Рішення

від 13.02.2024 по справі 615/2192/23

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/2192/23

Провадження № 2/615/46/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 615/2192/23

за позовом ОСОБА_1

до Валківської міської ради

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Валківського районного суду Харківської області з позовом до Валківської міської ради, у якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю в 3 (три) місяці.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 6321284000:03:000:0044 площею 2,0154 га, яка розташована на території Мельниківської сільської ради Валківського району Харківської області. Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, на підставі якої заведено спадкову справу № 542/2023 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Постановою державного виконавця від 30 серпня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що позивач після смерті матері він спадщину не прийняв, оскільки заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав та за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини зареєстрований не був. Вказав, що інші особи із заявою про прийняття спадщини не звертались. Також зазначив, що позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 через збройну агресію російської федерації, зокрема через постійні обстріли міста Харкова позивач був вимушений покинути своє місце проживання та виїхати до с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, що є однією з причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Крім того, на початку воєнного стану на території України деякі нотаріуси взагалі не працювали та був обмежений доступ до реєстрів. Також, в подальшому у позивача виникла необхідність у пошуку документів для звернення до нотаріуса, більшість з яких залишилась за зареєстрованим місцем проживання позивача. Окремо зазначив про правову невизначеність щодо строків прийняття спадщини, яка існувала на початку воєнного стану, зокрема вказав, що п. 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. У подальшому вносились зміни до Постанови КМУ та фактично був збільшений строк для прийняття спадщини до 10 місяців. У свою чергу, Верховним Судом у постанові від 25 січня 2023 року по справі № 676/47/21 зазначено, що пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України. Разом з цим, п. 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року на момент смерті матері позивача діяв у редакції, яка зупиняла на час воєнного стану строк для прийняття спадщини. Таким чином, у зв`язку з перебуванням позивача поза межами постійного місця проживання під час воєнного стану, враховуючи активні бойові дії, постійні ракетні обстріли та правову невизначеність щодо строків про прийняття спадщини, був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано від Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 542/2023, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, подали заяви у яких позовні вимоги підтримали та просять проводити розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника Валківської міської ради.

Згідно із ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05 квітня 1983 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Згідно наявної в матеріалах справи копії Державного акта на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 за життя належала земельна ділянка з кадастровим номером: 6321284000:03:000:0044 площею 2,0154 га, що розташована на території Мельниківської сільської ради Валківського району Харківської області.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звернувся до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу № 542/2023.

З матеріалів спадкової справи № 542/2023, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вбачається, що постановою державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори від 30 серпня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із змісту вказаної постанови вбачається, що спадкова справа № 542/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена 30 серпня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини; із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Інформаційною довідкою за Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73761727 від 30 серпня 2023 року.

За даними Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори спадщину після смерті ОСОБА_2 , на підставі закону або заповіту, заявник - ОСОБА_1 , не прийняв: заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав та за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини зареєстрований не був.

Як зазначає позивач, у зв`язку з перебуванням позивача поза межами постійного місця проживання під час воєнного стану, враховуючи активні бойові дії, постійні ракетні обстріли та правову невизначеність щодо строків про прийняття спадщини, був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

Згідна наявної копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , що міститься в матеріалах справи, зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

09 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір оренди квартири у приватної особи, за умовами якого ОСОБА_1 орендує квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де позивач, як він зазначає, проживав тривалий час після повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Окрім того,згідно п.3Постанови КМУ№ 164від 28лютого 2022року,в редакції,чинній намомент виникненняспірних правовідносин,установлено,що начас воєнногостану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року по справі № 676/47/21 зроблено висновок, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексуУкраїни (частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).

Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то встатті 4ЦК України закріплюється пріоритет нормЦК(як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету нормЦКнад нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодовиміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК Українивстановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установленихКонституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюютьсяЦивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);

законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

пункт 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28лютого 2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Таким чином, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року дійшов висновку, що пункт 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28лютого 2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що установлював, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частини першої статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1272ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1). За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 2). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3).

Отже, правила частини третьої статті 1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вже було встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, однак позивач, у зв`язку з перебуванням поза межами постійного місця проживання під час воєнного стану, враховуючи активні бойові дії, постійні ракетні обстріли м. Харкова, правову невизначеність щодо строків про прийняття спадщини, пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку, тривалістю в три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Валківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю в 3 (три) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Валківський районний суд Харківської області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

- відповідач Валківська міська рада, код ЄДРПОУ: 04058657, місцезнаходження: Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 16.

Повне рішення складено 14 лютого 2024 року.

Суддя А.М. Левченко