Постанова

від 12.02.2024 по справі 546/44/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/44/24

номер провадження 3/546/61/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

захисника адвоката Рижкової В.О.

розглянувши увідкритомусудовомузасіданніум.Решетилівкаузалісуду в режимівідеоконференції протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року суду не надано,

в с т а н о в и в :

18.01.2024 до Решетилівського районного суд Полтавської області від СПД №1ВП №2Полтавського РУПГУНП вПолтавській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу серії ААД № 015798 від 14.01.2024, складеного поліцейським з РПП СПД №1 ВП №2 Харченком Р.В., 14.01.2024 о 21:00 годині ОСОБА_1 в с. Покровське по вул. Освітянській,1, керував вантажним т/з МАN д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд зі згоди водія проводився на місці у встановленому законом порядку, тест №681 1,29%, чим порушив п. 2.9.а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

07.02.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання захисника Рижкової В.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Клопотання обґрунтоване тим, що 14.01.2024 близько 20:30 години ОСОБА_1 разом зі своїм колегою - водієм автомобіля МАN д.н.з. НОМЕР_2 , перебували на майданчику для паркування вантажних автомобілем, коли до них під`їхали працівники поліції та повідомили, що нібито ними було вчинено ДТП, у зв`язку з чим необхідно проїхати до залізничного переїзду для встановлення обставин ДТП. ОСОБА_1 разом з колегою не погоджувались, але працівники поліції наполягали на своєму, в результаті чого вони разом з працівниками поліції на патрульній машині вимушені були поїхати до залізничного переїзду, де і дізнались, що вчинили ДТП за участі автомобіля DEOWOO Lanos. ОСОБА_1 разом з колегою просили показати відео на підтвердження вчинення саме ними ДТП, однак працівники поліції продолжили наполягали на вчиненні саме ними ДТП, однак доказів на підтвердження не надали.

В подальшому співробітники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння (21:49:33 відео). На що останній відмовився та категорично заперечував проти того, що саме він є водієм та керував транспортним засобом МАN д.н.з. НОМЕР_2 (21:49:38; 21:50:29; 21:50:31, 21:50:51; 21:51:02; 21:51:27; 21:51:34 фрагменти відео), наполягав на тому, що є пасажиром (21:50:35 відео).

На всі заперечення ОСОБА_1 з приводу того, що останній є не водієм, а пасажиром, та не керував транспортним засобом працівники поліції не зважили, при цьому не маючи жодних доказів підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 повідомили йому у відповідь : «ну щас, такого точно не буде! Не чудіть» (21:32:15 відео). Натомість, колега ОСОБА_1 , після того як поспілкувався з водієм автомобіля DEOWOO Lanos, повідомив працівникам поліції: «я возміщаю бабки, ті що я розбив» (21:52:49 відео).

Надалі не витримавши наполегливості працівників поліції щодо пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 погодився пройти тест.

Захисник звертає увагу суду на те, що навіть маючи інформацію про справжнього водія транспортного засобу МАN д.н.з. НОМЕР_2 , який можливо і вчинив ДТП, працівники патрульної поліції не зважили на даний факт та склали протокол відносно ОСОБА_1 , який неодноразово наголошував на тому, що був пасажиром, а не водієм транспортного засобу.

На питання свідка: «для чого Ви сідаєте за кермо п`яний?» знову ж таки ОСОБА_1 повідомив : «я за кермом не сидів, ну нічого хай буде так» (21:59:41 відео). Також, надалі, коли колега ОСОБА_1 запитав його щодо протоколу: «це на кого, на мене прийде?»(22:14:25 відео), потім колега повідомив: «краще б я вдома сидів» (22:15:47 відео).

Тобто в той час, як інший водій, на техпаспорт якого складено протокол, визнавав, що саме він керував транспортним засобом у момент можливого ДТП, працівники поліції на цей факт ніяким чином не відреагували та склали протокол відносно ОСОБА_1 .

Захисник звертає увагу суду на те, що за версією працівників поліції ДТП відбулось десь приблизно півтори години назад (21:56:30 відео), однак доказів того, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, як запевняють працівники поліції, та що він в той момент перебував в стані сп`яніння надано не було. Захисник ще раз наголошує на тому, що працівники поліції забрали ОСОБА_1 і його колегу до залізничного переїзду із саме стоянки для вантажних автомобілей.

Долучені до протоколу відеозаписи з невідомого пристрою, які додані як докази не містять відеофіксація керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, а свідки зазначені в протоколі можуть підтвердити лише факт проходження огляду на стан сп`яніння останнього (22:22:33 та 22:23:05 відео). І жодним чином не можуть підтвердити та засвідчити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Окрім того, працівники поліції, достеменно знаючи, що ОСОБА_1 не є водієм даного транспортного засобу не роз`яснили останньому права передбачені ст.ст. 55,56,59.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є порушенням права на захист.

Також, працівники поліції не зважили на повідомлення ОСОБА_1 про те, що він без окулярів не бачить де ставити підпис у протоколі, навіть після вказаного повідомлення, працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 згідно ст. 268 КУпАП та статті 63 Конституції України. Таким чином, працівник поліції знівелював та порушив права особи. Яка притягається до адміністративної відповідальності. Єдине, що зміг зробити ОСОБА_1 це перед підписом протоколу зазначити, що він категорично не погоджується з складеним протоколом.

Окрім того, захисник звертає увагу на те, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення є акт огляду на стан сп`яніння. Однак, у даному випадку, працівники поліції так поспішили звинувати ОСОБА_1 , що спочатку склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а лише після цього склали акт огляду до протоколу (22:31:47-54 відео), не зазначивши його в додатках та не надавши копію ОСОБА_1 .

Отже, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог законодавства, та не може бути допустимим доказом і не може бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження.

09.02.2024 захисником Рижковою В.І. через систему «Електронний суд» подано до суду клопотання ОСОБА_1 про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з доводами аналогічними за змістом до доводів раніше поданими до суду захисником Рижковою В.І.

В судове засідання 12.02.2024 в режимі відеоконференції з`явився захисник, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Рижкова В.І.

Захисник - адвокат Рижкова В.І. повідомила суду, що ОСОБА_1 не може прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 занятий на роботі, захисник не наполягала на особистій участі останнього в судовому засіданні.

КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належать до даної категорії випадків.

Суд прийшов до висновку, про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за участі його захисника адвоката Рижкової В.І.

В судовомузасіданні захисник,особи якапритягується доадміністративної відповідальності адвокатРижкова В.І.надала пояснення,аналогічні письмовимпоясненням раніше поданимдо суду.Додатково судуповідомила,що колега ОСОБА_1 водій,якій керувавтранспортним засобомМАN14.01.2024приймати участьв судовихзасіданнях незможе,оскільки постійнозанятий нароботі,пов`язаній зперевезенням вантажупо Україні.Захисник вважає,що матеріаламисправи танаданим дискомз відеозаписомповністю спростовуєтьсяфакт того,що саме ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом,тому немає необхідностівикликати йогоколегу всудове засіданняв якостісвідка,справу можнорозглянути напідставі письмовихдоказів.Захисник неповідомила судупрізвище,ім`я,по батьковіта адресупроживання іншоговодія,колеги ОСОБА_1 .Просила закритипровадження усправі проадміністративне правопорушення напідставі п.1ч.1ст.274КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає саме у керуванні транспортнимизасобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.

Частина 1ст. 130 КУпАПза своєю правовою природою є бланкетною нормою права, яка відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно - правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій - особа,якакеруєтранспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п.1.10 ПДР України).

За ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Таким чином, суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку та керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особи транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Окрім того суд зазначає, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Узагальнюючи вищевикладене, враховуючи об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ініціатором складення протоколу повинно бути доведено наявність одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердженнявини ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП працівникамиполіції надано:результаттесту «Drager0220»,тест №681,результат якогопоказав 1,29проміле (а.с.2); протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №015798 від 14.01.2024, де в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 власноручно зазначено: «з протоколом не згоден» (а.с.3); акт огляду ОСОБА_1 , на стан сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю с порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), результат огляду на стан сп`яніння проба позитивна 1,29 проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис у акті огляду (а.с.4); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Полтавський обласний центр терапії залежності», складеного 14.01.2024 о 22:10 год, в якомузафіксовано,що врезультаті огляду,проведеного поліцейськими,виявлені ознакисп`яніння: запахалкоголю спорожнини рота,тремтіння пальціврук,порушення координаціїрухів,результат оглядуна стансп`яніння проба позитивна1,29проміле (а.с.5);копію водійськогопосвідчення ОСОБА_1 (а.с.6); довідку СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП про технічні характеристики нагрудного відео реєстратора (бодікамери) (а.с. 7); довідку СПД № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в якій вказано, що згідно нормативної бази ІПНПУ та транспортний засіб МАN д.н.з. НОМЕР_2 належить гр. ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_3 від 02.12.2022 (а.с.8);компакт-диск з написом « ОСОБА_1 ААД №015798 ч.1 ст.130 КУпАП» (а.с. 9).

Під час дослідження в судовому засіданні компакт-диску з написом « ОСОБА_1 ААД №015798 ч.1 ст.130 КУпАП», судом встановлено, що даний компакт- диск містить 15 відеофайлів, з яких 1 файл містить відеозапис з відеореєстратора патрульної поліції та 14 файлів містять відеозапис з нагрудної бодікамери працівників поліції.

Відеозапис з відеореєстратора DOPAI X2S FRONT, розташованого в патрульному автомобілі поліції, розпочинається 14.01.2023 о 20:59:59 та закінчується о 21:00:36. З даного фрагменту відеозапису вбачається, як патрульна машина їде за транспортним засобом МАN з номернимзнаком НОМЕР_2 , згодом вона порівнюється з вказаним автомобілем, який починає зупинятись, патрульна машина обганяє даний автомобіль та зупиняється перед ним, на цьому відеозапис припиняється. Суд, звертає увагу, що на відеозаписі з відеорегістратора не зафіксовано особу, яка керувала транспортним засобом під час зупинки автомобіля патрульною поліцією.

Перший фрагмент відеозапису з бодікамери, останні цифри якого «0260» розпочинається 14.01.2024 о 21:31:03, на ньому зафіксовано співробітників поліції, особу до якої поліцейський звертається як «пане водій» та інших невстановлених осіб біля залізничного переїзду. Поліцейський повідомляє, що було вчинено ДТП за участі автомобіля DEOWOO Lanos, який автомобіль МАN зіштовхнув з дороги на залізничний переїзд. Невстановлена особа, до якої поліцейський звертався як «пане водій» заперечує факт ДТП та просить надати на підтвердження відеозапис з камер, який йому працівниками поліції не було надано. В подальшому працівник поліції пропонує особі, до якої він звертається як «пане водій» пройти огляд, при цьому не називає підстави для проходження огляду, в подальшому запитує у вказаної особи документи на транспортний засіб, на що отримує відповідь, що при собі документів той не має, мабуть вони залишились в автомобілі. В подальшому поліцейський починає з`ясовувати у даної особи обставини вчинення ДТП, паралельно повідомляючи своє бачення того, як це могло статись. На відеозаписі чути, як інший поліцейський встановлює обставини ДТП у інших невстановлених осіб. Поліцейський, який спілкувався з особою, до якої звертався як «пан водій», пропонує останньому на патрульній машині поїхати до транспортного засобу МАN, щоб пошукати документи на вказаний автомобіль

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0261», зафіксовано поїздку в патрульній машині, по приїзду на місце знаходження транспортного засобу, особа до якої звертаються як «пане водій» намагається знайти в автомобілі МАN документи, з`ясовується, що їх в автомобілі не має. На вимогу патрульного, особа до якої звертаються як «пане водій» надає патрульному водійське посвідчення.

З фрагменту відеозапису, останні цифри якого «0262», вбачається, що в особа, до якої звертаються «пан водій», повідомляє патрульному, що документи на транспортний засіб МАN знаходяться у іншої особи, яка залишилась біля залізничного переїзду. В подальшому особа, до якої звертаються «пан водій» просить патрульного повернути водійське посвідчення, на що поліцейський відповідає, що посвідчення йому потрібне для заповнення документів.

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0263», зафіксовано поїздку в патрульному автомобілі від місця поїздки транспортного засобу до залізничного переїзду. По приїзді до залізничного переїзду, до поліцейського підходить невстановлена особа, у якої поліцейський одразу починає запитувати реєстраційні документи на транспортний засіб, в ході розмови дана невстановлена особа, повідомляє, що спілкувалась з власником пошкодженого автомобіля, та що останній хоче компенсації 20000. В подальшому, патрульний звертається до особи, яку перед цим називав як «пане водій» та на ім`я та по батькові « ОСОБА_3 », пропонує останньому пройти огляд на стан сп`яніння, при цьому не повідомляючи про підстави огляду та не називаючи ознаки, які б вказували на стан сп`яніння останнього. Поліцейський запитує чи буде «пане водій» проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що останній повідомляє, що він «пасажир» (21:50:35). Поліцейський у відповідь на дану заяву говорить: «та щас, такого точно не буде, ви мені такого не говоріть, не чудіть» (21:50:36). Поліцейський повторно запитує чи буде особа проходити огляд на місці чи треба їхати до медичного закладу в Полтаву, на що особа на ім`я ОСОБА_3 говорить: «що він не водій, водій он далі стоїть» (21:51:02). Поліцейський знову питає чи буде особа проходити огляд на приладі «Драгер», на що останній запитує: «навіщо це?» та отримує відповідь патрульного: «що це потрібно, для того, щоб встановити ступінь сп`яніння, а можливо Ви і тверезий». Особа на ім`я ОСОБА_3 знову повідомляє поліцейському, що це не він керував транспортним засобом (21:51:27). Поліцейський повторно запитує у особи ім`я ОСОБА_3 чи буде той проходити огляд на стан сп`яніння на місці, на що останній питає: «навіщо це та зауважує, що водій далі стоїть, та знову запитує причому тут він взагалі?» (21:51:34).

Фрагмент відеозапису, останні цифри якого «0264» розпочинається з того, що поліцейський знову запитує чи буде особа проходити огляд на місці чи потрібно їхати в Полтаву в наркодиспансер для проходження огляду там. В подальшому поліцейський в ствердній формі повідомляє особі на ім`я ОСОБА_3 , що останній є водієм транспортного засобу, керував ним в стані алкогольного сп`яніння та втік з місця вчинення ДТП. На дане твердження особа на ім`я ОСОБА_3 та інша невстановлена особа починають повністю заперечувати факт того, що вони втекли з місця вчинення ДТП, на що патрульний зауважує, що вони покинули місце ДТП та розбили людям автомобіль, так що нічого доказувати, що цього не було. На що невстановлена особа повідомляє співробітникам поліції, що він «автомобіль розбив та компенсує, що розбив, вже домовились на 20 0000 тисяч» (21:52:50). У відповідь поліцейський повідомляє, що їм це не цікаво, наразі вирішується питання щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що огляд можно пройти як на місці так і у наркодиспансері, вразі якщо особа відмовляється від огляду, то буде складено протокол за відмову від огляду. Патрульний повідомляє особі, до якої звертається як «пане водій», що ведеться відеозапис, називає свою посаду, звання та прізвище ім`я по батькові (21:53:53), стверджує, що останній перебуває в стані сп`яніння, при цьому не називаючи виявлених ознак сп`яніння та знову запитує, чи буде той проходити огляд на місці, в результаті отримує згоду на походження огляду (21:54:13). В подальшому особа на ім`я ОСОБА_3 в присутності свідків проходить огляд на стан сп`яніння, результат якого складає, 1,29 проміле. ОСОБА_4 повідомляє особі, яка пройшла огляд, що вона, будучи водієм і на момент огляду і на момент ДТП перебуває в стані алкогольного сп`яніння. На що вказана особа зауважує, що пройшло десь близько 1,5 години, у відповідь поліцейський повідомляє, що на цей раз результат виявився менший, однак особа все одно перебуває в стані сп`яніння.

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0265», свідок запитує: «навіщо сідати за руль п`яним?» На що особа, на ім`я ОСОБА_3 відповів: «що він за кермом не сидів, ну нічого, хай буде так». Поліцейський повідомляє особі на ім`я ОСОБА_3 , що останній пройшов огляд на стан сп`яніння, результат якого складає 1,29 проміле, отже останній перебуває в стані сп`яніння і відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія буде вилучено та надано тимчасовий дозвіл до розгляду протоколу судом (22:01:11).

На фрагментах відеозаписів, останні цифри: «0266», «0267», «0268», «0269» зафіксовано процес складання патрульним поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення. Вбачається, що під час складання протоколу поліцейським не було роз`яснено особі права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0269», поліцейський надає протокол особі на ім`я ОСОБА_3 та зазначає в яких місцях необхідно поставити підпис (22:20:21). Поліцейський, який складав протокол на запитання іншого поліцейського, як прізвище водія, повідомляє, що прізвище водія ОСОБА_1 (22:20:31). Поліцейський ще раз показує де треба ставити підпис у протоколі та говорить: «пишіть, нічого не бійтесь» (22:20:32). В подальшому, особа відносно якої складено протокол ОСОБА_1 повідомляє, що погано бачить (22:20:33, 22:20:50). Поліцейський зазначає, що в графі пояснення особи потрібно зазначити згодна особа з протоколом чи ні, зазначає, що ведеться відеофіксація, тому хоча він і погано бачить, інша особа не може замість нього написати пояснення та поставити підпис, що ОСОБА_1 як може так і повинен самостійно писати в протоколі. Особа відносно якої складено протокол ОСОБА_1 зазначає, що з протоколом не згоден.

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0270», поліцейський з`ясовує анкетні дані свідків, та надає їм протокол на підпис, зазначаючи, що вони мають засвідчити у протоколі, що огляд на стан сп`яніння проводився в їхній присутності. ОСОБА_1 вручається копія протоколу (22:23:21).

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0271», зафіксовано як в патрульній машині поліцейський з`ясовує анкетні дані ОСОБА_5 , при цьому камера встановлена так, що не видно осіб, які знаходяться в салоні автомобіля, а видно лише підголівник переднього сидіння автомобіля. Інший поліцейський, запитує поліцейського, який перебуває в салоні автомобіля чи вже складався акт, на що отримує відповідь, шо він відбирає пояснення, акт не складався, оскільки з ними необхідно ознайомлювати водія під підпис. Пропонує останньому скласти акт, зазначає, що він в свою чергу складе направлення (22:31:45).

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0272», зафіксовано як поліцейський роз`яснює ОСОБА_5 , що пояснення буде складено з приводу того, що особа була присутня при огляді водія на стан сп`яніння, засвідчує факт вчинення останнім ДТП та не має претензій до водія з даного приводу. Однак на відеозаписі не зафіксовано, як поліцейський опитує дану особу, та з її слів складає пояснення.

На фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0273», зафіксовано як поліцейський не опитуючи особу та не зазнаючи текст самого пояснення, надає особі бланк пояснення на підпис та роз`яснює, які реквізити потрібно зазначити в поясненні, щоб його засвідчити.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою і це є основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.6 розд. ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС від 06.11.2015 року № 1376 усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Згідно п.7 розд. ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС від 06.11.2015 року № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Виправлення, які допущені під час внесення записів до протоколу, до його підписання особою, стосовно якої його складено, повинні бути чітко посадовою особою виправлені та належним чином застережені (проставлена печатка та підпис посадової особи).

Згідно п. 10 розділу ІІнструкції №1452/735 результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено уст. 266 КУпАП, а також в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пункту 2, пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі по тексту - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІІнструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу Iцієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції №1452/735, затверджена форма направлення на огляд до закладу охорони здоров`я водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 9 розділу ІІІнструкції №1452/735встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Статтею 266КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Згідно п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 р., та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за номером №28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Узагальнюючи, дослідження диску з відеофайлами, який долучено до матеріалів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відеозапис з відеореєстратора, розташованого в патрульному автомобілі поліції, розпочинається о 20:59:59 та закінчується о 21:00:36. Однак перший фрагмент відеозапису з бодікамери, останні цифри якого «0260» розпочинається о 21:31:03.

Отже, між відеозаписом з відеорегістратора та відеозаписом з бодікамери мається неохоплений відеозаписом проміжок часу тривалістю 31 хвилину 33 секунди.

Фрагмент відеозапису з відеорегістратора патрульного автомобіля містить лише докази того, що транспортний засіб МАN д.н.з. НОМЕР_2 , перебував у стані руху під час його зупинки працівниками поліції. Даним фрагментом відеозапису спростовується твердження захисника про те, що автомобіль не перебував у стані руху та не зупинявся співробітниками поліції, а перебував на стоянці, в той момент, коли до нього підійшли працівники поліції.

З досліджених 15 фрагментів відеозапису, вбачається, що на жодному фрагменті відеозапису не зафіксовано, як співробітники поліції підходять до транспортного засобу МАN д.н.з. НОМЕР_2 , особу водія, який керував на момент зупинки транспортним засобом, як встановлюють особу водія, повідомляють водію причину зупинки, та пропонують проїхати до місця скоєння ДТП для з`ясування обставин.

Суд звертає увагу на те, що з досліджених фрагментів відеозаписів, взагалі не вбачається, скільки осіб перебувало в салоні автомобіля МАN д.н.з. НОМЕР_2 на момент зупинки, яким чином, особи, які перебували у салоні даного автомобіля опинились на місці вчинення ДТП біля залізничного переїзду та коли саме їм було повідомлено про сам факт вчинення ДТП.

З фрагментів відеозаписів, останні цифри яких «0260»-«0262», не вбачається, яким саме чином співробітниками поліції визначено та встановлено особу водія транспортного засобу МАN, вбачається лише як співробітник поліції в ствердній формі звертається до невстановленої на відеозаписі особи «пане водій».

Починаючи з фрагментів відеозаписів, останні цифри яких «0263»-«0268», співробітник поліції поперемінно починає звертатись до невстановленої на відеозаписі особи: то «пане водій», то « ОСОБА_3 ».

Лише на фрагменті відеозапису, останні цифри якого «0269», з розмови між собою співробітників поліції під час складання протоколу, судом встановлено, що особою, відносно якої складається протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП є ОСОБА_1 .

З фрагменту відеозапису, останні цифри якого «0263», вбачається, що особа, яку згідно фрагменту відеозапису, останні цифри якого «0269» ідентифіковано судом, як ОСОБА_1 , на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння неодноразово повідомляє про те, що підстав для огляду не має, оскільки він є не водієм, а пасажиром даного транспортного засобу та не керував ним, окрім того вказує працівникам поліції на іншу особу, та повідомляє, що саме ця особа є водієм та керувала автомобілем. З відеозапису вбачається, що працівники поліції, ніяким чином не відреагували на заяву ОСОБА_1 та не вчинили жодних дій щодо здійснення перевірки наданої їм інформації щодо особи, на яку ОСОБА_1 вказує як на водія транспортного засобу. Натомість працівник поліції у відповідь на твердження ОСОБА_1 , що він пасажир, а не водій сказав наступне: «та щас, такого точно не буде, ви мені такого не говоріть, не чудіть» та продовжував стверджувати, що саме ОСОБА_1 є водієм та настійливо пропонувати пройти огляд на стан сп`яніння змушуючи останнього погодитись на проходження огляду на місці.

З фрагменту відеозапису, останні цифри якого «0265», вбачається, що в розмові зі свідком продовжує заперечувати факт керування транспортним засобом та на запитання свідка: «навіщо сідати за руль п`яним?» відповідає, що він «за кермом не сидів», та зазначив: «ну нічого, хай буде так».

Окрім того, з фрагментів відеозаписів, останні цифри яких «0263» та «0263», вбачається, як в присутності працівника поліції невстановлена особа, на яку ОСОБА_1 неодноразово вказував, як на водія транспортного засобу МАN, визнає свою провину у вчинені ДТП, повідомляє, що домовився з власником пошкодженого автомобіля про компенсацію заподіяної ним шкоди та сплатить останньому за ремонт авто 20000. Однак працівники, не реагують на дану інформацію та не вчиняють жодних дій для встановлення особи водія.

З дослідженого в судовому засіданні фрагменту відеозапису, останні цифри якого «0271», вбачається, що працівниками поліції акт огляду та направлення наогляд особибуло складенопісля вжепісля складанняпротоколу тапідписання його ОСОБА_1 ,що такожпідтверджується,фрагментом відеозапису,останні цифри «0270» на якому зафіксовано, як працівник поліції вручає ОСОБА_1 копію протоколу, після підписання його свідками до складання акту огляду та направлення на огляд (22:23:21).

Окрім того, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Полтавський обласний центр терапії залежності» зафіксовано, що в результаті огляду, проведеного поліцейськими, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю с порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Однак, при цьому з його змісту вбачається, що ОСОБА_1 доставлявся працівником поліції ОСОБА_6 на огляд у заклад охорони здоров`я.

З досліджених у судовому засіданні 15 фрагментів відеозаписів вбачається, що під час огляду співробітниками поліції не зазначались виявлені ознаки сп`яніння, що в подальшому слугували б підставами для проведення огляду на стан сп`яніння на місці або в медичному закладі. Дослідженими фрагментами відеозапису, спростовуються зазначені у протоколі відомості, про те, що ОСОБА_1 доставлявся працівником поліції ОСОБА_6 на огляд у заклад охорони здоров`я, оскільки вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводився співробітниками поліції на місці за допомогою приладу Драгер, а не в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №015798 від 14.01.2024, який як встановлено судом, складено та вручено ОСОБА_1 до складання акту огляду, не вказано жодних ознак алкогольного сп`яніння, виявлених співробітниками поліції під час огляду, та зазначених в акті огляду на стан сп`яніння та направленні на огляд водія транспортного засобу від 14.01.2024.

Окрім того, працівником поліції лише в середині проведення огляду повідомлено ОСОБА_1 посаду, звання та прізвище ім`я по батькові та повідомлено про те, що ведеться відеофіксація, без зазначення номера та серії приладу на який здійснюється відеофіксація.

Суд звертає увагу на те, що після того, як ОСОБА_1 двічі повідомив, що він погано бачить, працівник поліції не озвучив повний зміст протоколу вголос та не довів його повний зміст до відома ОСОБА_1 , а лише відмітив в протоколі позначками місця, де потрібно поставити підпис та зазначити в графі пояснення особи своє відношення до складеного протоколу, надав протокол на підпис ОСОБА_1 та зауважив: «пишіть, нічого не бійтесь». Суд зауважує, що з відеозапису чітко вбачається, що працівником поліції не було роз`яснено особі права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, однак в протоколі в графі про роз`яснення особі прав та обов`язків міститься підпис ОСОБА_1 .

З фрагментів відеозаписів, останні цифри яких «0271», «0272», вбачається як поліцейський встановлює анкетні дані ОСОБА_5 , а потім надає останньому на підпис пояснення, ніби то записані працівником поліції з його слів, однак на даних відеозаписах не зафіксовано, як поліцейський опитує особу, та з її слів складає пояснення. Суд звертає увагу на те, що дані пояснення не було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

З усіх п`ятнадцяти фрагментів відеозапису вбачається, що працівників поліції більше цікавив факт вчинення ДТП, чим встановлення особи, яка його вчинила, саме на з`ясування обставин ДТП працівники поліції весь час відволікались як при огляді ОСОБА_1 на стан сп`яніння так і при складанні відносно нього протоколу. В результаті цього працівники поліції ніяким чином не відреагували на неодноразове наголошення ОСОБА_1 на тому, що не він керував транспортним засобом, не вчинили жодних дій для встановлення того, хто з осіб, які перебували в кабіні транспортного засобу МАN дійсно є водієм. Окрім того в протоколі зазначили лише анкетні дані свідків, які були присутні під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння. Працівники поліції не встановили іншу особу, яка перебувала в кабіні автомобіля МАN разом з ОСОБА_1 , не зазначили цю особу в протоколі в якості свідка на підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, не відібрали у даної особи пояснення та не долучили їх до протоколу.

Узагальнюючи, дослідження диску з відеофайлами, який долучено до матеріалів, судом встановлено, що даний запис не містить фіксації підтвердження того, що за кермом знаходився саме ОСОБА_1 та визнання останнім факту керування транспортним засобом, натомість відеозапис містить лише процес спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, під час якого останній неодноразово наголошував на тому, що є пасажиром, а не водієм даного транспортного засобу та неодноразово вказував на іншу особу, яка є водієм та керувала транспортним засобом.

Суд, акцентує увагу на тому, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінністатті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Окрім того, у відповідності до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Між тим, як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 не містить жодних посилань та зазначення технічного засобу, яким здійснено вказаний відеозапис.

Суд приходить до висновку, що наданий ініціатором складення протоколу диск з відеозаписами, не містить інформації, яка могла б підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом МАN д.н.з. НОМЕР_2 , а отже не може бути належним та допустимим доказом по справі. Будь-яких інших доказів, отриманих у визначеному законом порядку, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та допущення ним порушення вимог ПДР України під час руху ініціатором складення протоколу суду не надано.

Таким чином із наявних у справі доказів не вбачається підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинки саме під час керування та наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 саме під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп`яніння. За таких обставин не доведено наявність у працівників поліції обґрунтованих та законних підстав для висунення ОСОБА_1 вимоги щодо необхідності проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно дост. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Зазначені вище обставини у їх сукупності викликають обґрунтований сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів даного адміністративного провадження.

Протокол, є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в адміністративному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину» залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Обов`язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначенихст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

У даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду належних та допустимих доказів винуватості, а саме щодо керування ОСОБА_1 МАN д.н.з. НОМЕР_2 14.01.2024 о 21:00 годині в с. Покровське по вулиці Освітянській,1. Таким чином із наявних у справі доказів не вбачається підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинки саме під час керування.

Враховуючи те, що факт керування транспортним засобом 14.01.2024 ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи, працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущено порушення ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд приходить до висновку про відсутність беззаперечних належних, достатніх і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 283-285, 287, 289 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1ст.247КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Романенко