Постанова

від 30.01.2024 по справі 914/3563/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа №914/3563/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Костерева О.А.

за участю представників учасників справи:

від позивача Лосин О.Б.-представник

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача 2 Васильчук І.Б.-представник.

розглядаючи апеляційну скаргу Приватного підприємства Укртекстрейдинг, м.Дубляни Львівської області б/н від 21.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3866/23 від 21.12.2023),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 (суддя Манюк П.) про відмову у відкритті провадження

у справі №914/3563/23

за позовом Приватного підприємства Укртекстрейдинг, м. Дубляни Львівської області,

до відповідача 1 Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, м. Львів

до відповідача 2 Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, м. Львів

про стягнення 37 091,34 гр

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

Приватне підприємство Укртекстрейдинг звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про стягнення 37 091, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області 11.12.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі №914/3563/23 за позовом ПП Укртекстрейдинг до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про стягнення 37 091, 34 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що Львівська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України та Тернопільська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України не є юридичними особами, а тому не мають процесуальної дієздатності та не можуть бути відповідачами у розумінні статей 4, 44, 45 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку, що позовна заява до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України не підлягає розгляду в господарському суді.

Короткий зміст апеляційної скарги.

ПП Укртекстрейдинг подано апеляційну скаргу б/н від 21.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3866/23 від 21.12.2023), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2023, направити справу до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновок суду не відповідає обставинам справи.

Скаржник вважає, що судом зроблено висновки без урахування ч. 2 ст. 21і Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019р. №227 (надалі - Положення про Держмитслужбу), Положень про Львівську та Тернопільську митниці, затверджених наказом Державної митної служби України від 29.10.2020р. №489 (надалі - Положення про Львівську митницю, Положення про Тернопільську митницю), які містяться на офіційному сайті Державної митної служби України.

Скаржник зазначає, що Львівська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України та Тернопільська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України можуть бути сторонами спору в господарському судочинстві, оскільки вони є державними органами у відповідності до ч. 2 ст. 21і Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Тернопільська митниця у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є необгрунтованою та безпідставною та не підлягає до задоволення, посиоаючись на те, що ухвала суду є законною та обгрунтованою, прийнятою у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зокрема відповідач 2 зазначає, що філії та представництва наділяються лише певною господарською компетенціею, проте, оскільки вони не мають статусу юридичної особи, тому не наділяються самостійною цивільною (господарською) правоздатністю і дієздатністю і не можуть бути стороною (відповідачем) у суді.

Тернопільська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, у спірних правовідносинах не може виступати в якості відповідача, оскільки не є самостійним суб`єктом господарювання та немає статусу юридичної особи.

Процесуальні дії суду у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу №914/3563/23 призначено судді-доповідачу Галушко Н.А., суддям Желіку М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Укртекстрейдинг б/н від 21.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3866/23 від 21.12.2023) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 та призначено розгляд справи №914/3563/23 на 16.01.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 розгляд справи відкладено на 30.01.2024.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача 2 підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідач - 1 в судове засідання 30.01.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. В судовомуц засіданні 16.01.2024 представник відповідача 1 виклав доводи щодо вимог апеляційної скарги.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.46, ст.42 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, учасники справи, зокрема, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З огляду на вищевикладене та оскільки неявка відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи, участь в судовому засіданні останнього обов`язковою не визнавалась, судова колегія прийшла до висновку продовження розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача 1.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.01.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Приватне підприємство Укртекстрейдинг звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про стягнення 37 091, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області 11.12.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі №914/3563/23 за позовом ПП Укртекстрейдинг до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про стягнення 37 091, 34 грн.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив відповідачами - Львівську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України та Тернопільську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. У прохальній частині позову позивач просить стягнути заявлену суму саме з Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та з Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

За змістом ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.

Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись як юридичні особи та без статусу юридичної особи.

Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади (ч. 3 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").

Пунктом 1 Положення про Держмитслужбу передбачено, що Державна митна служба України (надалі - Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Пунктом 7 Положення про Держмитслужбу передбачено, що Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Львівську митницю передбачено, що Львівська митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Держмитслужби як її відокремлений підрозділ.

Зоною діяльності Львівської митниці є територія Львівської області, Україна.

Підпунктами 21, 22 пункту 5 Положення про Львівську митницю передбачено, що Львівська митниця з метою виконання повноважень, зокрема:

бере участь у судових справах та судових процесах (у порядку самопредставництва) через начальника Львівської митниці, а також без окремого доручення начальника Львівської митниці через його заступників та посадових осіб самостійних структурних підрозділів Львівської митниці, відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів Львівської митниці в судах без окремого доручення начальника Львівської митниці;

представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах (місцевих (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); апеляційних (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); Верховному Суді (Великі Палаті Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді), з усіма відповідними правами та обов`язками наданими законодавством для учасників судового процесу.

Пунктом 7 Положення про Львівську митницю передбачено, що Львівська митниця здійснює свої повноваження (у тому числі й окремі делеговані повноваження Держмитслужби) як безпосередньо, так і через митні пости, які є структурними підрозділами Львівської митниці.

Пунктом 15 Положення про Львівську митницю передбачено, що Львівська митниця утворюється у порядку, передбаченому статтею 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Пунктом 1 Положення про Тернопільську митницю передбачено, що Тернопільська митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Держмитслужби як її відокремлений підрозділ.

Зоною діяльності Тернопільської митниці є територія Тернопільської області, Україна.

Підпунктами 21, 22 пункту 5 Положення про Тернопільську митницю передбачено, що Тернопільська митниця з метою виконання повноважень, зокрема:

бере участь у судових справах та судових процесах (у порядку самопредставництва) через начальника Тернопільської митниці, а також без окремого доручення начальника Тернопільської митниці через його заступників та посадових осіб самостійних структурних підрозділів Тернопільської митниці, відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів Тернопільської митниці в судах без окремого доручення начальника Тернопільської митниці;

представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах (місцевих (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); апеляційних (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); Верховному Суді (Великі Палаті Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді), з усіма відповідними правами та обов`язками наданими законодавством для учасників судового процесу.

Пунктом 7 Положення про Тернопільську митницю передбачено, що Тернопільська митниця здійснює свої повноваження (у тому числі й окремі делеговані повноваження Держмитслужби) як безпосередньо, так і через митні пости, які є структурними підрозділами Тернопільської митниці.

Пунктом 15 Положення про Тернопільську митницю передбачено, що Тернопільська митниця утворюється у порядку, передбаченому статтею 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

За змістом положень ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України сторонами в судовому процесі є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, а також державні органи.

Виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України, а також враховуючи вказані вище Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Положення про Львівську та Тернопільську митниці, затверджені наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, останні є відокремленими підрозділами Державної митної служби, які хоч і утворені без статусу юридичної особи, однак є органами державної влади та можуть бути стороною в судовому процесі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №921/574/20).

Колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що суд першої інстанції не врахував положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Положення про Львівську та Тернопільську митниці, затверджених наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, у яких визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції, що Львівська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України та Тернопільська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України не є юридичними особами, а тому не мають процесуальної дієздатності та не можуть бути відповідачами у розумінні статей 4, 44, 45 Господарського процесуального кодексу України, є помилковим.

Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 у справі №914/3563/23 та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 269, 271, 273, 275, 280, 282-284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Укртекстрейдинг, м.Дубляни Львівської області б/н від 21.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3866/23 від 21.12.2023) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2023, якою відмовлено у відкритті провадження у справі №914/3563/23 скасувати.

3. Справу №914/3563/23 направити у Господарський суд Львівської області для розгляду по суті.

4.Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені статтями 287, 288 ГПК Укаїни.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.