Постанова

від 24.01.2024 по справі 910/16764/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2024 р. Справа№ 910/16764/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від ФДМУ: Ковтяга О.В. - у відповідності до витягу з ЄДРПОУ;

від ГУ ДПС: Іващенко Д.А. - згідно з витягом із ЄДРПОУ;

від МінФіну України: Наталич А.А. - відповідно до витягу з ЄДРПОУ;

від ЦМУМЮ: Михайлов А.І. - згідно з витягом із ЄДРПОУ.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/16764/21 (суддя Пасько М.В., повний текст ухвали складено та підписано - 11.09.2023)

за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

до Державного підприємства «Дирекція будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/16764/21 визнано Головне управління ДПС у м. Києві кредитором боржника на загальну суму 4107017680,61 грн, з яких: 2259240673,44 грн - вимоги третьої черги, 1847777007,17 грн - вимоги шостої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 4107017680,61 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 повністю, а справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідив належні і допустимі докази та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду. Так, суд не дослідив докази виникнення заборгованості боржника перед кредитором (кредитний договір, гарантійну угоду, договір про погашення заборгованості), без дослідження яких неможливо встановити суму кредиту, строки платежів та правомірність нарахування суми боргу та пені. Також, суд не дослідив обставини нарахування пені на заборгованість, на яку поширюється мораторій вимог кредиторів, згідно з абз. 4 ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, за твердженням скаржника, нарахування пені здійснено з порушенням вимог пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а тому підлягає зменшенню пеня, що нарахована з 24.02.2022.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 апеляційну скаргу Фонду державного майна України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 910/16764/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16764/21 за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Державного підприємства «Дирекція будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/16764/21 до надходження матеріалів справи.

12.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16764/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі № 910/16764/21 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/16764/21 залишено без руху.

27.10.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Фонду державного майна України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4401/23 від 30.10.2023 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16764/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 апеляційну скаргу Фонду державного майна України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 910/16764/21 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/16764/21 призначено на 06.12.2023.

27.11.2023 від Міністерства фінансів України надійшов відзив на апеляційну скаргу. Мінфін зазначив, що нарахування пені є правомірним, оскільки пунктом 22-4 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, який є спеціальним нормативно-правовим актом, передбачено звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язань, яке відбулось у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування. В даному випадку заборгованість виникла за період з 29.01.2015 по 18.01.2018, а відтак до правовідносин щодо нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка виникла у період до 24.02.2022 застосовуються положення відповідних договорів та законодавства, що регулює вказані правовідносини.

27.11.2023 від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Головне управління просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фонду державного майна України, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 залишити без змін.

Так, заявник зазначає, що заборгованість боржника підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 у справі № 640/18157/18 про стягнення боргу в сумі 61780890,53 доларів США та пені в сумі 343006489,85 грн. У зв`язку зі зміною валютного курсу основний борг збільшився до 2259240673,44 грн та відповідно збільшився розмір пені до 1847777007,17 грн, що підтверджується інформаційними довідками Мінфіну. При цьому помилковими є посилання скаржника на норми Цивільного кодексу України, оскільки до спірних правовідносин цивільне законодавство не застосовується згідно з ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, а врегульовуються нормами п. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо стягнення боргу за кредитом, залученим державною або під державні гарантії в порядку, визначеному главою 9 розділу ІІ цього Кодексу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 відкладено розгляд справи на 24.01.2024.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

За визначеннями ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За положеннями частини 2 статті 45 КУзПБ кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які мають підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві.

Заява Головного управління ДПС у м. Києві обґрунтована неможливістю боржника погасити заборгованість у розмірі 2818450003,09 грн (1722772488,61 грн - основний борг, 1095677514,48 грн - пеня), що підтверджена судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 у справі № 640/18157/18.

Так, ухвалою підготовчого засідання від 16.05.2023 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві на суму 1963522152,15 грн.

16.05.2023 оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі № 910/16764/21.

15.06.2023, тобто у строк, що встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ, Головне управління ДПС у м. Києві заявило додаткові грошові вимоги до боржника на суму 2143495528,46 грн, що обґрунтовані наявністю боргу за кредитом, наданим державною або під державні гарантії. Згідно з поданнями Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві від 21.04.2023 №№ 103, 104 заборгованість становить за основним боргом 2259240673,44 грн, за пенею - 1847777007,17 грн.

Суд першої інстанції за результатами попереднього засідання, дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві та визнав грошові вимоги до боржника з урахуванням ухвали підготовчого засідання на загальну суму 4107017680,61 грн, з яких: 2259240673,44 грн - вимоги третьої черги, 1847777007,17 грн - вимоги шостої черги, затвердив реєстр вимог кредиторів на загальну суму 4107017680,61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість боржника підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 у справі № 640/18157/18 про стягнення з Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» на користь Державного бюджету України простроченої заборгованості за валютними кредитами, одержаними під державну гарантію, та нараховану на таку заборгованість пеню, всього у загальному розмірі 1963522152,15 грн, у тому числі:

- основний борг за кредитом, залученим під державну гарантію, у розмірі 1620515662,30 грн, що дорівнює 61780890,53 доларів США, визначений в поданні Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 25.05.2018 за №157;

- пеню, нараховану на прострочену заборгованість за основним кредитом, залученим під державну гарантію, у розмірі 343006489,85 грн, розмір якої визначено в поданні Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 25.05.2018 за №158.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так зазначеним вище судовим рішенням були встановлені обставини виникнення заборгованості в розмірі 61780890,53 доларів США, в т.ч.: 52123895 доларів США - основного боргу, 9 463 020,75 доларів США - відсотки за кредитом; 150 000 доларів США - комісія, 28 296,41 доларів США - штрафи за кредитом, 15678,37 доларів США - інші послуги банку, що сформувалась за період з 24.01.2015 по 18.01.2018 за договором від 26.01.2015 № 13010-05/5, укладений між Міністерством фінансів України та боржником (позичальник) про погашення заборгованості Державним підприємством «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» перед державою за виконання гарантійних зобов`язань.

Договір від 26.01.2015 за №13010-05/5 був укладений у зв`язку з невиконанням боржником (як позичальником) своїх зобов`язань за Кредитним договором № BLA201123 від 05.07.2011, укладений між Державним підприємством «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» (як позичальником) та Експортно-імпортним банком Китаю (як кредитором).

Згідно інформаційної довідки Мінфіну щодо розрахунку пені за договором від 26.01.2015 № 13010-05/5, станом на 30.04.2018 нарахована на суму основного боргу за кредитом пеня складала 343006489,85 грн.

Докази виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 у справі № 640/18157/18 матеріали справи не містять.

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві надіслало до Головного управління ДПС у м. Києві подання для здійснення до боржника заходів щодо стягнення простроченої заборгованості від 21.04.2023, а саме:

- від № 103, з якого вбачається, що станом на 01.04.2023 у боржника існує прострочена заборгованість (сплата основного боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, договір від 26.01.2015р. №13010-05/5) у сумі 2259240673,44 грн, що за курсом НБУ на 31.03.2023 дорівнює 61780890,53 доларів США;

- від № 104, з якого вбачається, що станом на 01.04.2023 у боржника існує прострочена заборгованість (сплата пені, нарахованої на заборгованість по основному боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, договір від 26.01.2015 № 13010-05/5) у сумі 1847777007,17 грн.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 17 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), платежі, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет), у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані.

У разі виконання державою гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Якщо договором, укладеним із суб`єктом господарювання, передбачаються зобов`язання такого суб`єкта з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою, невиконання або неналежне виконання таких зобов`язань за договором тягне перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою зобов`язань за такими кредитами (позиками).

Обов`язковою умовою договору, укладеного із суб`єктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою, мають бути зобов`язання суб`єкта господарювання або іншого позичальника:

забезпечити своєчасне обслуговування та погашення кредитів (позик);

внести плату за надання кредитів (позик);

надати майнове або інше забезпечення виконання своїх зобов`язань;

сплатити пеню за прострочення виконання своїх зобов`язань. Пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

надати державі як кредитору права ініціювання дебетового переказу коштів з поточних/депозитних рахунків суб`єкта господарювання або іншого позичальника на користь кредитора.

В силу положень ч. 9 ст. 17 БК України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

У разі порушення справи про банкрутство суб`єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.

З метою забезпечення виконання ст. 17 БК України, постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою та кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Пунктами 15 і 16 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом пеня (порядок нарахування якої встановлено у п. 11 - 14 цього ж Порядку) стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою (а саме - у формі подання).

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II Податкового кодексу.

Отже, заборгованість, яка є предметом спірних правовідносин у даній справі, стягується на підставі ст. 17 БК України органами державної податкової служби відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Як було установлено у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 у справі № 640/18157/18 Державною казначейською службою України за розпорядженнями Мінфіну упродовж періоду з 29.01.2015 по 18.01.2018 були здійснені платежі на виконання Державою гарантійних зобов`язань за погашення боржником валютного кредиту, отриманого останнім під державні гарантії, що в кінцевому результаті призвело до виникнення простроченої заборгованості перед Державним бюджетом України та нарахування пені у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору.

Станом на дату відкриття провадження у даній справі про банкрутство боржник не надав докази на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором від 26.01.2015 № 13010-05/5 у розмірі, що визначені Державною казначейською службою у поданнях від 21.04.2023 №№ 103, 104.

Пунктом 22-4 Розділу VI БК України установлено, що у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі виникнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.

З аналізу наведеної норми належить дійти висновку, що пеня та інші штрафні санкції не нараховуються на заборгованість, прострочення якої виникло у період дії воєнного стану.

В даному випадку, борг та обов`язок його сплати виник у період з 29.01.2015 по 18.01.2018, а відтак на суму такого боргу нарахування пені не обмежується.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Колегія суддів погоджуючись із доводами заявника у відзиві, відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування до правовідносин щодо нарахування пені положень Цивільного кодексу України - пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, оскільки стягнення заборгованості з боржника провадиться відповідно до положень ст. 17 БК України, а згідно з ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, боржником та Фондом державного майна України не спростована сума заборгованості, яка визначена Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві у поданнях від 21.04.2023 №№ 103, 104 до Головного управління ДПС у м. Києві для здійснення до боржника заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, на підставі договору №13010-05/5 від 26.01.2015, то належить погодитись із загальним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві до боржника в сумі 2259240673,44 грн як основного боргу (за курсом НБУ на 31.03.2023 дорівнює 61780890,53 доларів США) та пені в сумі 1847777007,17 грн за період з 31.01.2015 по 31.03.2023.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аргументи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За вказаних обставин справи, колегія суддів доходить висновку про законність ухвали попереднього засідання, у зв`язку з чим належить відхилити апеляційну скаргу та залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/16764/21 залишити без змін.

3. Справу № 910/16764/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складений та підписаний - 13.02.2024 (у зв?язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

С.В. Сотніков