Постанова

від 15.05.2024 по справі 520/24242/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 р.Справа № 520/24242/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.02.24 по справі № 520/24242/23

за позовом Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0244220413 від 10.08.2023 як протиправне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками камеральної перевірки відповідачем складено акт від 19.07.2023 №22023/20-40-04-13-03/08326540, в якому зафіксовано несвоєчасність реєстрації податкових накладних. На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0244220413 від 10.08.2023, яким нараховано штрафні санкції в сумі 160290,51 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на те, що прострочення реєстрації податкових накладних сталось внаслідок настання форс-мажорних обставин. Така форс-мажорна обставина як військова агресія Російської Федерації підтверджена листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а також у зв`язку з забороною відповідачу застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року адміністративний позов Казенного підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0244220413 від 10.08.2023 в частині визначеного ним штрафу на суму 112568,14 грн.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0244220413 від 10.08.2023 в частині визначеного ним штрафу на суму 47722,37 грн - відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (вул. Зміївська, буд. 29, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 08326540) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 1507,79 грн (одна тисяча п`ятсот сім гривень 79 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, скасувати як протиправне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0244220413 від 10.08.2023.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення № 0244220413 була чинна норма закону (п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу), яка звільняє платників податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Суд в своєму рішенні зазначає, що «Відповідно до п. 11 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).»

Але водночас суд першої інстанції фактично не застосував вказану норму, оскільки на дату винесення рішення розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних дорівнює нулю, з 01.08.2023 діє п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу, який звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом дії карантину.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0244220413 є протиправним і з огляду на положення ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що правовий порядок в країні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на думку апелянта, на момент винесення рішення не існувало норми законодавства, яка дає право відповідачу застосовувати штрафні санкції до позивача за несвоєчасність реєстрації податкових накладних протягом карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби СОVID-19.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що у платника податків наявний як обов`язок реєстрації податкової накладної, так і відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної.

З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (опублікований у газеті «Голос України» від 07.02.2023 № 26).

Законом № 2876-ІХ підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120.1.1 статті 120.1 Кодексу.

Тобто штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому, порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу.

Таким чином до ПН/РК виписаних до 16.01.2023 застосовуються норми ПКУ в редакції чинній до 08.02.2023.

Отже, на думку відповідача, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по підприємству КП «Зміївський ремонтнтний енергомеханічний заводу», за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 19.07.2023 № 22023/20-40-04-13-03/08326540.

В ході камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період з 14.02.2022 по 15.05.2023 з граничними строками реєстрації з 15.07.2022 по 05.06.2023, чим порушено абз.14 п. 201.10 ст.201 розд. V, пп. 69.1 п.69 підрозд. 10, п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України.

Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту камеральної перевірки від 19.07.2023 № 22023/20-40-04-13-03/08326540 винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2023 № 0244220413, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1, а також п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПК України у розмірі 160290,51 гривень

Спір щодо фактичних обставин виписки та реєстрації податкових накладних між сторонами відсутній.

Позивач просить суд визнати вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки вважає, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення його до фінансової відповідальності.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0244220413 від 10.08.2023 в частині визначеного ним штрафу на суму 112568,14 грн., виходив з того, що відповідачем всупереч приписам п. 11 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України, а також без урахування норм пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4, п. 56.21 ст. 56 ПК України, в частині податкових накладних, виписаних з 14.02.2022 по 30.11.2022, застосовано розміри штрафів, передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0244220413 від 10.08.2023 в частині визначеного ним штрафу на суму 47722,37 грн., суд виходив з того, що в ході розгляду справи підтверджено факти порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, щодо яких винесене спірне податкове повідомлення-рішення, з урахуванням положень п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, обґрунтований розмір штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складає 47722,37грн

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування з урахуванням граничних строків для виконання платником податків свого податкового обов`язку. У разі ж порушення строків реєстрації до платника податків застосовуються штрафні санкції. Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В ході проведення камеральної перевірки встановлено, що позивачем порушено граничні терміни передбачені п. 201.10 ст. 201 розд. V, п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10, п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України, щодо реєстрації по 13 податковим накладним:

№ 1 дата складання 01.07.2022, дата реєстрації в ЄРПН 01.08.2022, граничний термін 31.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 1 день);

№ 2 дата складання 12.07.2022, дата реєстрації в ЄРПН 01.08.2022, граничний термін 31.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 1 день);

№ 6 дата складання 14.10.2022, дата реєстрації в ЄРПН 04.11.2022, граничний термін 31.10.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 4 дні);

№ 1 дата складання 15.09.2022, дата реєстрації в ЄРПН 12.10.2022, граничний термін 30.09.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 12 днів);

№ 13 дата складання 30.11.2022, дата реєстрації в ЄРПН 19.12.2022, граничний термін 15.12.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 4 дні);

№ 1 дата складання 24.02.2022, дата реєстрації в ЄРПН 09.02.2023, граничний термін 15.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 209 днів);

№ 2 дата складання 14.02.2022, дата реєстрації в ЄРПН 10.02.2023, граничний термін 15.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 210 днів);

№ 3 дата складання 17.02.2022, дата реєстрації в ЄРПН 10.02.2023, граничний термін 15.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 210 днів);

№ 7 дата складання 25.01.2023, дата реєстрації в ЄРПН 27.02.2023, граничний термін 18.02.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 9 днів);

№ 11 дата складання 13.03.2023, дата реєстрації в ЄРПН 06.04.2023, граничний термін 05.04.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 1 день);

№ 11 дата складання 11.04.2023, дата реєстрації в ЄРПН 08.05.2023, граничний термін 05.05.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 3 дні);

№ 17 дата складання 20.03.2023, дата реєстрації в ЄРПН 14.06.2023, граничний термін 18.04.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 57 дні);

№ 17 дата складання 15.05.2023, дата реєстрації в ЄРПН 14.06.2023, граничний термін 05.06.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 9 днів).

Отже факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних є доведеним.

В свою чергу, в обґрунтування позову, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0244220413 від 10.08.2023, яким нараховано штрафні санкції в сумі 160290,51 грн., є протиправним з огляду на те, що прострочення реєстрації податкових накладних сталось внаслідок настання форс-мажорних обставин. Така форс-мажорна обставина як військова агресія Російської Федерації підтверджена листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а також у зв`язку з забороною відповідачу застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, колегія суддів зазначає наступне.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (ий) в період дії мораторію, а зареєстрована (ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Судовим розглядом встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування № 1 (дата складання 01.07.2022), № 2 (дата складання 12.07.2022), № 6 (дата складання 14.10.2022), № 1 (дата складання 15.09.2022), № 13 (дата складання 30.11.2022), № 1 (дата складання 24.02.2022), № 2 (дата складання 14.02.2022), № 3 (дата складання 17.02.2022) складені позивачем в період з 14 лютого 2022 року по 30 листопада 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН в період з 01 серпня 2022 року по 10 лютого 2023 року (тобто після 15 липня 2022 року), а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Таким чином, відповідачем правомірно визначено розмір штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних:

№ 1 дата складання 01.07.2022, дата реєстрації в ЄРПН 01.08.2022, граничний термін 31.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 1 день) - 10%;

№ 2 дата складання 12.07.2022, дата реєстрації в ЄРПН 01.08.2022, граничний термін 31.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 1 день) - 10%;

№ 6 дата складання 14.10.2022, дата реєстрації в ЄРПН 04.11.2022, граничний термін 31.10.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 4 дні) - 10%;

№ 1 дата складання 15.09.2022, дата реєстрації в ЄРПН 12.10.2022, граничний термін 30.09.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 12 днів) - 10%;

№ 13 дата складання 30.11.2022, дата реєстрації в ЄРПН 19.12.2022, граничний термін 15.12.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 4 дні) - 10%;

№ 1 дата складання 24.02.2022, дата реєстрації в ЄРПН 09.02.2023, граничний термін 15.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 209 днів) - 40%;

№ 2 дата складання 14.02.2022, дата реєстрації в ЄРПН 10.02.2023, граничний термін 15.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 210 днів) - 40%;

№ 3 дата складання 17.02.2022, дата реєстрації в ЄРПН 10.02.2023, граничний термін 15.07.2022 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 210 днів) - 40 %.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неправомірність застосування розмірів штрафу, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України в частині податкових накладних, виписаних з 14.02.2022 по 30.11.2022.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині є правомірним та не підлягає скасуванню.

Судова колегія також зазначає, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

З розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до податкового повідомлення-рішення від 10.08.2023 № 0244220413) вбачається, що відповідачем було застосовано штраф у наступних розмірах:

- податкова накладна № 7 дата складання 25.01.2023, дата реєстрації в ЄРПН 27.02.2023, граничний термін 18.02.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 9 днів) - 2%;

- податкова накладна № 11 дата складання 13.03.2023, дата реєстрації в ЄРПН 06.04.2023, граничний термін 05.04.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 1 день) - 2 %;

- податкова накладна № 11 дата складання 11.04.2023, дата реєстрації в ЄРПН 08.05.2023, граничний термін 05.05.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 3 дні) - 2%;

- податкова накладна № 17 дата складання 20.03.2023, дата реєстрації в ЄРПН 14.06.2023, граничний термін 18.04.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 57 дні) - 10%;

податкова накладна № 17 дата складання 15.05.2023, дата реєстрації в ЄРПН 14.06.2023, граничний термін 05.06.2023 (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації - 9 днів) - 2 %.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні № 7 (дата складання 25.01.2023), № 11 (дата складання 13.03.2023), № 11 (дата складання 11.04.2023), № 17 (дата складання 20.03.2023), № 17 (дата складання 15.05.2023) позивач склав в період з 25 січня 2023 року по 15 травня 2023 року, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких - з 18 лютого 2023 по 05 червня 2023, а зареєстрував в ЄРПН в період з 27 лютого 2023 року по 14 червня 2023 року, тобто після набрання чинності Законом №2876-IX, відповідачем правомірно, з урахуванням граничних строків реєстрації, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовано зменшений розмір штрафних санкцій, визначений пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, зокрема, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).

Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов`язків тощо.

Згідно Порядку №225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку на підставі відповідної заяви платника податків.

Позивач впродовж розгляду справи не доводив наявність обставин звернення Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до податкового органу з відповідною заявою на виконання положень Порядку №225, будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин не надавав, підставами позову не визначав.

Колегія суддів зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23.

Щодо посилань позивача на повідомлення, розміщене на офіційному сайті ТПП України, наступного змісту «Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується». У офіційному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року за №2024/02.0- 7.1 зазначено: «Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме даного платника податків виконати відповідний обов`язок.

З приводу належності підтвердження факту настання форс-мажорних обставин листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22 зазначив про таке:

« 31. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні").

32. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

33. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

34. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

35. ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

36. Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

37. Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

38. З огляду на це, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що факт настання форс-мажору підтверджений листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.»

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилання на вказаний лист ТПП України не доводить підстав заявленого позову.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року по справі № 520/24242/23 в частині задоволених позовних вимог прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 по справі № 520/24242/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позову Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 по справі № 520/24242/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 22.05.2024 року