ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" лютого 2024 р. Справа№ 911/2261/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Тищенко О.В.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 13.02.2024 у справі №911/2261/23 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс»
на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2023, повний текст якого складений 29.11.2023,
у справі № 911/2261/23 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик інвест центр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс»
про стягнення 1 459 000,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 1 459 000,83 грн., нарахованої за порушення строків виконання робіт за договором на виконання комплексу робіт з улаштування покриття будівлі складу по вулиці Дубрівська, 8-а в селі Старі Петрівці Вишгородського району Київської області № 15/8-2022/П від 19.08.2022.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що неможливість виконання у встановлений спірним договором строк робіт сталась внаслідок:
- обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), а саме: великої кількості повітряних тривог в Київський області (за період з 19.08.2022 по 21.11.2022 в Київський області оголошено 117 повітряних тривог, середня тривалість кожної 01:14:21, найдовша повітряна тривоги 10.10.2022 тривала 05:37:09); непідходящими погодними умовами (великою кількістю дощових днів у період з вересня 2022 року по листопад 2022 року);
- вимог позивача (замовника) щодо збільшення обсягу робіт, затримкою позивача щодо здійснення оплати за такі роботи, що зумовило здійснення відповідачем перерозподілу коштів, призначених для виконання інших робіт на придбання необхідних будівельних матеріалів задля виконання додаткових робіт.
Окрім того, відповідач зазначив про те, що ним 24.04.2023 було надіслано шляхом поштового відправлення для підписання на адресу позивача акт здачі-приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт та витрати, а також інші документи, необхідні для здачі-прийняття виконаних робіт, а тому визначений спірним договором обсяг робіт повністю виконаний та з огляду на те, що позивачем у встановлений договором строк не надано мотивовану письмову відмову у підписанні направлених документів, то останнім було їх прийнято 05.05.2023.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23 позов задоволений повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 1 459 000,83 грн. пені та судові витрати 21 885,01 грн. судового збору, 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції, встановив, що у встановлений спірним договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов`язок щодо своєчасного виконання у повному обсязі комплексу робіт з улаштування покриття будівлі складу позивача, що знаходиться по вулиці Дубрівська, 8-а в селі Старі Петрівці Вишгородського району Київської області не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку актів здачі-приймання виконаних робіт, актів прихованих робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати, з огляду на що позивач має право на стягнення нарахованої за прострочення виконання вказаного обов`язку пені у заявленій до стягнення сумі.
Суд першої інстанції визнав безпідставними і необґрунтованими посилання відповідача на дію форс-мажорних обставин (велику кількість повітряних тривог в Київський області та непідходящі погодні умови), зазначивши, що:
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, проте матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за спірним договором;
- спірний договір був укладений вже в період воєнного стану, а отже відповідач на момент укладення даного договору, взявши на себе зобов`язання по виконанню комплексу робіт був обізнаний про потенційну можливість оголошень повітряних тривог в Київській області;
- у п. 6.1.12. спірного договору передбачено, що сторони усвідомлюють, що договір укладається в період дії воєнного стану, який було введено Законом України № 2101-ІХ від 24.02.2022 р. Про затвердження Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджують свою спроможність виконувати всі зобов`язання за цим договором.
Також судом першої інстанції було визнано безпідставними і необґрунтованими посилання відповідача на те, що неможливість виконання у встановлений спірним договором строк робіт сталась внаслідок вимог позивача (замовника) щодо збільшення обсягу робіт, затримкою позивача щодо здійснення оплати за такі роботи, оскільки збільшення обсягів робіт будо оформлено відповідною додатковою угодою, у якій сторонами не було змінено строк завершення відповідачем всіх робіт, а авансовий платіж на накладні витрати та придбання матеріалів для виконання таких (додаткових) робіт був позивачем оплачений у повному обсязі.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що накладна № 0214011915787 від 24.04.2023 та опис вкладення у цінний лист № 0214011915787 від 24.04.2023, які відповідач надав на підтвердження факту направлення позивачу актів здачі-приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрати, а також інших документи, необхідні для здачі-прийняття виконаних робіт є неналежним доказом, що б підтверджував виконання відповідачем в порядку, передбаченого пунктом 4.3. спірного договору свого обов`язку з надання позивачу для підписання останнім, визначених вказаним пунктом всіх необхідних документів, в тому числі саме акту здачі-приймання виконаних робіт.
Також суд першої інстанції, встановивши, що позивачем належними доказами підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 50 000,00 грн.,
дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу адвоката відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру та з урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат, поклав вказані витрати на відповідача.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суд першої інстанції, додатково зазначивши про те, що:
- задовольняючи позов, суд виходив з того, що найменування документа, вказаного в описі вкладення, а саме акт передачі-приймання фронту робіт не є підтвердженням направлення на адресу позивача акт здачі-приймання виконаних робіт, проте обставина направлення на адресу позивача саме акту здачі-приймання виконаних робіт судом не досліджено. Зокрема не запропоновано сторонам надати додаткові пояснення з цього питання. Крім того, факт отримання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт підтверджується змістом претензії позивача № 001/26-05 від 26.05.2023, в тексті якої відповідач підтверджує факт отримання акту здачі-приймання виконаних робіт засобами поштового зв`язку та факт виконання всіх робіт за договором 21.04.2023;
- необхідність виконання додаткових робіт, без яких неможливо було виконати подальші роботи, виникла у вересні місяці 2022 року, а 21.09.2022 позивачу був виставлений рахунок на оплату вказаного обсягу робіт, проте відповідну додаткову угоду сторонами було укладено лише 10.10.2022. Весь цей період між сторонами велось листування засобами e-mail (копія міститься в матеріалах справи), тому позивач був 100 % поінформований про існування об`єктивних причин продовження виконання робіт.
До апеляційної скарги апелянтом додані копії опису вкладення з штрихкодовим ідентифікатором 0214011915787, витяг з он-лайн сервісу АТ «Укрпошта» щодо вказаного відправлення, претензії позивача № 001/26-05 від 26.05.2023, акту на закриття прихованих робіт від 21.04.2023, акту здачі-приймання виконаних робіт від 21.04.2023,пояснювального звіту щодо вартості матеріалів та сертифікатів якості на матеріали № 27-4-2023 від 21.04.2023, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2023 року - квітень 2023 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023, справу № 911/2261/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у Господарського суду Київської області витребувано матеріали справи № 911/2261/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/2261/23.
27.12.2023 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/5077/23 від 28.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2261/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.02.2024 об 11:00 год.
22.01.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на те, що:
- судом першої інстанції було надано правильну оцінку змісту опису вкладення з штрихкодовим ідентифікатором 0214011915787, оскільки відповідно до наявних в ньому, та у справі в цілому, відомостей вбачається, що лист №0214011915787 не містив саме акту здачі-приймання виконаних робіт та інших належних супровідних документів, у зв`язку з чим за даним описом вкладення не можливо встановити обставини, що підлягають доказуванню, та на які посилається відповідач;
- фактично відповідачем не надано доказів дійсного виконання робіт за спірним договором будівельного підряду (відповідачем не було долучено до матеріалів справи примірників документів, зазначених в описі вкладення у цінний лист), що було вірно враховано і оцінено судом;
- посилання відповідача на те, що судом не було йому запропоновано надати додаткові пояснення є безпідставними, так як відповідач не звертався до суду із клопотанням про надання можливості надати додаткові пояснення з окремого питання в порядку ст. 161 ГПК України, так само відповідач мав можливість надати такі пояснення під час підготовчих судових засідань та розгляду справи по суті, однак не вважав за необхідне використати таке своє право;
- відповідно до положень спірного договору у випадку настання, в тому числі, несприятливих погодних умов, обставин непереборної сили, порушення фінансування, тощо - строки виконання робіт можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди, проте відповідачем жодної додаткової угоди до суду не надано, як і доказів звернення до позивача з відповідною ініціативою, що свідчить про очевидну безпідставність заперечень відповідача в цій частині;
- надана відповідачем інформація з сайту «air-alarms» є неналежним доказом оскільки не містить відомостей, що складають предмет доказування у справі. Зокрема надана інформація не містить відомостей про оголошення повітряної тривоги у місці виконання робіт, не містить інформацію про час оголошення повітряних тривог (враховувались також нічні повітряні тривоги, що вочевидь відбувались у неробочий для відповідача час), що унеможливлює дослідження судом причинно-наслідкових зв`язків між такими тривогами та їх наслідками. Вказана інформація одночасно є недопустимим доказом в розумінні ГПК України, оскільки створена не компетентним державним органом, а не встановленою приватною особою. Аналогічними за своїм змістом та суттю є заперечення в частині посилання на неналежні погодні умови, в тому числі шляхом надання суду вирізки з сайту «pogoda33» у м. Києві;
- матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за спірним договором,
просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить не приймати до розгляду та повернути скаржнику без розгляду додані до апеляційної скарги докази, оскільки вони подані з порушенням ст. 80, 165, 258 ГПК України, а також надати можливість представнику позивача взяти участь у розгляді справи №911/2261/23 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 клопотання позивача про участь в судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.
05.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик інвест центр» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:
- накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 530 885,84 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, виявлених в ході виконання ухвали суду;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» здійснювати на користь учасників Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплати у грошовій або натуральній формі, за зобов`язаннями Товариства перед ними, в тому числі, але не виключно щодо виплати коштів за результатами здійснення операції зі зменшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 вказану заяву задоволено частково.
У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/565/24 від 12.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2261/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В..
12.02.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому відповідач, з посиланням на зайнятість свого представника Терещенко Л.В. в іншому судовому засіданні, просить відкласти розгляд справи на інший день та не здійснювати розгляд без представника відповідача.
З огляду на присутність в судовому засіданні представника відповідача, вказане клопотання колегією суддів залишається без розгляду.
Щодо наданих апелянтом додаткових доказів, а саме копій опису вкладення з штрихкодовим ідентифікатором 0214011915787, витяг з он-лайн сервісу АТ «Укрпошта» щодо вказаного відправлення, претензії позивача № 001/26-05 від 26.05.2023, акту на закриття прихованих робіт від 21.04.2023, акту здачі-приймання виконаних робіт від 21.04.2023,пояснювального звіту щодо вартості матеріалів та сертифікатів якості на матеріали № 27-4-2023 від 21.04.2023, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2023 року - квітень 2023 року, слід зазначити наступне.
Колегія суддів зазначає про те, що копія опису вкладення з штрихкодовим ідентифікатором 0214011915787 вже наявна у матеріалах справи, а витяг з он-лайн сервісу АТ «Укрпошта» щодо вказаного відправлення є загальновідомим та містяться в мережі Інтернет, а відтак їх не можна вважати додатковими доказами по справі.
Щодо копій претензії позивача № 001/26-05 від 26.05.2023, акту на закриття прихованих робіт від 21.04.2023, акту здачі-приймання виконаних робіт від 21.04.2023,пояснювального звіту щодо вартості матеріалів та сертифікатів якості на матеріали № 27-4-2023 від 21.04.2023, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2023 року - квітень 2023 року, слід зазначити про таке.
Враховуючи, що відповідач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Відповідач не наводять жодних причин неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції.
Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному з учасників судового процесу більш сприятливі, аніж іншим умови в розгляді конкретної справи.
При цьому колегія суддів звертається до висновку щодо застосування приписів ст.ст. 80, 269 ГПК України, який викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 згідно з яким єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - апелянта).
За імперативним приписом ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Також слід зауважити на правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 499/895/19, у якій судом касаційної інстанції зауважено на тому, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
За таких обставин, додані апелянтом під час апеляційного перегляду копії претензії позивача № 001/26-05 від 26.05.2023, акту на закриття прихованих робіт від 21.04.2023, акту здачі-приймання виконаних робіт від 21.04.2023,пояснювального звіту щодо вартості матеріалів та сертифікатів якості на матеріали № 27-4-2023 від 21.04.2023, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2023 року - квітень 2023 року, як додаткові докази колегією суддів не приймаються.
Станом на 13.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої зміні чи скасуванню, з наступних підстав.
19.08.2022 позивач (замовник) та відповідач (підрядник) уклали договір на виконання комплексу робіт з улаштування покриття будівлі складу по вулиці Дубрівська, 8-а в селі Старі Петрівці Вишгородського району Київської області № 15/8-2022/П (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що в порядку та умовах, визначених у цьому Договорі, підрядник зобов`язується на свій ризик, з використанням власного обладнання, устаткування та матеріалів, виконати за плату комплекс робіт (далі Роботи) з улаштування покриття будівлі складу замовника, що знаходиться по вулиці Дубрівська, 8-а в селі Старі Петрівці Вишгородського району Київської області далі Об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані ним належним чином Роботи та оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість Робіт за Договором визначається згідно із Договірною ціною № 1 (Додаток № 1 до Договору), включає в себе всі прямі та непрямі витрати Підрядника на виконання Робіт, його винагороду та ризики, вартість усіх матеріалів необхідних для виконання Робіт та становить: 4 657 458,16 грн., крім того ПДВ - 931 491,63 грн, всього з ПДВ - 5 588 949,79 грн..
Згідно з пунктом 2.2. Договору вартість Робіт, визначена у п. 2.1 цього Договору, є твердою і може бути змінена в разі зміни об`ємів чи обсягів робіт та в інших випадках виключно за погодженням сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 2.3. Договору визначено, що остаточна вартість виконаних Робіт визначається як сума всіх підписаних Сторонами Актів здачі - приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт та витрати і не може перевищувати вартості фактично виконаних Робіт.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору до початку виконання Робіт замовник надає підряднику попередню оплату (авансовий платіж), необхідний для придбання першої партії матеріалів, в обсязі 4 000 квадратних метрів профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі RAL 7004, інших супутніх матеріалів, та розгортання й проведення першого етапу Робіт, в розмірі: 2 168 857,36 грн., крім того ПДВ - 433 771,47 грн., всього з ПДВ - 2 602 628,83 грн., протягом трьох банківських днів з дати отримання від підрядника відповідного рахунку. Підтвердженням завершення першого етапу Робіт є підписаний сторонами Акт здачі-приймання виконаних робіт та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати.
Згідно з п. 3.2.2. Договору після завершення першого етапу Робіт, замовник розраховується з підрядником за фактично виконані ним роботи та надає авансовий платіж для придбання другої завершальної партії матеріалів, в обсязі 5 120 квадратних метрів профілю сталевого листового ПК 35 0,57 в кольорі RAL 7004, інших супутніх матеріалів, та проведення другого етапу Робіт, в розмірі: 1 670 700,80 грн., крім того ПДВ 334 140,16 грн., всього з ПДВ - 2 004 840,96 грн., протягом трьох банківських днів з дати отримання від підрядника відповідного рахунку. Підтвердженням завершення другого етапу Робіт є підписаний сторонами Акт здачі-приймання виконаних робіт та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати.
Пунктом 3.2.3. Договору визначено, що кінцевий розрахунок за виконані підрядником Роботи в розмірі: 817 900,00 грн., крім того ПДВ - 163 580,00 грн., всього з ПДВ - 981 480,00 грн., буде здійснено замовником протягом 5-ти банківських днів з дати підписання останнього Акту здачі-приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати, а також здійснення підрядником остаточного прибирання Об`єкту, в т.ч від будівельного сміття. Розрахунки за виконані підрядником Роботи (етапи Робіт) здійснюється замовником згідно Договірної ціни на підставі підписаних сторонами Актів здачі - приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт та витрати протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами відповідних Актів здачі - приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт та витрати, з пропорційним вирахуванням наданого замовником підряднику авансового платежу.
Згідно з п. 4.1. Договору підрядник зобов`язаний розпочати виконання Робіт за цим Договором не пізніше 3 робочих днів з дня підписання цього Договору та отримання авансового платежу, згідно п. 3.2.1. Договору, та зобов`язується завершити усі Роботи та здійснити остаточне прибирання Об`єкта - до 21.11.2022.
Відповідно до п. 4.2. Договору строки виконання Робіт можуть за згодою сторін змінюватися шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору, у разі:
4.2.1. несприятливих погодних умов, які перешкоджають виконанню Робіт;
4.2.2. виникнення обставин непереборної сили;
4.2.3. порушення умов фінансування замовником;
4.2.3. внесення змін до об`ємів або обсягів Робіт.
Згідно з п. 4.4. Договору зупинення або призупинення виконання Робіт з ініціативи підрядника допускається у випадку (за умови попереднього (не менше ніж за 5-ть днів) письмового повідомлення замовника):
- ненадання замовником фронту робіт;
- ненадання замовником доступу до інженерних мереж водо - електропостачання;
- порушення замовником оплати Робіт на 5 і більше банківських днів;
- якщо подальше виконання цих Робіт може призвести до ненормованих деформацій будівельних конструкцій, втрати їх несучої здатності чи обрушень;
-в інших випадках істотного порушення умов Договору замовником.
Відповідно до п. 4.8. Договору здача-приймання виконаних Робіт (етапів Робіт) за Договором здійснюється шляхом підписання сторонами Актів здачі-приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт та витрати.
Згідно з пунктом 4.3. Договору підрядник за після завершення кожного етапу Робіт надає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати із зазначенням обсягу та вартості виконаних Робіт. Підрядник зобов`язаний разом з Актами здачі-приймання виконаних робіт передати усі акти прихованих робіт за відповідний етап та специфікації (технічні характеристики) матеріалів (профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі), сертифікат якості (профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі) та видаткові накладні. Замовник упродовж наступних 5 робочих днів після отримання вказаних Актів здачі - приймання виконаних робіт (разом з актами прихованих робіт) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати зобов`язаний: 1) прийняти виконані належним чином Роботи, підписати Акти здачі-приймання виконаних робіт та повернути підряднику його один примірник, 2) або надати підряднику мотивовану письмову відмову в підписанні Акту здачі приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати в разі наявності у замовника зауважень до якості та/або обсягів виконаних Робіт, використаних матеріалів. У разі виявлення замовником невідповідності обсягів чи вартості виконаних Робіт, зазначених в Акті здачі - приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати, фактичним обсягам виконаних Робіт чи вартості виконаних Робіт, що встановлена Договором, а також у разі виявлення недоліків чи інших дефектів у виконаній Робіт, відхилення від вимог державних будівельних норм, технології виконання таких Робіт та вказівок замовника, які погіршують якість виконаних Робіт, сторони проводять контрольні обміри обсягів виконаних Робіт із складанням Акту контрольних обмірів виконаних Робіт та складають Дефектний акт за результатами виявлених недоліків чи дефектів у виконаній Роботі.
Пунктом 5.1.1. Договору визначено, що підрядник зобов`язаний своїми силами, із використанням власного обладнання, устаткування та матеріалів, виконати Роботи якісно, в обсягах і в строки, передбачені цим Договором, і здати Роботи замовнику в стані, що відповідає вимогам проектної документації, відповідних будівельних норм, правил та стандартам та інших нормативних документів, що встановлюють вимоги до Робіт, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 6.1.12. Договору сторони усвідомлюють, що Договір укладається в період дії воєнного стану, який було введено Законом України № 2101-ІХ від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджують свою спроможність виконувати всі зобов`язання за цим Договором.
Пунктом 6.1.16. Договору визначено, що сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим Договором, повинна негайно повідомити про це іншу сторону, а також сповістити про приблизну тривалість та орієнтовну дату припинення дії форс-мажорних обставин, але не пізніше 5 календарних днів з моменту їх виникнення.
Відповідно до п. 8.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Згідно з п. 8.2. Договору строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх взаємних зобов`язань, визначених даним Договором.
Одночасно із укладенням Договору позивачем та відповідачем, серед іншого, були підписані:
- Додаток № 1 до Договору договірна ціна № 1 на виконання комплексу робіт з улаштування покриття будівлі складу на вулиці Дубрівська, 8-а в селі Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, згідно з яким загальна вартість робіт та матеріалів грн. з ПДВ становить 5 588 949, 79 грн.;
- Додаток № 2 до Договору календарний графік на виконання робіт з улаштування покриттям будівлі складу, згідно з яким загальний строк виконання робіт становить 75 робочих днів (включаючи суботу) і буде завершено до 21.11.2022.
Крім того, 10.10.2022 позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору, в якій погодили, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати додаткові роботи з улаштування покриття Об`єкта вартість яких становить 263 086,52 грн. з ПДВ.
З огляду на вказані обставини у додатковій угоді № 1 до Договору сторони дійшли згоди:
- викласти п. 1.4 Договору в новій редакції наступного змісту:
« 1.4. Обсяг Робіт, який належить до виконання за цим Договором, визначається Договірними цінами № 1, № 2 (Додатки № 1, № 1/1 до Договору)».
- викласти п. 2.1 Договору в новій редакції наступного змісту:
« 2.1. Загальна вартість Робіт за Договором визначається згідно із Договірними цінами № 1, № 2 (Додатки № 1, № 1/1 до Договору), включає в себе всі прямі та непрямі витрати Підрядника на виконання Робіт, його винагороду та ризики, вартість усіх матеріалів необхідних для виконання Робіт та становить: 4 876 696,92 грн., крім того ПДВ 975 339,39 грн., всього з ПДВ 5 852 036,31 грн.».
- викласти підпункти 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 Договору в новій редакції та доповнити Договір новим підпунктом 3.2.4 наступного змісту:
« 3.2.1. До початку виконання Робіт замовник надає підряднику попередню оплату (авансовий платіж), необхідний для придбання першої партії матеріалів, в обсязі 4 000 квадратних метрів профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі RAL 7004, інших супутніх матеріалів, та розгортання й проведення першого етапу Робіт, в розмірі: 2 168 857,36 грн., крім того ПДВ - 433 771,47 грн., всього з ПДВ - 2 602 628,83 грн., протягом трьох банківських днів з дати отримання від підрядника відповідного рахунку. Підтвердженням завершення першого етапу Робіт є підписаний сторонами Акт здачі-приймання виконаних робіт та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати.
3.2.2. До 20.10.2022 (включно) замовник перераховує підряднику авансовий платіж на накладні витрати та придбання матеріалів визначені у Договірній ціні № 2 (Додаток № 1/1) у розмірі 181 138,77 грн., крім того ПДВ- 36 227,75 грн., всього з ПДВ 217 366,52 грн..
3.2.3. Після завершення першого етапу Робіт, замовник розраховується з підрядником за фактично виконані ним роботи та надає авансовий платіж для придбання другої завершальної партії матеріалів, в обсязі 5 120 квадратних метрів профілю сталевого листового ПК 35 0,57 в кольорі RAL 7004, інших супутніх матеріалів, та проведення другого етапу Робіт, в розмірі: 1 670 700,80 грн., крім того ПДВ 334 140,16 грн., всього з ПДВ - 2 004 840, 96 грн., протягом трьох банківських днів з дати отримання від підрядника відповідного рахунку. Підтвердженням завершення другого етапу Робіт є підписаний сторонами Акт здачі-приймання виконаних робіт та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати
3.2.4. Кінцевий розрахунок за виконані підрядником Роботи в розмірі: 855 999,99 грн., крім того ПДВ - 171 200,00 грн., всього з ПДВ - 1 027 199,99 грн., буде здійснено замовником протягом 5-ти банківських днів з дати підписання останнього Акту здачі-приймання виконаних робіт та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати, а також здійснення Підрядником остаточного прибирання Об`єкту, в т.ч від будівельного сміття. Розрахунки за виконані підрядником Роботи (етапи Робіт) здійснюється замовником згідно Договірних цін на підставі підписаних сторонами Актів здачі - приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт та витрати протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписаннясСторонами відповідних Актів здачі - приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт та витрати, з пропорційним вирахуванням наданого Замовником Підряднику авансового платежу».
Одночасно із укладенням додаткової угоди № 1 до Договору позивачем та відповідачем підписано додаток № 1/1 до Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 10.10.2022) Договірна ціна № 2 на виконання комплексу робіт з улаштування покриття будівлі складу по вулиці Дубрівська, 8-а в селі Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, згідно з яким загальна вартість робіт та матеріалів грн. з ПДВ становить 263 086,52 грн.
На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 1 до Договору позивачем у період з 19.08.2022 по 07.11.2022 перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в загальному розмірі 5 714 532, 97 грн., що підтверджується наявними у матерілах справи копіями платіжних інструкцій № 1104 від 19.08.2022 на суму 2 602 628, 83 грн., № 1143 від 16.09.2022 на суму 1 769 048,02 грн., № 1163 від 13.10.2022 на суму 217 366,53 грн., платіжною інструкцією № 1187 від 26.10.2022 на суму 235 792, 94 грн., № 1209 від 07.11.2022 на суму 889 696, 65 грн.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає про те, що відповідач у визначений Договором строк роботи не виконав, з огляду на що позивач має право стягнути з відповідача пеню в сумі 1 459 000,83 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, які детально викладені вище.
Суд першої інстанції позов задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду, до яких відноситься Договір, підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).
Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено вище, виходячи з умов Договору, спірні роботи відповідачем мали бути виконані у строк до 21.11.2022.
Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що неможливість виконання у встановлений спірним договором строк робіт сталась внаслідок вимог позивача (замовника) щодо збільшення обсягу робіт та затримкою позивача щодо здійснення оплати за такі роботи, що зумовило здійснення відповідачем перерозподілу коштів, призначених для виконання інших робіт на придбання необхідних будівельних матеріалів задля виконання додаткових робіт, з огляду на наступне.
Збільшення обсягів робіт відбулось шляхом укладення Додаткової угоди № 1, при цьому даною угодою не було змінено строк завершення відповідачем всіх робіт та здійснення остаточного прибирання Об`єкта - до 21.11.2022.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зі змісту Договору слідує, що за його умовами відповідач прийняв на себе зобов`язання виконати всі роботи, в тому числі і додаткові, що до яких було укладено Додаткову угоду № 1, в строк до 21.11.2022.
Додатковою угодою № 1 Договір доповнено новим підпунктом 3.2.4 наступного змісту: До 20.10.2022 (включно) замовник перераховує підряднику авансовий платіж на накладні витрати та придбання матеріалів визначені у Договірній ціні № 2 (Додаток № 1/1) у розмірі 181 138,77 грн., крім того ПДВ- 36 227,75 грн., всього з ПДВ 217 366,52 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач у встановлений строк виконав свій обов`язок щодо перерахування авансового платежу на накладні витрати та придбання матеріалів на виконання відповідачем у встановлений договором строк всього обсягу робіт, визначеного як Договором, так і Додатковою угодою № 1.
Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що він не був позбавлений права, з огляду на збільшення обсягів робіт, погодити з позивачем інші строки виконання робіт, проте не вчинивши таких дій, має обов`язок виконати всі роботи у визначений Договором строк.
Щодо посилань відповідача на те, що неможливість виконання у встановлений спірним договором строк робіт сталась внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), а саме: великої кількості повітряних тривог в Київський області (за період з 19.08.2022 по 21.11.2022 в Київський області оголошено 117 повітряних тривог, середня тривалість кожної 01:14:21, найдовша повітряна тривоги 10.10.2022 тривала 05:37:09); непідходящими погодними умовами (великою кількістю дощових днів у період з вересня 2022 року по листопад 2022 року), слід зазначити наступне.
Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 ЦК України згідно з якою особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У розділі 6 Договору сторонами погоджено, що:
- сторони звільняються від відповідальності за невиконання, часткове або неналежне виконання ними своїх зобов`язань за цим Договором, якщо вищевказане обумовлено дією обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), а саме: повені, пожежі, землетрусу та іншого стихійного лиха, а також війни або військових дій (з урахуванням визначення територій, на яких відбувається проведення воєнних дій згідно п.6.1.14), блокади, ембарго, міжнародних санкцій, валютних обмежень, страйків, стихійних народних заворушень, дій державних органів, які роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов`язань, а також інших не передбачених обставин, які виникли після укладання цього Договору (6.1.13);
- якщо будь-яка з цих обставин безпосередньо вплинула на виконання сторонами своїх обов`язків у встановлений цим Договором строк, цей строк, продовжується, на час дії зазначених обставин (6.1.15);
- сторона, для якої склалася, неможливість виконання зобов`язань за цим Договором повинна негайно повідомити про це іншу сторону, а також сповістити про приблизну тривалість та орієнтовну дату припинення дії форс-мажорних обставин, але не пізніше 5 календарних днів з моменту їх виникнення (п. 6.1.616);
- повідомлення, про виникнення та дію обставин непереборної сили повинні бути фактично підтверджені сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим нею регіональні торгово-промислові палати, не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дати настання зазначених обставин. Повідомлення про виникнення та дій обставин непереборної сили, що спричинені війною або; військовими, діями, повинні бути, пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дати настання зазначених обставин, фактично підтверджені сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України та включенням Києва до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які. перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (п. 6.1.16);
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися; на них, як на підставу для звільнення її від відповідальності за невиконання своїх, зобов`язань (п. 6.1.17).
Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили та неможливість у зв`язку із цим виконати договірні зобов`язання, що, відповідно до положень Договору, які є обов`язковими для сторін, позбавляє відповідача права посилатися на вказані обставини.
Також колегія суддів зазначає про наступне.
За умовами погодженими сторонами у Договорі настання форс-мажорних обставин повинно бути документально підтверджено сертифікатом, виданим ТПП України або уповноваженим нею регіональними ТПП.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
У ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Торгово-промисловою Палатою України 28.02.2022 розміщено офіційний лист № 2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Слід зазначити про те, що лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) саме за Договором, а матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за Договором, який би і підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт у визначені Договором строки.
При цьому, обставина введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов Договору.
В свою чергу відповідачем не було надано сертифікату про форс-мажорні обставини, який би встановлював наявність форс-мажорних обставин саме за Договором.
Верховний Суд в постанові від 25.01.2022. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.
Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.
Отже, окрім наявності обставин непереборної сили, для звільнення від відповідальності за повне чи часткове невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе за Договором зобов`язань відповідач має довести, що саме введення воєнного стану стало причиною неможливості виконання ним обов`язків по виконанню робіт у визначені Договором строки, проте жодних належних доказів на підтвердження вказаних обставини відповідачем до матеріалів справи долучено не було.
Слід зазначити і про те, що Договір був укладений вже в період воєнного стану, а отже відповідач на момент укладення даного договору, взявши на себе зобов`язання по виконанню комплексу робіт був обізнаний про потенційну можливість оголошень повітряних тривог в Київській області.
В свою чергу пунктом 6.1.12. договору передбачено, що сторони усвідомлюють, що Договір укладається в період дії воєнного стану, який було введено Законом України № 2101-ІХ від 24.02.2022 р. Про затвердження Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджують свою спроможність виконувати всі зобов`язання за цим Договором.
Також колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що за умовами Договору, строки виконання Робіт можуть змінюватися як у разі несприятливих погодних умов, які перешкоджають виконанню Робіт, так і у разі виникнення обставин непереборної сили, проте вказане має відбуватись саме шляхом укладання додаткової угоди Договору.
Щодо посилань відповідача на те, що ним 24.04.2023 було надіслано шляхом поштового відправлення для підписання на адресу позивача акт здачі-приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт та витрати, а також інші документи, необхідні для здачі-прийняття виконаних робіт, а тому визначений спірним договором обсяг робіт повністю виконаний та з огляду на те, що позивачем у встановлений договором строк не надано мотивовану письмову відмову у підписанні направлених документів, то останнім було їх прийнято 05.05.2023, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом під час розгляду справи, на підтвердження направлення акта здачі-приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрати, а також інших документів, необхідних для здачі-прийняття виконаних робіт позивачу, відповідачем були додані до відзиву на позовну заяву копії накладної № 0214011915787 від 24.04.2023 та опису вкладення у цінний лист № 0214011915787 від 24.04.2023 р., в якому серед найменувань предметів відправлених за адресою: вул. Дубрівська, буд. 8-А, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область, зазначені акт на закриття прихованих робіт, рахунок на оплату № 1520 від 21.04.2023, пояснювальний лист щодо вартості матеріалів та сертиф., довідка про вартість, акт передачі-приймання фронту робіт.
Водночас, виходячи зі змісту п. 4.3. Договору, відповідач після завершення кожного етапу Робіт надає позивачу акт здачі-приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати із зазначенням обсягу та вартості виконаних Робіт, а також передає усі акти прихованих робіт за відповідний етап та специфікації (технічні характеристики) матеріалів (профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі), сертифікат якості (профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі) та видаткові накладні, проте виходячи зі змісту опису вкладення всіх вказаних документів, зокрема специфікації (технічні характеристики) матеріалів (профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі), сертифікатів якості (профілю сталевого листового ПК 35 0, 57 в кольорі) та видаткових накладних, відповідачем позивачу направлено не було.
Слід зазначити і про те, що як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було долучено до матеріалів справи примірників документів, зазначених в описі вкладення у цінний лист № 0214011915787 від 24.04.2023 та відправлених позивачу, а відтак колегія суддів позбавлена можливості встановити зміст таких документів.
За таких обставин є недоведеним з боку відповідача факт виконання ним та прийняття позивачем виконаних робіт за Договором.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Пунктом 6.1.2. Договору передбачено, що у разі порушення підрядником строку виконання робіт, визначеного п. 4.1. цього Договору, підрядник сплачує замовнику (на вимогу останнього) неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості Робіт за кожен день прострочення за весь період прострочення.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо виконання робіт за Договором на загальну суму 5 852 036,31 грн., позивач відповідно до положень Договору має право нарахувати на загальну вартість Робіт пеню та звернутися за її стягненням до суду.
При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку пені.
За обставин, що склались, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 1 459 000,83 грн. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог залишається без змін.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції слід зазначити наступне.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи слідує, що у позові позивач визначив розмір витрат, пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги, просив стягнути їх з відповідача, а до ухвалення рішення надав докази понесення таких витрат.
Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії укладеного між Адвокатським об`єднанням «Пролігалс» та позивачем договору про надання правничої (правової) допомоги № 080/07-07-2023 від 07.07.2023, актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги № 1 від 10.07.2023 на суму 50 000 00 грн., платіжною інструкцією № 1716 від 21.07.2023 на суму 50 000,00 грн., випискою з особового рахунку АО «Пролігалс» від 21.07.2023, ордером серії ВН № 1264649 від 17.07.2023.
У договорі про надання правничої (правової) допомоги № 080/07-07-2023 від 07.07.2023 сторонами погоджено, що:
- об`єднання бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу (правову) допомогу позивачу в рамках судового процесу в Господарському суді Київської області про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за Договором, а позивач зобов`язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами (п. 1.1);
- за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору клієнт сплачує об`єднанню винагороду у загальному розмірі 50 000,00 грн. (п. 3.1).
Факт надання послуг та їх оплата підтверджується вказаними вище документами.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу Адвокатським об`єднанням «Пролігалс» послуг на заявлену до стягнення суму.
Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідачем в суді першої інстанції не було подано заперечень проти розміру судових витрат. Фактично таких заперечень не містить і апеляційна скарга.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази є належними та допустимими доказами на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу, понесені позивачем судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу адвоката відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, з оглдяду на що вказані витрати покладаються на відповідача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Релакс» на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2023 у справі № 911/2261/23 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2261/23.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 13.02.2024.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді О.В. Тищенко
С.А. Гончаров
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2024 |
Оприлюднено | 16.02.2024 |
Номер документу | 116982718 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Яковлєв М.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні