Рішення

від 05.02.2024 по справі 507/2006/23

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/2006/23

Провадження № 2/507/26/2024

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання Копищик М.С.,

із участю представника позивача адвоката Пілюка Р.В.

представника відповідача адвоката Горового А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Комуна» про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати недійними договори від 28 лютого 2013 року про внесення змін до договору оренди землі від 14 серпня 2012 року , зареєстрованих 11.09.2012 року за № 512330004001751 та за № 512330004001755, а також просила стягнути із відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 15580 грн. 97 коп.

В обґрунтування вимог , позивач в позові вказала, що вона є власником земельних ділянок площею 0,76 га та 3,41 га. 14 серпня 2012 року між нею та ПП «Комуна» було укладено договори оренди земельної ділянки. До 2017 року нормативно-грошова оцінка земельних ділянок склала 95637 грн. 24 коп., а з 2017 року 129030 грн. 72 коп. (31017 грн. за 1 га). Таким чином, розмір орендної плати за обидві ділянки з 2012 р. по 2017 р. повинен складати 2869 грн. 11 коп. за рік, а з 2017 року відповідно 3870 грн. 92 коп. У зв`язку із необхідністю лікування та скрутним матеріальним становищем 28 лютого 2013 року вона подала директору ПП «Комуна» Поперечному П.А. заяву про виплату 20000 грн., але він погодився виплатити її 22000 грн. за умови, якщо вона підпише додаткові угоди до договорів оренди зазначених земельних ділянок, на що вона погодилася та отримала 22000 грн. Оскільки з 2012 по 2017 роки орендна плата з врахуванням 3% від нормативно-грошової оцінки повинна складати 14355 грн. 45 коп., а з 2017 р. по 2023 р. відповідно 23225 грн. 52 коп. , загалом 37580 грн. 97 коп. З врахуванням отриманих нею 22000 грн. борг ПП «Комуна» складає 15580 грн. 97 коп.

Відповідач, посилаючись на договори про внесення змін до договору оренди, систематично відмовляється сплачувати її оренду плату, атому позивач просила стягнути із відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 15580 грн. 97 коп.

Договори від 28 лютого 2013 року про внесення змін до договорів оренди землі від 14 серпня 2012 року не відповідають вимогам законодавства щодо розміру орендної плати, зокрема Указу Президента № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», відповідно до якого плата (річна) за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3% вартості такого паю. Крім того, оспорювані договори не пройшли державну реєстрацію, і не набули чинності.

Позиції сторін в ході розгляду справи судом.

Представник позивача адвокат Пілюк Р.В. в судовому засіданні просив позов задовольнити , із підстав, викладених в позові .

Представник відповідача ПП «Комуна» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, вказуючи на те, що на законодавчому рівні не визначено обов`язкового мінімального рівня орендної плати щодо земель приватної власності, сторонам надано право самостійно визначати розмір, строки і порядок сплати орендної плати, а отже відсутні підстави для визнання

договорів недійними. Розрахунок заборгованості є необґрунтованим, оскільки між сторонами існує договір, відповідно до умов якого позивач отримала орендну плату. Також заявлено про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні представник ПП «Комуна» адвокат Горовий А.О. просив в задоволенні позову відмовити, із підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального провадження (а.с.37).

Ухвалою від 18 січня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду (а.с.91).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 4,17 га (в тому числі 0,7638 га та 3,4083 га), яка розташована на території Любашівської селищної ради Одеської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 264728 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.21, 24-30).

14 серпня 2012 року між позивачем та ПП «Комуна» було укладено договори оренди земельних ділянок площею 0,76 га та площею 3,41 га. Договори укладено строком на 49 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (п.8, 9 Договорів (а.с.9-20).

Сторонами також був підписаний акт прийому-передачі зазначеної земельних ділянок (а.с14, 20).

Зазначені договори зареєстровані у відділі Держкомзему в Любашівському районі Одеської області 11 вересня 2012 р.

28 лютого 2013 року ОСОБА_1 та ПП «Комуна» уклали два договори про внесення змін до договорів оренди землі від 14 серпня 2012 року. Відповідно до п.1 сторони домовилися внести наступні зміни до договору оренди землі площею 0,76 га: в п.9, тобто у розділі «Орендна плата» узгодили орендну плату «у грошовій формі за наступні 49 років в розмірі 2000 грн.», в п.11 тобто у розділі «Орендна плата» узгоджено зміни, що орендна плата вноситься «одноразово». Також, до договору оренди землі площею 3,41 га сторони домовилися внести наступні зміни, а саме: в п.9, тобто у розділі «Орендна плата» узгодили «у грошовій за наступні 49 років в розмірі 20000 грн.», в п.11 «одноразово» та п.13 «не переглядається» /а.с.45-46/.

Із видаткових касових ордерів ПП «Комуна» вбачається, що позивачка отримала від відповідача обумовлену договорами одноразову виплату орендної плати (а.с.52-58).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав, державним реєстратором зареєстровано право оренди ПП «Комуна» на підставі договорів оренди землі від 14 серпня 2012 року та договорів про внесення змін до договору оренди землі від 28 лютого 2013 року (а.с.60-61).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За змістом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до частин першої-п`ятоїстатті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин,

повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

За правиламист.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно частини третьої цієї статті відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини щодо оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У ст. 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістомстатті 15 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакціїЗакону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цього Законує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина другастатті 15 цього Закону).

У пунктах 9 , 11 договорів оренди землі від 14 серпня 2012 року, укладених між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Комуна» було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі та орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.

28 лютого 2013 року сторонами досягнуто згоди про внесення змін до п.9 , 11 зазначених договорі оренди, відповідно до яких орендна плата сторонами визначена в грошовій формі в розмірі 2000 грн. та 20000 грн. за наступні 49 років, орендна плата вноситься одноразово .

Отже, при укладенні оспорюваних договорів про внесення змін до договору оренди, сторони погодили внести зміни до договору оренди землі щодо істотних умов: зокрема щодо сплати орендної плати одноразово за весь період дії договору .

Орендна плата є однією з істотних умов договору оренди землі. Сторони домовляються про її розмір і прописують його в договорі (ст. 21 «Про оренду землі»). Для земель приватної власності сторони визначають розмір орендної плати самостійно, без будь-яких обмежень.

Позивачем не доведено обставин, які б свідчили про недійсність укладених договорів про внесення змін до договору оренди землі та порушення її прав при укладанні оспорюваних правочинів. Законні права та інтереси позивача не були порушені, вона підписала договори від 28 лютого 2013року, а відповідач сплатив орендну плату позивачці та вона її отримала.

Доводи позивачкита їїпредставника,які вобґрунтування позовупослалися наположенняУказу ПрезидентаУкраїни від02лютого 2002року №92/2002,оскільки цимуказом встановлено,що платаза орендуземельних діляноксільськогосподарського призначення,земельних часток(паїв)має становитине менше3відсотків визначеноївідповідно дозаконодавства вартостіземельної ділянки,тоді якспірними договорамипро внесеннязмін додоговору орендиземлі від28лютого 2013року, розмірорендної платисторонами визначенийодноразово взагальному розмірі22000грн.за весьперіод діїдоговору (завсі 49років),що становить менше3 % від нормативної грошової оцінки землі, судом не приймаються до уваги, виходячи із наступного.

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008внесено зміни доУказу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», з урахуванням яких визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Разом із тим, відповідно до частини другоїстатті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

У встановленомустаттею 23Закону України«Про орендуземлі» позивач не ініціювала питання щодо перегляду розміру орендної плати.

У постанові Верховного Суду 10 червня 2019 року у справі №540/1354/16-ц зазначено, що невідповідність розміру орендної плати, визначеного сторонами за взаємною згодою, розміру, передбаченому Указом № 92/2002, не служить підставою для визнання договорів недійсними. Аналогічна думка міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 539/232/18.

В Указі Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних

часток (паїв)», не йдетьсяпро обов`язковевстановлення орендноїплати нарівні неменше 3%нормативно грошовоїоцінки.Зазначений Указ ПрезидентаУкраїни від02лютого 2002року №92/2002,на якийпосилається позивачна обґрунтуванняпозову, носить лише рекомендаційний характер , оскільки розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю визначаються виключно сторонами договору.

Таким чином, позивачем не доведено належним чином підстави, передбачені ст.ст.203,215ЦК України для визнання спірних договорів від 28лютого 2013року провнесення зміндо договору орендиземлі від14серпня 2012року ,зареєстрованих 11.09.2012року за№ 512330004001751та за№ 51233000400175, недійсними. Тому права позивача у зв`язку з укладеними договорами від 28 лютого 2013 р. не порушені й у відповідності до статей15,16 ЦК Українине підлягають захисту судом.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що зміни до договорів оренди земельних ділянок не пройшли державної реєстрації і не набули чинності, оскільки як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав, державним реєстратором зареєстровано право оренди ПП «Комуна» на підставі договорів оренди землі від 14 серпня 2012 року та договорів про внесення змін до договору оренди землі від 28 лютого 2013 року.

Що стосується позовної вимоги про стягнення із відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 15580 грн. 97 коп., то ці вимоги не підлягають задоволенню.

Пред`являючи позов, позивач послався на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання, оскільки з 2012 р. по 2017 р. орендна плата з врахуванням 3% від нормативно-грошової оцінки повинна складати 14355 грн. 45 коп., а з 2017 по 2023 відповідно 23225 грн. 52 коп. , загалом 37580 грн. 97 коп. З врахуванням отриманих нею 22000 грн. борг ПП «Комуна» складає 15580 грн. 97 коп., у зв`язку з чим відповідач повинен сплатити їй заборгованість по орендній платі.

Згідно з ч. 1.ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі статтями13,15,21 Закону України «Про оренду землі»одним з головних прав орендодавця є право на отримання ним орендної плати у встановленому розмірі, формі, у визначений строк та у визначеному місці.

За приписами ст. ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено,що сторонами відповідно до договорів від 28 лютого 2013 року про внесення змін до договору оренди землі від 14 серпня 2012 року узгоджено розмір орендної плати та відповідачем сплачено орендну плату, в узгодженому сторонами загальному розмірі 22000 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами, а тому відсутні підстави для стягнення коштів.

Доводи позивача та її представника щодо нарахування орендної плати в розмірі 3 % нормативно грошової оцінки землі є безпідставними, оскільки розмір орендної плати визначений за взаємною згодою сторін при укладенні договорів про внесення змін до договору оренди землі, відповідно до яких орендна плата сторонами визначена в грошовій формі в розмірі 2000 грн. та 20000 грн. за оренду земельних ділянок площею 0,76 га та площею 3,41 га за наступні 49 років.

Частиною 1статті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню.

З огляду на те, що правові підстави для задоволення позовувідсутні, то позовна давність застосуванню не підлягає.

Розподіл судовихвитрат міжсторонами

Відповідно дост.141ч.1,6ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач як інвалід першої групи звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, суд вважає необхідним судові витрати зі сплати судового збору у цій справі віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства «Комуна» про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі відмовити повністю.

Судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. компенсувати за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: приватного підприємства«Комуна» (юридичната поштоваадреса:66224,Одеська область, Подільський район,с.Вишневе,вул.Комарова,27,код ЄДРПОУ:32234961)

Повний текст судового рішення складено 14.02.2024 року.

Суддя: Т.П. Дармакука