Ухвала

від 08.02.2024 по справі 580/6334/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08 лютого 2024 року справа № 580/6334/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю:

представників позивача Жученка О.В., Чорноіваненка Д.О.,

представниці відповідача-1 Щербини Н.І.,

представника відповідача-2 Яроша С.В.,

розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА ВЕНЕТО до Головного управління ДПС у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення коштів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРУПА ВЕНЕТО (далі товариство, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області, (далі відповідач), в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА ВЕНЕТО пеню за несвоєчасну виплату бюджетної заборгованості в сумі 2068403,48 грн, 3% річних в сумі 207145,97 грн та втрати від інфляції в сумі 548725,83 грн, а всього грошові кошти в сумі 2824275,28 грн за період з 29.11.2022 по 30.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 18.11.2022 (дати постанови ВС у справі № 580/2947/21) бюджетне зобов`язання з повернення позивачу ПДВ є узгодженим та визнається бюджетною заборгованістю, яка в силу дії приписів пункту 200.13 статті 200 ПК України повинна бути виплачена позивачу у термін до 28.11.2022, натомість відповідач протиправно не вносив до Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідний запис про узгоджене бюджетне зобов`язання з ПДВ на користь позивача на суму 10329000,00 грн, що підтверджується також рішенням суду у справі № 580/533/23 і лише на виконання вказаного рішення 31.07.2023 позивач отримав бюджетне відшкодування. Вказану бездіяльність відповідача за період з 29.11.2022 по 30.07.2023 позивач вважає протиправною, у зв`язку із чим заявляє вимогу про стягнення втрат від інфляції та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, як компенсацію за завдану відповідачем шкоду.

Ухвалою від 14.09.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду відкрив провадження у справі, вирішив її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою від 09.10.2023 Черкаський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі № 580/6334/23 в якості співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області.

18.10.2023 представник відповідача-2 подав клопотання про застосування строку позовної давності під час вирішення спору по суті та зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 18.12.2023 Черкаський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА ВЕНЕТО без руху та встановив позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

Представник позивач до позову подав заяву про поновлення строку звернення в суд, в якій зазначив що прострочення щодо виплати бюджетної заборгованості почалося з 29.11.2022 року, а відтак відлік строку на звернення до суду із позовом про стягнення пені починається з 29.11.2022 року. З огляду на строк прострочення, бездіяльність ГУ ДПС у Черкаській області щодо невиплати бюджетного відшкодування була триваючою.

Крім того, представник позивача зазначив, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних передбачено ст. 625 ЦК України та обмежується загальним строком позовної давності, що становить 3 роки. Тобто на відміну від ситуації з пенею, де Верховний Суд у справі № 140/1770/19 фактично застосував аналогію закону, прирівнявши строк звернення до суду до строку позовної давності, стягнення втрат від інфляції та 3% річних засноване на нормах цивільного права та основний нормативний акт в цій галузі Цивільний кодекс України містить спеціальні норми позовної давності (глава 19 ЦК України), якими обмежується строк позовної давності для вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних та який становить 3 роки.

Також представник позивача вказав, що на думку позивача, моментом, коли позивач дізнався про порушення своїх прав є саме день набрання законної сили судовим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №580/533/23, а саме 12.07.2023 року. Позивач виходить із принципу належного врядування, що втілюється в презумпції правомірності адміністративного акту суб`єкта владних повноважень.

Під час вирішення поданого клопотання та питання можливості подальшого розгляду справи, суд зазначає таке.

Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На підставі абзаців першого - третього пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким днем, на переконання суду, є, зокрема, день закінчення процедури судового оскарження, тобто день набрання законної сили судовим рішенням, яким скасоване відповідне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу.

Суд з`ясував, що 20.01.2021 ТОВ ГРУПА ВЕНЕТО у складі податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року (вх. № 9034160430) подало заяву на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку у сумі 14347608 грн. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ГРУПА ВЕНЕТО щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету за звітний період грудень 2020 року (акт від 18.03.2021 №1941/23-00-07-0505/39457891) відшкодовано на рахунок платника у банку 26.04.2021 року суму 3856758 грн та 16.04.2021 року прийняте податкове повідомлення-рішення (форми ВЗ) № 0029410705 на суму 161125 грн та податкове повідомлення-рішення (форми В1) № 0029400705 на суму бюджетного відшкодування в розмірі 10329725 грн та штрафну санкцію в розмірі 1032973 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ ГРУПА ВЕНЕТО оскаржило у судовому порядку податкове повідомлення-рішення (форми В1) на суму бюджетного відшкодування в частині 10329000 грн та штрафну санкцію в частині 1032900 грн.

Рішенням від 18.08.2021 у справі № 580/2947/21 Черкаський окружний адміністративний суд скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0029400705 від 16.04.2021 року в частині бюджетного відшкодування 10329000 грн та штрафну санкцію в частині 1032900 грн.

Постановою від 18.08.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 та відмовив у задоволенні позову.

Постановою від 18.11.2022 у справі № 580/2947/21 Верховний Суд скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 року та залишив в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2021.

Таким чином, процедура судового оскарження в спірних правовідносинах закінчилась 18.11.2022, а тому враховуючи вищенаведені висновки суду, строк звернення позивача в суд з позовом про стягнення пені розпочався з 19.11.2022 та становить шість місяців.

Разом з тим, позивач подав позов 20.07.2023, тобто з пропуском встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення в суд.

Зазначені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду доводи представника позивача, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, суд вважає необґрунтованими.

Суд також врахував висновки Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 року у справі № 160/6430/20, відповідно до яких поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Зважаючи, що у спірних правовідносинах позивач не зазначив та не надав належних доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення строку звернення суд вважає необґрунтованою, оскільки не доведено об`єктивної неможливості звернення в суд у шестимісячний строк із дати, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Одночасно суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 240, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА ВЕНЕТО до Головного управління ДПС у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення коштів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 13.02.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК