очевидні технічні та методологічні помилки були безпідставно кваліфіковані Управлінням проведення обов`язкових повних перевірок НАЗК як недостовірна інформація. Висновки, викладені у Довідці за результатами повної перевірки декларації, зроблені без урахування належності джерел інформації та усіх письмових пояснень за наданими підтверджуючими документами самим декларантом.

08.06.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву (т. 3 а.с. 131-157), в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначає, що 24.06.2021 НАЗК розпочало перевірку декларації після звільнення за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області. Вказана перевірка проводилася на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 513 Закону України «Про запобігання корупції» та п.п. 2 п. 2 розділу ІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21.

10.01.2022, за результатами проведеної перевірки, НАЗК зареєструвало Довідку за №18/22, за змістом якої суб`єкт декларування при складенні та поданні відповідної декларації за 2020 рік вказав недостовірні відомості, а також відомості, що не підлягали декларуванню, чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 7, 81, 9, 10 ч. 1 ст. 46 Закону. Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму 105296490,11 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У діях суб`єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст. 3662 Кримінального кодексу України.

Під час проведення перевірки декларації встановлено, що у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації позивач зазначила недостовірні відомості. У своїх письмових поясненнях до НАЗК ОСОБА_1 вказала, що при зазначені відомостей щодо відповідної земельної ділянки вона автоматично допустила технічну помилку, додавши до вартості дві зайві цифри після коми, а саму кому стерла. Надані пояснення були враховані НАЗК, оскільки помилка у зазначенні відомостей мала очевидний характер. Водночас допущена помилка хоч і не вплинула на загальний розмір зазначених у декларації недостовірних відомостей (105 296 490,11 грн), але все одно не спростовувала факт декларування з боку ОСОБА_1 недостовірних відомостей в частині вартості земельної ділянки.

В ході проведення перевірки були враховані пояснення ОСОБА_1 щодо аналогічних причин зазначення у декларації й інших недостовірних відомостей в частині вартості земельних ділянок, оскільки помилки носили очевидний характер, які не вплинули на загальний розмір зазначених у декларації недостовірних відомостей

При цьому, відповідач зауважує, що в ході проведення перевірки також було встановлено і факти декларування позивачем недостовірних відомостей, які вплинули на загальний розмір недостовірних відомостей, у тому числі про вартість земельних ділянок.

У письмових поясненнях, як і в позовній заяві, позивач не заперечувала зазначення недостовірних відомостей, наголошуючи на тому, що помилково вказала вартість об`єктів декларування, що свідчить про відсутність в її діях умислу на декларування недостовірних відомостей. Разом з тим, вказані твердження не спростовують факту зазначення позивачем недостовірних відомостей, а навпаки - свідчать про її формальний підхід до процесу заповнення декларацій. Тому різниця між достовірними та недостовірними відомостями була включена до загальної суми зазначення у декларації недостовірних відомостей.

Представник відповідача наголошував на тому, що технічні помилки чи допущені описки не звільняють суб`єктів декларування від обов`язку зазначення у деклараціях достовірних відомостей, тоді як НАЗК, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, зобов`язаний відображати у своїх довідках всі без виключень встановлені ним факти декларування недостовірних відомостей. Більш того, положення Закону надавали позивачу можливість подати у семиденний термін виправлену декларацію, якою ОСОБА_1 не скористалася.

У розділі 5 «Цінне рухоме майно, крім транспортних засобів» декларації позивач зазначила недостовірні відомості про відсутність об`єктів для декларування, чим не дотримала вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» декларації позивач зазначила недостовірні відомості, чим не дотримала вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Порядку №26/21, у разі неможливості встановлення вартості незадекларованих активів з джерел, визначених у п.п. 1-3, 5, 6 п. 6 цього розділу Порядку №26/21, Національне агентство відповідно до законодавства може залучити спеціалістів та експертів. Виходячи із цих положень, уповноваженою особою під час проведення перевірки було направлено запити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для визначення можливої вартості транспортних засобів. Тому заперечення ОСОБА_1 з цього приводу відповідач вважає безпідставними.

Щодо відомостей, указаних у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації позивач у письмових поясненнях вказала, що зазначила під час заповнення декларації розмір прибутку, з якого було сплачено податки. Водночас вказані пояснення не спростовували факт зазначення ОСОБА_1 недостовірних відомостей, оскільки згідно з п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону декларуванню підлягають всі види доходів, а не лише ті, з яких сплачуються податки і збори. Різниця між достовірними та недостовірними даними не була включена до загальної суми недостовірних відомостей за результатами проведеної перевірки декларації Позивача.

Також ОСОБА_1 у вказаному розділі декларації зазначила недостовірні відомості про розмір отриманого членом її сім`ї (донькою) доходу у виді дивідендів, джерелом якого є ФГ «Филенківське».

Щодо відомостей, вказаних у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування або членів його сім`ї» декларації позивач зазначила недостовірні відомості про фізичну або юридичну особу, яка має право розпоряджатися рахунками.

Щодо відомостей, вказаних у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації, ОСОБА_1 зазначила відомості про своє фінансове зобов`язання перед ФГ «Филенківське», не вказавши при цьому відомостей про розмір зобов`язання, що було наявне у звітному періоді, розміри сплачених коштів, рахунок основної суми позики та процентів.

Щодо відомостей, вказаних у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» декларації, позивач не зазначила відомостей про здійснені нею разові видатки на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2020.

Як підсумок, представник відповідача зазначає, що у переважній більшості позивач визнала факти декларування недостовірних відомостей, акцентуючи увагу на тому, що не мала на це умислу. Водночас законодавством передбачено обов`язок зазначення в декларації лише достовірних відомостей, в іншому випадку такі дані вважаються недостовірними. Порядок №26/21 зобов`язує НАЗК указувати у довідці про всі виявлені факти зазначення недостовірних відомостей незалежно від наявності умислу та причин їх внесення. НАЗК не аналізує встановлені факти на предмет наявності/відсутності умислу чи мети приховати певні дані, а лише констатує розбіжність між зазначеними в декларації даними та тими, які відповідають дійсності. Тобто відповідач визначає лише ознаки правопорушення, а безпосередньо умисел та інші його складові встановлюють спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

Незгода декларанта з результатами проведення повної перевірки декларації не може бути правовою підставою для скасування довідки. ОСОБА_1 для уникнення ризику декларування недостовірної інформації не була позбавлена можливості звернутися до відповідача з метою отримання роз`яснень з питань застосування положень Закону, однак таким правом не скористалася.

15.06.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача лише повторила своє судження щодо порушення строків проведення перевірки (т. 3 а.с. 165-168).

29.06.2022 до суду надійшло заперечення (т. 3 а.с. 174-184), в якому представник відповідача на спростування безпідставних звинувачень позивача щодо порушення строку проведення повної перевірки декларації зазначив, що повна перевірка поданої ОСОБА_1 декларації за 2020 рік була проведена уповноваженою особою НАЗК відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 23.06.2021 у період з 24.06.2021 по 20.12.2021. Цей термін включає у себе також строк продовження повної перевірки на 60 календарних днів, яке відбулося з 22.10.2021. Тобто днем закінчення повної перевірки декларації позивача є 20.12.2021, відколи й почався відлік десятиденного строку, в межах якого уповноважена особа повинна була скласти і підписати оскаржувану довідку, що й було зроблено.

У подальшому, після погодження довідки, яке відбулося з дотриманням 5-денного строку, передбаченого п. 3 розділу ІІІ Порядку №26/21, 10.01.2022 довідка була зареєстрована за №18/22, тобто в межах 15 робочих днів з дня завершення повної перевірки, а не датою складення довідки, як зазначає позивач.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Алєксєєва Н.Ю.) від 02.05.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4178/22. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання 06.06.2022, витребувано докази.

У подальшому ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Алєксєєва Н.Ю.) від 17.08.2022 провадження у справі №440/4178/22 було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України з мотивів її непідвідомчості адміністративним судам.

Однак постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Супрун Є.Б.) від 26.09.2023 цю справу прийнято до провадження та продовжено її розгляд у порядку, визначеному ухвалою суду від 02.05.2022, - за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12.10.2023.

Ухвалою суду від 10.10.2023 задоволено клопотання представника відповідача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів судових.

У підготовчому засіданні 12.10.2023 суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 02.11.2023.

У підготовчому засіданні 02.11.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи на 28.11.2023, після чого ухвалою без виходу до нарадчої кімнати продовжив підготовче засідання на 30 днів.

07.11.2023 відповідач надав суду копії матеріалів повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (після звільнення), поданої ОСОБА_1 , депутатом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області у 15 томах на 3976 аркушах.

У підготовчому засіданні 28.11.2023 суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнат закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 21.12.2023.

У судовому засіданні 21.12.2023 суд, заслухавши виступи представників сторін із заявами по суті, оголосив перерву у розгляді до 17.01.2024.

У судовому засіданні 17.01.2024 суд, дослідивши усі матеріали справи, оголосив перерву для їх вивчення та аналізу до 01.02.2024.

У судовому засіданні 01.02.2024 суд завершив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, після чого перейшов до судових дебатів.

Представники сторін під час виступів із заявами по суті та у судових дебатах примирення не досягли, кожен наполягаючи на своєму.

При цьому представник позивача у судовому засіданні 21.12.2023 після виступу опонента визнала помилковість своїх тверджень щодо відсутності в уповноваженої особи НАЗК ОСОБА_4 повноважень на оформлення запитів до державних органів України та відмовилася у подальшому підтримувати відповідні доводи позовної заяви, у зв`язку з чим суд оцінку таким твердженням не надаватиме.

Натомість представник позивача під час свого виступу додала тези про те, що роз`яснення НАЗК не є нормативно-правовими актами та вказала на непослідовність висновків НАЗК у спірній довідці.

Заслухавши виступи представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

30.03.2021 після звільнення з посади депутата Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій була подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік (т. 1 а.с. 17-236).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 23.06.2021 №773/0/14-21 (т. 3 а.с. 205-209) уповноваженою особою НАЗК заступником керівника управління - керівником першого відділу Управління проведення обов`язкових повних перевірок ОСОБА_5 було проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік, унікальний ідентифікатор документа - b3f584f9-055f-4fda-83ad-6fbce45f8099 (надалі - Декларація), поданої ОСОБА_1 , депутатом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - Реєстр), 30.03.2021.

09.09.2021 позивач отримала лист Управління проведення обов`язкових повних перевірок НАЗК №41-01/65087-21 від 01.09.2021 «Про надання пояснень та документів», в якому повідомлялося про необхідність надання пояснень та завірених належним чином копій підтвердних документів з окремих питань з метою з`ясування достовірності відомостей, зазначених у декларації, точності оцінки задекларованих активів, наявності ознак конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів (т. 1 а.с. 237 т. 2 а.с. 1-24).

У відповідь на цей лист 21.09.2021 ОСОБА_1 надіслала на адресу НАЗК письмові пояснення та копії підтвердних документів (т. 2 а.с. 28-78).

17.09.2021 позивач знову отримала від Управління проведення обов`язкових повних перевірок НАЗК лист №41-01/67945-21 від 10.09.2021 «Про надання пояснень та документів» (т. 2 а.с. 79-86), у відповідь на який 29.09.2021 ОСОБА_1 надіслала на адресу НАЗК письмові пояснення додаткові та копії підтвердних документів (т. 2 а.с. 90-92).

У відповідь на листа Управління проведення обов`язкових повних перевірок НАЗК №41-01/83630-21 від 22.11.2021 «Про надання пояснень та документів» (т. 2 а.с. 95-99) ОСОБА_1 14.12.2021 надіслала письмові пояснення та копії підтвердних документів (т. 2 а.с. 102-106).

10.01.2022 результати повної перевірки знайшли своє відображення у Довідці №18/22 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області (надалі Довідка №18/22) (т. 2 а.с. 108-133).

Згідно з висновками, що відображені у розділі IV Довідки №18/22, за результатами повної перевірки декларації встановлено, що суб`єкт декларування при складені та поданні декларації вказав недостовірні відомості, про що зазначено у пп. 1 - 5, п.п. 6.1 - 6.6 п. 6, пп. 7, 8, п.п. 9.1 - 9.5 п. 9 розділу 3.1 цієї довідки, а також вказав відомості, що не підлягали декларуванню, про що значено у п.п. 6.7 п. 6, п.п. 9.6 п. 9 розділу 3.1 цієї довідки, чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 7, 81, 9, 10 ч. 1 ст. 46 Закону.

Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 3.1 3.32 п. 3, п.п. 4.1 4.11 п. 4, п.п. 5.1 - 5.9 п. 5, п.п. 6.1, 6.2 п. 6, п.п. 9.1 9.3 п. 9 розділу 3.1 цієї довідки), відрізняються від достовірних на загальну суму 105 296 490,11 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

У діях суб`єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст. 3662 Кримінального кодексу України.

Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.

Наявності конфлікту інтересів не встановлено.

Правові підстави для проведення перевірки дотримання вимог ст.ст. 25, 36 Закону відсутні.

Ознак незаконного збагачення не встановлено.

Ознак необґрунтованості активів не встановлено.

12.01.2022 заступник голови НАЗК Сухоставець Р. затвердив обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, згідно з пунктом 1 резолютивної частини якого, за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік, унікальний ідентифікатор документа - b3f584f9-055f-4fda-83ad-6fbce45f8099, поданої ОСОБА_1 , депутатом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, встановлено, що у діях суб`єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 3662 Кримінального кодексу України (т. 3 а.с. 213-235).

Пункт 2 резолютивної частини Обґрунтованого висновку передбачає його направлення до Національної поліції України відповідно до ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Фактичною підставою для формування таких висновків слугували встановлені відповідачем в ході повної перевірки факти декларування позивачем при складанні та поданні декларації недостовірних відомостей, зокрема щодо вартості земельних ділянок, які належать йому на праві користування (оренда, емфітевзис), відомостей про житловий будинок, який належить на праві користування членам сім`ї, про право користування членів сім`ї на житловий будинок, про кадастровий номер земельної ділянки, відомостей про своє та членів сім`ї право користування земельною ділянкою, щодо виду об`єкта нерухомості, який належить декларанту на праві приватної власності, щодо загальної площі земельних ділянок, які належать на праві користування (оренда), щодо дати набуття права користування (оренда) земельними ділянками ним та членами сім`ї, про власника земельних ділянок, які належить йому на праві користування (оренда), про місце розташування земельних ділянок, відомостей щодо цінного рухомого майна (крім транспортних засобів), щодо транспортних засобів, відомостей про доходи, у тому числі подарунки, відомостей про свої рахунки, відкриті в банківських установах, про фізичну або юридичну особу, яка має право розпоряджатися рахунками, про фінансові зобов`язання, про здійснені декларантом разові видатки на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2020, тощо.

Не погоджуючись у повному обсязі із правомірністю висновків, сформульованих у Довідці №18/22 та в Обґрунтованому висновку, позивач через свого представника звернулася до суду з цим позовом за відновленням порушеного права.

На обґрунтування своїх доводів представник позивача зазначає, що в оскаржуваних рішеннях надано невірну оцінку обставинам, що склалися, а також перекручено надану інформацію, зокрема:

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325484200:00:003:0582, де позивачем допущено технічну помилку при заповненні графи Вартість об`єкта, а саме - вказано 9826112 грн замість розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вказаної у договорі оренди землі - 98261 грн, що сталося автоматично через те, що помилково додала дві зайві цифри після коми, а саму кому стерла;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:002:0586, де допущено технічну помилку при заповненні графи Вартість об`єкта, а саме - вказано 6070136 грн замість розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вказаної у договорі оренди землі 60701 грн, що сталося автоматично через те, що помилково додала дві зайві цифри після коми, а саму кому стерла;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:00:004:0269, де позивач помилково вказала вартість земельної ділянки 168 999 грн, хоча згідно з договором оренди землі нормативно-грошова оцінка становить 174 307 грн. Умислу на надання недостовірної інформації не мала. Помилка виникла у зв`язку з великою кількістю об`єктів для декларування;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:004:0128 допущена технічна помилка при заповненні графи Вартість об`єкта, а саме - вказано 2 639 грн замість розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вказаної в договорі оренди землі 26 391 грн, що сталося автоматично через те, що помилково позивач не додала одну цифру. Умислу на надання недостовірної інформації позивач не мала;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:002:0566 зазначена вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 26.12.2019, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:002:0552 зазначена вартість згідно з договором купівлі-продажу від 05.04.2019, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:002:0551 зазначена вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 05.07.2019, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325480700:00:003:0252 зазначена вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 23.10.2020, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325482703:03:001:0172 зазначена вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 26.04.2019, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:002:0541 зазначена вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 06.11.2019, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325482604:04:001:0070 зазначена вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 28.01.2019, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:002:0561 зазначена вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 26.12.2019, як сума за яку була придбана земельна ділянка;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:003:0198, то підставою права користування є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 19.04.2018, укладений між ОСОБА_1 та власником земельної ділянки ОСОБА_6 , державна реєстрація якого проведена відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Враховуючи те, що при укладенні договору емфітевзису чинним законодавством не передбачалося проведення оцінки земельної ділянки чи отримання будь-якої іншої вартості земельної ділянки, а також враховуючи, що згідно з умовами договору емфітевзису від 19.04.2018 оплата відбулася не одноразово за весь період дії договору, позивач при заповненні декларації щодо вартості даної земельної ділянки вказала розмір середньої нормативної грошової оцінки паю по Филенківській сільській раді Чутівського району Полтавської області станом на дату укладення договору, що становить 174 289 грн;

щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325483700:00:004:0412 позивач помилково вказала дату виникнення права користування 24.11.2020 через велику кількість аналогічних об`єктів для декларування, тоді як вартість земельної ділянки відповідає нормативно-грошовій оцінці згідно з договором оренди землі від 20.11.2020;

щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325482700:00:002:0543 відомості внесено на підставі договору оренди землі від 09.11.2020, укладеного між Вільхуватською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 . Дата виникнення права 17.11.2020 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 39288514. Вартість земельної ділянки відповідає нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 09.11.2020. При цьому позивачем помилково було зазначено, що вказана земельна ділянка перебуває у неї у власності замість користування на правах оренди. Умислу на надання недостовірної інформації позивач не мала;

щодо інформації по земельній ділянці з кадастровим номером 5325480700:00:003:0030, то згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.10.2018 право користування виникло саме 04.10.2018, номер запису про інше речове право: 28230272;

щодо інформації по земельній ділянці з кадастровим номером 5325480700:00:004:0149, то земельної ділянки з таким кадастровим номером у позивача в користуванні не було ніколи.

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483700:00:004:0097 пояснювала, що підставою права користування є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 21.05.2018, укладений між ОСОБА_1 та власником земельної ділянки ОСОБА_7 , державна реєстрація якого проведена відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Враховуючи те, що при укладенні договору емфітевзису чинним законодавством не передбачалося проведення оцінки земельної ділянки чи отримання будь-якої іншої вартості земельної ділянки, а також враховуючи, що згідно з умовами договору емфітевзису від 21.05.2018 оплата відбулася не одноразово за весь період дії договору, позивач при заповненні декларації щодо вартості даної земельної ділянки вказала нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості про розмір якої вказані на електронному ресурсі «Публічна кадастрова карта України» https://map.land.gov.ua,. При цьому позивач помилково вказала 32911 грн замість 32865 грн через великий об`єм інформації. Умислу на надання недостовірних відомостей не мала;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325480700:00:002:0035 пояснювала, що відомості внесені на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 28.12.2018, укладеного між ОСОБА_1 та власником земельної ділянки ОСОБА_8 , посвідченого приватним нотаріусом Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області Савіновою Н.М. Враховуючи те, що при укладенні договору емфітевзису чинним законодавством не передбачалося проведення оцінки земельної ділянки чи отримання будь-якої іншої вартості земельної ділянки, позивачем при заповненні декларації зазначалася вартість земельної ділянки як розмір одноразової виплати за весь період користування земельною ділянкою відповідно до договору емфітевзису. Проте в даному випадку помилково вказала інформацію про вартість земельної ділянки як 235 752,27 грн, хоча згідно з договором така вартість становить 399 000 грн. Це сталося через наявність великої кількості об`єктів для декларування даної категорії (земельних ділянок з різною площею, різною нормативною грошовою оцінкою і т.д.);

щодо інформації про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5325483700:00:003:0057 дані зазначені на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.03.2016, де вказаний розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 168 792 грн;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325482700:00:002:0544, то така не належить позивачу на праві власності;

щодо інформації про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6323586200:05:001:0308 дані відповідають договору оренди земельної ділянки від 07.09.2010, де вказаний розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 118 311 грн;

щодо інформації про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5325483709:09:001:0065 дані зазначені на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.03.2020, де вказаний розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 80 615 грн;

щодо інформації про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5325483700:00:001:0547 дані зазначені на підставі договору оренди землі від 01.06.2020, де вказаний розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 168 243 грн;

щодо інформації про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5325483700:00:001:0550 дані зазначені на підставі договору оренди землі від 01.06.2020, де вказаний розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 167 492 грн;

щодо інформації про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5325483700:00:001:0548 дані зазначені на підставі договору оренди землі від 01.06.2020, де вказаний розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 168 185 грн;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483701:01:001:0405, яка належить на праві власності члену cім`ї (доньці), то інформацію до декларації позивач вносила на підставі даних, наданих донькою;

щодо інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5325483701:00:004:0258 повідомила, що вірний кадастровий номер земельної ділянки, яка належить члену сім`ї на праві власності, є 5325483700:00:004:0258, який вказаний у декларації;

щодо надання пояснень, підтвердних документів або їх завірених копій про причини не зазначення у розділі 5 Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) декларації, то позивач не вважає сільськогосподарське обладнання цінним рухомим майном, тому і не вважав за необхідне надавати відповідні документи, на підставі яких отримала його у власність;

щодо надання переліку цінного рухомого майна, яке перебуває на балансі ФОП ОСОБА_1 , вартість якого на дату набуття у власність перевищила 105 100 грн повідомила, що бухгалтерський облік ведеться на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положень бухгалтерського обліку. Оскільки вказаними нормативно-правовими актами не передбачено ведення обліку цінного рухомого майна (крім транспортних засобів), то нею і не здійснювався облік цінного рухомого майна (крім транспортних засобів);

щодо не зазначення в розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» щодо разових видатків на суму, що перевищують 50 прожиткових мінімумів, які сплачувалися позивачем на виконання договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у 2020 році пояснила, що поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. При цьому, Податковим кодексом України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату. Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду. Таким, чином суми сплачені на виконання умов договору позики не є видатками та правочинами суб`єкта декларування;

щодо надання документів, які підтверджують достовірність зазначених відомостей про вартість транспортних засобів, повідомила, що документи щодо вартості LEXUS LX570 2011 року випуску, ВАЗ 21214 ЗНГ 2010 року випуску, КАМАЗ 55102 1991 року випуску, КАВЗ 685 1985 року випуску, КАВЗ 3976 1993 року випуску не збереглися, відомості про вартість вказаних транспортних засобів зазначалися виходячи з балансової вартості згідно з даними бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 ;

щодо автомобіля ВАЗ 21214, 2002 року випуску, документи щодо придбання не збереглися, вартість у розмірі 25 297 грн була отримана виходячи з бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 ;

автомобіль ГАЗ 33076, 1992 року випуску, був самостійно складений з частин транспортних засобів і зареєстрований відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388. Зазначена в декларації вартість у розмірі 10 000 грн є балансовою вартістю автомобіля згідно з даними бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 ;

сільськогосподарська техніка Т-156, 2015 року випуску, є самостійно складеною машиною, зареєстрованою відповідно до вимог Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694. Зазначена в декларації вартість у розмірі 13 451 грн є балансовою вартістю автомобіля згідно з даними бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (надалі Закон №1700-VII у редакції, чинній на момент подання декларації).

Згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, депутати місцевих рад.

Статус Національного агентства з питань запобігання корупції визначений статтею 4 Закону №1700-VII, відповідно до частини першої якої, Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до підпункту 71 частини першої статті 11 Закону №1700-VIІ у редакції, чинній на момент призначення повної перевірки, до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

За змістом частин першої четвертої статті 511 цього ж Закону, Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 513 Закону №1700-VІІ, повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення обов`язкової повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов`язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.

Національне агентство за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб`єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.

Згідно з частинами другою, третьою статті 513 Закону №1700-VІІ, у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів Національним агентством надається можливість суб`єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб`єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі Національне агентство інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

За правилом абзацу 2 частини четвертої статті 45 Закону №1700-VІІ, у разі притягнення суб`єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб`єкт декларування зобов`язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12, частини третьої статті 511 Закону №1700-VІІ наказом Національного агентства від 29.01.2021 №26/21, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за №158/35780, був затверджений Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який визначає процедуру проведення Національним агентством повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі Порядок №26/21 у редакції чинній на момент проведення повної перевірки).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №26/21 установлено, що складовими предмета повної перевірки декларації є:

1) з`ясування достовірності задекларованих відомостей;

2) з`ясування точності оцінки задекларованих активів;

3) перевірка на наявність конфлікту інтересів;

4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Згідно з визначенням, наведеним у п. 2 розділу І Порядку №26/21, недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку №26/21, достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.

У письмових поясненнях, поданих під час проведення повної перевірки до НАЗК, та у позовній заяві позивач у більшості випадків не спростовує фактів зазначення нею недостовірних відомостей, натомість в одних випадках стверджує, що помилково вказала вартість об`єктів декларування, в інших випадках не зазначила відомостей про об`єкти декларування, оскільки помилково вважала, що такі не підлягали декларуванню, що у свою чергу свідчить про відсутність в її діях умислу на декларування недостовірних відомостей.

Однак, на переконання суду, такі твердження не спростовують виявлених фактів зазначення декларантом недостовірних відомостей.

Як слушно зазначав представник відповідача у відзиві на позов, технічні помилки чи допущені описки не звільняють суб`єктів декларування від обов`язку зазначення у деклараціях достовірних відомостей, тоді як НАЗК, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, зобов`язаний відображати у своїх довідках всі без виключень встановлені ним факти декларування недостовірних відомостей. Порядок №26/21 зобов`язує Національне агентство вказувати у довідках про всі виявлені факти зазначення недостовірних відомостей незалежно від наявності умислу та причин їх внесення. При цьому Національне агентство не аналізує встановлені факти на предмет наявності/відсутності умислу чи мети приховати певні дані, а лише констатує розбіжність між зазначеними в декларації даними та тими, які відповідають дійсності, а умисел та інші складові правопорушення встановлюють спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

Як стверджував представник відповідача, ОСОБА_1 для уникнення ризику декларування недостовірної інформації не була позбавлена можливості звернутися до відповідача з метою отримання роз`яснень з питань застосування положень Закону, які, у разі їх надання, відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №460/1601/19 підлягають врахуванню суб`єктами декларування під час заповнення ними декларацій. Однак таким правом вона не скористалася.

Порушення відповідачем строків прийняття спірних рішень представник позивача обґрунтовував посиланням на наступні обставини. У Довідці зазначено, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу Кругліковій Юлії 23.06.2021 о 16:24:51 було доручено проведення перевірки поданої позивачем декларації. У доповідній записці від 19.10.2021 ОСОБА_9 вказує, що строк перевірки завершується 21.10.2021. Сам відповідач у листі від 22.11.2021 №41-01/83630-21 вказує, що строк перевірки продовжено на 60 календарних днів з 22.10.2021, у оскаржуваній Довідці зазначає, що строк проведення перевірки завершився 20.12.2021. Проте, відповідач не надав доказів прийняття рішення про продовження строку проведення перевірки на 60 календарних днів з 22.10.2021 у вигляді рішення керівника структурного підрозділу за погодженням із заступником голови НАЗК, натомість надана була лише копія доповідної записки. Тож рішення про продовження строку надано не було, тому уповноважена особа ОСОБА_10 повинна була скласти та підписати довідку про результати проведення повної перевірки декларації до 03.11.2021, а також, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок. Оскільки уповноважена особа вбачала наявність відповідних підстав на складання Обґрунтованого висновку, то зазначені дії повинна була вчинити до 17.11.2021.

Крім цього представник позивача зазначала, що за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження, відповідно до пункту 3 цього розділу, надсилається суб`єкту декларування. Довідка складається та підписується не пізніше ніж на 10 робочий день з дня закінчення основного або продовженого строку повної перевірки. Уповноважена особа складає та підписує, а погоджує керівник. Проте пунктом 1 Порядку 26/21 визначено строк на складання та підписання довідки уповноважено особою, а не на погодження її безпосереднім керівником. Вже у пункті 3 Порядку 26/21 визначено строк на погодження керівником складеної та підписаної довідки уповноваженою особою - 5 робочих днів. Отже, строк на складання та підписання довідки уповноваженою особою, а також погодження її безпосереднім керівником становить всього 15 робочих днів.

Аналізуючи доводи позивача з цього приводу, суд звертає увагу на приписи пункту 18 розділу ІІ Порядку 26/21, який визначає строки проведення повної перевірки.

Так, згідно з п. 18 розділу ІІ Порядку 26/21, днем початку строку проведення повної перевірки декларації вважається наступний робочий день за днем автоматизованого розподілу обов`язку щодо її проведення на уповноважену особу.

Повна перевірка повинна бути завершена у строк не більше ніж 120 календарних днів з дня початку строку перевірки.

За наявності підстав, визначених в цьому Порядку, керівник структурного підрозділу за погодженням із заступником Голови Національного агентства може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка здійснює повну перевірку декларації, на загальний сукупний строк не більше ніж 60 календарних днів.

У разі продовження строку повної перевірки його перебіг розпочинається наступного календарного дня після спливу строку.

При цьому, згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку 26/21, за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

Довідка складається та підписується не пізніше ніж на 10 робочий день з дня закінчення основного або продовженого строку повної перевірки.

Довідка може бути складена і підписана до закінчення основного або продовженого строку повної перевірки.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку 26/21, уповноважена особа не пізніше наступного робочого дня після складення та підписання довідки подає її для погодження безпосередньому керівнику.

Безпосередній керівник повинен упродовж 5 робочих днів з дня отримання довідки погодити її або повернути з мотивованим обґрунтуванням відмови в її погодженні.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.09.2023 у справі №460/238/22 з подібних правовідносин, з комплексного аналізу наведених положень Порядку №26/21 слідує, що повна перевірка декларації проводиться у строк не більше ніж 120 календарних днів з дня початку строку перевірки, який обчислюється з наступного робочого дня за днем автоматизованого розподілу обов`язку щодо її проведення на уповноважену особу. При цьому, строк проведення повної перевірки декларації може бути продовжений не більше ніж на 60 календарних днів. У свою чергу, довідка за результатами повної перевірки декларації складається не пізніше ніж на 10 робочий день з дня закінчення основного або продовженого строку повної перевірки і з наступного дня після її складення та підписання подається на погодження безпосередньому керівнику, який упродовж 5 робочих днів з дня отримання повинен погодити її або повернути.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, згідно з протоколом автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 23.06.2021 (т. 3 а.с. 205-209) Національне агентство 24.06.2021 розпочало перевірку декларації після звільнення за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 .

Повна перевірка була проведена у термін з 24.06.2021 по 20.12.2021, який включає також строк продовження повної перевірки на 60 календарних днів, яке відбулося з 22.10.2021.

Тож з 20.12.2021 розпочався відлік 10 робочих днів, упродовж яких уповноважена особа повинна була скласти та підписати спірну Довідку, що й було зроблено у даному випадку, а наступного робочого дня Довідку передано на погодження безпосередньому керівнику.

У подальшому, після погодження Довідки, яке відбулося з дотриманням 5-денного строку, передбаченого пунктом 3 розділу ІІІ Порядку 26/21, 10.01.2022 Довідка була зареєстрована за №18/22.

Тобто 10.01.2022 є датою реєстрації Довідки в межах 15 робочих днів з дня завершення повної перевірки, а не датою складення Довідки, як помилково вважає представник позивача.

За таких обставин твердження щодо порушення строків складення Довідки №18/22 суд визнає спростованими та відкидає у зв`язку з цим.

Твердження представника позивача щодо відсутності рішення про продовження строку проведення повної перевірки суд також визнає безпідставними, оскільки в уяві представника позивача це рішення повинно було набути форми окремого рішення керівника структурного підрозділу, погодженого заступником голови НАЗК, тоді як з боку відповідача була надана лише копія доповідної записки.

В той же час, як зазначалося судом вище, за умовою пункту 18 розділу ІІ Порядку 26/21, за наявності підстав, визначених в цьому Порядку, керівник структурного підрозділу за погодженням із заступником Голови Національного агентства може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка здійснює повну перевірку декларації, на загальний сукупний строк не більше ніж 60 календарних днів.

Як свідчать досліджені судом матеріали повної перевірки, 19.10.2021 уповноважена особа Кулікова Ю. звернулася до заступника голови НАЗК Сухоставця Р. з доповідною запискою, в якій висловила прохання розглянути питання щодо продовження термінів проведення перевірки декларації за 2020 рік, на строк до 60 календарних днів (т. 3 а.с. 210-211).

19.10.2021 о 12:47 заступник голови НАЗК Сухоставець Р. засобами внутрішнього програмного забезпечення наклав погоджувальну резолюцію, якою продовжив строк проведення перевірки декларації за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , до 60 календарних днів (т. 3 а.с. 212).

Тож за відсутності зауважень представника позивача щодо підстав продовження перевірки, його твердження щодо необхідності продовження строку проведення перевірки саме шляхом прийняття окремого рішення, суд відкидає як безпідставні.

Представник позивача також звертає увагу суду на те, що висновки, викладені у оскаржуваних довідці та в обґрунтованому висновку, ґрунтуються на припущеннях, оскільки висновки, викладені у довідці на сторінках 30-34 Розділ 5 у розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» декларації щодо вартості транспортних засобів належних позивачу обґрунтовані інформацією, наданою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, в якій експертна установа зазначила можливу, а не точну, вартість транспортних засобів. Зазначає, що такого поняття, як надання експертною установою Цінової інформації щодо довідкової вартості не передбачено ні Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ні Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерств юстиції України 08.10.1998 №53/5.

Надаючи оцінку таким твердженням, суд виходить з приписів пункту 7 розділу ІІ Порядку №26/21, відповідно до якого у разі неможливості встановлення вартості незадекларованих активів з джерел, визначених у підпунктах 1-3, 5, 6 пункту 6 цього розділу, Національне агентство відповідно до законодавства може залучити спеціалістів та експертів.

Як повідомляє представник відповідача, уповноваженою особою під час проведення перевірки були направлені запити у відповідності до пункту 7 розділу ІІ Порядку №26/21 для визначення можливої, а не точної, вартості транспортних засобів.

З наявних у матеріалах справи копій листів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №797/54/10-11-21 від 26.10.2021 на лист НАЗК №41-01/64452/21 від 28.08.2021 (т. 16 а.с. 298-302) та №807/731/13971-21/54 від 26.10.2021 на лист НАЗК №41-01/72165-21 від 29.09.2021 (т. 20 а.с. 86-88) суд з`ясував, що довідкова ціна на колісні транспортні засоби визначалася у відповідності до чинної редакції Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, де термін «ринкова вартість автомобіля (КТЗ)» визначений як «…вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складових) на ринку подібного КТЗ (його складових) на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем».

З огляду на ту обставину, що метою запитів НАЗК було отримання інформації про можливу, а не точну, вартість транспортних засобів, то за відсутності будь-якої іншої більш точної інформації, у тому числі з боку позивача, відповідач правомірно, у відповідності до приписів пункту 7 розділу ІІ Порядку №26/21, використав інформацію про можливу вартість КТЗ, надану директором Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О.Рувіним.

Тому твердження представника позивача про недопустимість цього виду доказів суд визнає безпідставними.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу ІІІ Порядку №26/21, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.

Як свідчать письмові докази у цій адміністративній справі, Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення був підписаний заступником голови НАЗК Р.Сухоставець 12.01.2022 (т. 3 а.с. 213-235), тобто з дотриманням вимог абз. 1 п. 6 розділу ІІІ Порядку №26/21.

З приводу доводів представника позивача про відсутність у позивача умислу на внесення недостовірних відомостей до декларації суд враховує висновки Верховного Суду у вже згаданій вище постанові від 26.09.2023 у справі №460/238/22, де Суд зазначив, що складовими предмета повної перевірки декларації згідно з пунктом 1 розділу II Порядку №26/21 є: з`ясування достовірності задекларованих відомостей; з`ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

За змістом пункту 2 розділу І Порядку № 26/21, достовірність задекларованих відомостей відсутність розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації, та відомостями, які відповідають дійсності або є правдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема із правовстановлюючих документів, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, реєстрів, банків даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, інших джерел інформації.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку № 26/21, достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.

Отже, наведені нормативні приписи дають підстави для висновку, що під час повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, НАЗК не аналізує з`ясовані факти через призму наявності або ж відсутності в діях декларанта умислу чи мети приховати певні дані, а лише констатує розбіжність між зазначеними у декларації даними та тими, які зібрані з указаних вище джерел інформації.

За таких обставин відповідач у рамках повної перевірки декларації та складання за наслідками її проведення як Довідки №18/22, так і Обґрунтованого висновку не був зобов`язаний доводити наявність у діях позивачки умислу приховати відповідні дані, а тому адміністративний суд будь-якої оцінки формам вини декларанта не надає.

З приводу тверджень відповідача про відсутність порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивача суд враховує висновки Другого апеляційного адміністративного суду, сформульовані у цій справі у постанові від 08.08.2023 (т. 4 а.с. 179-184), де скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначила, що спірні правовідносини, які виникли у зв`язку із винесенням відповідачем спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і спірна довідка стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішений у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №160/4098/22, від 06.04.2023 у справі №640/29515/21, від 15.06.2023 у справі 240/24844/21.

Оскільки обґрунтований висновок складається на підставі довідки, яка містить висновок про виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, та яка, підлягає оскарженню у порядку адміністративного судочинства, відповідно обґрунтований висновок також може бути оскарженим до адміністративного суду.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що адміністративний суд не робить висновку у цій справі про правильність або неправильність зазначення позивачем відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а лише надає оцінку діям відповідача під час вчинення дій (прийняття рішень) на предмет їх відповідності критеріям, що передбачені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Аналогічний висновок свого часу підтримав і Верховний Суд у постанові від 26.09.2023 у справі №460/238/22.

Тобто, суд не констатує факт правильного або неправильного заповнення суб`єктом декларування декларації, а лише надає оцінку діям НАЗК на предмет їх правомірності під час проведення повної перевірки декларації.

Своє твердження про те, що роз`яснення НАЗК не є нормативно-правовими актами, представник позивача у судових засіданнях не розкрила на предмет того чи суперечить будь-яке з роз`яснень, що застосовувалося відповідачем, приписам Закону №1700-VII, а тому до уваги судом не приймається.

На останок суд звертає увагу на принцип юридичної визначеності, який неодноразово згадує представник позивача. Цей принцип є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права, який має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). При цьому, принцип правової визначеності має застосовуватися не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Оцінюючи дії НАЗК через призму дотримання принципу правової визначеності, суд зазначає, що Законом №1700-VII, як і Порядком №26/21, визначено послідовний ряд дій НАЗК, які сформульовані достатньо чітко і зрозуміло аби надати змогу виокремити правомірну поведінку особи від неправомірної, тоді як практичне застосування відповідних положень є передбачуваним.

Суд вважає, що у спірних відносинах позивачка знаходилася у стані повної правової визначеності, адже зважаючи на допущені нею недоліки у поданій 30.03.2021 декларації після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, вона не могла не розуміти, що цей факт буде виявлений НАЗК при проведенні повної перевірки її декларації та, відповідно, відображений у довідці за результатами проведення такої перевірки, а потім і в обґрунтованому висновку.

Тож на підставі досліджених матеріалів справи та аналізу норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача з одного боку та щодо відсутності факту порушення прав позивача, які потребували б судового захисту, з іншого.

З огляду на вищевикладене у задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі за безпідставністю.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються із сум сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом у розмірі 992,40 грн та заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги у розмірі 25 000,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування довідки і висновку - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 );

Відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції (ідентифікаційний код 40381452; бульвар Дружби народів, 28, м. Київ, 01103).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 лютого 2024 року.

Суддя Є.Б. Супрун