Ухвала

від 14.02.2024 по справі 702/871/23

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/871/23

Провадження № 2-др/702/2/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

представника позивача Висіцької І.В. (в режимі відеоконференції), представника відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

позивач ОСОБА_2 - не з"явилася,

розглянув увідкритомусудовому засіданнівзалі судовихзасіданьм.Монастирищевпорядку загальногопозовногопровадженнязаяву представникавідповідача ОСОБА_1 про стягненнясудовихвитратуцивільній справізапозовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «Лани України» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Монастирищенським районнимсудом Черкаськоїобласті 11.01.2024 постановлено ухвалу усправі №702/871/23,яким позов залишено без розгляду.

На електронну адресу суду через підсистему «Електронний суд» 15.01.2024 надійшла заява про стягненняз позивача витрат на професійну правничудопомогу,відповідно доякої відповідач вважає, що даний спір виник внаслідок неправильних дій сторони, а саме: відповідач є орендарем земельної ділянки, який добросовісно виконує свої зобов`язання по договору, пішов на поступки орендодавцю (позивачу) та виплатив наперед орендну плату по договору, що на момент сплати була досить вагомою сумою для орендаря.

Позивач достеменно знаючи, про укладення договору оренди земельної ділянки, отримання коштів - орендної плати, та відносин з ФГ «Лани України» намагався звернутися до суду для оскарження укладеного ним особисто договору, надіючись на можливу відсутність договору у орендаря та супутніх документів через тривалий проміжок часу від моменту його укладення.

Коли було отримано оригінали документів, а саме договору оренди земельної додатки з додатками до нього, позивач зрозумів, про наявність цих документів та неможливість реалізувати свій задум в нанесенні збитків відповідачу у вигляді сплаченої орендної плати.

На аргументи саме такої позиції позивача та зловживання своїм правом на звернення до суду свідчить і той факт, що в разі б інших обставин відносин між позивачем та відповідачем, могли б бути змінені позовні вимоги, предмет та підставу позову, одна таких дій вчинено не було, що чітко вказує на відсутність будь-якого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права позивача.

Позивач своїми діями - звернення до суду, створив умови для відповідача захищати свої права і необхідністю звернення за правничою допомогою.

На підставі вище викладеного, просить суд заяву про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача задовольнити в повному обсязі та стягнути з позивача - ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 18 500,00 гривень.

На електронну адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 22.01.2024 надійшло клопотання про зменшення судових витрат у справі, відповідно до якого позивач категорично не погоджується із заявленою сумою судових витрат та самою заявою та вважає, що з документів на підтвердження судових витрат неможливо встановити дійсну домовленість сторін щодо розміру адвокатського гонорару, а тому заява до задоволення не підлягає, проте якщо суд вирішить інакше вважає співмірним стягнення витрат у розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ФГ «Лани України» Гупало М.М. заяву про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи підтримав повністю, з підстав зазначених у заяві.

В судовому засіданні представник позивача Висіцька І.В. заперечувала проти стягнення з позивача судових витрат пов`язаних з розглядом справи, з підстав зазначених у запереченні та додатково пояснила, що з боку позивача будь-яких недобросовісних дій з приводу звернення до суду з позовом не було, позивач не пам`ятала про укладення договору оренди з ФГ «Лани України», вона як представник позивача двічі зверталася до відповідача з адвокатським запитом про надання копії договору оренди, проте будь-якої відповіді не отримала, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи заяви суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10.01.2024 позов залишено без розгляду за заявою позивача.

Згідно заяви представника позивача про продовження строку надання доказів сплати судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, поданої в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, судом при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду вимоги щодо розподілу судових витрат (крім судового збору) не вирішувалися.

15.01.2024 позивач звернувся до суду з заявою про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи та надав докази на підтвердження понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Статтею 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Суд виходить з того, що питання про стягнення судових витрат, зокрема понесених витрат на правничу допомогу, вирішується судом при ухваленні судового рішення у порядку, спосіб та строки, встановлені ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, представником відповідача ФГ «Лани України» Гупало М.М, подано докази на підтвердження сплати витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18 500,00 грн, а саме: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який містить перелік робіт та їх вартість, загальна вартість яких складає 20000,00 грн, договір про надання правової допомоги № 152 від 12.12.2023, платіжну інструкцію № 14 від 11.01.2024, розрахунок суми судових витрат, акт прийому передачі виконання робіт від 10.01.2024.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених ч. 3-5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання вимог ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.

Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Одночасно суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов.ЦПК Українипередбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першоюстатті 4 ЦПК України, частиною першою статті55, ст.124 Конституції України, пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від обґрунтованості позову.

Разом з тим в відповідно до положень ч. 1ст. 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Сам по собі факт залишення позивачем позову без розгляду за заявою позивача не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат.

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормамиЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 148/312/16-ц, від 28.01.2019 у справі № 619/1146/17-ц, від 02.12.2020 у справі № 202/2600/15-ц, від 17.12.2020 у справі № 758/12381/18-ц, від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18.

Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Серед іншого слід зауважити, що у цій справі суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами.

Отже, підстав для констатування факту необґрунтованості дій позивача у зв`язку із зверненням до суду з цим позовом та із заявою про залишення її позову без розгляду не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено.

Жодних доказів, які вказували на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.

Суд зазначає, що наявний відзив у матеріалах справи не є тим належним та достатнім доказом, який підтверджує необґрунтовані дії позивача при звернені до суду. Відзив по своїй суті містить лише виклад заперечень проти позову.

При вирішенні даного питання суд також враховує надані до позовної заяви клопотання про витребування доказів від відповідача та державного реєстратора щодо отримання примірника договору оренди від 10.02.2014 та звернення представника позивача, до подачі позову в суд, з адвокатським запитом до вказаних осіб з метою отримання оспорюваних правочинів, що в свою чергу також не може свідчити про необґрунтованість дій позивача чи зловживання ним процесуальними правами.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятоїстатті 142 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ФГ «Лани України» про компенсацію судових витрат.

На підставівикладеноготакеруючись ст.3,13,43,131,223,257,258,260,353, 354ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в

У задоволеннізаяви представникавідповідача ОСОБА_1 про компенсаціюсудовихвитратуцивільній справізапозовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «Лани України» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днівз дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР