Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
30 січня 2024 року № 520/24242/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Походенко А.І.,
за участю представників: позивача - Кокорева Е.О., відповідача Лисенка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (вул. Зміївська, буд. 29, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 08326540) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0244220413 від 10.08.2023 як протиправне.
Ухвалою судді від 11.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками камеральної перевірки відповідачем складено акт від 19.07.2023 №22023/20-40-04-13-03/08326540, в якому зафіксовано несвоєчасність реєстрації податкових накладних. На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0244220413 від 10.08.2023, яким нараховано штрафні санкції в сумі 160290,51 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на те, що прострочення реєстрації податкових накладних сталось внаслідок настання форс-мажорних обставин. Така форс-мажорна обставина як військова агресія Російської Федерації підтверджена листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а також у зв`язку з забороною відповідачу застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п.69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу. КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, оформлену відповідно до вимог Наказу № 225, до ГУ ДПС не подавав. вищезазначене свідчить про наявність у КП «Зміївського ремонтного енергомеханічного заводу» можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що починаючи з 01.08.2023 в Податковому кодексі України міститься лише норма, яка скасовує штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії карантину, і ПКУ не містить жодної норми, яка суперечить положенням про скасування таких штрафів. На дату винесення рішення 07.08.2023 законодавством України не було передбачено штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених і зареєстрованих протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), і, таким чином, несвоєчасна реєстрація податкових накладних на той час вже не визнавалась законом як правопорушення.
Ухвалою суду від 01.11.2023 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи на 22 листопада 2023 року о 10:30 год. у підготовчому судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 12.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Відповідачем до суду надано розрахунок штрафних санкцій відповідно до Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», що з 08 лютого 2023 року набрав чинності, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача Кокорев Е.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача Лисенко М.В. проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ГУ ДПС проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по підприємству КП «Зміївський ремонтнтний енергомеханічний заводу», за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 19.07.2023 № 22023/20-40-04-13-03/08326540.
В ході камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період з 14.02.2022 по 15.05.2023 з граничними строками реєстрації з 15.07.2022 по 05.06.2023, чим порушено абз.14 п. 201.10 ст.201 розд. V, пп. 69.1 п.69 підрозд. 10, п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України.
Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту камеральної перевірки від 19.07.2023 № 22023/20-40-04-13-03/08326540 винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2023 № 0244220413, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1, а також п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПК України у розмірі 160290,51 гривень
Спір щодо фактичних обставин виписки та реєстрації податкових накладних між сторонами відсутній.
Позивач просить суд визнати вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки вважає, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення його до фінансової відповідальності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.
Приписами пп.пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пп. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
-10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX внесено зміни у ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено п.52-1 такого змісту "за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Цей закон набрав чинності 18 березня 2020 року.
Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 29 травня 2020 року, були внесені зміни в п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
В подальшому п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зазнавав постійних змін, з урахуванням яких на час виникнення спірних правовідносин та до теперішнього часу має наступний зміст "За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються".
Тобто, відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за не реєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.
Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.
Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 року зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності.
В той же час, положеннями п. 69.2 чітко зазначено, що після набрання законної сили вказаним пунктом вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Одночасно п. 69.1 з метою забезпечення перехідного періоду та надання можливості виконання платникам податків своїх обов`язків було визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.
Відтак, з моменту набрання чинності вказаними змінами 27.05.2022 та до 15.07.2022, тобто протягом більш ніж 1,5 місяця платники податків мали можливість зареєструвати податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припадав на період до 27.05.2022.
З огляду на зазначене, позивач не перебував у стані правової невизначеності, оскільки законом було чітко визначено порядок дій щодо реєстрації податкових накладних у вказаному періоді, та чітко зазначено про незастосування до відносин з реєстрації податкових накладних мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відтак вказані штрафні санкції підлягали застосуванню у загальному порядку.
Вказані норми є більш пізніми за часом прийняття, отже за принципом дії нормативно-правових акті у часі, підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відтак, з моменту набрання чинності Законом № 2260-ІХ у позивача відновився обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, який, відповідно до п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, щодо частини визначених у ньому податкових накладних мав бути виконаний до 15.07.2022, а саме, щодо податкових накладних, виписаних за період з лютого 2022 по 30.04.2022 з граничним терміном реєстрації 15.07.2022, проте вказані накладні були зареєстровані з порушенням вказаного строку, а саме 09.02.2022 та 10.02.2023. Решта податкових накладних з більш пізнім граничним строком реєстрації були зареєстровані позивачем з порушенням строку, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України (з датою виписки з 14.02.2022 по 30.11.2022) та з порушенням строку, визначеного п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України (з датою виписки з 25.01.2023 по 15.05.2023).
Відповідно до п.109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303. Зазначений наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування - з 06.09.2022.
Вказаним Наказом було передбачено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів) інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента в порядку передбаченому пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 225.
КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» заяву та документи, інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, оформлену відповідно до вимог Наказу № 225, до ГУ ДПС не подавав.
Щодо доводів позову суд зазначає, що строки подання вказаних заяв та прийняття рішень за ними припадали на період до проведення камеральної перевірки. У випадку визнання позивача таким, що не може виконувати податковий обов`язок, це було б підставою для незастосування до позивача штрафних санкцій за періоди, за які складено акт перевірки та винесено спірне податкове повідомлення-рішення.
Відтак, факт набрання чинності Наказу № 225 після реєстрації позивачем податкових накладних не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки позивач не скористався правом подання заяви та отримання статусу платника податку, у якого відсутня можливості виконання податкових обов`язків, та станом на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення такого статусу не має.
Отже, вищезазначене свідчить про наявність у КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем податкові накладні, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022, зареєстровано поза межами строку, встановленого п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (15.07.2022).
Відтак, умови звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних до позивача не застосовуються.
Щодо податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період після 27.05.2022, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що вказані податкові накладні виписані у період з 01.07.2022 по 15.05.2023.
У вказаний період діяли загальні норми реєстрації податкових накладних, а саме відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.
При цьому мораторій на застосування санкцій у вказаному періоді не діє, що прямо зазначено в п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зареєстровані податкові накладні були зареєстровані з порушенням строку, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України (з датою виписки з 14.02.2022 по 30.11.2022) та з порушенням строку, визначеного п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України (з датою виписки з 25.01.2023 по 15.05.2023), з огляду на що у податкового органу були наявні підстави для застосування штрафних санкцій до позивача, передбачених ПК України.
Щодо посилань позивача на повідомлення, розміщене на офіційному сайті ТПП України, наступного змісту «Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується». У офіційному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року за №2024/02.0- 7.1 зазначено: «Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме даного платника податків виконати відповідний обов`язок.
З приводу належності підтвердження факту настання форс-мажорних обставин листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Верховний Суд у Постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22 зазначив про таке:
« 31. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні").
32. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
33. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
34. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
35. ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
36. Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
37. Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
38. З огляду на це, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що факт настання форс-мажору підтверджений листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.»
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, посилання на вказаний лист ТПП України не доводить підстав заявленого позову.
Судом в ході розгляду справи було встановлено відсутність у позивача статусу платника податку, у якого відсутня можливості виконання податкових обов`язків.
В той же час, позивачем ані до податкового органу, ані до суду не надано доказів причинно-наслідкового зв`язку введення на території України воєнного стану та неможливості виконання податкового обов`язку внаслідок введення вказаного правового режиму, а відтак наявності форс-мажорних обставин саме у спірних правовідносинах позивачем не доведено.
Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (опублікований 07.02.2023) (далі - Закон № 2876-IX).
Законом № 2876-IX підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120.1.1 статті 120.1 Кодексу:
« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Конституційний Суд України у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп та у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 дійшов висновку, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.
Дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності. За загальновизнаним правилом нормативно-правовий акт (в цілому або в окремій частині) втрачає чинність у зв`язку з прийняттям нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання, без формального скасування старого акта. При виникненні темпоральної колізії наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх.
Аналогічний висновок наведений у рішеннях Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012.
Крім того, Конституційним Судом України у Рішенні від 5 квітня 2001 року № 3- рп/2001 зазначено, що Конституція України в частині першій статті 58 закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків. Таким чином, Конституційний Суд України, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України, передбачив порядок подолання темпоральної колізії.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності. Синонімами виступають терміни "зворотна сила", "ретроактивність".
Закон, що має зворотну силу, є законом, який змінює юридичні наслідки (чи статус) дій, які були вчинені, або правовідносини, які існували перед прийняттям закону.
Юридична наука визначає зворотну силу закону, як поширення дії закону на випадки, що мали місце до набуття ним чинності.
Юридична наука виходить з того, що закон, як правило, зворотної сили не має, тобто не поширюється на правовідносини, які виникли до його видання. До конкретного факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт. Це правило відтворює сталість у відносинах між суб`єктами права, впевненість громадян у стабільності їх правового становища, в міцності правопорядку.
У ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Суд зазначає, що Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» не має застережень щодо його зворотної дії або дати, з якої він застосовується, яка передує даті набрання ним чинності.
Зокрема, відповідно до ст. 2 вказаного закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 08.02.2023.
Спірні правовідносини, що розглядаються у рамках даної справи, стосовно реєстрації податкових накладних з датами виписки по 30.11.2022, виникли до набрання чинності вказаним законом, а відтак зміни, внесені вказаним законом до ПК України щодо подовження строків реєстрації податкових накладних, не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.
З огляду на вищезазначене, суд погоджується з наявністю встановлених відповідачем порушень щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних та кількістю днів порушення граничного терміну такої реєстрації щодо податкових накладних, зазначених у таблиці 1 Акту перевірки у строках з 1 по 8.
В той же час, станом на день винесення податкового повідомлення-рішення були чинними норми п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, згідно з якими тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Відповідно до п. 11 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Вказана норма Кодексу діє з 2011 року та є чинною протягом усього періоду виписки та реєстрації податкових накладних, щодо яких проведено камеральну перевірку.
Відтак, відсоткові розміри штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних мають застосовуватися відповідно до законодавства, чинного на день винесення податкового повідомлення-рішення (10.08.2023) та з урахуванням пріоритету спеціальної норми над загальною.
Так, приписи п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, запроваджені на період дії воєнного стану, є спеціальними по відношенню до пункту 120.1.1 статті 120.1 ПК України, яким унормовані загальні розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Крім того, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, як зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України в разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відтак, при прийнятті спірного податкового повідомлення рішення застосуванню підлягали саме зменшені розміри штрафів.
При цьому вказані розміри підлягають застосуванню внаслідок дії норми п. 11 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України, яка змін не зазнавала, а не в силу зворотної дії в часі п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
Також в силу правила вирішення конфлікту інтересів у податковому законодавстві відповідно до приписів пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4, п. 56.21 ст. 56 ПК України, за наявності двох чинних норм, якими визначені розміри штрафів за одне й те саме порушення (несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування), рішення має бути прийняте на користь платника податків.
Судом встановлено, що відповідачем всупереч приписам п. 11 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України, а також без урахування норм пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4, п. 56.21 ст. 56 ПК України, в частині податкових накладних, виписаних з 14.02.2022 по 30.11.2022, застосовано розміри штрафів, передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи підтвердження в ході розгляду справи фактів порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, щодо яких винесене спірне податкове повідомлення-рішення, з урахуванням положень п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, обґрунтований розмір штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складає 47722,37грн
Суд враховує, що Верховний Суд в Постанові від 05.10.2023 по справі № 520/14773/21 зазначив, що часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.
З урахуванням викладеного, судом здійснено обрахунок штрафу, виходячи зі ставок, передбачених п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в розмірі 47722,37 грн та необґрунтованість нарахованого штрафу на суму 112568,14 грн, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню, а позов частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України пропорційно розміру задоволених вимог.
Так, судом задоволено позовні вимоги в частині 112568,14 грн.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн.
Відтак, розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог, складає 1507,79 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0244220413 від 10.08.2023 в частині визначеного ним штрафу на суму 112568,14 грн.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0244220413 від 10.08.2023 в частині визначеного ним штрафу на суму 47722,37 грн - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (вул. Зміївська, буд. 29, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 08326540) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 1507,79 грн (одна тисяча п`ятсот сім гривень 79 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 13.02.2024.
Суддя Білова О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116960674 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Білова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні