Постанова
від 25.01.2024 по справі 161/6706/23
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/6706/23 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М. Провадження № 22-ц/802/72/24 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Черкавського С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Садівниче товариство «Промінь», про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом.

Покликався на те, що він тривалий час був членом Садівничого товариства «Промінь» та користувався земельною ділянкою № НОМЕР_1 , для ведення садівництва, площею 612 кв. м. 16 березня 2019 року рішенням звітно-виборчої Конференції СТ «Промінь», за несплату членських внесків, його було виключено з членів товариства з позбавленням права користування даною земельною ділянкою. В подальшому рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року, яке набрало законної сили, вказане рішення звітно-виборчої Конференції СТ «Промінь», в частині виключення його з членів товариства та вилучення у нього земельної ділянки було визнано незаконним.

Крім тогопозивач вказував,що 05жовтня 2021року рішенням Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельної ділянки у власність», серія та номер 9/111, зазначену вище земельну ділянку, площею 0,06 га, кадастровий номер 0722885100:01:001:0088, для ведення індивідуального садівництва, розташовану за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Промінь, було передано у власність відповідачу ОСОБА_4 , який зареєстрував своє право власності на дану земельну ділянку, запис № 44765143 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки, на думку позивача, його незаконно було позбавлено права користування спірною земельною ділянкою, то відповідно були відсутні передбачені законом підстави для її передання в користування та подальшої приватизації відповідачем ОСОБА_4 , а тому, маючи за мету, поновити своє порушене право користування землею, позивач просив суд визнати незаконним рішення Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області від 05 жовтня 2021 року, в частині передання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0722885100:01:001:0088, для ведення індивідуального садівництва за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Промінь, та визнати за ним право користування даною земельною ділянкою.

Рішенням Луцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від25жовтня 2023року у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішеннясуду першоїінстанції незаконним,представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просив оскаржуване рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги його довірителя ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, помилково вважав дії органу місцевого самоврядування Боратинської сільської ради щодо передання у приватну власність спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_4 правомірними та безпідставно не взяв до уваги рішення суду, що набрало законної сили, яким було відновлено право ОСОБА_3 на користування цією ж земельною ділянкою як члена садівничого товариства.

У відзиві відповідач Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, зазначивши про його законність і обґрунтованість та безпідставність доводів апелянта.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Боратинська сільська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності на території, з яких було виділено спірну земельну ділянку відповідачу ОСОБА_4 , приймаючи оспорюване позивачем рішення, діяла в межах повноважень і у спосіб визначені законом та жодним чином права на користування земельною ділянкою позивача ОСОБА_3 не порушила.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 30 квітня 2009 року був членом Садівничого товариства «Промінь» та користувався земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 612 кв. м., яка знаходиться в межах земель комунальної власності Боратинської сільської ради, Луцького району, Волинської області, переданих товариству для здійснення ним статутних повноважень.

Рішенням звітно-виборчої Конференції СТ «Промінь» від 16 березня 2019 року позивача із-за несплати членських внесків було виключено з членів товариства з позбавленням права користування вказаною земельною ділянкою.

З приєднаного до матеріалів справи рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року, яке набрало законної сили, слідує, що зазначене вище рішення звітно-виборчої Конференції СТ «Промінь» в частині виключення ОСОБА_3 з членів товариства та вилучення у нього земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 612 кв. м., визнано незаконним і поновлено останнього у членах товариства (а. с. 5-7).

Крім того встановлено, що згідно додатку до протоколу СТ «Промінь» №6 від 23 вересня 2020 року відповідача ОСОБА_4 , на підставі поданих ним заяв від 01 жовтня 2018 року та 17 серпня 2020 року, було прийнято в члени садівничого товариства з виділенням у користування для ведення садівництва земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 612 кв. м., та видано йому членський квиток садовода (а. с. 31-33, 35-36).

Після чого, рішенням Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельної ділянки у власність» серія та номер 9/111 від 05 жовтня 2021 року в Садівничому товаристві «Промінь» було передано у власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 0722885100:01:001:0088, для ведення індивідуального садівництва за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Промінь (а. с. 29).

На підставіданого рішенняоргану місцевогосамоврядування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28 жовтня 2021 року було внесено запис № 44765143 про реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_4 (а. с. 94).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частин першої, шостої статті 35 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Використання земельних ділянок садівничих товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

За змістом частини першої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

У частинах другій та третій статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди не дійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому передумовою та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні фактице факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням в такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки виключення позивача ОСОБА_3 із членів СТ «Промінь» та позбавлення його права користування спірною земельною ділянкою відбулося з порушенням вимог земельного законодавства та положень Сатуту СТ «Промінь» і дана обставина встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, то, на думку колегії суддів, рішення відповідача Боратинської сільської ради про передання цієї ж земельної ділянки у власність відповідача ОСОБА_4 не можна вважати законним, що не було враховано судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_3 вимоги про визнання незаконним рішення Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельної ділянки у власність» серія та номер 9/111 від 05 жовтня 2021 року, в частині передання у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки та визнання за ним права користування даною земельною ділянкою підлягають до задоволення.

Наведені вище висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 вересня 2020 року, справа № 370/1668/15-ц (провадження № 61-453ск19).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, допустив невідповідність висновків, які у ньому виклав, встановленим обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Садівниче товариство «Промінь», про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права користування земельною ділянкою задовольнити.

Визнати незаконним рішення Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельної ділянки у власність» серія та номер 9/111 від 05 жовтня 2021 року, в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0722885100:01:001:0088, для ведення індивідуального садівництва розташованої за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Промінь.

Визнати за ОСОБА_3 право користування земельною ділянкою площею 0,06 га, кадастровий номер 0722885100:01:001:0088, для ведення індивідуального садівництва розташованої за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Промінь, як члена Садівничого товариства «Промінь».

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

СудВолинський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення25.01.2024
Оприлюднено15.02.2024
Номер документу116973875
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —161/6706/23

Ухвала від 25.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Карпенко Світлана Олексіївна

Постанова від 25.01.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Осіпук В. В.

Постанова від 25.01.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Осіпук В. В.

Ухвала від 18.12.2023

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Осіпук В. В.

Ухвала від 29.11.2023

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Осіпук В. В.

Рішення від 25.10.2023

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Філюк Т. М.

Рішення від 25.10.2023

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Філюк Т. М.

Ухвала від 02.05.2023

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Філюк Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні