Рішення

від 30.01.2024 по справі 947/18951/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/18951/23

Провадження № 2/947/377/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючогосудді Петренка В.С.,

за участю секретаряТоргонської В.М.,

за участі представників сторін:

представника позивача адвоката Шелкова С.Г.

представника відповідача адвоката Дудкевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс транс»</a>, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал-Жаботинського», Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В`ячеславівна про визнання майнових прав та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс транс»</a>, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал-Жаботинського», Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В`ячеславівна,в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в об`єкті незавершеного будівництва 2-секційного багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та даховою котельною (перша та друга черги будівництва), ОНМ №1813415251101. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46560175 від 19.04.2019 р., що прийнято державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнеровою Риммою В`ячеславівною.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 17 жовтня 2014 року між ТОВ «Олімпекс транс» та обслуговуючим кооперативом «Набережний квартал - Жаботинського» був укладений договір співпраці №14/10-17, предметом якого є спільна діяльність сторін, направлена на будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано- прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, що будуть побудовані на земельній ділянці загальною площею 4775 кв.м., розташованій за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі даного Договору про співпрацю, ОК «Набережний квартал - Жаботинського» було укладено ряд Договорів із пайовиками, зокрема, 10 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартал Жаботинського», було укладено договір №15.02.1.490 про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал Жаботинського».

Позивачка вказує, що відповідно до п.1.5 вказаного вище договору, сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та передається з наступними характеристиками: квартира у 2 секції, 18 поверх, загальна площа 40,12 кв.м., номер 187. Нею було внесено на рахунок відповідача - ОК «Набережний квартал - Жаботинського» грошові кошти у розмірі 682040,00 гривень, про що свідчить платіжне доручення від 10 березня 2016 року та Довідка про сплату пайового внеску вих. №2.01.496 від 06 вересня 2016 року.

Таким чином, на думку позивачки, з моменту виплати паю вона набула майнові права на об`єкт нерухомості за вказаною вище адресою.

20.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартал Жаботинського», було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно якої була змінена редакція п.1.5 Договору, а саме сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та передається з наступними характеристиками: квартира у 1 секції, 21 поверх, загальна площа 40,79 кв.м., номер 225.

Пізніше, як стверджує позивачка, рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2017 р. у справі №916/3315/16 розірвано укладений між ТОВ «Олімпекс транс» та ОК «Набережний Квартал -Жаботинського» договір співпраці №14/10-17 від 17.10.2014 р.

Отже, пайовиками були сплачені кошти, які наразі мають вираз у створенні об`єкту незавершеного будівництва, і на теперішній час, ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» не визнає майнові права позивача.

Надалі позивачу стало відомо про те, що право власності на належний Об`єкт нерухомості, що побудований за рахунок паю було зареєстровано за ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46560175 від 19.04.2019 р., що прийнято державним реєстратором Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кушнеровою Риммою В`ячеславівною.

Підставами виникнення речового права на об`єкт нерухомості - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та передається з наступними характеристиками: квартира у 1 секції, 21 поверх, загальна площа 40,79 кв.м., номер 225, зазначено: довідка з адресного реєстру міста Одеси, серія та номер: 356443/1, виданий 08.01.2014, видавник: Юридичний департамент Одеської міської ради; перелік, серія та номер: 1, виданий 08.04.2019, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛІМПЕКС ТРАНС"; договір оренди землі, серія та номер: 5681, виданий 10.12.2008, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2019, видавник: ТОВ "ПРОМ-СТРОЙ ЛТД"; експертний звіт, серія та номер: 3-206-18-ЕП/КО, виданий 20.12.2018, видавник: ТОВ "Укрбудекспертиза"; висновок про відсоток готовності недобудованого об`єкту нерухомості, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2019, видавник: ТОВ "ПРОМ-СТРОИ ЛТД"; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, серія та номер: 1066, виданий 17.05.2018, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, серія та номер: 3572, виданий 30.08.2013, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; технічний паспорт, серія та номер: 0022248, виданий 06.07.2018, видавник: ТОВ "НОВЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ"; постанова, серія та номер: 916/3315/16, виданий 02.11.2017, видавник: Одеський апеляційний Господарський суд; рішення суду, серія та номер: 916/3315/16, виданий 01.08.2017, видавник: Господарський суд Одеської області; дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: ІУ115143360956, виданий 02.12.2014, видавник: ДАБІ; постанова, серія та номер: 911/1175/18, виданий 12.03.2019, видавник: Північний апеляційний Господарський суд; ухвала суду, серія та номер: 911/1175/18, виданий 08.11.2018, видавник: Господарський суд Київської області.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 15.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»</a>, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Набережний Квартал-Жаботинського», Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В`ячеславівна про визнання майнових прав та скасування рішення про державну реєстрацію, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з твердженнями та вимогами позивача, категорично заперечує проти їх задоволення у повному обсязі, мотивуючи свою позицію тим, що в теперішній час власником майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 котельною по вул. Жаботинського, 3/1 в м. Одесі, є Публічне акціонерне товариство «Закритий недивесифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід», на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №14/04 від 14.04.2023 р., укладеного між ТОВ «Олімпекс Транс» та ПУАТ «ЗНВКІФ «Ханнер-Схід» та акту приймання-передачі майнових прав №14 від 20.04.2023 р., тому у останнього, як у набувача, з моменту передання майнових прав Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс», виникло право власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_4 за вказаною вище адресою. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс»</a> не є власником майнових прав на вказаний вище об`єкт, є неналежним відповідачем по справі та не має ніяких обов`язків у спірних правовідносинах, і не може вчиняти дії щодо нього.

Крім того, при укладанні додаткової угоди між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартал Жаботинського» від 20.06.2017 р. ОК «Набережний Квартал Жаботинського» було порушено умови договору про співпрацю № 14/10-17 від 17.10.2014 р., укладеного між ОК «Набережний Квартал Жаботинського» та ТОВ «Олімпекс транс», з урахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 30.07.2015 року та ОК «Набережний Квартал Жаботинського» не мав права відчужувати майнові права на квартиру АДРЕСА_4 на користь позивачки, у зв`язку з тим, що майнові права на неї належали ТОВ «Олімпекс транс».

Також, при укладанні додаткової угоди між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартал Жаботинського» від 20.06.2017 р., було порушено положення Статуту ОК «Набережний Квартал Жаботинського» та норми матеріального права. Вказана угода була укладена, діючим на підставі нібито виданої довіреності ОСОБА_2 , від імені ОК «Набережний Квартал Жаботинського», з перевищенням повноважень, оскільки такі повноваження є лише у загальних зборів, та зазначеним вище Статутом не передбачено можливості делегування виключних повноважень Загальних зборів членів кооперативу будь-кому, щодо укладання договорів про відчуження майна на користь третіх осіб. Тому вказана угода, не може бути підставою для визнання за позивачем, майнових прав на об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та передається з наступними характеристиками: квартира у 1 секції, 21 поверх, загальна площа 40,79 кв.м., номер 225.

При цьому, зазначає, що 21.07.2023 р. ПУАТ «ЗНВКІФ «ХАННЕР-СХІД» до Господарського суду Київської області подана позовна заява про визнання недійсною додаткової угоди до Договору №15.02.1.490 про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» від 10.03.2016 року.

У своїй відповіді на відзив, представник позивачки зазначає, що ОСОБА_1 в повному обсязі не погоджується з доводами ТОВ «Олімпекс транс», вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи, що безпосередньо договором про співпрацю №14/10-17 від 17.10.2014 р. визначені правові наслідки відчуження Стороною, не закріплених за нею приміщень, які полягають у відшкодуванні подвійної вартості, реалізованих приміщень, а не у визнанні відповідної угоди недійсною. Крім того, ТОВ «Олімпекс транс» було відомо про укладання між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартал Жаботинського» додаткової угоди від 20.06.2017 р. до Договору №15.02.490 про сплату пайових внесків. Також є безпідставним посилання відповідача на п.8.2.19; 8.2 Статуту ОК «Набережний Квартал Жаботинського» з огляду на необхідність отримання рішення Загальних зборів, оскільки предмет додаткової угоди не належить до майна Кооперативу, відповідно до положень Статуту. Тому просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 липня 2008 року Одеською міською радою було прийнято рішення №3151-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» в оренду земельної ділянки, площею 0.4775 га за адресою: АДРЕСА_2 для проектування та будівництва 2-х секційного 20-ти поверхового житлового будинку з вбудовано - прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом.

Земельна ділянка надавалася у короткострокову оренду, терміном до IV кварталу 2009 року.

10 грудня 2008 року між Одеською міською радою та ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» був укладений договір оренди, який зареєстрований 23 березня 2009 року в Одеській регіональній філії ДП Центру ДЗК за №040950500020.

13 серпня 2013 року між тими ж сторонами був укладений додатковий договір про поновлення раніше укладеного договору оренди землі і строк його визначений до 31 грудня 2015 року.

Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради Замовнику будівництва - ТОВ «Олімпекс-Транс» були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за № 01-06/119 від 10 жовтня 2013 року з намірами забудови: будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано- прибудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, адреса будівництва: АДРЕСА_2 .

2 грудня 2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115143360956 Замовнику - ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та Генеральному підряднику - ТОВ «Будівельна компанія «С.К.С» на будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, адреса будівництва: АДРЕСА_2 , вид будівництва - нове будівництво.

17 жовтня 2014 року між ТОВ «Олімпекс транс» (надалі - Сторона-1) та обслуговуючим кооперативом «Набережний квартал - Жаботинського» (надалі - Сторона-2) був укладений договір співпраці №14/10-17, предметом якого є спільна діяльність сторін, направлена на будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано- прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, що будуть побудовані на земельній ділянці загальною площею 4775 кв.м., розташованій за адресою: АДРЕСА_5 .

У відповідності до п.2.1.2. Договору Сторона-2 в повному обсязі фінансує будівництво Об`єкта, надає трудові ресурси, а також професійні знання, навички, вміння, необхідні для будівництва Об`єкта.

Із аналізу змісту Договору вбачається, що ТОВ «Олімпекс транс» не здійснювало фінансового вкладу у будівництво Об`єкту.

3 урахуванням організаційно-правової форми Сторони-2 - кооператив, укладаючи Договір співпраці, ТОВ «Олімпекс транс» було обізнано із джерелом фінансування будівництва.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

При цьому, пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися (ст.2 Закону України «Про кооперацію»).

Згідно із ст. 19 Закону України «Про кооперацію» джерелами формування майна кооперативу є, зокрема, вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.

Як вбачається із Статуту, ОК «Набережний квартал - Жаботинського» було створено для забезпечення житлом (квартирами) членів кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

Отже, в момент укладення Договору обидві Сторони передбачали, що фактично будівництво здійснюється за кошти фізичних осіб - членів кооперативу «Набережний квартал - Жаботинського» (паїв).

Договір не містить альтернативних джерел формування фінансових надходжень у будівництво, будь-які інші залучені кошти не використовуються.

Згідно із п. 3.2. Договору Фінансування будь-яких видатків, пов`язаних як із Проектними роботами, так і із Будівництвом об`єкта в повному обсязі здійснюється Стороною-2.

За умовами пп.4.1.5. п. 4.1. Договору Сторона-1 взяла на себе обов`язок в якості користувача Земельною ділянкою сприяти Стороні-2 в реєстрації права власності за пайовиками Сторони 2 на приміщення, закріплені за Стороною-2.

Крім того, Сторони домовились, що мають взаємні обов`язки (4.3. Договору):

-виконувати взяті на себе зобов`язання за цим Договором, а також, виконувати інші необхідні дії для виконання умов даного Договору;

-надавати протилежній Стороні повне сприяння у виконанні своїх зобов`язань по даному Договору і реалізації своїх прав.

За умовами п. 2.3 Договору, Сторони домовились, що поділ Об`єкта здійснюється в два етапи.

При цьому, перший етап включає в себе поділ майнових прав на всі Приміщення Об`єкта здійснюється Сторонами одночасно із підписанням ними Додатку «Акт розподілу площ (приміщень) в Об`єкті» до даного Договору (п.2.3.1. Договору).

Відповідно до п.2.5. Договору Кожна із Сторін має право самостійно та без будь- якого узгодження з іншою Стороною на власний розсуд здійснювати розпорядження майновими правами на Приміщення Об`єкта, що закріплені за нею.

Аналіз вищезазначених умов Договору свідчить про те, що між ТОВ «Олімпекс транс» та ОК «Набережний квартал - Жаботинського» виникли правовідносини із співпраці, метою якої було будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, адреса будівництва: АДРЕСА_2 .

Фінансування будівництва було покладено виключно на ОК «Набережний квартал - Жаботинського», що залучало кошти фізичних осіб - пайовиків.

Обидві Сторони при укладенні Договору усвідомлювали з яких джерел відбувається будівництво Об`єкту та які наслідки тягне залучення коштів фізичних осіб - передачу відповідних квартир після введення Об`єкту в експлуатацію, оскільки на майбутнє визначили між собою порядок передачі пайовикам майна створеного за рахунок їх паїв у вигляді квартир, окремих приміщень.

В свою чергу, ТОВ «Олімпекс транс» взяло на себе обов`язок сприяти у реалізації прав пайовиків на набуття права власності після закінчення будівництва, шляхом надання відповідних документів для реєстрації їх права власності.

На підставі даного Договору про співпрацю, ОК «Набережний квартал - Жаботинського» було укладено ряд Договорів із пайовиками.

Зокрема, 10 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартат Жаботинського», було укладено договір №15.02.1.490 про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал Жаботинського».

Згідно п. 1.1 за цим Договором ОК зобов`язався організувати будівництво житлового будинку у АДРЕСА_6 ) за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ОК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язався сплатити ОК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для Учасника.

Відповідно до п. 1.3 сторони домовились, що розмір внеску залежить від вартості будівництва одного квадратного метра площі Об`єкту нерухомості та остаточної загальної приведеної площі, яка фактично побудована.

При цьому, згідно із п.1.4. Договору, Внесок, який підлягає сплаті Учасником, розподіляється наступним чином:

1.4.1.Вступний внесок - разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язаний сплатити особа при вступі до ОК. Розмір вступного внеску становить 3 % від загального розміру внеску, встановленого п. 1.3. Договору та сплачується в складі першої суми, що вноситься Учасником.

1.4.2.Цільовий внесок - разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення статутної діяльності ОК. Розмір цільового внеску становить 2% від загального розміру внеску, встановленого п.1.3. Договору та сплачується в складі першої суми, що вноситься учасником;

1.4.3.Пай - грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який сплачує особа за будівництво Об`єкту нерухомості. Розмір паю становить 95% від внеску, встановленого п.1.3. Договору та сплачується частинами згідно графіку, встановленого Додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 1.5 цього Договору встановлено, що Об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 40,12 кв.м., номер 187.

У відповідності до п. 2.1 даного Договору вартість будівництва одного квадратного метра загальної приведеної площі Об`єкту нерухомості визначається ОК відповідно до проектно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією і на день укладання цього Договору складає 17 000 грн. за один квадратний метр і може змінюватись у випадках передбачених цим Договором.

Згідно Додатку № 1 до Договору №15.02.1.490 про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» від 10 березня 2016 року сторони домовились, що дату підписання цього Порядку сплати внесків розмір внесків з врахуванням площі Об`єкту нерухомості згідно проекту та вартості будівництва одного квадратного метру становить 682040,00 гривень.

Пунктом 4.2.1 вказаного Договору передбачено, що ОК зобов`язаний організувати будівництво Об`єкту будівництва та закінчити будівельно-монтажні роботи у строк до 4 кварталу 2016 року при умові дотримання Учасниками порядку та строків сплати внесків.

Позивачем було внесено на рахунок відповідача - ОК «Набережний квартал - Жаботинського» грошові кошти у розмірі 682040,00 гривень, про що свідчить платіжне доручення та Довідка про сплату пайового внеску вих. №2.01.496 від 06 вересня 2016 року.

Із зазначеного вбачається, що Договір про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал -Жаботинського» має змішану правову природу.

20.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОК «Набережний Квартал Жаботинського», було укладено додаткову угоду до Договору №15.02.1.490 про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал Жаботинського» від 10 березня 2016 р.

Відповідно вказаної вище додаткової угоди, була змінена редакція п.1.5 Договору, а саме сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та передається з наступними характеристиками: квартира у 1 секції, 21 поверх, загальна площа 40,79 кв.м., номер 225.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про кооперацію» пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Уклавши договір про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал - Жаботинського» останній не лише засвідчив вступ ОСОБА_1 у члени кооперативу, а і розпорядився своїм майном - майновими правами на Об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: квартира у 1 секції, 21 поверх, загальна площа 40,79 кв.м., номер 225.

Таким чином, з моменту виплати паю громадянка ОСОБА_1 набула майнові права на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: квартира у 1 секції, 21 поверх, загальна площа 40,79 кв.м., номер 225.

Пізніше, рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2017 р. у справі №916/3315/16 розірвано укладений між ТОВ «Олімпекс транс» та ОК «Набережний Квартал -Жаботинського» договір співпраці №14/10-17 від 17.10.2014 р.

За положеннями ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 651, 653 ЦК України, п. 8.6. Договору, якщо судовим рішенням даний Договір змінено, доповнено чи розірвано. Договір вважається зміненим, доповненим чи розірваним з дня вступу судового рішення в законну силу, якщо інший строк вступу в силу не встановлено таким судовим рішенням.

При цьому, Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 653 ЦК України).

Отже, пайовиками були сплачені кошти, які наразі мають вираз у створенні об`єкту незавершеного будівництва.

Отже, в процесі виконання Договору співпраці, ТОВ «Олімпекс транс» та ОК «Набережний Квартал -Жаботинського» діяли спільно з метою будівництва житлового будинку та в результаті спільних дій були породжені інші правовідносини між Замовником та пайовиками.

Також судом встановлено, що ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» були здійснені дії з державної реєстрації майнових прав на спірну квартиру в об`єкті незавершеного будівництва.

Так, у відповідності до поданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №335057079 від 08.06.2023 року вбачається, що 08.04.2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнеровою Р.В. було проведено державну реєстрацію прав на інші речові права, стосовно спірного об`єкту, за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Олімпекс Транс», підстава виникнення речового права на об`єкт нерухомості - квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 40,3 кв.м., номер 225, зазначено: довідка з адресного реєстру міста Одеси, серія та номер: 356443/1, виданий 08.01.2014, видавник: Юридичний департамент Одеської міської ради; перелік, серія та номер: 1, виданий 08.04.2019, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛІМПЕКС ТРАНС"; договір оренди землі, серія та номер: 5681, виданий 10.12.2008, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2019, видавник: ТОВ "ПРОМ-СТРОЙ ЛТД"; експертний звіт, серія та номер: 3-206-18-ЕП/КО, виданий 20.12.2018, видавник: ТОВ "Укрбудекспертиза"; висновок про відсоток готовності недобудованого об`єкту нерухомості, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2019, видавник: ТОВ "ПРОМ-СТРОИ ЛТД"; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, серія та номер: 1066, виданий 17.05.2018, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, серія та номер: 3572, виданий 30.08.2013, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; технічний паспорт, серія та номер: 0022248, виданий 06.07.2018, видавник: ТОВ "НОВЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ"; постанова, серія та номер: 916/3315/16, виданий 02.11.2017, видавник: Одеський апеляційний Господарський суд; рішення суду, серія та номер: 916/3315/16, виданий 01.08.2017, видавник: Господарський суд Одеської області; дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: ІУ115143360956, виданий 02.12.2014, видавник: ДАБІ; постанова, серія та номер: 911/1175/18, виданий 12.03.2019, видавник: Північний апеляційний Господарський суд; ухвала суду, серія та номер: 911/1175/18, виданий 08.11.2018, видавник: Господарський суд Київської області.

Вищезазначені дії відповідача з реєстрації прав на спірний об`єкт, підтверджують доводи позивача про невизнання відповідачем наявності майнових прав позивача на спірне приміщення, які виникли за наслідком укладених і виконаних в повному обсязі вищевказаних договорів про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського».

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що за наслідком вище встановлених обставин, є підтвердженим, що фінансування будівництва було покладено виключно на ОК «Набережний Квартал - Жаботинського», що залучало кошти фізичних осіб-пайовиків.

У свою чергу ТОВ «Олімпекс Транс» взяло на себе обов`язок сприяти у реалізації прав пайовиків на набуття права власності після закінчення будівництва, шляхом надання відповідних документів для реєстрації їх права власності.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також наголошено про необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655,656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК України, надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 ЦК України) і що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у ЦК України, визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України, міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні - як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява N 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви N 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛвід 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom,№ 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполученого Королівства», заява N 44277/98).

У іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12,від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі N 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15,від 16 березня 2016 року у справі N 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справ і№ 6-1111цс16.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Визначений висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 21 червня 2022 року по цивільній справі 947/25617/19, в якій також підтверджено узгодженість зазначених висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року по справі із подібними правовідносинами № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, та у постанові від 08.06.2022 року у справі №947/25597/19, провадження №6192768св21.

Зазначені висновки Верховного Суду, враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до вимог статті 263 ЦПК України.

Також, суд зазначає, що вказаний правовий висновок викладено за наслідком касаційної скарги по справі з аналогічних правовідносин, аналогічного спору, який виник між ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та іншим пайовиком в цьому ж спірному об`єкті будівництва 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, за адресою: АДРЕСА_2 .

Частинами 4,5 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.

Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у постанові від 19.12.2019 року по справі №520/11429/17.

У п. 47 постанови Верховного Суду №761/29966/16-ц від 18.12.2019 року зазначено, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Враховуючи зазначене, оскільки постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року, якою залишено без змін рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.09.2020 року по цивільній справі 947/25597/19, стосується того ж самого спірного будинку, в якому перебуває нерухомість позивача ОСОБА_1 , судом, у відповідності до вимог ч.4ст. 82 ЦПК України, також під час розгляду цієї справи приймаються наступні встановлені судами у вказаних рішеннях суду обставини стосовно виниклих зобов`язань між ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» та ОК «Набережний Квартал-Жаботинського», а також під час здійснення дій з будівництва спірного об`єкту, як преюдиційні.

Враховуючи зазначене та з огляду на положення законодавства, якими закріплено принцип свободи договору, висновок про те, що позивач втратила закріплене за нею укладеним із ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» договором право на визнання ТОВ «Олімпекс Транс» її майнового права на спірне нерухоме майно, оскільки не була стороною угоди про врегулювання відносин з легалізації, відновлення та завершення будівництва, укладеної між ТОВ «Олімпекс Транс» і об`єднаннями пайовиків, постраждалих від дій ОК «Набережний квартал-Жаботинського», не вступила у члени ЖБК «Союз Будинку Жаботинського» або ОК «ЖБК «Пайщики Жаботинського», є безпідставним та таким, що суперечить положенням статті 6 ЦК України та статті 4 Закону України «Про кооперацію».

На підставі вищевикладеного, приймаючи, що ОСОБА_1 повністю сплачено вартість пайових внесків за спірне нерухоме майно, а введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, оскільки ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» вибуло із зобов`язань про співпрацю, та припинило діяльність (ініційована справа про банкрутство), що унеможливлює виконання ним своїх зобов`язань за договорами, суд вважає, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушених прав, за наслідком чого позов позивача в цій частині є обґрунтованим, підлягає задоволенню, та слід визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 40,79 кв.м., номер 225, в об`єкті незавершеного будівництва 2-секційного багатоквартирного житловогобудинку з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадськогопризначення тадаховою котельною(першата другачерги будівництва),ОНМ №1813415251101.

При цьому, у Київського районного суду м. Одеси відсутня інформація щодо наявності рішення Господарського суду Київської області у справі №911/1175/18 (911/2260/23) за позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» до Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал-Жаботинського», ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс»</a> про визнання недійсною додаткової угоди до договору та набрання таким рішенням законної сили.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України,якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Крім того, суд не погоджується з твердженням відповідача, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Транс", є неналежним відповідачем по справі та відповідно не має ніяких обовязків у спірних правовідносинах, оскільки на теперішній час власником майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 котельною по вул. Жаботинського, 3/1 в м. Одесі, є Публічне акціонерне товариство «Закритий недивесифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід», на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №14/04 від 14.04.2023 р., укладеного між ТОВ «Олімпекс Транс» та ПУАТ «ЗНВКІФ «Ханнер-Схід» та акту приймання-передачі майнових прав №14 від 20.04.2023 р., оскільки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 11.09.2023 року, власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Транс" (а.с. 168).

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Транс", є належним відповідачем по даній справі.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» були здійснені дії з державної реєстрації майнових прав на спірну квартиру в об`єкті незавершеного будівництва.

Так, у відповідності до поданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №335057079 від 08.06.2023 року вбачається, що 08.04.2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнеровою Р.В. було проведено державну реєстрацію прав на інші речові права, стосовно спірного об`єкту, за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Олімпекс Транс», підстава виникнення речового права на об`єкт нерухомості - квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 40,3 кв.м., номер 225, зазначено: довідка з адресного реєстру міста Одеси, серія та номер: 356443/1, виданий 08.01.2014, видавник: Юридичний департамент Одеської міської ради; перелік, серія та номер: 1, виданий 08.04.2019, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛІМПЕКС ТРАНС"; договір оренди землі, серія та номер: 5681, виданий 10.12.2008, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2019, видавник: ТОВ "ПРОМ-СТРОЙ ЛТД"; експертний звіт, серія та номер: 3-206-18-ЕП/КО, виданий 20.12.2018, видавник: ТОВ "Укрбудекспертиза"; висновок про відсоток готовності недобудованого об`єкту нерухомості, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2019, видавник: ТОВ "ПРОМ-СТРОИ ЛТД"; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, серія та номер: 1066, виданий 17.05.2018, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, серія та номер: 3572, виданий 30.08.2013, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; технічний паспорт, серія та номер: 0022248, виданий 06.07.2018, видавник: ТОВ "НОВЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ"; постанова, серія та номер: 916/3315/16, виданий 02.11.2017, видавник: Одеський апеляційний Господарський суд; рішення суду, серія та номер: 916/3315/16, виданий 01.08.2017, видавник: Господарський суд Одеської області; дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: ІУ115143360956, виданий 02.12.2014, видавник: ДАБІ; постанова, серія та номер: 911/1175/18, виданий 12.03.2019, видавник: Північний апеляційний Господарський суд; ухвала суду, серія та номер: 911/1175/18, виданий 08.11.2018, видавник: Господарський суд Київської області.

Суд зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі - Закон) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У пункті 1 частини першої статті 4 Закону зазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають право власності та речові права на нерухоме майно.

Частиною восьмою статті 18 Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч.1статті 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в редакції станом на час проведення спірної державної реєстрації прав, для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);

3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» у вказаній редакції, державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору. Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі рішення суду, що набрало законної сили, проводиться за правилами, визначеними частинами першою-третьою цієї статті.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 331 ЦК України, державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва здійснюється лише у випадку, якщо щодо такого об`єкта необхідно укладення правочину (розпорядження об`єктом). На цьому наголошено також у пункті 6статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», згідно з яким правочини, щодо нерухомого майна, вчиняються лише тоді, коли право власності на це майно зареєстровано відповідно до закону.

Згідно із пунктом 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127(далі - Порядок), у вищевказаній редакції діючій станом на час проведення спірної державної реєстрації прав,державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30-34 цього Порядку.

Приймаючи вказані положення законодавства, суд доходить до висновку, що документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам ст.271 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Крім того, відповідно до п.4. ч.1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі,якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Судові рішення, надані державному реєстратору, не засвідчують підстави виникнення права власності.

Окрім того, судові рішення, зазначені як підстава для проведення державної реєстрації, а саме: постанова Одеського апеляційного Господарського суду, по справі №916/3315/16 від 02.11.2017 р., постанова Північного апеляційного Господарського суду, по справі №911/1175/18 від 12.03.2019 р., рішення Господарського суду Одеської області, по справі №916/3315/16 від 01.08.2017 р., ухвала Господарського суду Київської області суду, по справі №911/1175/18 від 08.11.2018 р., не дають змоги встановити набуття, речових прав на спірне нерухоме майно майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

З рішення Господарського суду Одеської області, по справі №916/3315/16, від 01.08.2017 р. вбачається що:

1) Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал - Жаботинського» зобов`язаний повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»</a> за актом прийому-передачі - будівельний майданчик, який вказаний у додатку №1 до договору №14/10-17 від 17.10.2014 року та розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 .

2) Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал - Жаботинського» зобов`язаний повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»</a> за актом прийому-передачі (повернення) наступні документи:

- копії технічних умов на водопостачання 2-секційного 22-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ) від 21.03.2014 р.;

- копії технічних умов №851-13 приєднання до електричних мереж і електроустановкам від 04.10.2013 р.;

- копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ( АДРЕСА_8 від 10.10.2013 р.;

- копію довідки з Адресного реєстру м. Одеси про резервування адреси об`єкта нерухомості №356443/1 від 08.01.2014 р.;

- проект «Крышная котельная». Тепловой пункт. Том 7.1.;

- проект «Крышная котельная». Тепловой пункт. Том 7.2.;

- робочу документацію 2-секційного 22-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (у районі 6-ої ст. Великого Фонтану), том 7;

- проект «Архітектурні рішення», том 3;

- проект «Конструкції залізобетонні (секція А)», том 4.1.;

- проект «Опалення», том 5; проект «Водопостачання і каналізація», том 6;

- проект «Внутрішні мережі електрообладнання та електроосвітлення», том 8. Наказ видати.

Ухвалою Господарського суду Київської області, по справі №911/1175/18, від 08.11.2018 р. вирішено визнати частково кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»</a> до Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» на загальну суму 438 919, 00 грн., з яких: 435 395, 00 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 3 524, 00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, інші вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»</a> - відхилити.

Отже, предметом розгляду даних справ не були обставини набуття речового права ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , як на таку, стосовно якої було проведено спірну державну реєстрацію.

Виходячи з положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» для проведення державної реєстрації нерухомого майна на підставі рішення суду, воно має набрати законної сили, та стосуватись саме права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, оскільки вищезазначені рішення судів не стосуються права власності на майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , як на окремий об`єкт нерухомого майна, такі рішення не могли бути підставою для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, а також для проведення державної реєстрації речових прав на квартиру за адресою: квартира АДРЕСА_9 .

Крім того, як вбачається з переліку документів доданих для проведення спірної реєстрації, зазначених в графі підстава для реєстрації, ТОВ «Олімпекс Транс» було надано дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: ІУ115143360956, виданий 02.12.2014 р., видавник: ДАБІ.

Разом з тим, як вже судом було встановлено, що також підтверджено висновками постанови Верховного Суду від 08 червня 2022 року по справі № 947/25597/19, якою залишено в силі рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 вересня 2020 року, Дозвіл на виконання будівельних робіт від 02.12.2014 р. №ІУ115143360956, було анульовано 26.05.2016 р.

Отже, на момент подачі документів та державної реєстрації прав на квартири АДРЕСА_9 , даний дозвіл на виконання будівельних робіт був скасований, а новий дозвіл на виконання будівельних робіт ТОВ «Олімпекс Транс» отримало лише в серпні 2019 р., за наслідком чого на момент реєстрації відповідач не мав документу, що відповідно до законодавства, надавав право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 20 наведеного Порядку, у вищезазначеній редакції, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Таким чином, при розгляді заяви та документів доданих до неї державний реєстратор перш за все повинен пересвідчитись у відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав.

Виключний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначений ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч.2ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Однак, державний реєстратор в порушення норм чинного законодавства не відмовив у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про протиправність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46560175 від 19.04.2019 року та наявність підстав для його скасування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15.

Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004№ 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне нерухоме майно.

За змістом п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень"(далі - Закон України №1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.11 зазначеного Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У ч.2 ст.26 Закону України № 1952 було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Законом України від 05 грудня 2019 року №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності 16 січня 2020 року, ст.26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1,2,3 ч.3 ст.26 Закону України № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, Законом № 2255-IX від 12.05.2022, який набув чинності в цілому 26.07.2022 року, зокрема внесено зміни до абзаців 2,3 частини 3 ст.26Закону України № 1952, відповідно до яких, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від ч.2 ст. 26 Закону України №1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, суд вважає, що з 16 січня 2020 року, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Крім того, додатковим підтвердженням наведеного висновку є п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України"Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень"до набрання чинності цим Законом.

Таких правових позицій дотримується Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 у справі № 916/2464/19.

За наслідком вищевикладеного, суд вважає, що позивачем належним чином обрано спосіб захисту, тому суд погоджується з доводами про те, що задоволення позову про скасування рішення про державну реєстрацію у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, призведе до відновлення порушеного права.

Одночасно під час ухвалення рішення суду, судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України,кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ №14від 18.12.2009року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ч.ч. 1-3ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору;виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

При вищевикладених обставинах, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 6820,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 267, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс транс»</a>, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал-Жаботинського», Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В`ячеславівна про визнання майнових прав та скасування рішення задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційнийномер НОМЕР_1 ) майнові права на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в об`єкті незавершеного будівництва 2-секційного багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та даховою котельною (перша та друга черги будівництва), ОНМ №1813415251101.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46560175 від 19.04.2019 р., прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кушнерова Р.В.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»</a> (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11, кабінет 422, код ЄДРПОУ 19346586) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_10 ) судовий збір у розмірі 6820 (шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 05.02.2024 року.

Суддя ПетренкоВ.С.