Ухвала

від 13.02.2024 по справі 947/33696/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/33696/23

Провадження № 2/947/937/24

УХВАЛА

13.02.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Коваленко О.Б.,

За участю секретаря Маценко В.В.,

розглянувши заяву про закриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінансгруп» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСПРОФІБУД», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБІЗНЕССГРУП», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінансгруп» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСПРОФІБУД», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБІЗНЕССГРУП», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі. Обгрунтовує вимоги тим, що дана справа повинна бути розглянута в порядку господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників, суд приходить до наступного.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.

У свою чергу наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає якпідприємець увсіх правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 05.06.2018 у справі №522/7909/16-ц).

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження №12-37гс19)

Згідно з п.14 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», спір фізичної особи, яка має статус суб`єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов`язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Наприклад, вирішуючи належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним до цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарським товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з`ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: якфізична особачи якфізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 548/981/15-ц, в якій Велика Палата визнала необгрунтованими твердження відповідача про те, що справа має розглядатися за правилами господарського судочинства лише тому, що відповідач зареєстрована фізичною особою- підприємцем та зауважила, що у справі №548/981/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідач саме як фізична особа уклала договори поруки й іпотеки, забезпечивши виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. А тому набула цивільні права й обов`язки у спірних правовідносинах не як суб`єкт господарювання.

У справі справі № 922/1138/22 (Постанов від 09 лютого 2023 року) Верховний Суд відзначив, що самоідентифікація особи як підприємця не має визначального значення для вирішення питання про юрисдикцію спору. Для визначення юрисдикції цього спору важливо встановити характер участі ОСОБА_2 у спірних правовідносинах, зокрема характер спірних правовідносин, у яких виник спір, і чим підтверджується, що характер спірних правовідносин виник у господарській діяльності.

Визначення юрисдикції цієї справи залежить від змісту права, на захист якого позивач подав позов. Колегія суддів звертає увагу, що саме лише посилання ФОП ОСОБА_2 на те, що у майбутньому він мав намір використовувати спірне майно (у разі набуття права власності на нього як фізичної особи) для здійснення господарської діяльності, не змінює підстави позову та зміст права, на захист якого подано позов, та обставин встановлених судами, зокрема укладення гарантійних листів саме фізичною особою.

Колегія суддів зауважила, що фізична особа, будучи власником будь- якого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. Однак, для встановлення факту використання такого майна з порушенням здійснення господарської, зокрема підприємницької діяльності, потрібно довести, що спір виник саме у зв`язку із використанням такого майна для ведення господарської діяльності саме фізичною-особою підприємцем».

Отже, у даній справі - ТОВ «ФК «Укрфінансгруп» звернулась з позовом про витребування від ОСОБА_3 нерухомого майна як фізичної особи. Між сторонами не існує жодних господарських правовідносин, а існують виключно речові правовідносини, відповідно до яких власник може витребувати майно від незаконного володільця, тобто зміст правовідносин, що виникли між сторонами, не ґрунтується на господарському договорі та не пов`язаний із здійсненням господарської діяльності. Наявність у відповідача статуту ФОП та навіть наміру здійснювати господарську діяльність з використанням спірного нерухомого майна, не перетворює даний спір на господарський.

Керуючись ст.ст. 182, 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про закриття провадження у справі № 947/33696/23 - відмовити.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Коваленко О. Б.