Рішення

від 13.02.2024 по справі 520/32849/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 р. №520/32849/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши у місті Харкові у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у письмовому провадженні заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат з правничої допомоги в адміністративній справі №520/32849/23 за позовом Приватного підприємства "Спецдріт" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

31.01.2024 від представника Приватного підприємства "Спецдріт" через ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява, в якій представник позивача просив суд:

- поновити ПП "Спецдріт" пропущений строк на подання доказів понесених та таких, що мають бути понесені, витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвоката;

- прийняти додаткове рішення по справі з метою вирішення питання про розподіл витрат ПП "Спецдріт" на професійну правничу допомогу, що сплачені та мають бути сплачені позивачем у зв`язку з отриманням професійної правничої допомоги;

- стягнути з відповідачів на користь ПП "Спецдріт" витрати позивача по справі (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 13400 (тринадцять тисяч чотириста) грн 00коп, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року заяву представника позивача прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, в яких представник управління просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність детального опису робіт (акт наданих послуг), який би розкривав суть на зміст наданих послуг, вартість кожної з них, а також вказував на неспіврозмірність заявлених витрат зі складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративну справі розглянуто в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд не вбачає необхідності для виклику сторін для розгляду заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Дослідивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13400 грн та додані до неї документи, заперечення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Спецдріт" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9348083/44602521 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Спецдріт" №3 від 04.07.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України (площа Львівська, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Спецдріт" (вул.Мироносицька, буд.43, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44602521) №3 від 04.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 19.07.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства "Спецдріт" (вул.Мироносицька, буд.43, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44602521) у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства "Спецдріт" (вул.Мироносицька, буд.43, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44602521) у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на положення ч.3 ст.134, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.7 ст.134, ч.7 ст.139 КАС України, ч.8 ст.139, ч.9 ст.139 КАС України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява №19336/04), правового висновку постанови Верховного Суду від 16.03.2021р. у справі №520/12065/19 до кола критеріїв та юридично значимих факторів у питанні розподілу між учасниками справи витрат на професійну правничу допомогу належать: 1) документальне підтвердження реальності витрат (обсяг документально підтвердженої роботи адвоката); 2) вимушеність чи неминучість витрат; 3) складність справи; 4) ціна позову чи значення справи для учасника спору; 5) поведінка сторони; 6) причини виникнення спору; 7) своєчасність подання доказів понесення витрат; 8) наявність заперечень іншого учасника справи відносно розміру витрат; 9) результат вирішення спору.

При цьому, в силу правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 по справі №640/18402/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу Адвокатським бюро "Бігдан Олексій", на підставі договору про надання правової допомоги від 25.09.2023, за умовами якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу з питання оскарження рішення Державної податкової служби України від 15.08.2023 про відмову у реєстрації складеної клієнтом податкової накладної №3 від 04.07.2023.

03.10.2023 між Адвокатським об`єднанням та Клієнтом укладено додаток №1, гонорар (винагорода) бюро, за надання правничої допомоги за договором складається з гонорару за фактично надані послуги, виходячи з кількості витраченого часу. Сторони домовились, що вартість години роботи бюро під час надання послуг складає 1675,00 грн, що відповідає розміру адвокатського гонорару за годину роботи, рекомендованого Радою адвокатів Харківської області згідно рішення №13/17 від 21.07.2021.

Відповідно до п.2.1 та 2.3 Додатку №1 клієнт на умовах передплати в строк 10 днів із дати цього Додатку сплачує 10000 грн (аванс) за послуги бюро. Залишок коштів клієнт сплачує в строк 30 календарних днів, але не пізніше, ніж 10 календарних днів із дати набрання законної сили рішенням місцевого адміністративного суду, зобов`язаний сплатити залишок вартості наданих бюро послуг, відображених в акті виконаних робіт, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюро.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги від 25.09.2023, додаток №1 від 03.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 25.09.2023, платіжну інструкцію №258 від 25.09.2023 у розмірі 5000 грн, платіжну інструкцію від 25.09.2023 №260 у розмірі 5000 грн, рішення ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/17 "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару", акт від 26.01.2024 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 25.09.2023.

Як вбачається акту від 26.01.2024 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 25.09.2023, клієнту були надані наступні послуги:

1) збір, правовий аналіз інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи, в тому числі аналіз правових висновків Верховного суду - 3 години, що складає 5025,00 грн;

2) надання консультацій по справі - 2 години, що складає 3350 грн;

3) складання позову, формування додатків до позову, надання позову - 3 години, що складає 5025,00 грн. Всього надано послуг в кількості 8 годин на суму 13400,00 грн.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі №816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №520/5311/2020 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

При вирішенні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів адвокатом та участь у судових засіданнях, одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об`єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи, суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат.

З огляду на викладене, суд вважає справедливим покласти на відповідачів тягар з відшкодування заявнику 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Таким чином, заява представника позивача про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача О.Бігдана щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

Доповнити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року у справі №520/32849/23 за позовом Приватного підприємства "Спецдріт" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Приватного підприємства "Спецдріт" (вул.Мироносицька, буд.43, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44602521) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державну податкову службу України (площа Львівська, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства "Спецдріт" (вул.Мироносицька, буд.43, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44602521) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО