Постанова

від 07.02.2024 по справі 904/3923/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3923/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів: Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кєєр О.С. (поза межами суду) - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 (повне додаткове рішення складено 22.06.2023, суддя Загинайко Т.В.) у справі №904/3923/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (08131, село Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 117; ідентифікаційний код 42703986)

до Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Каховська, буд. 40; ідентифікаційний код 00190934)

про стягнення 869 779 грн. 67 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" РІ Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.3817/22 від 03.11.2022) до відповідача Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" про стягнення 869 779 грн. 67 коп., що складає 808 159 грн. 00 коп. - заборгованості за послуги з охорони, надані відповідно до умов Договору від 24.01.2022 №23 з спеціалізованою фірмою на надання послуг з охорони, 48 398 грн. 53 коп. - пені, 2 903 грн. 91 коп. - 3% річних та 10 318 грн. 23 коп. - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (08131, село Софіївська Борщагівка Києво - Святошинського району Київської області, вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 117; ідентифікаційний код 42703986) до Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Каховська, буд. 40; ідентифікаційний код 00190934) про стягнення 869 779 грн. 67 коп. - задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Каховська, буд. 40; ідентифікаційний код 00190934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (08131, село Софіївська Борщагівка Києво - Святошинського району Київської області, вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 117; ідентифікаційний код 42703986) 634 680 (шістсот тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. - заборгованості, 2 903 (дві тисячі дев`ятсот три) грн. 91 - 3% річних, 10 318 (десять тисяч триста вісімнадцять) грн. 23 коп. - інфляційних нарахувань та 9 718 (дев`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 53 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Позивач у заяві (вх.№22521/23 від 09.05.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 200 000 грн. 00 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023, у даній справі, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (вх.№22521/23 від 09.05.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення суду мотивоване тим, що позивачем суду не наданий, в матеріалах справи відсутній договір від 03.10.2022 б/н про надання правової допомоги, на підставі якого надавалася правнича (правова) допомога у Господарському суді Дніпропетровської області, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість проаналізувати відповідність заявлених до відшкодування сум умовам договору. За таких обставин суд вважає, що витрати на правову допомогу позивачем не доведені у повному обсязі, що є підставою для відмови у їх стягненні.

Не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення у справі 904/3923/22 та прийняти нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити у повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача; всі процесуальні документи по даній справі направляти на адресу адвоката Сиротюка Р.В. за адресою: пров. Бехтерівський, 14Е, м. Київ, 04053 та на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд, встановивши відсутність доказу по справі, а саме договору від 03.10.2022 б/н про надання правової допомоги, який мав бути доданий до заяви про стягнення витрат на правову допомогу мав постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви та повернути її з підстав, встановлених ст. 170 ГПК України. Внаслідок порушення судом процесуальних норм, позивач був позбавлений права на повторне звернення до суду із заявою, а такі дії суду містять підставу для скасування рішення на підставі п.4 ч.1 ст.277 ГПК України;

- суд, розглянувши заяву про стягнення витрат на правову допомогу, не повністю дослідив усі докази в сукупності та відмовив позивачу у задоволенні заяви лише з формальної підстави - описки у числі місяця дати договору, зазначеного в ордері на надання правничої допомоги (03.10.2022 замість правильної дати договору 09.10.2022), що є порушенням принципу верховенства права;

- формальна відмова у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу містить ознаки надмірного формалізму та свідчить про неврахування судом принципів та позиції ЄСПЛ.

Також скаржник зазначив, що судові витрати із перегляду справи в суді апеляційної

інстанції орієнтовно становлять 50 000,00 грн., докази про що будуть надані в порядку визначеному ч. 8 ст 129 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В, Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3923/22. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3923/22.

24.07.2023 матеріали справи № 904/3923/22 надійшли до суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/3923/22; призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 12.10.2023 об 11 год. 00 хв.

02.08.2023 від представника позивача - адвоката Сиротюка Р.В. на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" - адвоката Сиротюка Романа Валерійовича задоволено; визначено провести судове засідання, призначене на 12.10.2023 об 11:00 год. з представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" - адвокатом Сиротюком Романом Валерійовичем в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023, у зв`язку зі звільненням Орєшкіної Е.В. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

21.09.2023 від представника позивача - адвоката Кєєр О.С. на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

12.10.2023 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кощеєва І.М., про що на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду було розміщено повідомлення для учасників судового процесу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023, після усунення вищезазначених обставин, а саме у зв`язку з виходом з відпустки судді Кощеєва І.М., призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у судове засідання на 13.12.2023 о 10:40 год.; клопотання представника ТОВ "Легал Форс" Рі Груп" - адвоката Кєєр Олени Сергіївни задоволено; визначено провести судове засідання у справі № 904/3923/22, призначене на 13.12.2023 об 10:40 год. з представником позивача ТОВ "Легал Форс" Рі Груп" - адвокатом Кєєр О.С. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon".

Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Судове засідання, призначене на 13.12.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" у судове засідання 07.02.2024 об 11:40 год.; визначено провести судове засідання у справі № 904/3923/22, призначене на 07.02.2024 об 11:40 год. з представником позивача - адвокатом Кєєр О.С. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon".

У судове засідання 07.02.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвалу суду від 18.12.2023 було доставлено відповідачу в його Електронний кабінет 18.12.2023 о 18:03.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про розгляд апеляційної скарги, згоду представника позивача щодо розгляду справи за відсутності відповідача, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про розгляд матеріалів апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні 07.02.2024 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі № 904/3923/22 скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Легал Форс" Рі Груп" про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві зазначено, що попередні витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи станом на день звернення до суду з позовом орієнтовно складають 200 000,00 грн.; кінцевий розрахунок витрат наданої професійної правничої допомоги буде подано в порядку ч.8 ст.129 ГПК України після ухвалення рішення суду.

04.05.2023 (на наступний день після винесення рішення суду) Товариством з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" засобом поштового зв`язку подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 200 000,00 грн., що була зроблена позивачем з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії наступних документів:

- договору про надання правничої допомоги № б/н від 09.10.2022, за умовами якого Клієнт (ТОВ "Легал Форс" Рі Груп") доручив, а Адвокат Сиротюк Роман Валерійович приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а Клієнт - своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманих послуг за договором; правова допомога за цим договором надається у вигляді комплексного супроводження Клієнта; сторони погодили, що вартість послуг складає фіксовану суму, а саме супроводження справи в суді першої інстанції у розмірі 200 000,00 грн., в суді апеляційної інстанції 100 000,00 грн.; факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.

- акту №1 від 03.05.2023 приймання-передачі наданих послуг за договором №б/н про надання правничої допомоги від 09.10.2022, відповідно до якого Адвокат надав, а Клієнт (ТОВ "Легал Форс" Рі Груп") прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів Клієнта у господарській справі №904/3923/22 за позовом ТОВ "Легал Форс" Рі Груп" до ПАТ "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (ЄДРПОУ 00190934) про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат, яка розглядається у Господарському суді Дніпропетровської області; вартість наданих послуг становить фіксовану суму у розмірі 200 000,00 грн., що є гонораром Адвоката; Клієнт зазначає про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих Адвокатом послуг з правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія щодо сплати заборгованості від 10.10.2022, позовна заява від 28.10.2022 у справі №904/3923/22 складені від імені позивача та підписані адвокатом Сиротюк Р.В. (ордер серії АО №1071380 від 10.10.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/3011 від 23.05.2022).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд першої інстанції, з урахуванням наданих позивачем документів, визнав заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір витрат на правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн. недоведеним у повному обсязі через відсутність у матеріалах справи договору про надання правової допомоги №б/н від 03.10.2022, на підставі якого надавалася правнича (правова) допомога у Господарському суді Дніпропетровської області. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо неможливості проаналізувати відповідність заявлених до відшкодування сум умовам договору, що стало підставою для відмови у їх стягненні.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних мотивів.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвокатом Сиротюк Р.В. були надані копії договору про надання правничої допомоги № б/н від 09.10.2022 та акту №1 від 03.05.2023 приймання-передачі наданих послуг за договором №б/н про надання правничої допомоги від 09.10.2022.

Таким чином, позивачем було надано докази, що свідчать про підстави, предмет та обсяг правової допомоги, наданої адвокатом Сиротюк Р.В. клієнту - ТОВ "Легал Форс" Рі Груп".

Висновки суду першої інстанції щодо безпідставності звернення позивача із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу є передчасними з огляду на наявність в матеріалах справи копій договору про надання правничої допомоги №б/н від 09.10.2022 та акту №1 від 03.05.2023 приймання-передачі наданих послуг.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з оцінкою вищевказаних доказів судом першої інстанції та висновком щодо недоведеності витрат позивача на правничу допомогу через відсутність у справі договору про надання правової допомоги №б/н від 03.10.2022.

Дослідивши подані позивачем документи, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу в Господарському суді Дніпропетровської області щодо захисту прав та інтересів позивача у справі №904/3923/22 в сумі 200 000,00 грн. є завищеним, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, враховуючи зміст та об`єм виконаної адвокатом роботи - підготовка претензії щодо сплати заборгованості та позовної заяви позивача - вважає заявлені судові витрати такими, що обґрунтовані на суму 20 000, 00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи №904/3923/22, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" до Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" задоволено частково.

Отже, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу позивача, понесені за підготовку претензії та позовної заяви, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 14 898 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що суд, неправильно оцінивши докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, прийняв додаткове рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, невідповідності висновків, що викладені у рішенні фактичним обставинам справи, підлягає скасуванню.

Слід прийняти нове додаткове рішення у справі, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (вх.№22521/23 від 09.05.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 14 898,00 грн., в іншій частині заяви слід відмовити.

Щодо судових витрат скаржника пов`язаних із переглядом справи в суді апеляційної

інстанції, які орієнтовно становлять 50 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2024 у справі № 925/790/17(925/580/20).

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для

відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, оскільки таке суперечило б змісту ГПК України.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18 дійшла висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Отже, апеляційні скарги подані на судове рішення місцевого суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є об`єктом справляння судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275-285, 287 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/3923/22 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі №904/3923/22 скасувати.

Ухвалити нове додаткове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (вх.№22521/23 від 09.05.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Каховська, буд. 40; ідентифікаційний код 00190934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (08131, с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 117; ідентифікаційний код 42703986) витрати на правничу допомогу в сумі 14 898,00 грн., про що видати наказ.

В іншій частині заяви відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 14.02.2024

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін