Рішення

від 12.02.2024 по справі 203/639/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/639/23

Провадження № 2-др/203/3/2024

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

за участю представника відповідача адвоката Іваненкової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Іваненкової Наталії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №203/639/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

17 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом ІваненковоюН.М. подано заяву про стягнення з позивачки на користь відповідача витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у цивільній справі в розмірі 25 000 грн. до заяви додані документи на підтвердження витрат.

29 січня 2024 року від представника позивачки через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення проти заяви про стягнення витрат на оплату правової допомоги адвоката, через необґрунтованість їх розміру.

В судове засідання 08 лютого 2024 року учасники справи не з`явились.

В судовому засіданні 12 лютого 2024 року представник відповідача підтримала заяву про ухвалення додаткового рішенні та стягнення витрат на оплату правової допомоги з позивачки.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, представник позивача надав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку було задоволено судом, у визначений час від помічника адвоката Шаповалова А.М. (який є представником позивачки) надійшло повідомлення, що він не зможе взяти участь у відеоконференції.

Згідно ч.4 ст.270 ЦПК України при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішення питання про розподіл судових витрат в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України судом розглядається після ухвалення рішення у справі.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі №203/639/23 від 12 січня2024 року відмовлено в задоволенні поз позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст.141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141).

Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При ухваленні додаткового рішення суд враховує, що представник відповідача адвокат Іваненкова Наталія Миколаївна брала участь у судових засіданнях та була допущена до участі в справі на підставі ордеру серії АЕ №1107882, виданого 03 грудня 2021 року адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, самою ОСОБА_3 , на підставі договору №02-03-12/21 (а.с. 71 на зв.). Водночас, до заяви про ухвалення додаткового рішення надано договір між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Герман і партнери» про надання правової допомоги від 03травня 2023 року №01-03-05/23, згідно якого правова допомога у Кіровському районному суді міста Дніпропетровська надається адвокатом Герман Мариною Миколаївною, квитанції до прибуткових касових ордерів №424360 та №424361 про сплату за вказаним договором 25 тис. грн., при цьому не зазначено, хто саме був платником. Також додано договір №01-04-05/23 від 04 травня 2023 року між Адвокатським бюро «Герман і партнери» та адвокатом Іваненковою Наталією Миколаївною про надання правової допомоги ОСОБА_1 . Слід окремо зауважити, що в жодному з цих договорів, а також актах приймання-передачі виконаних послуг до них не зазначено, що вони стосуються цивільної справи №203/639/23, а також жоден з договорів за участі Адвокатського бюро «Герман і партнери», яке одержало кошти, не зазначений як підстава для представництва інтересів ОСОБА_1 у цій цивільній справі.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не доведено понесення витрат на оплату правової допомоги адвоката, яка приймала участь в розгляді цивільної справи в суді першої інстанції на відповідній процесуальній підставі, заява про стягнення таких витрат задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 134, 137, 141, 223, 258, 259, 263-268, 270 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Іваненкової Наталії Миколаївни про стягнення витрат відповідача ОСОБА_1 на оплату правової допомоги адвоката у цивільній справі №203/639/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.273 ЦПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст додаткового рішення складено 14.02.2024 р.

Суддя С.В.Єдаменко