Постанова

від 07.02.2024 по справі 369/12499/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1777/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 369/12499/23

07 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року, постановленої під головуванням судді Янченка А.В., за заявою Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Саєнко Ольга Олександрівна, державний реєстратор Підіпригора Тетяна Василівна Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 року Вишнева міська рада Бучанського району Київської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Саєнко О.О., державний реєстратор Т.В. Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2002 року № 845 та державний акт на право власнсоті на землю серії ЧР067341, який було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2021 року; скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:006:0108, земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:006:5101, земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:006:5102.

Позов мотивовано тим, що спірні земельні ділянки було зареєстровано за відповідачем на праві власності без відома позивача та за відсутності рішення про передачу у власність земельних ділянок.

30 серпня 2023 року Вишнева міська рада Бучанського району Київської області звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що підставою пред`явлення вказаного позову є порушення під час реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:006:0108 на підставі очевидно підробленого державного акту на право власності не землю серії ЧР 048122067341, виданого 23 грудня 2002 року. Зібраними доказами у справі підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222484001:01:006:0108 не відводилась у приватну власність, а її реєстрація в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена на підставі підробленого державного акту. Крім того, ОСОБА_1 на підставі заяви від 09 липня 2021 року № 2623 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:006:0108 на дві земельні ділянки: 3222484001:01:006:5101 площею 0,0681 га та 3222484001:01:006:5102 площею 0,0681 га та зареєструвала право власності на них.

Вказувала, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі матиме негативні наслідки для дійсного власника спірних земельних ділянок у вигляді неможливості або значного утруднення їх використання.

Враховуючи викладене, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222484001:01:006:5101 площею 0,0681 га та 3222484001:01:006:5102 площею 0,0681 га, здійснювати їх поділ чи об`єднання, заборонити проведення на вказаних ділянках будь-яких робіт.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року в задоволенні заяви Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, Вишнева міська рада Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що згідно ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У позові, який просить забезпечити позивач, позовні вимоги обґрунтовано тим, що усупереч положень земельного законодавства Вишнева міська територіальна громада втратила право користування та розпорядження спірною земельною ділянкою на підставі підробленого державного акту.

Вказувала на те, що заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_1 , у разі відсутності забезпечення позову, дає їй право вільно ними розпоряджатись, у тому числі, відчужувати на користь третіх осіб. Зазначає, що відсутність на даний час будь-яких дій відповідача, які могли б підтвердити наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об`єднання спірних земельних ділянок, не спростовують наявність у відповідача, як в одноособового власника спірних земельних ділянок можливості вільно розпоряджатися ними, якщо не вжити заходи забезпечення позову, враховуючи попередню протиправну поведінку під час набуття права власності.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано обставини, доводи та обгрунтування викладені позивачем у заяві про забезпечення позову.

Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що накладення арешту у цій справі має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Вважає, що висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не грунтуються на дослідженні усіх обставин та доводів заявника у справі та не відповідають вимогам законодавства.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, про причини неявки суду не повідомили, тому колегія суддів, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала можливим провести розгляд справи за відсутності її учасників.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що клопотання про забезпечення позову є необгрунтованим, а його доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодиться не може з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником спірних ділянок, у неї існує реальна можливість вчинити дії по відчуженню спірних ділянок до вирішення спору по суті, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому висновки суду першої інстанції про те, що доводи заяви Вишневої міської ради не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому колегія суддів вважає помилковими.

Враховуючи зміст позовних вимог, предмет спору, колегія суддів приходить до висновку, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірні земельні ділянки є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що наявність арешту вказаного майна ніяким чином не обмежує відповідача в праві користування майном, обмеження стосується лише права відчуження даного майна на час розгляду спору судом.

Стосовно вимог заяви позивача про забезпечення позову способом заборону вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на спірні ділянки та заборони здійснювати їх поділ чи об`єднання, колегія суддів зазначає, що в даному випадку такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на спірні ділянки є достатнім для забезпечення виконання можливого рішення суду у даній справі, а тому підстав для застосування інших вказаних у заяві засобів забезпечення позову не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи зазначене, дослідивши матеріали справи, доводи учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Вишневої міської ради Бучанського району Київської області підлягає частковому задоволенню, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 про відмову у забезпеченні позову підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та накладення в порядку забезпечення позову арешту на належні відповідачу ОСОБА_1 на праві власності земельні ділянки, а саме: на земельну ділянку площею 0,0681 га кадастровий номер 3222484001:01:006:5101 та земельну ділянку площею 0,0681 га 3222484001:01:006:5102.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Вишневої міської ради Бучанського району Київської області задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про забезпечення позову задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), а саме: на земельну ділянку площею 0,0681 га кадастровий номер 3222484001:01:006:5101 та земельну ділянку площею 0,0681 га кадастровий номер 3222484001:01:006:5102.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2024 року.

Головуючий: Судді: