Ухвала

від 06.02.2024 по справі 127/20895/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/20895/15-ц

Провадження 4-с/127/10/24

У Х В А Л А

06 лютого 2024 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря Мельник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Тростянецького відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джоган Лариси Володимирівни у виконавчому провадженні № 51911667, -

в с т а н о в и в:

23.01.2024 року судом зареєстровано скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Тростянецького відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джоган Лариси Володимирівни у виконавчому провадженні № 51911667, яку мотивовано тим, що 02.09.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір № 02/09/2008/840-К/130/19 на суму 44500 доларів США.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2016 року № 127/20895/15-ц з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 1186334, 94 грн.

На підставі рішення був виписаний та виданий виконавчий лист, який був пред`явлений до примусового виконання до Тростянецького відділу ДВС в Гайсинському районі Вінницької області.

12.08.2016 року державний виконавець відкрив виконавче провадження, наклав арешт на майно боржника та заборону відчуження майна.

14.03.2017 року державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документа ВП № 51911667 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна та доходів, на які можна звернути стягнення.

18.02.2019 року право вимоги за договором перейшло до ТОВ «Адвокаре» і ОСОБА_1 добровільно погасив заборгованість.

З 14.03.2017 року ні ПАТ КБ «Надра», ні новий кредитор - ТОВ «Адвокаре» до органів ДВС щодо примусового стягнення боргу за кредитним договором не звертались, разом з тим, арешт, що був накладений державним виконавцем 12.08.2016 року, не скасований. Це є перешкодою для здійснення ОСОБА_1 права на відчуження належного йому майна.

На даний час кредитор ТОВ «Адвокаре» не має фінансових претензій до ОСОБА_2 і не заперечує, щоб з усього майна ОСОБА_1 був знятий арешт.

Звернувшись до Тростянецького відділу ДВС із клопотанням про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження, листом від 18.01.2024 року ОСОБА_1 отримав відмову, що порушує право заявника на володіння та розпорядження належним йому нерухомим майном.

ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірною бездіяльність начальника Тростянецького відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джоган Л.В. щодо не зняття арешту з належного йому нерухомого майна та заборони його відчуження та зобов`язати начальника Тростянецького ВДВС скасувати арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, що були вжиті в межах виконавчого провадження № 51911667.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Лунегов О.О. скаргу підтримав, просив вимоги ОСОБА_1 задоволити. Суду пояснив, що арешт та заборона, що були накладені в межах виконавчого провадження № 51911667, яке на даний час завершене, порушують права ОСОБА_1 протягом тривалого часу і це є невиправданим втручанням у володіння і розпорядження майном боржника. Борг по кредитному договору ОСОБА_1 погасив і новий кредитор - ТОВ «Адвокаре» не має жодних майнових претензій. Зауважив, що рішення суду про заміну сторони у виконавчому провадженні на ТОВ «Адвокаре» немає, разом з тим, виконавчий лист не може бути пред`явлений до виконання, оскільки відповідний строк закінчився.

В судовому засіданні начальник Тростянецького відділу ДВС Джоган Л. заперечила щодо задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки арешт на його майно був накладений в рамках виконавчого провадження № 51911667, за яким стягувачем є ПАТ КБ «Надра». Рішення суду боржником у строк, наданий виконавцем, не виконане, тому постановами від 25.08.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 118633,49 грн. та витрати на проведення виконавчих дій 49,72 грн. Повернення виконавчого листа стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для скасування арешту. Також просила врахувати, що у виконавчому провадженні не було замінено сторону стягувача на нового кредитора ТОВ «Адвокаре» і повторно виконавчий лист до відділу не надходив.

В судове засідання директор ТОВ «Адвокаре» Маліцька І.О. не з`явилась, надала письмове клопотання про розгляд скарги ОСОБА_1 без її участі, вимоги скарги підтримала.

Представник ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений завчасно та належним чином, заяв про відкладення справи, про розгляд справи у його відсутності не надавав.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України неявка всіх учасників не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Тростянецького районного відділу ДВС 12.08.2016 року було відкрито виконавче провадження № 51911667 на підставі виконавчого листа № 127/20895/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в загальній сумі 1186334,94 грн.

12.08.2016 року в межах вказаного виконавчого провадження було прийнято постанову про арешт всього майна боржника та оголошено заборону на його відчуження в межах суми боргу.

Судове рішення боржником у строк, наданий виконавцем добровільно не виконано.

Постановами від 25.08.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 118633,49 грн. та витрати на проведення виконавчих дій 49,72 грн.

Оскільки вжитими державним виконавцем заходами не виявлено майна, належного боржнику і на яке можна звернути стягнення, постановою від 14.03.2017 року виконавчий документ № 127/20895/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в загальній сумі 1186334, 94 грн. було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні встановлено, що повторно виконавчий лист на виконання не пред`являвся. Станом на 02.10.2023 року інформації про ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників, в АСВП немає .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.09.2023 року, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , на яку постановою головного державного виконавця Тростянецького відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області 12.08.2016 року № 51911667 накладено арешт та заборону на відчуження.

Також в судовому засіданні було встановлено, що право вимоги за кредитним договором від 02.09.2008 року № 02/09/2008/840-К/130/19, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , було відступлено ТОВ «Адвокаре» у складі лоту F51GL39579. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що за даними ЄОІС з дати запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Надра» (06.02.2015) по дату відступлення права вимоги за кредитним договором від 02.09.2008 року № 02/09/2008/840-К/130/19 відсутня будь-яка інформація про будь-які погашення заборгованості за даним кредитним договором. Згідно даних архівів ПАТ КБ «Надра», які знаходяться у володінні Фонду, забезпечення за кредитним договором від 02.09.2008 року № 02/09/2008/840-К/130/19 було списано з балансу банку 23.04.2014 року (а.с. 35).

З повідомлення від 27.12.2023 року ТОВ «Адвокаре» вбачається, що жодних майнових претензій до ОСОБА_1 за кредитним договором від 02.09.2008 року № 02/09/2008/840-К/130/19 ТОВ «Адвокаре» не пред`являє; ОСОБА_1 не погасив борг за кредитним договором від 02.09.2008 року № 02/09/2008/840-К/130/19 в добровільному порядку перед ТОВ «Адвокаре», оскільки таких вимог ТОВ не ставило, борги не стягувались; ТОВ «Адвокаре» не заперечує, щоб з усього майна ОСОБА_1 був знятий арешт та заборона на його відчуження (а.с. 37).

Листом від 18.01.2024 року начальник Тростянецького відділу ДВС Джоган Л. відмовила у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні 51911667, оскільки підстав для зняття арешту, визначених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» немає (а.с. 42).

Таку бездіяльність ОСОБА_1 просив визнати неправомірною і зобов`язати начальника Тростянецького ВДВС скасувати арешт з усього майна боржника.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими Законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження реалізуються відповідно достатті 19Закону «Провиконавче провадження».

Особи,які берутьучасть увиконавчому провадженні,зобов`язані сумліннокористуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців визначені ст. 18 Закону «Про виконавче провадження». Так, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконаннярішень успосіб тав порядку,які встановленівиконавчим документомі цимЗаконом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевіркувиконання боржникамирішень,що підлягаютьвиконанню відповіднодо цьогоЗакону;накладати арештна майноборжника,опечатувати,вилучати,передавати такемайно назберігання тареалізовувати йогов установленомузаконодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч. 3 вказаної статті, у разі поверненнявиконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихпунктами 1,3,4,6частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,6,9(крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 цього Закону),11,14і15частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження посилання заявника на порушення начальником Тростянецького відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джоган Л.В. вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно інформації про виконавче провадження № 51911667 станом на 02.10.2023 року, вказане провадження завершене 14.03.2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження. Виконавчий збір в розмірі 118633,49 грн. та витрати на проведення виконавчих дій 49,72 грн. у виконавчому провадженні № 51911667 боржником не сплачені, що також визнали сторони в судовому засіданні.

Підстав, визначених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у державного виконавця не було, оскільки державний виконавець зобов`язаний зняти арешт лише в разі закінчення виконавчого провадження,виконавчий лист повторно до відділу не надходив, але не завершення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону.

Таким чином, начальником Тростянецького відділу ДВС дії вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень.

Враховуючи наведені обставини, норми закону, а також те, що в силу ст. 447 ЦПК України з відповідною скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця можуть звернутись сторони в порядку судового контролю і під час примусового виконання рішення суду, проте станом на день розгляду скарги виконавче провадження є завершеним і на виконанні не перебуває, а підстав для вчинення державним виконавцем дій поза межами виконавчого провадження також немає, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

При ухваленні рішення суд враховує роз`яснення, що викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2023 року у справі № 2-751/11 (провадження № 61-3519св23).

Керуючись. ст. 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,

у х в а л и в :

відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії начальника Тростянецького відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джоган Лариси Володимирівни у виконавчому провадженні № 51911667.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку, визначеному ст. 354, 355 ЦПК України та відповідно до Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 08 лютого 2024 року.

Суддя: