Ухвала

від 01.02.2024 по справі 759/13231/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/13231/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/501/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту у досудовому розслідуванні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111100001246 від 13.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 197-1 КК України та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, загальною площею 0,6205 яка на праві приватної власності належить Акціонерному товариству «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ», код ЄДРПОУ: 43886541 із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, в тому числі заборонити здійснювати будь-які будівельні роботи на зазначеній земельній ділянці.

Встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно земельної ділянки з кадастровим номерам: 3210500000:07:003:0191.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ» - адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, загальною площею 0,6205 яка на праві приватної власності належить Акціонерному товариству «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною.

Апелянт вказує на те, що клопотання слідчим суддею про арешт земельної ділянки безпідставно розглянуто без повідомлення Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ», чим позбавлено власника майна можливості навести свої заперечення і надати необхідні докази.

Відсутній реальний ризик унеможливлення здійснення досудового розслідування за відсутності арешту земельної ділянки та докази того, що її збереження має вирішальне значення.

Відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення у вигляді арешту майна.

Порушено принцип розумності, співрозмірності та невиправдано обмежено право власника земельної ділянки, її орендаря та постійного користувача.

Також апелянт звертає увагу на те, що прокурором подавалося клопотання про арешт майна до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, однак за заявою прокурора від 20.06.2023 воно залишено без розгляду відповідно до ухвали слідчого судді від 05.07.2023. Після чого 19.07.2023 прокурор повторно звернувся з аналогічним клопотанням про арешт майна до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, що на думку апелянта свідчить про те, що такі дії прокурора є зловживанням процесуальними правами, що вчинено з порушенням завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених ст. ст. 2, 7 КПК України.

Клопотання про арешт не містить жодних доводів, щодо варіантів можливого використання земельної ділянки як доказу, а також доводів, що виправдовували б накладення арешту на земельну ділянку власник якої немає жодного відношення до кримінального провадження, адже мова йде тільки про ймовірні порушення допущені посадовими особами Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області щодо службового підроблення МУО, посадовими особами ТОВ «Смайл Констракшн», АТ «ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС».

Навіть у випадку відчуження земельної ділянки, вказане жодним чином не вплине на досудове розслідування, адже зміна власника такої землі не становитиме жодних загроз для подальшого розслідування. Вказане зокрема підтверджується тим, що кримінальне провадження розпочато 13.10.2021 в той час як Товариство стало власником земельної ділянки 26.10.2022 на підставі договору-купівлі продажу № 501 від 26.10.2022, який укладений з AT "ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС", що підтверджує витяг з ДРРП від 26.10.2022 з індексним номером 313406732, а також інформаційна довідка з ДРРП від 18.06.2023 з індексним номером 336045510.

При цьому, земельна ділянка була визнана речовим доказом на підставі постанови слідчого ще 17.02.2022.

В подальшому 29.11.2022, вже після зміни власника земельної ділянки, на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2022 у справі № 359/8895/22 було проведено її огляд із залученням спеціалістів, зафіксовано всі необхідні дані щодо місця розташування ділянки її конфігурації, та даних про об`єкт нерухомого майна розміщений на ній.

При цьому, відсутність арешту земельної ділянки протягом півтора року з моменту визнання її речовим доказом, зміна власника землі за цей час, жодним чином не завадило в отриманні ухвали слідчого судді для проведення необхідних слідчих дій, здійсненню огляду такої ділянки для пошуку фактичних слідів вчинення кримінального правопорушення.

З викладеного вбачається, що наявність чи відсутність арешту земельної ділянки, особа її власника, не становлять жодного значення для можливості здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а відсутність арешту не перешкоджає здійсненню необхідних слідчих дій, що свідчить про відсутність підстав для накладення арешту для збереження такого майна.

Вказане зокрема підтверджується тим фактом, що питання накладення арешту на земельну ділянку в межах вказаного кримінального провадження вже двічі розглядалось судом. Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_8 від 26.08.2022 у справі № 359/5247/22 було скасовано арешт накладений на земельну ділянку. Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_9 від 22.12.2022 у справі № 359/9284/22 було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт земельної ділянки, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 14.02.2023 залишена без зміни.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ» - адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та вважала ухвалу слідчого судді не законною та такою, що підлягає скасуванню, з наведених в апеляційній скарзі підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення поданої апеляційної скарги та зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111100001246 від 13.10.2021 закінчено, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України направлено 04.01.2024 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області для розгляду по суті пред`явленого обвинувачення, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів судової справи, що 19.07.2023 прокурор Броварської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту у досудовому розслідуванні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111100001246 від 13.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 197-1 КК України, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, яка на праві приватної власності належить Акціонерному товариству «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ», код ЄДРПОУ: 43886541 із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, в тому числі заборонити здійснювати будь-які будівельні роботи на зазначеній земельній ділянці.

На обґрунтування вимог даного клопотання зазначив, що слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111100001246 від 13.10.2021, за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364-1 та ч. 3 ст. 197-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості під час видачі містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів по вулиці Київський Шлях, 6 у м. Бориспіль, Київської області», а саме невідповідність містобудівних умов та обмежень до генерального плану м. Бориспіль та плану зонування території.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Також, ч. 3 ст. 23 вказаного Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» офіційний документ - документ, складений, виданий, засвідчений з дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв`язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти і який містить передбачені законодавством реквізити та відомості.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є офіційним документом.

Встановлено, що на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №04-11/41 від 13.09.2021 року, функціональне призначення Ж3-м - зона змішаної житлової блокованої, садибної, багатоквартирної та громадської забудови, відповідно до плану зонування території м. Бориспіль Київської області (зі змінами).

Так, у невстановлений час, шляхом подання письмової заяви про видачу містобудівних умов та обмежень до управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ КОНСТРАКШН», для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191 по вул. Київський Шлях, 6 у м. Бориспіль, Київської області.

Після чого, посадові особи управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, з метою внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, діючи умисно, внесли неправдиві відомості до п. 3 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №04-11/41 від 13.09.2021 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191 знаходиться зона змішаної житлової блокованої, садибної, багатоквартирної та громадської забудови Ж3-м, однак це не відповідає плану зонування території міста Бориспіль, так як для будівництва вищезазначеного об`єкту необхідні містобудівні умови та обмеження громадських зон Г-6.

Склавши вищевказаний офіційний документ від імені управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області із внесеними до нього завідомо неправдивими відомостями, ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, особисто його підписала, скріпила відтиском печатки управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, надавши тим самим вказаному документу всіх необхідних реквізитів як офіційних.

Після чого, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та невстановленим досудовим розслідуванням способом, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №04-11/41 від 13.09.2021 року передано замовнику зазначених робіт - ТОВ «СМАЙЛ КОНСТРАКШН».

На підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №04-11/41 від 13.09.2021 року замовником будівництва розроблено проектну документацію за проектом «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів по вул. Київський шлях, 6 у м. Бориспіль Київської області» та в подальшому отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Таким чином, до офіційного документу - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 04-11/41 від 13.09.2021 року внесено завідомо неправдиві відомості про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, знаходиться зона змішаної житлової блокованої, садибної, багатоквартирної та громадської забудови Ж3-м, однак це не відповідає плану зонування території міста Бориспіль, так як для будівництва такого об`єкту необхідні містобудівні умови та обмеження громадських зон Г-6.

Разом з цим, встановлено, що відділом архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області, проведено позапланову перевірку в терміни з 01.12.2021 по 14.12.2021, за результатами якої виявлено порушення, складено акт перевірки від 14.12.2021. Зокрема виявлено порушення, а саме замовником наведено недостовірні відомості в поданому повідомленні про початок будівельних робіт, знижено клас наслідків (відповідальності). Замовнику будівництва 14.12.2021, видано Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Також, 14.12.2021 змовнику видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Крім цього, на замовника будівництва складено чотири протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 28.12.2021 винесено чотири постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На замовника будівництва накладено штрафні санкції у вигляді штрафу, який не було сплачено у передбачений законом термін. Постанови для примусового виконання скеровано до виконавчої служби.

Працівниками відділу архітектурно-будівельного контролю, проведено перевірку виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт в терміни з 28.12.2021 по 12.01.2022.

В ході перевірки виявлено порушення, складено протокол, видано повторно припис про зупинення будівельних робіт, також винесено постанову про накладення штрафних санкцій. В терміни з 27.01.2022 по 09.02.2022 проведено позапланову перевірку виконання вимог другого припису про зупинення виконання будівельних робіт. Відділом архітектурно будівельного контролю, подано до суду заяву про скасування права на виконання будівельних робіт.

Враховуючи вищенаведене, органом досудового розслідування встановлено, що в діях посадових осіб управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, якими незаконно видано дозвільні документи щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а тому вказана земельна ділянка являється предметом кримінального правопорушення та у відповідності до ст. 98 КПК України, має значення речового доказу.

Крім того в ході досудового розслідування отримано висновок судової земельно-технічної експертизи відповідно до якої встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191 від Г до Д належить до земель комунальної власності, але в результаті внесення змін на підставі Технічної документації земельна ділянка змінила конфігурацію за рахунок земель комунальної власності, не узгодивши попередньо межі, що суперечить ст. 196 Земельного кодексу України.

Таким чином в результаті зміни меж конфігурації було здійснено поглинання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Бориспільської міської ради Київської області під час поділу та об`єднання земельних ділянок в одну земельну ділянку, що має кадастровий номер 3210500000:07:003:0191.

Постановою слідчого від 17.02.2022, земельну ділянку із кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, визнано речовим доказом, оскільки вказана річ зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та може бути використана як доказ факту чи обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Зазначив, що на даний час існує великий ризик приховування, знищення (поділу/об`єднання) чи відчуження земельної ділянки із кадастровими номером: 3210500000:07:003:0191, яка має значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12021111100001246.

24.07.2024 ухвалою слідчого Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотанняпрокурора та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, загальною площею 0,6205 яка на праві приватної власності належить Акціонерному товариству «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ», код ЄДРПОУ: 43886541 із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, в тому числі заборонити здійснювати будь-які будівельні роботи на зазначеній земельній ділянці.

Встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно земельної ділянки з кадастровим номерам: 3210500000:07:003:0191.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував, що увипадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також врахував, що прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження цього майна.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, а відтак стороною обвинувачення доведено на даному етапі, що вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, зокрема постановою слідчого від 17.02.2022, земельну ділянку із кадастровим номером 3210500000:07:003:0191, визнано речовим доказом, оскільки вказана річ зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може бути використана, як доказ факту чи обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зі змісту клопотання встановлено, що вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та може бути використаним, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Однак є слушними твердження апелянта про те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без дотримання положень ч. 1 ст. 172 КПК України, а саме без повідомлення Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ», при цьому слідчий суддя не мотивував таку підставу в оскаржуваній ухвалі. Проте колегія суддів вважає, дану обставину не істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, виходячи з того, що положення ч. 2 ст. 172 КПК України, передбачають, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Крім того, Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ» не позбавлено було права звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту, в порядку ст. 174 КПК України, оскільки підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Також колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу подано 23.12.2023 на ухвалу слідчого судді, яка прийнята на стадії досудового розслідування. Проте під час апеляційного розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111100001246 від 13.10.2021 року закінчено та обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, для розгляду по суті.

У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

Колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ» - адвоката ОСОБА_6 , слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІНСЕЙЛ» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4