Ухвала

від 30.04.2024 по справі 520/32849/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 квітня 2024 р. м. ХарківСправа № 520/32849/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Русанової В.Б.,

Суддів Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/32849/23

за позовом Приватного підприємства "Спецдріт"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 задоволено позов ПП "Спецдріт" до ГУ ДПС у Харківській області , ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 року апеляційна скарга залишена без руху, в зв`язку з несплатою судового збору та не зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом сплати судового збору та наданням уточненої апеляційної скарги.

Згідно довідки про доставку електронного листа ГУ ДПС у Харківській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 10.04.2024 о 03:34 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

Таким чином останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги є 22.04.2024, з урахуванням вихідних днів.

ГУ ДПС у Харківській області надало заяву про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, в обґрунтування якого посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, в підтвердження чого надано довідку управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Харківській області від 12.04.2024, що залишок коштів на рахунку КЕВК 2800 "Інші поточні видатки" для сплати судового збору становить 0,00 грн.

Колегія суддів, перевіривши матеріали апеляційної скарги, дослідивши клопотання, вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Колегія суддів вказує, що скаржником не надано належних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, як з часу виготовлення судового рішення так і після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Надана скаржником довідка від 12.04.2024 про відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 не свідчить про відсутність коштів на інших субрахунках.

Колегія суддів враховує, що з моменту прийняття рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору.

Таким чином, скаржником не надано доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України після отримання спірного судового рішення та ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на органи державної влади, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи органу державної влади), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору, оскільки обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків колегія суддів враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таким чином, дослідивши заяву про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки вказані скаржником обставини не є поважною підставою для про відстрочення сплати судового збору, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зважаючи на недостатність фінансування органів митної служби для сплати судового збору.

Разом з тим, умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Колегія суддів враховує, що з моменту прийняття рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору.

При цьому, судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Також суд враховує, що клопотання про продовження строку не містить зазначення точного або орієнтовного часу необхідного заявнику для сплати судового збору, як і доказів, які б достовірно і беззаперечно свідчили про наявність такої можливості у разі продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення апелянтом послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування, враховуючи, що з часу прийняття оскаржуваного судового рішення 23.01.2024 до подання клопотання 17.04.2024 пройшло більше двох місяців та судом надавався час для усунення недоліків апеляційної скарги, отже апелянт мав достатньо часу для сплати судового збору, клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

На момент постановлення ухвали, скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ч.5 ст.298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки у строк, встановлений судом, з урахуванням 5-денного строку, встановленого ст.298 КАС України, заявником не було виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024, недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.118, 121, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/32849/23 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/32849/23 за позовом Приватного підприємства "Спецдріт" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій