Рішення

від 01.02.2024 по справі 216/7170/21

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7170/21

Провадження № 2/216/229/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Головащенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Канал Центр» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

10 листопада 2021 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (далі ТОВ «РУДОМАЙН») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Канал Центр» (далі ТОВ «Телерадіокомпанія «Канал Центр») про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 07 жовтня 2021 року в мережі Інтернет на веб-сайті ТОВ «Телерадіокомпанія «Канал Центр»: centr.tv, о 18:05 год було розміщено відео (посилання:https://centr.tv/politika/4223-rudomajn-vret-i-manipuliruet-otstavka-razumkova-dobkin-sobiraetsja-podkupat-harkovchan-politblok.html), частина назви якого містить фразу: «Рудомайн врет и манипулирует». Також під час трансляції вказаного відео протягом обговорення теми стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» транслюється напис: «Рудомайн бреше й маніпулює», а в момент виступу ведучого ОСОБА_2 на задньому плані розміщено фотозображення кар`єру вибухом та великим написом «РУДОМАЙН».

08 жовтня 2021 року частину відео, з трансляцією обговорення теми стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» було розміщено на сторінці профілю групи «КРИВИЙ РІГ ПРОТИ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЮЧИХ КАР`ЄРІВ У ЦЕНТРІ МІСТА!!!» соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_1 , який також на даному відео приймав участь в обговоренні теми стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» (посилання: https://www.facebook.com/groups/1003654180482193/permalink/1016293635884914/).

Так, в даному відео ОСОБА_1 звинувачує ТОВ «РУДОМАЙН» в маніпуляції та порушенні законодавства України щодо не використання сучасних методів, технологій для добування залізної руди та посилається як приклад на інші країни, які використовують фрезерні комбайни при добуванні залізної руди. Також в даному відео ОСОБА_1 звинувачує ТОВ «РУДОМАЙН» в порушенні законодавства України при отриманні спеціального дозволу на користування надрами гірничого відводу. Окрім того, кар`єр з вибухом, що містить фотозображення, яке транслюється в момент виступу ведучого ОСОБА_2 , не є тим кар`єром, що використовується їх товариством для здійснення своєї господарської діяльності, а відповідно і вибух, який зображено на даному фото, також не має жодного відношення до ТОВ «РУДОМАЙН». Тому розміщуючи напис «РУДОМАЙН» на вказаному фотозображенні ТОВ «Телерадіокомпанія «Канал Центр» розповсюджує недостовірну інформацію стосовно ТОВ «РУДОМАЙН», тим самим вводячи своїх глядачів в оману. Вказана інформація розміщена у відкритому доступі та є доступною для перегляду необмеженим колом осіб.

25 травня 2021 року ТОВ «РУДОМАЙН» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6511, а саме: на видобування залізних руд техногенного родовища ділянки № НОМЕР_1 кар`єру «Південний» з врахуванням західного флангу «Ділянка № 3», що знаходиться в Дніпропетровській області, Саксаганському районі м. Кривого Рогу, площею 35,2 га та була укладена угода про умови користування ділянкою надр від 25.05.2021 № 6511.

Раніше, 29 травня 2018 року ТОВ «РУДОМАЙН» було отримано акт про надання гірничого відводу № 3342 з метою розробки родовища залізних руд ділянки № 2 кар`єру «Південний» (залізні руди повторної розробки п`ятого залізистого горизонту), площею проекції гірничого відводу 87,82 га.

06.05.2019 між ТОВ «РУДОМАЙН» та Криворізькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № 2019180, згідно якого ТОВ «РУДОМАЙН» отримало в користування земельну ділянку для розміщення кар`єру «Південний» з кадастровим номером 1211000000:06:065:0114, загальною площею 73,4525 га. ТОВ «РУДОМАЙН» для здійснення своєї господарської діяльності здійснило всі дії передбачені чинним законодавством України щодо користування надрами.

Крім того, специфіка залізорудних родовищ м. Кривого Рогу їх крутопадаюче залягання, міцність, повторне відпрацювання масиву, що прямо належить до кар`єру «Південний» - полягає в тому, що вони роками розроблялися саме таким способом, який застосовують на всіх гірничодобувних підприємствах регіону і застосовується в тому числі і ними масові вибухи. Для того щоб змінити технологію, необхідно повністю, заново вибудувати все родовище. Але міцність і неоднорідність геологічних умов все одно не дозволять застосовувати механічний спосіб видобутку. ТОВ «РУДОМАЙН» при здійсненні своєї господарської діяльності з видобутку залізної руди, здійснює всі можливі заходи для мінімізації впливу забруднюючих речовин на навколишнє середовище.

На думку ТОВ «РУДОМАЙН», поширення інформації щодо позивача у вказаному відео створює у необмеженій кількості глядачів уявлення про можливе здійснення ними діяльності без дотримання норм законодавства, поширена про позивача інформація має негативне забарвлення, містить заклики для заборони господарської діяльності позивача щодо видобування залізних руд, не перевірена відповідачами, суперечить фактичним доказам та є недостовірною. Внаслідок поширення відповідачами недостовірної інформації відбулось порушення особистих немайнових прав позивача, право на ділову репутацію та її недоторканість, поширена недостовірна інформація принижує статус позивача в очах суспільства, територіальної громади м. Кривого Рогу, а також дискредитує ведення його господарської діяльності, та формують відповідну негативну думку у представників громади м. Кривого Рогу.

Посилаючись на вище оговорені обставини позивач просив суд визнати недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію ТОВ «РУДОМАЙН» інформацію, що містить відео розміщене 07.10.2021 в мережі Інтернет на веб-сайті ТОВ «Телерадіокомпанія «Канал Центр»: centr.tv, о 18:05 год, частина назви якого містить фразу: «Рудомайн врет и манипулирует»; зобов`язати ТОВ «Телерадіокомпанія «Канал Центр» протягом десяти днів після набрання рішення законної сили, спростувати поширену ним недостовірну, і таку, що принижує ділову репутацію ТОВ «РУДОМАЙН» інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на веб-сайті centr.tv такого самого відео про те, що опубліковане 07.10.2021 о 18:05 год відео, частина якого містить фразу: «Рудомайн врет и манипулирует» містить у собі недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність ТОВ «РУДОМАЙН»; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РУДОМАЙН» моральну шкоду за поширення недостовірної і такої, що принижує ділову репутацію ТОВ «РУДОМАЙН» інформацію у розмірі 2379 грн.

30січня 2023року відповідач ОСОБА_1 звернувся досуду звідзивом напозов.Як напідставу запереченьпосилався нате,що поширенаним,як заступникомголови громадськоїорганізації «Міжрегіональнимбюро екологічногозахисту» інформаціїє правдивоюта необхідноюдля розвиткусуспільної дискусіїнавколо чутливоїдля мешканцівміста КривогоРогу темищодо критичноїекологічної ситуації.Його уснівідповіді назапитання ведучоготелеканалу «Центр» ОСОБА_2 ґрунтуються нафактичних даних,що отриманів результатідіяльності громадськоїорганізації «Міжрегіональнебюро екологічногозахисту» вгалузі охоронинавколишнього природногосередовища відповіднодо законодавстваУкраїни наоснові статусуу період2017-2022років.Недотичний дообраного ТОВ«Телерадіокомпанія «КаналЦентр» візуальногооформлення відео,включаючи розміщеннявислову «Рудомайнбреше іманіпулює» тафотозображення кар`єрув моментвиступу ведучого ОСОБА_2 на задньомуплані звеликим написом«Рудомайн»,бо неявлявся учасникомвиробництва ТОВ«Телерадіокомпанія «КаналЦентр» контенту відпошуку темидо публікаціїзмонтованого матеріалуна веб-сайтіінформаційного порталу,а лишеособистою участюв обговоренніпорушених директоромТОВ «Телерадіокомпанія«Канал Центр» ОСОБА_3 питань увиразнив,висунув наперший планнайважливіші танайістотніші моменти,наведені утексті листаТОВ «РУДОМАЙН» вих.№ 622/10-21 від 06.10.2021, та висловив на його думку розумні пояснення та міркування, які полягають у застосуванні сучасних без вибухових методів руйнування гірської маси на прикладі використання комбайнів фрезерного типу виробництва Wirtgen Group залізної руди відкритим способом на кар`єрах Австралії.

Актом про надання гірничого відводу № 3342 від 29.05.2018 було засвідчено надання гірничого відводу ТОВ «РУДОМАЙН» з метою розробки родовища залізних руд ділянки № 2 кар`єру «Південний». Спеціальний дозвіл на користування надрами № 6511 від 25.05.2021, на який посилається позивач, надано з метою видобування залізних руд техногенного родовища ділянки № НОМЕР_1 кар`єру «Південний» з врахуванням західного флангу «Ділянка № 3» у зв`язку із розширенням меж спеціального дозволу на користування надрами № 6236 від 08.12.2017. Вказаний дозвіл було надано з метою розробки родовища залізних руд ділянки № НОМЕР_1 кар`єру «Південний» (залізні руди повторної розробки п`ятого залізистого горизонту) та анульовано наказом Держгеонадр України № 585 від 09.08.2021. Так, ТОВ «РУДОМАЙН» не отримував новий акт гірничого відводу після отримання спеціального дозволу на користування надрами № 6511 від 25.05.2021, спеціальний дозвіл № 6236 від 08.12.2007 був анульований, а мета наданого як доказу акту гірничого відводу від 29.05.2018 не відповідає меті спеціального дозволу на користування надрами № 6511 від 25.05.2021, що порушує вимоги п. 7 Порядку надання гірничих відводів. Улітку 2021 року масового характеру набули дописи в соціальній мережі Інтернету «Facebook» про невдоволення жителів міста Кривого Рогу якістю атмосферного повітря в центральній частині місті, наголошувалось на істотному забруджені повітряного басейну виробничим пилом рудого кольору після того, як розпочали промислове видобування корисних копалин у кар`єрах «Північний» і «Південний» ТОВ «РУДОМАЙН» і «Українська гірнидобувна компанія». Більш вагомим доказом порушення екологічних прав криворіжців на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє середовище стало розміщення на сайті виконкому Криворізької міської ради електронної петиції «Припинити незаконну роботу кар`єрів в центрі міста», в якій автор ОСОБА_4 заявила: «…видобуток корисних копалин у центральній частині міста Кривий Ріг, в кар`єрах Північний та Південний, мешканців Саксаганського, Центрально-Міського та Металургійного районів міста рясно засипає рудим пилом.». Петиція була підтримана щонайменше тисячею громадян.

У відповідьна великукількість зверненьщодо порушення,яке спричиняєшкоду правам,законним інтересам,життю таздоров`ю криворіжців,навколишньому природномусередовищу,Державною екологічноюінспекцією Україниі Державноюекологічною інспекцієюПридніпровського округу(Дніпропетровськата Кіровоградськаобласті)в періодз 20.09.2021по 26.11.2021проведено плановіі позаплановізаходи державногонагляду (контролю)за дотриманнявимог природоохоронногозаконодавства ТОВ«РУДОМАЙН»,та виявленочисельні порушення:невиконання екологічнихумов провадженняпланової діяльностівстановлених увисновку зоцінки впливуна довкілля,зокрема вчастині виконаннявибухових робітбез врахуванняшвидкості вітрута направленостійого віднайдених пунктів,невідповідність фактичногостану підприємстваматеріалів інвентаризаціїзабруднюючих речовинта дозволуна викидизабруднюючих речовинв атмосфернеповітря,невиконання умовдозволів навикиди забруднюючихречовин тощо.

Наведене у своїй сукупності робить очевидним правильність висновків відповідача про те, що діяльність ТОВ «РУДОМАЙН» здійснюється з порушенням законодавства України, тому ОСОБА_1 просив суд відмовити в позові.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, під час попередніх засідань позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідачі у судове зсідання не з`явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року в мережі Інтернет на веб-сайті ТОВ «Телерадіокомпанія «Канал Центр»: centr.tv, о 18:05 год було розміщено відео (посилання:https://centr.tv/politika/4223-rudomajn-vret-i-manipuliruet-otstavka-razumkova-dobkin-sobiraetsja-podkupat-harkovchan-politblok.html), частина назви якого містила фразу: «Рудомайн врет и манипулирует». Також під час трансляції вказаного відео протягом обговорення теми стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» транслюється напис: «Рудомайн бреше й маніпулює», а в момент виступу ведучого ОСОБА_2 на задньому плані розміщено фотозображення кар`єру вибухом та великим написом «РУДОМАЙН».

08 жовтня 2021 року частину відео, з трансляцією обговорення теми стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» було розміщено на сторінці профілю групи «КРИВИЙ РІГ ПРОТИ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЮЧИХ КАР`ЄРІВ У ЦЕНТРІ МІСТА!!!» соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_1 , який також на даному відео приймав участь в обговоренні теми стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» (посилання: https://www.facebook.com/groups/1003654180482193/permalink/1016293635884914/).

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Право висловлювати судження, оцінку, думку закріплено у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Таке конституційне та законодавче регулювання права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір (пункт 2 статті 19).

Водночас здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Таким чином, Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий частини першої статті 5 Закону України «Про інформацію»).

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Положеннями статті 201 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» (далі - постанова Пленуму ВСУ) роз`яснено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму ВСУ).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статей 12, 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (пункт 18 постанови Пленуму ВСУ).

За змістом пункту 19 постанови Пленуму ВСУ, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

Так, у цьому рішенні Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначив, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

У свою чергу фактичне твердження це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Оцінка факту відрізняється від самого факту тим, що оціночне судження є висновком, отриманим в результаті інтелектуальної логічної обробки і узагальнення конкретною людиною фактів, оцінок інших людей, інформації довідкового характеру та причинно-наслідкових зв`язків між зазначеними джерелами інформації, і тому будь-яким чином не можливо оцінити правдивість чи правильність цього висновку. Проте, автор робить ці висновки з певних фактів, доводити які цілком можливо.

Висловлення оціночних суджень не може бути підставою для відповідальності. Проте, цей правовий режим не розповсюджується на вислови, що мають характер образи чи наклепу. Тобто, виходячи з принципів об`єктивності інформації, висвітлення оціночних суджень обов`язково повинно мати своєю передумовою певну підставність. За умови підставності, висловлення оціночних суджень є правомірним, таким, що поширене на підставі фактів.

При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суд має забезпечити баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (пункт 1 постанови Пленуму ВСУ).

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки (рішення ЄСПЛ у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії»).

Також ЄСПЛ підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (постанова ВС від 12 листопада 2020 року у справі № 759/16713/18).

Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, детально проаналізувавши зміст відео, надавши йому об`єктивну правову оцінку у системному взаємозв`язку між собою, з урахуванням розуміння відомостей фактичного характеру та відмежувавши їх від думок, критичних висловлювань і оціночних суджень, суд дійшов таких висновків.

Відео яке міститься на оговорених вище Інтернет ресурсах містить обговорення маніпуляцій та порушень ТОВ «РУДОМАЙН» законодавства України щодо не використання сучасних методів, технологій для добування залізної руди та наводить як приклад діяльність інших країн, які використовують фрезерні комбайни при добуванні залізної руди.

Разом з тим, судом встановлено, що влітку 2021 року набули масового характеру дописи в соціальній мережі Інтернет Facebook про невдоволення жителів міста Кривого Рогу якістю атмосферного повітря в центральній частині міста, та наголошувалось на істотному заблудженні повітряного басейну після початку промислового видобування корисних копалин у кар`єрах «Північний» і «Південний» ТОВ «РУДОМАЙН» і «Українська гірнидобувна компанія», та як наслідок було розміщено на сайті виконкому Криворізької міської ради петицію автора ОСОБА_5 «Припинити незаконну роботу кар`єрів в центрі міста», яку підтримали близько тисячі громадян.

Слід зауважити, що інформація викладена у відео містить узагальнюючий характер, та окрім ОСОБА_1 підлягала обговоренню багатьма іншими людьми у вільному доступі в мережі Інтернет, та знаходилась в межах допустимої критики.

Стосовно оцінки «важливості» того чи іншого питання для міста та його мешканців, то це є результатом суб`єктивного сприйняття проблематики кожного конкретного питання (його суті) для окремо взятого мешканця (групи мешканців) міста, тому вказане слово як само по собі, так і в наведеному контексті безумовно є особистою оцінкою автора відео.

Разом з тим, дослівно проаналізувавши зміст наведеної інформації, у тому числі на предмет віднесення її до критичної оцінки діяльності позивача, суд дійшов висновку, що така інформаціє містить виключно певні припущення та оціночні судження як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідачів.

Крім того, у справі «Тушалп проти Туреччини» ЄСПЛ встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли бути визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. Також ЄСПЛ підкреслив, що використання навіть «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».

З огляду на наведене, ураховуючи, що висловлювання автора відео, які позивач просить спростувати, не містять чітких даних щодо оцінки його дій у вчиненні конкретних правопорушень, вони є оціночними судженнями, які не можуть бути витлумачені як фактичні дані з огляду на характер використання у них мовних засобів.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що така інформація висловлена відповідачами в порядку реалізації свого права на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань, гарантованого їм Конституцією та Європейською конвенцією, тому останні не можуть бути притягнуті до відповідальності за оціночні судження стосовно позивача, оскільки такі висловлювання є критичною оцінкою його виробничої діяльності, сформованою у громадян міста в результаті спостереження за їх діяльністю, що становить певний суспільний інтерес.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, достовірних, достатніх і переконливих доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а оціночні судження автора відео не підлягають перевірці та спростуванню.

Отже, в результаті розгляду справи судом не встановлено юридичного складу правопорушення, який є підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то вона є похідною від попередньо заявлених вимог і відповідно задоволенню не підлягає.

Обов`язок доведення факту порушення особистих немайнових прав внаслідок поширення певної інформації покладено на позивача, однак під час судового розгляду останній не зміг навести будь-яких негативних наслідків для нього, через опублікування такого відео.

Ураховуючи все наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «РУДОМАЙН» слід відмовити повністю за їх недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законами України «Про інформацію», «Про звернення громадян», ст. ст. 201, 277, 297, 298 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 417 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Канал Центр» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В.Онопченко