Постанова

від 16.01.2024 по справі 305/2202/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/2202/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 січня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В.,

з участю секретаря Савинець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради на рішення Рахівського районного суду від 14 березня 2022 року (у складі судді Марусяк М.О.) за позовом ОСОБА_1 до Лазещинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у грудні 2021 р.

Просила:

-визнати незаконним і скасувати наказ Лазещинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради № 74-к від 08.11.2021 р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та поновити її на роботі;

-стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради заробітну плату за вимушений прогул за період відсторонення її від роботи.

На обґрунтування позовних вимог указала, що вона працює вихователем групи продовженого дня, учителем образотворчого мистецтва в Лазещинському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради. 08 листопада 2021 р. їй було вручено наказ директора закладу № 74-к від 08.11.2021 р. про відсторонення її від роботи з 08.11.2021 р. без збереження заробітної плати з підстав відсутності щеплення проти COVID-19. Вважає цей наказ незаконним і таким, що порушує її права.

Ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між нею та відповідачем, зобов`язання щодо щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з боку неї, як працівника немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення її з роботи з підстав відсутності згаданого щеплення. При прийнятті її на роботу такої умови праці як проходження нею щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 не було, тому встановлена відповідачем нова умова праці, яка необхідна для продовження нею роботи, а саме наявність щеплення від COVID-19, є фактично зміною істотних умов праці. Попередження про необхідність проходження нею щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 їй було вручено 04.11.2021 р., тобто лише за декілька днів до видання наказу про відсторонення від роботи. Таким чином відповідач порушив встановлені строки попередження її про зміну істотних умов праці.

У наказі про відсторонення відповідач посилається на ст. 46 КЗпПУ, ч.2 ст. 14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанову КМУ від 09 грудня 2020 № 1236 та наказ від 04.10.2021 № 2153. Поряд з цим, ч.2 ст.14 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено не відсторонення від роботи, а відсторонення від виконання зазначених видів робіт, що не є тотожними поняттями, як за підставами, так і за наслідками.

Відповідач не мав права відсторонювати її від роботи, оскільки відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від COVID-19 не передбачено чинним законодавством.

Рішенням Рахівського районного суду від 14.03.2022 р. із урахуванням додаткового рішення Рахівського районного суду від 21 червня 2023 р. позов задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ директора Лазещинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради №74-к від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради заробітну плату за вимушений прогул за період відсторонення ОСОБА_1 від роботи. У задоволенні позову в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі відмовлено.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради просить це рішення у частині задоволених позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-підставою для відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи є наказ МОЗ від 04.10.2021 р. № 2153, відтак таке відсторонення ґрунтувалося на вимогах закону;

-судом не встановлено порушення права позивача на працю, визначене ст. 43 Конституції України, оскільки за ОСОБА_1 зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним і відповідало пріоритету забезпечення життя, здоров`я і безпеки людини;

-оскаржуваним наказом позивача не було звільнено з роботи з посади вихователя групи продовженого дня і вчителя образотворчого мистецтва, відтак у вимозі про поновлення на роботі було відмовлено, тому і немає підстав для стягнення заробітної плати за вимушений прогул за період відсторонення від роботи.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися належним чином про час і місце розгляду справи. Від представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, із таких мотивів.

Суд виходив із того, що ні в трудовому контракті, ні в посадові інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між позивачем і відповідачем такого зобов`язання з боку позивача немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення позивача з роботи з підстав відсутності щеплення. Зі свого боку, позивач не порушувала законодавства про працю, яке б стало підставою для відсторонення. Станом на сьогоднішній день жодним нормативно-правовим актом не передбачено в яких випадках відсторонювати чи не відсторонювати невакцинованих від СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 працівників (а також вакцинованих однією вакциною), не передбачено винятків відсторонення (таких як наявність протипоказань від щеплення), не розроблено та не проінформовано населення про механізм отримання підтвердження протипоказань, тощо. Крім цього, згаданий Перелік не є тим документом який зобов`язує проведення обов`язкового щеплення, адже таке рішення може прийняти лише Головний державний санітарний лікар. Таке рішення досі не прийнято.

При цьому встановив, що позивач працює вихователем групи продовженого дня та вчителем образотворчого мистецтва в Лазещинському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради.

04 листопада 2021 р. ОСОБА_1 письмово повідомлено, що з 08 листопада 2021 р. на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти. Крім того, позивачу роз`яснено, що в разі відсутності документу, що підтверджує наявність профілактичного щеплення від СОVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання, її із 08.11.2021 р. буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.

05 листопада 2021 р. позивачем директору Лазещинського ЗЗСО Пранничук С.Б. було подано заяву та заперечення про відмову від щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, із причини її стурбованості наслідків, які може спричинити щеплення. У заяві вона докладно виклала всі ті факти та посилання щодо такої ризикованої медичної процедури як щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Також нею було наведено законодавче підґрунтя незаконного, на її думку, відсторонення, як працівника і відмова її від щеплення не може мати законних підстав і вважатися порушенням трудової дисципліни.

08 листопада 2021 р. директором Лазещинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради був винесений наказ №74-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 », згідно з якого, керуючись ст.46 КЗпП України, ч.2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 р., Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від 04 листопада 2021 року, пунктом 41-69 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, ОСОБА_2 , вихователя ГПД, вчителя образотворчого мистецтва, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктами «б», «г» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі Закон № 1645-ІІІ) передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Довід апеляційної скарги про те, що підставою для відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи є наказ МОЗ від 04.10.2021 р. № 2153, відтак таке відстороненні ґрунтувалося на вимогах закону спростовується наступним.

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі Перелік № 2153). У первинній редакції до цього переліку ввійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 постанову Кабінету Міністрів України № 1236 було доповнено пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Питання відсторонення від роботи додатково регламентовано в Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі Закон № 4004-XII) та в Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженій наказом МОЗ України від 14 квітня 1995 року № 66 (далі Інструкція № 66).

Положення абзацу шостого частини першої статті 7 Закону № 4004-XII та Інструкції № 66 не охоплюють порядок відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою чи ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень для запобігання захворюванню на COVID-19. Обов`язки роботодавців щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя населення визначені не тільки Законом № 4004-XII. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 передбачено, що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьби з пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ і частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Норми законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими і за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що при вирішенні питання про правомірність відсторонення працівника від роботи у зв`язку з відсутністю профілактичного щеплення проти COVID-19 слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення особи від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети.

Довід апеляційної скарги про те, що судом не встановлено порушення права позивача на працю, визначене ст. 43 Конституції України, оскільки за ОСОБА_1 зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним і відповідало пріоритету забезпечення життя, здоров`я і безпеки людини не заслуговує на увагу із таких мотивів.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи слід виходити не тільки з Переліку № 2153, а й з оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Визначаючи об`єктивну необхідність щеплення працівника і перевіряючи законність його відсторонення від роботи для протидії зараженню COVID-19, необхідно з`ясовувати наявність наведених вище та інших факторів.

Суд встановив, що 08 листопада 2021 р. директором Лазещинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради був винесений наказ № 74-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 », згідно з якого, керуючись ст. 46 КЗпП України, ч.2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 р., Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від 04 листопада 2021 року, пунктом 41-69 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, ОСОБА_2 , вихователя ГПД, вчителя образотворчого мистецтва, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19. Підстава: повідомлення про обов`язкове щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 04.11.2021 р. № 252.

Проте, застосовуючи до позивача передбачені Переліком № 2153 та Законом № 1645-ІІІ заходи, відповідач не обґрунтував необхідність відсторонення позивача тим, що вона, виконуючи обов`язки за посадою, створювала загрози, які вимагали б вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя як позбавлення заробітку.

Також суд установив, що ОСОБА_1 , працюючи вихователем ГПД, вчителем образотворчого мистецтва, не створювала загроз, які вимагали б вжиття до неї такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавив її заробітної плати.

Отже, фактично ОСОБА_1 відсторонено від роботи та позбавлено заробітку лише тому, що вона працювала у Лазещинському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ясінянської селищної ради без індивідуальної оцінки її поведінки, всі працівники якого підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19. Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання незаконним і скасування наказу відповідача про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Довід апеляційної скарги про те, що оскаржуваним наказом позивача не було звільнено з роботи з посади вихователя групи продовженого дня і вчителя образотворчого мистецтва, відтак у вимозі про поновлення на роботі було відмовлено, тому і немає підстав для стягнення заробітної плати за вимушений прогул за період відсторонення від роботи не заслуговує на увагу, оскільки у разі незаконного відсторонення працівника від роботи він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Встановивши, що ОСОБА_1 була незаконно відсторонена від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати, суд першої інстанції, обґрунтовано зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час відсторонення.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верхового Суду від 14 грудня 2022 р. у справі № 130/3548/21.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції щодо відсутності в оскаржуваному наказі обґрунтувань необхідності відсторонення позивача, пов`язаних із виконанням нею посадових обов`язків, у зв`язку з чим вона створювала загрозу поширення хвороби, не спростовують, а зводяться до незгоди з ними та необхідності переоцінки фактичних обставин справи.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції і тлумачення норм матеріального права на власний розсуд.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення, ухваленого із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради на рішення Рахівського районного суду від 14 березня 2022 року залишити без задоволення. 2.Рішення Рахівського районного суду від 14 березня 2022 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 07 лютого 2024 р.

Судді: