Постанова

від 14.02.2024 по справі 904/5331/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5331/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023р. (суддя Красота О.І., повний текст ухвали підписано 19.12.2023 р., м. Дніпро) про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" до GO-BRING SP.Z.o.o., про стягнення грошових коштів за поставлений товар перевізником неналежному контрагенту

у справі

за позовом GO-BRING SP.Zo.o., м. Варшава, Республіка Польща

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

GO-BRING SP.Zo.o. звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" і просить суд стягнути заборгованість за надані послуги, у розмірі 205 558,50 грн. та судові витрати.

14.12.2023р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" надійшла зустрічна позовна заява за № б/н від 13.12.2023р. до GO-BRING SP.Z.o.o., в якій просить суд: прийняти зустрічний позов та долучити його до матеріалів справи; стягнути з Відповідача за зустрічним позовом ТОВ "ГО-БРІНГ" 217 340,84 грн. в еквіваленті до євро на користь Позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023р. у справі № 904/5331/23 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" за № б/н без дати про відновлення пропущеного строку для подання матеріалів за зустрічною позовною заявою до 15.12.2023р. відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" зустрічну позовну заяву за № б/н від 13.12.2023р. з доданими до неї документами.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована порушенням визначених ч. 1 ст. 180 ГПК України строків, в межах яких відповідач має право пред`явити зустрічний позов, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви заявнику.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, місцевий господарський суд зазначив, що наведені відповідачем причини пропуску процесуального строку не є тими обставинами, які б свідчили про неможливість подання зустрічного позову протягом встановленого строку.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 19.12.2023р. та зобов`язати Господарський суд Дніпропетровської області прийняти зустрічну позовну заяву для розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала відправлена судом 24.11.2023 р., про що міститься відбиток штампу Укрпошти на копії конверту яка додається, а отримана Апелянтом та вручена особисто 07.12.2023 р., згідно роздруківки трекінгу з сайту Укрпошти. Строк на усунення недоліків надавався протягом семи днів з моменту отримання, отже останнім днем подання є 14.12. 2023р. Апелянт подав зустрічну позовну заяву від 13.12.2023р., яка одержана Господарським судом 14.12.2023р., тобто в останній день, наданий судом.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5331/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 904/5331/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

17.01.2024р. матеріали справи № 904/5331/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 904/5331/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 904/5331/23 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Позивача за первісним позовом (GO-BRING SP.Zo.o., м. Варшава, Республіка Польща, представник - адвокат Гай Олександр Олегович ( АО" Адвокатська фірма "Гай,Керод та партнери" ( 79024, м.Львів, вул.Польова,55)), листом з описом вкладення.

26.01.2024 року на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" через Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 18.01.2024 року.

Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.

Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 (суддя Красота О.І., повний текст ухвали підписано 19.12.2023 р., м. Дніпро) у справі № 904/5331/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

GO-BRING SP.Zo.o. звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" і просить суд стягнути заборгованість за надані послуги у розмірі 205 558,50 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Заявки-Договору № 2909 від 29.09.2022р., Заявки-Договору № 2909-1 від 29.09.2022р., Заявки-Договору № 0310 від 03.10.2022р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Ухвалою суду від 11.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.11.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до GO-BRING SP.Z.o.o., в якій просло суд: прийняти зустрічний позов та долучити його до матеріалів справи; стягнути з GO-BRING SP.Z.o.o. 220 281,60 грн. (еквівалент 5 507,04 євро) за товар, який доставлений неналежному отримувачу та за який не сплачені грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС".

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідач за зустрічним позовом здійснив вивантаження товару за неналежною адресою. При цьому, HUB Сhemicals SP.z.o.o. (одержувач товару) товар не отримав. Отже, Відповідач за зустрічним позовом віддав товар невідомій стороні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023р. зустрічну позовну заяву залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме надати обґрунтований розрахунок заявлених зустрічних позовних вимог.

23.11.2023р. від Позивача надійшли заперечення щодо прийняття зустрічного позову, в яких він, з урахуванням положень ч.ч. 1, 6 ст. 180 ГПК України, заперечував щодо її прийняття, як такої, що подана із порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України та просив суд повернути її Заявнику.

27.11.2023р. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС та 28.11.2023р. поштою від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" на адресу суду надійшли уточнені зустрічні позовні заяви, зміст яких ідентичний.

Ухвалою суду від 04.12.2023р. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" зустрічну позовну заяву за № б/н без дати з доданими до неї документами, у т.ч. платіжну інструкцію № 12507 від 08.11.2023р., а також уточнену зустрічну позовну заяву від 24.11.2023р. та уточнену зустрічну позовну заяву за № б/н без дати з додатками.

Підставою повернення вказаних вище документів стали 2 обставини порушення вимог Господарського процесуального кодексу України: використання факсимільного відтворення підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" - Абрамчука П.К. у зустрічній позовній заяві та додатках, а також в уточненій зустрічній позовній заяві за № б/н без дати та пропуск строку подання зустрічного позову, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України.

11.12.2023р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відновлення пропущеного строку з проханням надати Позивачу за зустрічним позовом до 15.12.2023р. включно можливість подачі матеріалів зустрічної позовної заяви.

В обгрунтування вказаного клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" зазначає, що при поданні зустрічного позову заявник прорахувався на один день і подав зустрічний позов не 09.11.2023р., а 10.11.2023р.. Причиною стало те, що фактичне отримання юристом сталось 26.10.2023р., оскільки на пошті забрали ухвалу 25.10.2023р., тобто відлік помилково був порахований з 27.10.2023р. (наступного дня з дня отримання).

14.12.2023р. до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" надійшла чергова зустрічна позовна заява за № б/н від 13.12.2023р. до GO-BRING SP.Z.o.o., в якій Товариство просить суд: прийняти зустрічний позов та долучити його до матеріалів справи; стягнути з Відповідача за зустрічним позовом ТОВ "ГО-БРІНГ" 217 340,84 грн. в еквіваленті до євро на користь Позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023р. у справі № 904/5331/23 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" за № б/н без дати про відновлення пропущеного строку для подання матеріалів за зустрічною позовною заявою до 15.12.2023р. відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" зустрічну позовну заяву за № б/н від 13.12.2023р. з доданими до неї документами, згідно п. 6 ст. 180 ГПК України, як така, що подана поза межами строку встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про повернення зустрічної позовної заяви.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм ст.ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, Відповідач, зокрема, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до положень ст. 180 ГПК України, Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позову, а також правил пред`явлення зустрічного позову, встановлених процесуальним законом, зокрема, у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачено, що зустрічний позов може бути поданий відповідачем у той же строк, що встановлений судом для подання відзиву на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, GO-BRING SP.Zo.o. звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" і просить суд стягнути заборгованість за надані послуги, у розмірі 205 558,50 грн. та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023р. у справі № 904/5331/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" отримало 25.10.2023р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.41).

Таким чином, останнім днем для пред`явлення зустрічного позову у даній справі є 09.11.2023р..

10.11.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до GO-BRING SP.Z.o.o. і просив суд: прийняти зустрічний позов та долучити його до матеріалів справи; стягнути з GO-BRING SP.Z.o.o. 220 281,60 грн. (еквівалент 5 507,04 євро) за товар, який доставлений неналежному отримувачу та за який не сплачені грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС".

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою з порушенням строку передбаченого ст. 180 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023р. зустрічну позовну заяву залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме надати обґрунтований розрахунок заявлених зустрічних позовних вимог.

Вищенаведену ухвалу доставлено на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" та до електронного кабінету його представника у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 16.11.2023р. о 19:24, про що свідчить довідка Господарського суду Дніпропетровської області.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.ч. 5 - 7 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено, що отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Враховуючи, що ухвалу суду від 15.11.2023р., про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету апелянта 16.11.2023р. о 19:24, відповідно до положень п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення, тобто 17.11.2023р..

Таким чином, семиденний строк на усунення недоліків спливав 24.11.2023р..

23.11.2023р. від Позивача надійшли заперечення щодо прийняття зустрічного позову, в яких він, з урахуванням положень ч.ч. 1, 6 ст. 180 ГПК України, заперечував щодо її прийняття, як такої, що подана із порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України та просив суд повернути її Заявнику.

27.11.2023р. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС та 28.11.2023р. поштою від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" на адресу суду надійшли уточнені зустрічні позовні заяви, зміст яких ідентичний.

Отже, уточнені зустрічні позовні заяви надійшли до суду з порушенням строку передбаченого ст. 180 ГПК України.

При цьому, як свідчать матеріали справи, прохальна частина зустрічної позовної заяви не містила прохання щодо поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023р. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" зустрічну позовну заяву за № б/н без дати з доданими до неї документами, у т.ч. платіжну інструкцію № 12507 від 08.11.2023р., а також уточнену зустрічну позовну заяву від 24.11.2023р. та уточнену зустрічну позовну заяву за № б/н без дати з додатками.

Підставою повернення вказаних вище документів стали 2 обставини порушення вимог Господарського процесуального кодексу України: використання факсимільного відтворення підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" - Абрамчука П.К. у зустрічній позовній заяві та додатках, а також в уточненій зустрічній позовній заяві за № б/н без дати та пропуск строку подання зустрічного позову, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Вищенаведену ухвалу суду від 04.12.2023р. доставлено до електронного кабінету представника Скаржника у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 07.12.2023р. о 13:11 згідно довідки Господарського суду Дніпропетровської області.

11.12.2023р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відновлення пропущеного строку з проханням надати Позивачу за зустрічним позовом до 15.12.2023р., включно, можливість подачі матеріалів зустрічної позовної заяви.

В обгрунтування вказаного клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" зазначає, що при поданні зустрічного позову заявник прорахувався на один день і подав зустрічний позов не 09.11.2023р., а 10.11.2023р.. Причиною стало те, що фактичне отримання юристом сталось 26.10.2023р., оскільки на пошті забрали ухвалу 25.10.2023р., тобто відлік помилково був порахований з 27.10.2023р. (наступного дня з дня отримання).

14.12.2023р. до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" нарочно надійшла зустрічна позовна заява за № б/н від 13.12.2023р. до GO-BRING SP.Z.o.o., в якій Товариство просить суд: прийняти зустрічний позов та долучити його до матеріалів справи; стягнути з Відповідача за зустрічним позовом ТОВ "ГО-БРІНГ" 217 340,84 грн. в еквіваленті до євро на користь Позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023р. у справі № 904/5331/23 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" за № б/н без дати про відновлення пропущеного строку для подання матеріалів за зустрічною позовною заявою до 15.12.2023р. відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" зустрічну позовну заяву за № б/н від 13.12.2023р. з доданими до неї документами, згідно п. 6 ст. 180 ГПК України, як така, що подана поза межами строку встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Відмовляючи у поновленні строку на подання зустрічної позовної заяви, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставина, яка вказана у клопотанні про відновлення пропущеного строку не може бути поважною причиною пропуску вказаного строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляу на наступне.

Статями 113 - 116 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, перед-бачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи, тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст.86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).

Із правового контексту норм ст. ст. 118, 119 ГПК України вбачається, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №910/15481/19, від 19.05.2021р. у справі №916/2657/20.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову не містить обґрунтованих доводів з належними доказами на підтвердження обставин, що завадили відповідачу звернутися до суду із зустрічним позовом в межах встановленого судом строку.

Наведені Скаржником обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою у цій справі та/або неможливості її подання раніше зазначеної дати, не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення Товариства та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо пред`явлення зустрічного позову у встановлений законом строк.

За вказаних обставин, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на пред`явлення зустрічного позову.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. 1 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 6 ст. 180 ГПК України).

Оскільки зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку для його подання, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про повернення зустрічної позовної заяви Товариства, на підставі ч.6 ст.180 ГПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Скаржник не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви у встановленому порядку на загальних підставах.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якого, доступ до правосуддя не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. (рішення від 18.11.2010р. у справі «Мушта проти України»).

Таким чином, повернення зустрічної позовної заяви не обмежує права заявника на захист своїх інтересів в суді і не ставить сторони у нерівне становище.

Доводи Скаржника, викладені в апеляційній скарзі в якості підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, про те, що оскаржувану ухвалу суду від 19.12.2023р. він отримав 24.11.2023р., колегія суддів відхиляє, як такі, що не відповідають дійсності, оскільки станом на 24.11.2023р. її не існувало.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи Скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної у справі ухвали, оскільки вони суперечать положенням процесуального законодавства та не спростовують висновків місцевого суду.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги наведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що підстав для скасування оскарженої ухвали не вбачається.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р.). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку місцевого господарського суду про повернення позову.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" (скаржника).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023р. у справі № 904/5331/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін