Постанова

від 13.02.2024 по справі 420/24932/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24932/23

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітов А. І.

Ступакова І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Північ Транс до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ Північ Транс звернулось до суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ020017 від 03.07.2023 року.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначав, що ТОВ ПТ вважає, що Постанова № ПШ 020017 винесена неправомірно оскільки:

- водію ОСОБА_1 не було пред`явлено направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), що порушує приписи п. 10 Порядку № 422;

- відповідно до відповіді Уктрансбезпеки № 2888/23/23-23 від 10.07.2023р. на запит ТОВ ПТ вих. № 321-Т від 04.07.2023р. працівниками Укрансбезпеки не здійснювалася відео-фіксація рейдової перевірки;

- згідно пояснювальної записки ОСОБА_1 співробітникам Укртрансбезпеки було надано повний пакет документів. Інспектором було зроблено фотографії усіх документів у тому числі схеми маршруту, яка була у салоні;

- відповідно до пояснювальної записки водія ОСОБА_1 будь-яких актів в присутності водія не складалось та водія з ними не ознайомлювали.

Таким чином має місце порушення приписів п. 15, п. 20 Порядку № 1567, оскільки Акт було складено при відсутності порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині виконання вимог ст. 39 ЗУ Про автомобільний транспорт та порушення п. 1 ч. 5 Розділу 2 Поряду № 590, оскільки не було здійснено відео-фіксацію рейдової перевірки та виявлення та фіксування порушень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Північ Транс до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ020017 від 03.07.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Північ Транс судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн. 00 коп. сплачені відповідно до платіжної інструкції №STR52509 від 28.09.2023 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що водій автобуса, повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Додана позивачем до позовної заяви схема маршруту № 397 жодним чином не спростовує факту вчиненого порушення, оскільки формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. Не здійснення відеофіксації процесу перевірки жодним чином не спростовує факту вчиненого порушення, оскільки, всі порушення зафіксовані посадовою особою Укртрансбезпеки в акті проведення перевірки, крім того, старшим державним інспектором увесь процес перевірки виконувалась фотофіксація, що також передбачено Порядком № 590

До суду апеляційної інстанції, від Державної служби України з безпеки на транспорті, надійшло клопотання про розгляд справи за участю сторони.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).

За таких обставин, клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВНІЧ ТРАНС має ідентифікаційний код юридичної особи 05523553, а також дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.04.2021, 1005561070002076821.

Основним видом економічної діяльності є 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

19.05.2023 посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті в м. Кривий Ріг, на підставі направлення на рейдову перевірку від 12.05.2023 № 014517, здійснено перевірку транспортного засобу марки РУТА, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 від 21.08.2014 року).

Власником зазначеного транспортного засобу є Товариства з обмеженою відповідальністю Північ Транс, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серія НОМЕР_3 .

За результатом перевірки встановлено та зазначено у акті, що на вказаному транспортному засобі РУТА, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснювалось перевезення пасажирів на маршруті №397 з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону (перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт), а саме: за відсутності схеми маршруту.

За результатом виявлених порушень складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №АР003457.

На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №АР003457 від 19.05.2023 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ020017 від 03.07.2023, якою до ТОВ Північ Транс застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Не погодившись з постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов та скасовуючи спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у позивача під час перевірки 19.05.2023 року документів згідно вимог ст.39 Закону України Про автомобільний транспорт, а тому прийшов до висновку, що за наявності вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При цьому вказав, що наявні в матеріалах справи доказах та недотримання інспектором вимог щодо ведення відео фіксації протягом всього часу проведення перевірки можуть трактувати суперечливі обставини лише на користь позивача.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Приписами ч.14 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно ч.ч.17-19 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

У відповідності до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно частин першої-другої статті 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Вказаними нормами чітко визначено обов`язок наявності у автомобільних перевізників необхідних документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень.

Як вбачається з матеріалів справи до позивача, як до перевізника, застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн за незабезпечення водія схемою маршруту під час здійснення регулярних пасажирських перевезень, що передбачено абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Отже, спірним у цій справі питанням є необхідність встановлення факту вчинення порушення під час перевірки.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 року № 278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 408/17703, затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (далі - Порядок № 278).

Згідно п. 1. 2 схема автобусного маршруту - нанесена на карту автомобільних доріг відповідної місцевості або на її фрагмент чи на план міста або на його фрагмент лінія шляху проходження маршруту.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку 278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Відповідно до п.1.4. Порядку №278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція)

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно п.14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог ст.ст. 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення визначені у ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", згідно абз.3 ч.2 якої, документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса-посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" вказано, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.ст. 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно п.п.21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Згідно п.п.26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що непред`явлення водієм під час проведення перевірки, зазначених у ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому, Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Положеннями ч.2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, позивач заперечує вчинення такого порушення, вказуючи про те, що всі належні документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема, схема маршруту, що передбачені у ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", були наявні у водія, а також були розміщені у салоні автобусу.

В акті ж перевірки від 19.05.2023 року №003457 відсутній підпис водія транспортного засобу та у графі "пояснення водія про причини порушень" відповідачем зазначено, що водій з актом ознайомлений, від підпису та пояснення відмовився.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач разом з позовною заявою подав до суду схему маршруту №397 по місту Кривий Ріг, паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень №397/037 від 25.10.2019 року та фото фіксацію розміщення схеми в транспортному засобі.

В свою чергу, відповідачем на підтвердження вчинення правопорушення надано фото, яким на думку відповідача зафіксовано відсутність схеми руху позивача.

Так, з наданих відповідачем фото не можливо встановити їх походження, пристрій на який такі фото було зроблено та відсутність розміщення схеми в транспортному засобі, оскільки фото транспортного засобу наявне тільки з вулиці, а тому такі не є належним доказом.

При цьому, інших доказів допущення порушення, встановленого суб`єктом владних повноважень, останнім не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено відсутність документів зафіксованих в акті перевірки.

В свою чергу, надаючи оцінку в частині дотримання процедури проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

Колегія суддів вказує, що в матеріалах справи такий відеозапис відсутній.

Так Наказом Міністерства інфраструктури України від 09.08.2022 № 590 затверджений Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2022р. за № 1053/38389).

Згідно п. 5 розділу ІІ Порядку № 590, портативний відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).

Посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана вмикати портативний відеореєстратор під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами.

Відповідно до Розділу II Порядку Умови застосування, зберігання, видачі, приймання (повернення) портативних відеореєстраторів, накопичувачів встановлено:

Посадова особа Укртрансбезпеки забезпечується портативним відеореєстратором та накопичувачем (у разі потреби), який особисто отримує у відповідальної особи.

Для належного функціонування портативного відеореєстратора посадова особа Укртрансбезпеки після його отримання зобов`язана самостійно оглянути та перевірити на наявність пошкодження або технічної несправності.

Під час вмикання портативного відеореєстратора посадовій особі Укртрансбезпеки необхідно переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу для фото- і відеофіксації в реальному часі.

Портативний відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).

П.12 Порядку передбачено, що про виявлення пошкоджень, несправностей або втрату портативного відеореєстратора, накопичувача посадова особа Укртрансбезпеки, яка його використовувала, зобов`язана негайно, але не пізніше однієї години з моменту виявлення таких пошкоджень, несправностей або втрати, повідомити відповідальну особу.

Про виявлення пошкоджень, несправностей або втрату портативного відеореєстратора, накопичувача відповідальна особа зазначає у Журналі обліку.

Про розрядження портативного відеореєстратора посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана повідомити безпосереднього керівника.

У разі виявлення пошкоджень, несправностей, втрати та розрядження портативного відеореєстратора посадова особа Укртрансбезпеки продовжує здійснення заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, з використанням інших технічних засобів, які мають функції фото- і відеозапису.

Так, відповідачем вказано та з матеріалів справи вбачається, що старшим державним інспектором, яким проводилась рейдова перевірка 19.05.2023, відеозапис перевірки не міг бути здійснений з технічних причин, про що старшим державним інспектором було повідомлено в письмових поясненнях керівнику територіального органу Укртрансбезпеки.

Письмові пояснення відповідачем було надано лише 05.10.2023 року, що свідчить про порушення п. 12. Розділу ІІ Порядку №590 (повідомлення не пізніше години) інших доказів про повідомлення безпосереднього керівника до суду як першої так і апеляційної інстанції не надано.

Варто зазначити, що один із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у п.4 ч.3 ст. 2 КАС України, є офіційне з`ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено ч.4 ст. 9 КАС України.

Така активна роль адміністративного суду і сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб`єкта владних повноважень. На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.

З огляду на приписи ч.2 ст. 77 КАС України колегія суддів доходить висновку про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 19.05.2023 року допущено перевезення пасажирів за відсутності документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі №620/19132/21.

З огляду на те, що під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у позивача під час перевірки 19.05.2023 року документів згідно вимог ст.39 Закону України Про автомобільний транспорт та недотримався вимог щодо ведення відео фіксації протягом всього часу проведення перевірки, оскаржувана постанова правомірно скасована судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова