Ухвала

від 14.02.2024 по справі 727/4748/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/4748/21

Провадження № 1-кп/727/108/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024року Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченому за ч.2 ст.121КК України,

Встановив:

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилалася на наступні обставини.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке у відповідності до закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлена наявність ризиків передбачених п.п.1,2,5, ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшилися.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 завершується 16 лютого 2024 р.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 прокурор покладає наявність обставин, які свідчать про те, що обрання іншого виду запобіжного заходу не забезпечить у повній мірі виконання останнім процесуальних обов`язків та вважає, що існують ризики, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, ризик незаконного впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки зі свідками обвинувачений добре знайомий та ризик вчинення, перебуваючи на волі, нових злочинів. Просить, клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення заявленого клопотання.

Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання. Вказала, що ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою. Ризики , на які вказує прокурор нічим не виправдані. Просила застосувати запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доводи клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, суд зважає на наступне:

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1 28/1-р-2017) від 23.11. 2017 року визначено, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостийпідпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини.

У відповідності до положень ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Статтею 178КПКУкраїни передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи питання щодо застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, враховуючи думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, особисто знайомий із свідками та потерпілою, приходить до висновку, що відносно обвинуваченого слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення. На даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого суд вважає недостатнім.

Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбаченіст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

На підставі наведеного, зважаючи на завдання кримінального провадження, передбаченогост.2КПКУкраїни та виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також те, що суд своїмрішенням повинензабезпечити нетільки праваобвинуваченого,а йпотерпілої особи,високі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів тащо метоюзапобіжного заходує подальшийрозгляд справи,який повиненпідтвердити абоспростувати підозру,яка булапідставою дляобрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,суд вважає, що інший запобіжний захід не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку, що відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

При цьому, згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5, 7, 177, 183, 197, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13 квітня 2024 року

Копію ухвали негайно вручити всім учасникам кримінального провадження та Державній установи «Чернівецький слідчий ізолятор»

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1