Ухвала

від 13.02.2024 по справі 520/7620/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/7620/22

адміністративне провадження № К/990/4085/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 520/7620/22 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «ОАЗИС» до Головного управління ДПС у Рівненській області, за участю третьої особи - Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Приватне сільськогосподарське підприємство «ОАЗИС» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 362817000704 від 31 серпня 2022 року за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) у сумі 1 247 444 грн 86 коп із штрафними санкціями.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

31 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 520/7620/22.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у ній не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, у поданій касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, а саме: судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13 липня 2022 року у справі №826/7838/18, від 03 грудня 2020 року у справі №823/1462/16, від 25 серпня 2022 року у справі №826/5101/17.

Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на цій підставі недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосується оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі скаржник формально зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу для відкриття касаційного провадження, а саме: судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано положення пункту 198.5 статті 198 Податкового Кодексу України та пункту 16 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, щодо застосування якого, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у контексті визначення заниження платником податків суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у випадку ненадання до перевірки інвентаризаційного опису запасів у розрізі номенклатури оприбуткованих товаро-матеріальних цінностей та визначення обов`язку платника податків проводити інвентаризацію та надавати до перевірки матеріали за результатами такої інвентаризації в розрізі номенклатури товарів, а також обов`язку зазначення в акті інвентаризації конкретних ТМЦ з метою їх ідентифікації та співставлення їх з даними бухгалтерського обліку.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Відповідач не взяв до уваги того, що суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови зазначив про врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду 13 лютого 2019 року у справі № 820/817/17. Відповідач у касаційній скарзі не зазначає, чому ці висновки не підлягали застосуванню у цій справі та/або застосовані неправильно.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що скаржник допустив формальний підхід до оформлення касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, переоцінки встановлених судом обставин та дослідження ним доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 520/7620/22 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов