Ухвала

від 12.02.2024 по справі 757/12189/17-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 757/12189/17 Головуючий у суді першої інстанції - Батрин О.В.

Номер провадження № 22-ц/824/7403/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

12 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Яворського М.А. (судді-доповідача), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Керуючої компанії «Комунальне підприємство з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», третя особа Київська міська державна адміністрація, Управління праці та соціального населення у Печерській державній адміністрації м. Києва про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 05 січня 2024 року засобами поштового зв`язку.

Вказана апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного ч.1 ст.354 ЦПК України й апелянтом не було заявлено відповідного клопотання про поновлення вказаного строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надати пояснення щодо суперечностей у даті отримання оскаржуваного судового рішення (а.с.76-77, т. 3).

Залишаючи апеляційну скаргу без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що 29 березня 2023 року було ухвалено оскаржуване рішення та відповідно до відмітки на супровідному листі , що міститься в матеріалах справи, копію оскаржуваного рішення апелянтом ОСОБА_1 отримано 27 листопада 2023 року (а.с.42, т. 2), проте, вона посилається на те, що копію оскаржуваного рішення нею отримано наручно в суді першої інстанції 07 грудня 2023 року.

06 лютого 2024 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 у якому просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а також повторно стверджує, що копію оскаржуваного рішення вона отримала наручно 07 грудня 2023 року. Будь-яких доказів отримання нею оскаржуваного рішення 07 грудня 2023 року апелянтом надано не було.

Крім того, 08 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного суду із клопотанням про виправлення недоліків, відповідно до якого не мала можливості оскаржити рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року у визначений законом строк, оскільки захворіла на СОVID-19.

Доказів вказаних обставин ОСОБА_1 до апеляційного суду надано не було.

Разом з тим, апелянт не навела переконливих та об`єктивних причин пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою та нею не спростовано факту отримання оскаржуваного рішення 27 листопада 2023 року, натомість доказів отримання судового рішення 07 грудня 2023 року апеляційному суду не надано (а.с.42, т.3).

Таким чином, станом на 12 лютого 2024 року недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуто не було, як і не було надіслано клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Частини 3 та 4 статті 357 ЦПК України визначають, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Апеляційний суд доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження враховуючи наступні підстави.

ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подібні за змістом висновки, викладені також і в постановах Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі № 128/3081/22 (провадження № 61-6339св23) та постанові від 24 січня 2024 року у справі № 524/1740/22 (провадження № 61-15029св23), які відповідно до частини 3 статті 263 ЦПК України враховуються судом при постановленні даної ухвали.

Оскільки апелянтом, всупереч вимог законодавства, не усунено визначені апеляційним судом недоліки, то апеляційна скарга вважається такою, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, тому за зазначеною апеляційною скаргою відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Керуючої компанії «Комунальне підприємство з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», третя особа Київська міська державна адміністрація, Управління праці та соціального населення у Печерській державній адміністрації м. Києва про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв