Постанова

від 23.01.2024 по справі 753/19678/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 753/19678/18 Головуючий у 1 інстанції: Колесник О.М.

Провадження №22-ц/824/795/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

23 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича, ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3» про визнання протиправними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди О.М., ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3» про визнання протиправними та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення зборів засновників СДК «ОРХІДЕЯ-3», оформленого протоколом від 30.11.2007, ОСОБА_2 був прийнятий в члени СДК «ОРХІДЕЯ-3», що підтверджується випискою з протоколу №14 від 30.11.2007 засідання зборів засновників СДК «ОРХІДЕЯ-3» і довідки №0117/С від 14.12.2007 СДК «ОРХІДЕЯ-3».

Згідно вказаної довідки ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 20 м2, який побудовано до 1991 року господарським способом в результаті діяльності садового товариства.

За змістом довідки №0118/С від 14.12.2007 СДК «ОРХІДЕЯ-3» садовому будинку, власником якого є ОСОБА_2 , присвоєна юридична адреса АДРЕСА_1 в садово-дачному товаристві СДК «ОРХІДЕЯ-3».

20.02.2009 ОСОБА_2 звернувся з заявою до Київського міського голови про безоплатну передачу йому у приватну власність вищезазначеної земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва.

В 2010 році ОСОБА_2 була виготовлена технічна документація про визначення меж та площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 з 2007 року, як член Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3» користувався закріпленою за ним земельною ділянкою площею 0,12 га по АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №0570202/3-7488 від 15.04.2020 повідомлено, що в міському земельному кадастрі наявна інформація про кадастрову справу №А-19658 про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва, в тому числі і громадянину ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначена кадастрова справа з 24.12.2014 перебуває у розробника документації з землеустрою - ТОВ «МЖК ОБОЛОНЬПРОЕКТ», зазначена земельна ділянка розташована в межах території Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3».

Відповідач ОСОБА_1 , не маючи жодних прав на користування даною земельною ділянкою, не маючи жодних дозволів на будівництво, незаконно захопивши земельну ділянку позивача, почав незаконно споруджувати на ній і добудовувати вже наявний будинок.

Вказані обставини знайшли своє відображення у додатковому рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 05.04.2018, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону здійснювати будь-які дії на спірній земельній ділянці було відмовлено в повному обсязі, а в рішенні зазначено: « ОСОБА_1 не доведено, що йому належить право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , і доводи сторони ОСОБА_1 та надані нею документи не спростовують такого висновку суду».

23.08.2016 ОСОБА_2 випадково дізнався про те, що 19.08.2016 Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. проведено державну реєстрацію права власності на садовий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про право власності за №15986269 від 16.08.2016.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ШКОДИ О. М., індексний номер: 31011949 від 19.08.2016 09:24:57; яким проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на садовий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 41,6 м2 та відповідний запис про право власності ОСОБА_3 №15986269 від 16.08.2016 внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з рішенням суду, 15 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скарг. Просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що суд першої інстанції, не врахував усталеної практики Верховного Суду, у зв`язку із чим застосував у цій справі неналежний та неефективний спосіб захисту, а саме скасував спірний реєстраційний запис, одночасно не вирішивши спір про право та здійснив розгляд спору про порушення в діях державного реєстратора із порушенням юрисдикційної підсудності (компетенції) загальних судів та за позовом неналежного позивача - особи, яка не була учасником відповідної реєстраційної дії (Позивач при цьому неоднократно наполягав на відсутності спору про право і про розгляд спору саме як спору про порушення в діях державного реєстратора).

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 сформульовано наступні висновки. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Тому позивач мав би звертатися із віндикаційним позовом, з огляду на те, що право власності на спірний будинок та/або земельну ділянку за позивачем не зареєстровано, що підтверджується зокрема відповіддю Департаменту земельних ресурсів КМДА від 14.01.2020 №0570202/3-617 (том 2, а.с. 120-121). Крім того сам позивач у позові підтверджує, що він не є власником ані спірної земельної ділянки, ані будинку, на який право власності зареєстровано за ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується, що жодної перереєстрації нерухомого майна від позивача на ОСОБА_1 не відбувалося.

Заявлений позов про визнання протиправним і скасування рішення Державного реєстратора за відсутності приватно-правових вимог не відповідає також і критеріям публічно-правового спору з огляду на фактичні обставини.

13 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Бєлкіна Л.М. - представника ОСОБА_2 , в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні адвокат Євтєхов Є.А. - представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що право власності на земельну ділянку в Обслуговуючому кооперативі «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3» по АДРЕСА_1 не було зареєстровано на будь-яку особу, включаючи позивача ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_1 , що не заперечувалось учасниками справи.

16.11.2013 ОСОБА_1 була видана членська книжка про те, що він є членом Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3» за підписом голови правління Юрченко Р.М. (т.1, а.с.87).

За приписами ч.1, ст.13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Членство позивача ОСОБА_2 в Обслуговуючому кооперативі «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3» не припинялось і доказів припинення членства позивача або виключення зі складу членів учасниками справи не надавались.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не набув у встановленому законом порядку членства в Обслуговуючому кооперативі «Садово-дачний кооператив «ОРХІДЕЯ-3» оскільки ним не надано доказів про сплату ним вступного внеску кооперативу, подання заяви про прийняття його членом кооперативу, протоколу загальних зборів членів кооперативу про прийняття його в члени кооперативу і закріплення за ним спірної земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушене право позивача підлягає захисту враховуючи наступне.

05.08.2004 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був зареєстрований Обслуговуючий кооператив „Садово-дачний кооператив „ОРХІДЕЯ-3", код ЄДРПОУ 33054634, місце знаходження якого 02091, м. Київ, Дарницький район, вул. Харківське шосе, 144-А, номер запису 1 065 102 0000 000180 (т.2, а.с.62-64; 84-86).

Відповідно до рішення зборів засновників СДК „ОРХІДЕЯ-3", оформленого протоколом від 30.11.2007, позивач ОСОБА_2 був прийнятий в члени СДК „ОРХІДЕЯ-3", що підтверджується випискою з протоколу №14 від 30.11.2007 засідання зборів засновників СДК „ОРХІДЕЯ-3" (т.1, а.с.19; 111; т.2, а.с.176) і довідкою №0117/С від 14.12.2007 року СДК „ОРХІДЕЯ-3" (т.1, а.с.20; 115; т.2, а.с.177).

У довідці зазначено, що ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 20 м2, який побудовано до 1991 року господарським способом в результаті діяльності садового товариства. На рішення про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_5 30.11.2016 була видана членська книжка члена ОК СДК „ОРХІДЕЯ-3", де зазначено, що за ним закріплюється садова ділянка № НОМЕР_1 площею 920 м2, на якій знаходиться садовий будинок (т.1, а.с.112-114; т.2, а.с.175).

За змістом довідки №0118/С від 14.12.2007 СДК „ОРХІДЕЯ-3" садовому будинку, власником якого є ОСОБА_2 , присвоєна юридична адреса АДРЕСА_1 в садово-дачному товаристві СДК „ОРХІДЕЯ-3" (т.1, а.с.21; 115; т.2, а.с.178).

20.02.2009 ОСОБА_2 звернувся з заявою до Київського міського голови про безоплатну передачу йому у приватну власність вищезазначеної земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва (т.1, а.с.26; 117; 120-121).

У 2010 році ОСОБА_2 була виготовлена технічна документація про визначення меж та площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.27-36). Таким чином, ОСОБА_2 з 2007 року як член Обслуговуючого кооперативу „Садово-дачний кооператив „ОРХІДЕЯ-3" користувався закріпленою за ним земельною ділянкою площею 0,12 га по АДРЕСА_1 .

У відповідь на адвокатський запит Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив листом №0570202/3-7488 від 15.04.2020, що в міському земельному кадастрі наявна інформація про кадастрову справу №А-19658 про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва, в тому числі і громадянину ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 ; зазначена кадастрова справа з 24.12.2014 року перебуває у розробника документації з землеустрою - ТОВ „МЖК ОБОЛОНЬПРОЕКТ"; зазначена земельна ділянка розташована в межах території Обслуговуючого кооперативу „Садово-дачний кооператив „ОРХІДЕЯ-3" (т.2, а.с.102-103).

Встановлено, що 16.11.2013 ОСОБА_1 була видана членська книжка про те, що він є членом Обслуговуючого кооперативу „Садово-дачний кооператив „ОРХІДЕЯ-3" за підписом голови правління Юрченко Р.М. (т.1, а.с.87).

Доказів прийняття ОСОБА_1 в члени кооперативу та виділення йому у користування земельної ділянки площею 0,12 га по АДРЕСА_1 , крім книжки кооперативу матеріали справи не містять.

Щодо ОСОБА_2 то судом першої інстанції встановлено, що його членство в Обслуговуючому кооперативі „Садово-дачний кооператив „ОРХІДЕЯ-3" не припинялось і доказів припинення членства позивача або виключення зі складу членів учасниками матеріали справи не містять.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач ОСОБА_1 не набув у встановленому законом порядку членства в Обслуговуючому кооперативі „Садово-дачний кооператив „ОРХІДЕЯ-3" та у користування земельну ділянку АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.4, ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи встановлено, що додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5.04.2018 було відмолено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону здійснювати будь-які дії на спірній земельній ділянці. В мотивувальній частині рішення зазначено: „ ОСОБА_1 не доведено, що йому належить право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , і доводи сторони ОСОБА_1 та надані нею документи не спростовують такого висновку суду" (т.2, а.с.105-108).

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки відповідач ОСОБА_1 не набув членства в ОК СДК „ОРХІДЕЯ-3", не мав права користування спірною земельною ділянкою АДРЕСА_3 , а також не мав права на добудову і перебудову вказаного садового будинку, тому підстави для реєстрації права власності за відповідачем на спірний садовий будинок відсутні.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту колегія суддів відхиляє враховуючи наступне.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» встановлено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

За змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16.09.2020 у справі №352/1021/19, від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, від 03 лютого 2021 року у справі №278/3367/19 (провадження №61-13586св20).

Оскільки позивач не є власником спірного нерухомого майна, то він не має права витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів вважає, що позивач використав належний захист свого порушеного права шляхом скасування реєстрації права відповідача.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скаргу належіть залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 09 лютого 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Л.П. Сушко

В.І. Олійник